І.о. Писаревський
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
І.о. Писаревський has a total of 7 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- І. І. Мукмінов
Одеський національний технологічний університет, вул. Канатна, 112, Одеса, 65039, Україна
4 shared publications - І.л. Бошкова
Одеський національний технологічний університет, вул. Канатна, 112, Одеса, 65039, Україна
3 shared publications - Natalya V. Volgusheva
Одеський національний технологічний університет, вул. Канатна, 112, Одеса, 65039, Україна
2 shared publications - Ella Altman
Одеський національний технологічний університет, вул. Канатна, 112, Одеса, 65039, Україна
1 shared publication I.I. Mukminov
1 shared publication- А.п. Гречановський
Одеський національний технологічний університет, вул. Канатна, 112, Одеса, 65039, Україна
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 29 March 2026
- Published by Odesa National University of Technology in Refrigeration Engineering and Technology
- Vol. 62 (1)
Дослідження акумуляції теплоти сонячного випромінювання для тепличних господарств
У статті аналізуються технології накопичення теплової енергії у явній формі (акумулятори ємнісного типу), та у прихованій формі при фазовому переході (плавленні та затвердінні). Наголошується, що основна проблема, що перешкоджає розкриттю повного потенціалу сонячних теплових технологій, пов'язана з тим, що джерело енергії має непостійний характер, та його ефективне використання залежить від наявності ефективних та продуктивних систем зберігання енергії. За результатами аналізу літературних даних встановлено, що тепличне виробництво є найбільш енергоємним та витратним видом сільськогосподарської галузі, тому все більше уваги приділяється пошуку проектних рішень для створення екологічних та енергоефективних теплиць. Наведено схему експериментальної установки, розробленої для проведення досліджень акумуляції теплоти сонячного випромінювання елементами ємнісного та фазоперехідного типу. Описано розроблену в роботі модульну систему автоматизованого збору, зберігання та передачі даних, що застосовується для безперервного моніторингу температури та освітленості. Наведено аналіз кривих зміни температур навколишнього середовища, повітря в макеті теплиці, модифікованого парафіну Т3 у трубках-акумуляторах, усередненої температури частинок щебеню та води на виході з корпусу теплиці. Тривалість експерименту становила 2 доби, дані за температурами фіксувалися з інтервалом 10 с. Представлені результати розрахунку кількості теплоти, акумульованої щільним шаром щебеню в системі зберігання явного типу та кількості теплоти, акумульованої фазоперехідним матеріалом в системі зберігання прихованого типу. Визначено, що питома кількість теплоти, поглинена фазоперехідним матеріалом, у 7…9 разів більша у порівнянні із щільним шаром щебеню, проте використання системи зберігання теплоти прихованого типу пов'язане з проблемою встановлення акумуляторів в обсязі теплиці. Остаточний вибір системи накопичення теплоти прихованого чи явного типу залежить від вартості матеріалу, виготовлення системи, простоти конструкції та можливості інтеграції до теплиці
- 29 March 2026
- Published by Odesa National University of Technology in Refrigeration Engineering and Technology
- Vol. 62 (1)
Open AccessДослідження акумуляції теплоти сонячного випромінювання для тепличних господарств
У статті аналізуються технології накопичення теплової енергії у явній формі (акумулятори ємнісного типу), та у прихованій формі при фазовому переході (плавленні та затвердінні). Наголошується, що основна проблема, що перешкоджає розкриттю повного потенціалу сонячних теплових технологій, пов'язана з тим, що джерело енергії має непостійний характер, та його ефективне використання залежить від наявності ефективних та продуктивних систем зберігання енергії. За результатами аналізу літературних даних встановлено, що тепличне виробництво є найбільш енергоємним та витратним видом сільськогосподарської галузі, тому все більше уваги приділяється пошуку проектних рішень для створення екологічних та енергоефективних теплиць. Наведено схему експериментальної установки, розробленої для проведення досліджень акумуляції теплоти сонячного випромінювання елементами ємнісного та фазоперехідного типу. Описано розроблену в роботі модульну систему автоматизованого збору, зберігання та передачі даних, що застосовується для безперервного моніторингу температури та освітленості. Наведено аналіз кривих зміни температур навколишнього середовища, повітря в макеті теплиці, модифікованого парафіну Т3 у трубках-акумуляторах, усередненої температури частинок щебеню та води на виході з корпусу теплиці. Тривалість експерименту становила 2 доби, дані за температурами фіксувалися з інтервалом 10 с. Представлені результати розрахунку кількості теплоти, акумульованої щільним шаром щебеню в системі зберігання явного типу та кількості теплоти, акумульованої фазоперехідним матеріалом в системі зберігання прихованого типу. Визначено, що питома кількість теплоти, поглинена фазоперехідним матеріалом, у 7…9 разів більша у порівнянні із щільним шаром щебеню, проте використання системи зберігання теплоти прихованого типу пов'язане з проблемою встановлення акумуляторів в обсязі теплиці. Остаточний вибір системи накопичення теплоти прихованого чи явного типу залежить від вартості матеріалу, виготовлення системи, простоти конструкції та можливості інтеграції до теплиці
- 30 September 2025
- Published by Odesa National University of Technology in Refrigeration Engineering and Technology
- Vol. 61 (3)
Застосування парафіну як теплоакумулюючого матеріалу в аграрних спорудах
У статті проведено комплексне дослідження можливості застосування парафіну марки T3 як фазозмінного матеріалу (Phase Change Material, PCM) для пасивного акумулювання теплової енергії в аграрних будівлях. Проаналізовано термофізичні параметри парафіну, зокрема питому теплоту плавлення, температурний інтервал фазового переходу, теплопровідність та термічну стабільність, а також окреслено їхній вплив на ефективність енергетичних процесів у спорудах з регульованим мікрокліматом. Показано, що парафін T3 характеризується високою енергетичною щільністю та хімічною інертністю, що забезпечує його довготривалу експлуатацію без деградації властивостей і з мінімальними ризиками для біологічних об’єктів. На основі теплотехнічних розрахунків оцінено динаміку акумулювання та віддачі тепла парафіновими модулями за різних режимів зовнішнього теплового впливу. Моделювання продемонструвало, що введення PCM дозволяє згладжувати добові коливання температури, підвищуючи стабільність мікроклімату в теплицях, птахофермах і свинарських комплексах. Розглянуто конструктивні схеми інтеграції парафінових теплоакумуляторів у будівельні огороджувальні елементи та внутрішні технологічні системи, включно з модульно-блоковими контейнерами, акумулюючими панелями та трубчастими резервуарами зі збільшеною площею теплообміну. Підкреслено, що коректний добір температури фазового переходу та оптимізація теплового заряду є ключовими чинниками підвищення енергоефективності. Отримані результати засвідчують, що використання парафіну T3 у системах пасивного теплового захисту здатне суттєво знижувати потребу в активному опаленні в нічні години та під час короткочасних понижень температури. Визначено перспективні напрями подальших досліджень, пов’язані з удосконаленням конструкцій теплоакумулюючих модулів та адаптацією PCM до специфічних умов аграрної інфраструктури
- 30 September 2025
- Published by Odesa National University of Technology in Refrigeration Engineering and Technology
- Vol. 61 (3)
Застосування парафіну як теплоакумулюючого матеріалу в аграрних спорудах
У статті проведено комплексне дослідження можливості застосування парафіну марки T3 як фазозмінного матеріалу (Phase Change Material, PCM) для пасивного акумулювання теплової енергії в аграрних будівлях. Проаналізовано термофізичні параметри парафіну, зокрема питому теплоту плавлення, температурний інтервал фазового переходу, теплопровідність та термічну стабільність, а також окреслено їхній вплив на ефективність енергетичних процесів у спорудах з регульованим мікрокліматом. Показано, що парафін T3 характеризується високою енергетичною щільністю та хімічною інертністю, що забезпечує його довготривалу експлуатацію без деградації властивостей і з мінімальними ризиками для біологічних об’єктів. На основі теплотехнічних розрахунків оцінено динаміку акумулювання та віддачі тепла парафіновими модулями за різних режимів зовнішнього теплового впливу. Моделювання продемонструвало, що введення PCM дозволяє згладжувати добові коливання температури, підвищуючи стабільність мікроклімату в теплицях, птахофермах і свинарських комплексах. Розглянуто конструктивні схеми інтеграції парафінових теплоакумуляторів у будівельні огороджувальні елементи та внутрішні технологічні системи, включно з модульно-блоковими контейнерами, акумулюючими панелями та трубчастими резервуарами зі збільшеною площею теплообміну. Підкреслено, що коректний добір температури фазового переходу та оптимізація теплового заряду є ключовими чинниками підвищення енергоефективності. Отримані результати засвідчують, що використання парафіну T3 у системах пасивного теплового захисту здатне суттєво знижувати потребу в активному опаленні в нічні години та під час короткочасних понижень температури. Визначено перспективні напрями подальших досліджень, пов’язані з удосконаленням конструкцій теплоакумулюючих модулів та адаптацією PCM до специфічних умов аграрної інфраструктури
- 4 July 2025
- Published by Odesa National University of Technology in Refrigeration Engineering and Technology
- Vol. 61 (2)
Використання кільцевих каналів із пористим заповненням для утилізації низькопотенційного тепла
У статті розглянуто перспективну технологію утилізації низькопотенційного тепла (температура газового потоку <180 °C) шляхом використання кільцевих каналів, заповнених пористим матеріалом, зокрема, піском. Запропонований підхід направлений на акумулювання теплоти відхідних газів щільним шаром матеріалу з наступною передачею акумульованої теплоти іншому теплоносію. Теплообмінники з щільною насадкою здатні забезпечити високу ефективність передачі тепла завдяки розвиненій поверхні та великій теплоємності насадки. Наголошується, що на даний час теоретично й експериментально обґрунтовано механізми теплообміну в пористому середовищі, проаналізовано вплив геометрії каналу та характеристик заповнювача на ефективність теплообміну з урахуванням раціональних аеродинамічних умов. Визначено, що перспективним конструктивним рішенням для утилізації низькопотенційного тепла відхідних газів є насадочні теплообмінники, використання яких уявляється доцільним в системах вентиляції будівель (як альтернатива або доповнення до стандартних рекуператорів), у димоходах котельного обладнання (для підйому ККД установок), а також у низці промислових процесів, де повітря або газ, що відходить, має помірну температуру. Пропонується конструкція теплоутилізатора в вигляді стаціонарних модулів без рухомих частин, що дозволяє знизити обслуговування до мінімуму. Розглянуто можливості оптимізації конструкцій (радіальне протікання, багатошарова насадка) та інтеграції нових матеріалів, зокрема фазоперехідних. Обґрунтовані сучасні напрямки подальших досліджень з метою зниження аеродинамічного опору шару насадки, оптимізації гранулометричного складу, а також чисельне моделювання нестаціонарного теплообміну. Наведено приклади досягнення ККД до 90% у протиточних або циклічних режимах роботи. Підкреслено значення технології для енергозбереження й декарбонізації, з огляду на її простоту, економічність і універсальність застосування
- 4 July 2025
- Published by Odesa National University of Technology in Refrigeration Engineering and Technology
- Vol. 61 (2)
Використання кільцевих каналів із пористим заповненням для утилізації низькопотенційного тепла
У статті розглянуто перспективну технологію утилізації низькопотенційного тепла (температура газового потоку <180 °C) шляхом використання кільцевих каналів, заповнених пористим матеріалом, зокрема, піском. Запропонований підхід направлений на акумулювання теплоти відхідних газів щільним шаром матеріалу з наступною передачею акумульованої теплоти іншому теплоносію. Теплообмінники з щільною насадкою здатні забезпечити високу ефективність передачі тепла завдяки розвиненій поверхні та великій теплоємності насадки. Наголошується, що на даний час теоретично й експериментально обґрунтовано механізми теплообміну в пористому середовищі, проаналізовано вплив геометрії каналу та характеристик заповнювача на ефективність теплообміну з урахуванням раціональних аеродинамічних умов. Визначено, що перспективним конструктивним рішенням для утилізації низькопотенційного тепла відхідних газів є насадочні теплообмінники, використання яких уявляється доцільним в системах вентиляції будівель (як альтернатива або доповнення до стандартних рекуператорів), у димоходах котельного обладнання (для підйому ККД установок), а також у низці промислових процесів, де повітря або газ, що відходить, має помірну температуру. Пропонується конструкція теплоутилізатора в вигляді стаціонарних модулів без рухомих частин, що дозволяє знизити обслуговування до мінімуму. Розглянуто можливості оптимізації конструкцій (радіальне протікання, багатошарова насадка) та інтеграції нових матеріалів, зокрема фазоперехідних. Обґрунтовані сучасні напрямки подальших досліджень з метою зниження аеродинамічного опору шару насадки, оптимізації гранулометричного складу, а також чисельне моделювання нестаціонарного теплообміну. Наведено приклади досягнення ККД до 90% у протиточних або циклічних режимах роботи. Підкреслено значення технології для енергозбереження й декарбонізації, з огляду на її простоту, економічність і універсальність застосування
- 30 June 2024
- Published by Odesa National University of Technology in Refrigeration Engineering and Technology
- Vol. 60 (2) , 138-151
Перспективи розвитку технологій накопичення низькопотенційного тепла газових (повітряних) потоків
Наведений аналітичний огляд наукових праць, присвячених дослідженню технологій накопичення енергії від низькопотенційних теплових потоків. Актуальність вивчення методів та методології акумулювання та утилізації теплоти газового (повітряного) середовища пов’язана з тим, що накопичення теплової енергії дає найкращу можливість збалансувати попит та пропозицію за рахунок подолання переривчастості і нестабільності реальних джерел тепла, що призводить до створення більш універсальної, стійкої та надійної системи теплопостачання або термостабілізації. Наголошується, що технології накопичення енергії (ТНЕ) набувають ключового значення у енергобалансі країни. Наведений аналіз акумуляторів теплоти за властивостями теплоакумулюючих матеріалів. Матеріал акумулятора ємкісного типу нагрівається (охолоджується) без зміни свого агрегатного стану, простота створення акумуляторів та теплоутилизаторів на їх основі дозволила на даний час розробити теплоакумулятори зі скельних порід, гравійно- водні схеми, запропонувати пісочні батареї для накопичення теплової енергії. Стверджується, що доцільність використання теплоутилізаторів з низькими температурними напорами може бути підвищена шляхом використання теплоносієм гранульованої насадки. Наведені загальні відомості щодо акумуляторів, які засновані на фазових переходах. Визначені експериментальні залежності для розрахунку коефіцієнту тепловіддачі в процесі перенесення тепла та маси при теплообміні в щільних шарах. Наведені математичні моделі процесів перенесення теплоти і маси в щільному шарі гранульованого матеріалу, які є найближчими до предмета дослідження. Аналізуються теплові процеси, що відбуваються під час проходження повітря крізь шар акумулятора. Аналізуються основні характеристики матеріалів та речовин для створення акумуляторів тепла
- 30 June 2024
- Published by Odesa National University of Technology in Refrigeration Engineering and Technology
- Vol. 60 (2) , 138-151
Перспективи розвитку технологій накопичення низькопотенційного тепла газових (повітряних) потоків
Наведений аналітичний огляд наукових праць, присвячених дослідженню технологій накопичення енергії від низькопотенційних теплових потоків. Актуальність вивчення методів та методології акумулювання та утилізації теплоти газового (повітряного) середовища пов’язана з тим, що накопичення теплової енергії дає найкращу можливість збалансувати попит та пропозицію за рахунок подолання переривчастості і нестабільності реальних джерел тепла, що призводить до створення більш універсальної, стійкої та надійної системи теплопостачання або термостабілізації. Наголошується, що технології накопичення енергії (ТНЕ) набувають ключового значення у енергобалансі країни. Наведений аналіз акумуляторів теплоти за властивостями теплоакумулюючих матеріалів. Матеріал акумулятора ємкісного типу нагрівається (охолоджується) без зміни свого агрегатного стану, простота створення акумуляторів та теплоутилизаторів на їх основі дозволила на даний час розробити теплоакумулятори зі скельних порід, гравійно- водні схеми, запропонувати пісочні батареї для накопичення теплової енергії. Стверджується, що доцільність використання теплоутилізаторів з низькими температурними напорами може бути підвищена шляхом використання теплоносієм гранульованої насадки. Наведені загальні відомості щодо акумуляторів, які засновані на фазових переходах. Визначені експериментальні залежності для розрахунку коефіцієнту тепловіддачі в процесі перенесення тепла та маси при теплообміні в щільних шарах. Наведені математичні моделі процесів перенесення теплоти і маси в щільному шарі гранульованого матеріалу, які є найближчими до предмета дослідження. Аналізуються теплові процеси, що відбуваються під час проходження повітря крізь шар акумулятора. Аналізуються основні характеристики матеріалів та речовин для створення акумуляторів тепла