Віктор Васильович Стрінада
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Віктор Васильович Стрінада has a total of 5 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Д. А. Іщенко
Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова
3 shared publications D. Ishchenko
2 shared publications- L. M. Maryshchuk
Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова
1 shared publication - Oleksandr Levchenko
Воєнна академія імені Євгенія Березняка, Україна
1 shared publication Віктор Васильович Стрінада
Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 3 July 2026
- Published by Korolov Zhytomyr Military Institute in PROBLEMS OF CONSTRUCTION, TESTING, APPLICATION AND OPERATION OF COMPLEX INFORMATION SYSTEMS
- Vol. 1 (30) , 197-210
ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РАДІОЕЛЕКТРОННОГО ПРИКРИТТЯ ОБ’ЄКТА ЗА КОНЦЕПТУАЛЬНОЮ МОДЕЛЛЮ ПОХИБОК НАВІГАЦІЇ УДАРНИХ БЕЗПІЛОТНИХ СИСТЕМ
У статті досліджено результативність радіоелектронного прикриття об’єкта, що здійснюється з використанням засобів радіоелектронної боротьби, як ступінь зниження ефективності ударів безпілотних систем, яка розглядається, зокрема, як реалізація їх можливостей щодо високоточних ударів по цілях. Такі можливості безпілотних систем безпосередньо залежать від використання різних систем навігації, передусім інерціальних. Функціонування безпілотних систем автономне, але воно передбачає комплексування із системами навігації, що працюють із зовнішніми джерелами навігаційної інформації. Підтримання точності наведення полягає в періодичному корегуванні даних інерціальних навігаційних систем із даними, отриманими бортовими радіоелектронними засобами каналів глобальних супутникових навігаційних систем. За його відсутності, кількість помилок визначення координат власного місцеположення та їх змін у часі збільшується, це погіршує навігацію безпілотних систем щодо наведення на запрограмовані об’єкти. Зростання середньоквадратичних помилок у системах навігації місцеположення безпілотних систем, що є пропорційним до часу подавлення каналів глобальних супутникових навігаційних систем, зменшує ймовірність влучання в ціль і, відповідно, знижує їх ефективність. У сучасних бойових діях масоване застосування безпілотних систем зумовлює комплексні виклики для сил і засобів радіоелектронної боротьби, зокрема щодо подавлення каналів глобальних супутникових навігаційних систем засобів повітряного нападу. У статті запропоновано концептуальну модель похибок навігації, яка поєднує класичні метричні показники точності (кругове ймовірне відхилення та середньоквадратичне відхилення за відстанню) із практичними моделями зростання похибки інерціальних навігаційних систем за впливом засобами радіоелектронної боротьби, перешкодами на бортові радіоелектронні засоби каналів глобальних супутникових навігаційних систем засобів повітряного нападу. Такий підхід дозволяє оцінювати ефективність радіоелектронного прикриття об’єкта не лише за параметрами похибок, а й за показниками, що визначаються факторами радіоелектронної обстановки. Це забезпечує можливість адаптації апарату оцінювання до реальних умов та створює основу для багаторівневого планування ресурсів у системі протидії безпілотним загрозам.
- 3 July 2026
- Published by Korolov Zhytomyr Military Institute in PROBLEMS OF CONSTRUCTION, TESTING, APPLICATION AND OPERATION OF COMPLEX INFORMATION SYSTEMS
- Vol. 1 (30) , 197-210
Open AccessПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РАДІОЕЛЕКТРОННОГО ПРИКРИТТЯ ОБ’ЄКТА ЗА КОНЦЕПТУАЛЬНОЮ МОДЕЛЛЮ ПОХИБОК НАВІГАЦІЇ УДАРНИХ БЕЗПІЛОТНИХ СИСТЕМ
У статті досліджено результативність радіоелектронного прикриття об’єкта, що здійснюється з використанням засобів радіоелектронної боротьби, як ступінь зниження ефективності ударів безпілотних систем, яка розглядається, зокрема, як реалізація їх можливостей щодо високоточних ударів по цілях. Такі можливості безпілотних систем безпосередньо залежать від використання різних систем навігації, передусім інерціальних. Функціонування безпілотних систем автономне, але воно передбачає комплексування із системами навігації, що працюють із зовнішніми джерелами навігаційної інформації. Підтримання точності наведення полягає в періодичному корегуванні даних інерціальних навігаційних систем із даними, отриманими бортовими радіоелектронними засобами каналів глобальних супутникових навігаційних систем. За його відсутності, кількість помилок визначення координат власного місцеположення та їх змін у часі збільшується, це погіршує навігацію безпілотних систем щодо наведення на запрограмовані об’єкти. Зростання середньоквадратичних помилок у системах навігації місцеположення безпілотних систем, що є пропорційним до часу подавлення каналів глобальних супутникових навігаційних систем, зменшує ймовірність влучання в ціль і, відповідно, знижує їх ефективність. У сучасних бойових діях масоване застосування безпілотних систем зумовлює комплексні виклики для сил і засобів радіоелектронної боротьби, зокрема щодо подавлення каналів глобальних супутникових навігаційних систем засобів повітряного нападу. У статті запропоновано концептуальну модель похибок навігації, яка поєднує класичні метричні показники точності (кругове ймовірне відхилення та середньоквадратичне відхилення за відстанню) із практичними моделями зростання похибки інерціальних навігаційних систем за впливом засобами радіоелектронної боротьби, перешкодами на бортові радіоелектронні засоби каналів глобальних супутникових навігаційних систем засобів повітряного нападу. Такий підхід дозволяє оцінювати ефективність радіоелектронного прикриття об’єкта не лише за параметрами похибок, а й за показниками, що визначаються факторами радіоелектронної обстановки. Це забезпечує можливість адаптації апарату оцінювання до реальних умов та створює основу для багаторівневого планування ресурсів у системі протидії безпілотним загрозам.
- Open Access
- 12 February 2026
- Published by Korolov Zhytomyr Military Institute in PROBLEMS OF CONSTRUCTION, TESTING, APPLICATION AND OPERATION OF COMPLEX INFORMATION SYSTEMS
- No. 29,p. 64-78
ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ТА КЛАСИФІКАЦІЙНОЇ БАЗ СИСТЕМИ ЗАГАЛЬНИХ ТЕХНІЧНИХ ВИМОГ ДО ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ ВИСОКОЇ ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ
Аналіз тенденцій розвитку техніки радіоелектронної боротьби та безпілотних систем засвідчує їх ключову роль у досягненні технологічної переваги над противником. Висока динаміка розвитку цих видів військової техніки зумовлює актуальність проблеми формування системи загальних технічних вимог, необхідних для набуття нових спроможностей в умовах ресурсних обмежень. Підвищення ефективності розвитку військової техніки високої динаміки розвитку в межах життєвого циклу можливе завдяки стандартизації вимог, що забезпечує: масштабування виробів (серійне та масове виробництво); оптимізацію процесів випробувань; підвищення ефективності логістичної підтримки. Реалізація цього підходу потребує впровадження системи загальних технічних вимог для відповідних груп виробів. На сьогодні в Україні розробляються та впроваджуються національні нормативні документи й військові стандарти, які становлять основу для формування таких систем. Водночас значущим аспектом проблеми розвитку військової техніки з високою динамікою розвитку є недосконалість термінологічної та класифікаційної бази, зумовлена швидкими темпами розвитку й мінливістю вказаних зразків. У статті розглянуто науково-методологічні засади формування термінологічної та класифікаційної бази для створення системи загальних технічних вимог до військової техніки високої динаміки розвитку. Актуальність дослідження визначається потребами: уніфікації підходів до технічного нормування вимог; забезпечення сумісності з міжнародними стандартами (зокрема STANAG); підвищення ефективності розроблення, експлуатації та модернізації відповідних засобів. Науковий апарат дослідження включає: понятійно-термінологічну систему; принципи класифікації; структурно-функціональні ознаки військової техніки високої динаміки розвитку; методологію побудови системи загальних технічних вимог. Термінологічна база забезпечує єдність трактування ключових понять у науковій діяльності, технічних завданнях і стандартах, а класифікаційна дозволяє систематизувати військову техніку високої динаміки розвитку за такими ознаками: призначення, базування, конструктивні особливості, рівень автономності, тактико-технічні характеристики тощо. Практичне значення дослідження полягає у створенні підґрунтя для стандартизації вимог до військової техніки з високою динамікою розвитку, гармонізації національних нормативних документів із міжнародними вимогами, а також у забезпеченні методологічної підтримки для фахівців, експертів і виробників. Запропонований підхід сприяє підвищенню системності, прозорості та керованості процесів технічного регулювання в оборонному секторі.
- 12 February 2026
- Published by Korolov Zhytomyr Military Institute in PROBLEMS OF CONSTRUCTION, TESTING, APPLICATION AND OPERATION OF COMPLEX INFORMATION SYSTEMS
- No. 29,p. 64-78
Open AccessЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ТА КЛАСИФІКАЦІЙНОЇ БАЗ СИСТЕМИ ЗАГАЛЬНИХ ТЕХНІЧНИХ ВИМОГ ДО ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ ВИСОКОЇ ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ
Аналіз тенденцій розвитку техніки радіоелектронної боротьби та безпілотних систем засвідчує їх ключову роль у досягненні технологічної переваги над противником. Висока динаміка розвитку цих видів військової техніки зумовлює актуальність проблеми формування системи загальних технічних вимог, необхідних для набуття нових спроможностей в умовах ресурсних обмежень. Підвищення ефективності розвитку військової техніки високої динаміки розвитку в межах життєвого циклу можливе завдяки стандартизації вимог, що забезпечує: масштабування виробів (серійне та масове виробництво); оптимізацію процесів випробувань; підвищення ефективності логістичної підтримки. Реалізація цього підходу потребує впровадження системи загальних технічних вимог для відповідних груп виробів. На сьогодні в Україні розробляються та впроваджуються національні нормативні документи й військові стандарти, які становлять основу для формування таких систем. Водночас значущим аспектом проблеми розвитку військової техніки з високою динамікою розвитку є недосконалість термінологічної та класифікаційної бази, зумовлена швидкими темпами розвитку й мінливістю вказаних зразків. У статті розглянуто науково-методологічні засади формування термінологічної та класифікаційної бази для створення системи загальних технічних вимог до військової техніки високої динаміки розвитку. Актуальність дослідження визначається потребами: уніфікації підходів до технічного нормування вимог; забезпечення сумісності з міжнародними стандартами (зокрема STANAG); підвищення ефективності розроблення, експлуатації та модернізації відповідних засобів. Науковий апарат дослідження включає: понятійно-термінологічну систему; принципи класифікації; структурно-функціональні ознаки військової техніки високої динаміки розвитку; методологію побудови системи загальних технічних вимог. Термінологічна база забезпечує єдність трактування ключових понять у науковій діяльності, технічних завданнях і стандартах, а класифікаційна дозволяє систематизувати військову техніку високої динаміки розвитку за такими ознаками: призначення, базування, конструктивні особливості, рівень автономності, тактико-технічні характеристики тощо. Практичне значення дослідження полягає у створенні підґрунтя для стандартизації вимог до військової техніки з високою динамікою розвитку, гармонізації національних нормативних документів із міжнародними вимогами, а також у забезпеченні методологічної підтримки для фахівців, експертів і виробників. Запропонований підхід сприяє підвищенню системності, прозорості та керованості процесів технічного регулювання в оборонному секторі.
- Open Access
- 19 September 2025
- Published by Korolov Zhytomyr Military Institute in PROBLEMS OF CONSTRUCTION, TESTING, APPLICATION AND OPERATION OF COMPLEX INFORMATION SYSTEMS
- Vol. 1 (28 (І)) , 177-189
FORMING THE CONCEPT OF STRIKE UNMANNED AERIAL COMPLEX TAKING INTO ACCOUNT THE FORECASTED RADIOELECTRONIC COVERAGE OF THE OBJECT FROM AIR STRIKES
According to the analysis of trends in the development of armed struggle regarding the use of reconnaissance-strike (fire) unmanned aerial complexes and their effectiveness in conditions of electronic warfare, the necessity of improving the scientifically grounded procedure for the formation of the plan of such weapon systems and military equipment has been demonstrated, taking into account the projected electronic protection of the object from air strikes. A direct dependence of the effectiveness of strike (reconnaissance-strike) unmanned aerial systems on the enemy's capabilities for radio-electronic protection of designated targets against aerial reconnaissance and precision strikes from the air has been established, which is determined by the characteristics of electronic warfare systems. The proposed indicator is the zone of electronic coverage of the ground object, which allows for a predictable indirect assessment of the spatial capabilities of the unmanned aerial complex for delivering precision strikes from the air on specified objects. An example is provided for the procedure of determining such a zone using the graphical analytical method based on projected spatial indicators (range, altitude), which depend on the energy characteristics of the corresponding radio electronic means of the unmanned aerial complex and the sample of electronic warfare equipment. It has been proposed to use the indicator of the opponent's capabilities regarding electronic countermeasures against airstrikes when preparing data for the formation of the 'concept' of the reconnaissance-strike complex, as a set of unmanned interference-resistant means based on the analysis of trends in the development of armed struggle.
- 19 September 2025
- Published by Korolov Zhytomyr Military Institute in PROBLEMS OF CONSTRUCTION, TESTING, APPLICATION AND OPERATION OF COMPLEX INFORMATION SYSTEMS
- Vol. 1 (28 (І)) , 177-189
Open AccessFORMING THE CONCEPT OF STRIKE UNMANNED AERIAL COMPLEX TAKING INTO ACCOUNT THE FORECASTED RADIOELECTRONIC COVERAGE OF THE OBJECT FROM AIR STRIKES
According to the analysis of trends in the development of armed struggle regarding the use of reconnaissance-strike (fire) unmanned aerial complexes and their effectiveness in conditions of electronic warfare, the necessity of improving the scientifically grounded procedure for the formation of the plan of such weapon systems and military equipment has been demonstrated, taking into account the projected electronic protection of the object from air strikes. A direct dependence of the effectiveness of strike (reconnaissance-strike) unmanned aerial systems on the enemy's capabilities for radio-electronic protection of designated targets against aerial reconnaissance and precision strikes from the air has been established, which is determined by the characteristics of electronic warfare systems. The proposed indicator is the zone of electronic coverage of the ground object, which allows for a predictable indirect assessment of the spatial capabilities of the unmanned aerial complex for delivering precision strikes from the air on specified objects. An example is provided for the procedure of determining such a zone using the graphical analytical method based on projected spatial indicators (range, altitude), which depend on the energy characteristics of the corresponding radio electronic means of the unmanned aerial complex and the sample of electronic warfare equipment. It has been proposed to use the indicator of the opponent's capabilities regarding electronic countermeasures against airstrikes when preparing data for the formation of the 'concept' of the reconnaissance-strike complex, as a set of unmanned interference-resistant means based on the analysis of trends in the development of armed struggle.
- Open Access
- 8 August 2024
- Published by Korolov Zhytomyr Military Institute in PROBLEMS OF CONSTRUCTION, TESTING, APPLICATION AND OPERATION OF COMPLEX INFORMATION SYSTEMS
- Vol. 1 (26 (I)) , 107-121
METHODICAL APPROACH TO THE FORMATION OF THE IDEA OF THE RECONNAISSANCE AND STRIKE COMPLEX BASED ON THE RESULTS OF THE ANALYSIS OF THE TREND OF ARMED STRUGGLE
The experience of conducting hostilities during the large-scale aggression of the Russian Federation against Ukraine confirms the interdependence of the processes of development of means (samples, complexes, systems) of destruction and means of combating them. There is a steady increase in the combat effectiveness and importance of reconnaissance and strike (reconnaissance and fire) complexes, which include unmanned aerial systems, as well as electronic warfare techniques, the use of which reduces their effectiveness. The article analyzes the features of the modern armed struggle regarding the use of reconnaissance and strike (fire) unmanned aerial systems and their effectiveness in the conditions of electronic warfare. With this in mind, the authors proposed a methodical approach to the procedure for preparing initial data for the formation of variants of the generalized composition of the reconnaissance and strike unmanned aerial system, which is a set of interference-resistant unmanned vehicles. We propose to create a reconnaissance and strike unmanned aerial vehicle system on the basis of units of attack unmanned aerial vehicles as an organizational and technical association of samples of unmanned aerial vehicles for reconnaissance, targeting, guidance and destruction, which allow to comprehensively solve the problems of detection, identification and operational destruction of targets. For independent performance of tasks, we consider it as a set of functionally related models of weapons and military equipment: unmanned aerial vehicles, control and adjustment stations, launch and landing facilities, as well as software and hardware for managing combat use. The application of the developed procedure makes it possible to obtain reference options and form the technical outline of the reconnaissance and strike unmanned aerial system, as a qualitatively new model of weapons and military equipment.
- 8 August 2024
- Published by Korolov Zhytomyr Military Institute in PROBLEMS OF CONSTRUCTION, TESTING, APPLICATION AND OPERATION OF COMPLEX INFORMATION SYSTEMS
- Vol. 1 (26 (I)) , 107-121
Open AccessMETHODICAL APPROACH TO THE FORMATION OF THE IDEA OF THE RECONNAISSANCE AND STRIKE COMPLEX BASED ON THE RESULTS OF THE ANALYSIS OF THE TREND OF ARMED STRUGGLE
The experience of conducting hostilities during the large-scale aggression of the Russian Federation against Ukraine confirms the interdependence of the processes of development of means (samples, complexes, systems) of destruction and means of combating them. There is a steady increase in the combat effectiveness and importance of reconnaissance and strike (reconnaissance and fire) complexes, which include unmanned aerial systems, as well as electronic warfare techniques, the use of which reduces their effectiveness. The article analyzes the features of the modern armed struggle regarding the use of reconnaissance and strike (fire) unmanned aerial systems and their effectiveness in the conditions of electronic warfare. With this in mind, the authors proposed a methodical approach to the procedure for preparing initial data for the formation of variants of the generalized composition of the reconnaissance and strike unmanned aerial system, which is a set of interference-resistant unmanned vehicles. We propose to create a reconnaissance and strike unmanned aerial vehicle system on the basis of units of attack unmanned aerial vehicles as an organizational and technical association of samples of unmanned aerial vehicles for reconnaissance, targeting, guidance and destruction, which allow to comprehensively solve the problems of detection, identification and operational destruction of targets. For independent performance of tasks, we consider it as a set of functionally related models of weapons and military equipment: unmanned aerial vehicles, control and adjustment stations, launch and landing facilities, as well as software and hardware for managing combat use. The application of the developed procedure makes it possible to obtain reference options and form the technical outline of the reconnaissance and strike unmanned aerial system, as a qualitatively new model of weapons and military equipment.