VPViktor Polkov

Viktor Polkov

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Viktor Polkov has a total of 9 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    КАТЕГОРИЗАЦІЯ ТА КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ СТРУКТУРНИХ ЗМІН У РОЗВИТКУ АГРАРНОГО ПІДПРИЄМСТВА

    by Віктор Полков

    Встановлено, що одною з критичних проблем аграрного підприємства є відсутність системного підходу до аналізу його внутрішніх трансформацій, зокрема тих, що стосуються фінансово-майнової структури, управлінських моделей, ресурсного забезпечення та інституційної взаємодії. Визначено, що типізація є систематичним науковим процесом, який полягає у виявленні, узагальненні та впорядкуванні об’єктів дослідження за сукупністю важливих ознак. Обгрутновано, що типізація не лише класифікує об’єкти, а й розкриває закономірності досліджуваної системи, сприяючи глибшому її розумінню. Доведено, що типізація суб’єктів аграрного підприємництва служить аналітичною платформою для виділення категорій аграрних суб’єктів з метою детального вивчення їх ролі, потенціалу впровадження інновацій та здатності адаптуватися до змін і викликів у секторі. Визначені ідеальні типи невеликого аграрного підприємства: «Сімейний фермер», «Бізнес-аграрій», «Соціально-орієнтований виробник». Структурно-динамічний аналіз визначено ключовим інструментом для вивчення аграрних підприємств, оскільки він дозволяє простежити зміни у їхньому фінансово-майновому стані в часі, виявити основні тренди розвитку, ідентифікувати проблемні аспекти та розробити рекомендації для покращення управлінської ефективності. Зроблено висновок, що використання домінуючої групової класифікації чи індексного методу надає можливість систематизувати господарства за рівнем фінансової стійкості, інвестиційної активності й ефективності використання ресурсів, що є основою для оптимізації фінансової політики, спрямованої на зростання продуктивності та підвищення конкурентоспроможності аграрного сектора в умовах післякризового відновлення економіки.

  • The Escalation of Hybrid Threats as a Challenge to National Social Economic Security

    by Nataliya Kalyuzhna, Mykola Stetsko, Mariia Chekhovska, Roman Bey, Oleh Bondaruk, Viktor Polkov

  • Open Access

    КОНТРОЛЬ ШКІДНИКІВ ЗА СУЧАСНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ І САМОРЕГУЛЯЦІЇ ЕНТОМОКОМПЛЕКСІВ КУКУРУДЗИ

    by М.м. Доля, С.ю. Мороз, Т.в. Панчук, В.о. Погиба, В.с. Полков

    У статті досліджено вплив шкідливих видів комах на реалізацію генетичного потенціалу продуктивності сучасних гібридів кукурудзи. Встановлено, що втрати врожаю зерна від фітофагів можуть перевищувати 30%, а за несприятливих умов і відсутності ефективного моніторингу та захисту ці втрати можуть сягати 35-47% і більше. Відмічено, що зміни клімату сприяють розширенню ареалів та адаптації спеціалізованих видів шкідників, таких як стебловий кукурудзяний метелик, бавовникова совка та західний кукурудзяний жук, які не стримуються захисними реакціями сучасних гібридів кукурудзи. Багаторічні дослідження показали залежність чисельності та шкідливості фітофагів від систем живлення, обробітку ґрунту, захисту рослин, а також впливу ресурсоощадних технологій вирощування. Зокрема, застосування системи No-till не завжди зменшує шкідливість комах-фітофагів, що свідчить про необхідність диференційованого підходу до вибору агротехнологій. Незважаючи на використання широкого спектра хімічних та біологічно активних сполук, шкідники набувають резистентності, що підвищує потребу в ефективному моніторингу та контролю. Особлива увага приділена генетичним змінам і адаптаційним реакціям домінуючих видів фітофагів на зміни середовища та технологій вирощування. Встановлено, що різні системи живлення, обробітку ґрунту та захисту рослин впливають на формування ентомокомплексу кукурудзи, включаючи фотосинтетичну, морфо-фізіологічну стійкість та урожайність культури. Обґрунтовано важливість комплексного підходу до захисту кукурудзи, що включає моніторинг фітофагів, ресурсоощадні системи виробництва, та застосування до посіву рідких форм добрив, зокрема КАС 32%. Також зазначається необхідність адаптації технологій вирощування до умов кліматичних змін для забезпечення стійкості агроценозів і підвищення продуктивності кукурудзи.