DVDmytro Voloshyn

Dmytro Voloshyn

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Dmytro Voloshyn has a total of 7 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • ГЛОБАЛЬНІ МОДЕЛІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА ТА ЇХ АДАПТАЦІЯ ДЛЯ УКРАЇНИ

    by Olena Shyshkina, Dmytro Voloshyn

    У статті досліджено глобальні моделі цифрової трансформації фінансового посередництва та обґрунтовано засади їх адаптації до українських реалій. Актуальність дослідження зумовлена системним характером цифрових змін у фінансовому секторі, курсом України на євроінтеграцію, потребою узгодження регуляторного поля з європейськими стандартами (DORA, PSD2/PSD3, eIDAS 2.0, GDPR) та викликами повоєнного відновлення. Метою дослідження є порівняльний аналіз європейської, американської та азійської моделей цифрової трансформації фінансових посередників, виявлення їхніх сильних і слабких сторін та обґрунтування доцільності формування гібридної моделі для України. Для зіставлення існуючих моделей виокремлено п’ять вимірів: регуляторний, інституційний, технологічний, фінансова інклюзія та довіра, кіберстійкість і операційна надійність. Узагальнено глобальні тренди: масштабування цифрових платежів, платформізація та API-економіка, застосування штучного інтелекту й машинного навчання, зростання ролі BigTech у кредитуванні, розвиток хмарних і DLT-інфраструктур, миттєві платежі та CBDC, посилення кіберстійкості, розширення фінансової інклюзії через мобільні сервіси. Встановлено, що європейська модель вирізняється інституційною стабільністю, жорсткою стандартизацією та високим захистом споживачів, але має регуляторний тягар і повільність інновацій. Американська — забезпечує швидкість інновацій, конкурентне середовище та гнучкість, однак супроводжується фрагментацією регуляторного поля. Азійська — демонструє максимальну фінансову інклюзію, масштабованість і швидкість упровадження, проте створює ризики концентрації даних і залежності від державних платформ. Доведено, що пряме перенесення жодної з моделей в українські умови є неприйнятним. Обґрунтовано доцільність розробки гібридної моделі для України, яка поєднує європейську регуляторну стійкість, американську інноваційну динаміку та азійську екосистемну масштабованість. Визначено пріоритетні напрями її реалізації, а саме: розбудова системи цифрової ідентифікації, інтероперабельність фінансових даних, формування інноваційної інфраструктури (хмарні платформи, відкриті API, пілотні проєкти CBDC), підвищення кіберстійкості, стимулювання фінтех-підприємництва та інтеграція небанківських посередників у єдину цифрову екосистему.

  • Open Access

    ТРАНСФОРМАЦІЯ ТИПОЛОГІЇ ФІНАНСОВИХ ПОСЕРЕДНИКІВ У ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ

    by О.в. Шишкіна, Д.м. Волошин, І.а. Борисенко

    Статтю присвячено розробленню багатокритеріальної класифікації фінансових посередників, адаптованої до умов цифрової економіки. Традиційні інституційні підходи, що ґрунтуються на поділі на банківські та небанківські установи, не відображають сучасних реалій, оскільки ігнорують нові типи посередників, якісну трансформацію їхніх функцій під впливом цифровізації, а також технологічну та регуляторну диференціацію. Метою статті є розроблення та теоретико-методологічне обґрунтування багатокритеріальної класифікації фінансових посередників, адаптованої до умов цифрової економіки, яка, на відміну від традиційних інституційних підходів, інтегрує критерії ступеня цифровізації, технологічної основи, функціонального призначення та рівня регуляторної інтеграції, що уможливлює комплексне оцінювання спроможності установ до інтеграції в цифрові фінансові екосистеми. Дослідження ґрунтується на системному підході та комплексному застосуванні методів аналізу, синтезу й класифікаційного моделювання. Інформаційною базою виступили наукові публікації з проблем цифрової трансформації фінансового сектору, дані офіційних сайтів фінансових установ та аналітичні матеріали міжнародних організацій. У результаті дослідження виявлено обмеження класичних інституційних класифікацій. Обґрунтовано доцільність багатокритеріального підходу, який охоплює шість вимірів: інституційну природу, ступінь цифровізації (традиційні, гібридні, цифрові), технологічну основу (API-платформи, AI-посередники, Blockchain-посередники), функціональне призначення (кредитні, інвестиційні, платіжні, страхові, інформаційно-аналітичні), рівень регуляторної інтеграції (ліцензовані, регуляторні пісочниці, нерегульовані DeFi) та географічне охоплення. Розроблено інтегральну класифікаційну модель із наведенням прикладів для кожної групи. Визначено, що запропонована класифікація уможливлює ідентифікацію потенційних партнерів для екосистемної взаємодії, діагностику проблемних зон цифрової трансформації та оцінювання конкурентних позицій установ. Наукова новизна полягає в розробленні багатокритеріальної класифікації, яка, на відміну від традиційних інституційних підходів, інтегрує критерії цифровізації, технологічного оснащення, функціональної спеціалізації та регуляторного статусу, створюючи методологічне підґрунтя для комплексного оцінювання спроможності фінансових установ до інтеграції в цифрові екосистеми. Теоретичне значення полягає в поглибленні засад типологізації фінансових посередників з урахуванням сучасних викликів цифрової трансформації. Практичне значення – у можливості використання класифікації Національним банком України для диференціації наглядових підходів, фінансовими установами – для стратегічного планування та ідентифікації партнерів, а також для формування уніфікованої статистичної бази.

  • Open Access

    Strategic approaches to integrating digital solutions into the activities of financial intermediaries in the Ukrainian market

    by Olena Shyshkina, Dmytro Voloshyn, Artem Malykhin

    The article examines strategic approaches to integrating digital solutions into the activities of Ukrainian financial intermediaries under conditions of market transformation caused by regulatory changes, military risks, shifts in consumer behavior, and the need for economic efficiency. The study identified seven key groups of factors influencing digital transformation processes: technological, behavioral, regulatory, competitive, economic, socio-economic, and global. Each group is characterized by a dualistic nature of impact, simultaneously creating opportunities and challenges for financial institutions. The digital adaptation practices of leading Ukrainian financial institutions were analyzed. The uniqueness of the research lies in analyzing digital transformation under extreme conditions of full-scale war, which demonstrated the ability of Ukrainian banks to rapidly adapt and create innovative solutions under the pressure of crisis circumstances. Based on systematic analysis of consumer expectations, key requirements for modern digital banking services were identified: service speed, interface convenience, 24/7 service availability, reliability of security systems and personal data protection, personalization of product offerings, proactive service with financial analytics elements, omnichannel approach, and seamless integration with various digital platforms. Five key strategic approaches to digital integration are proposed: enhancing customer-centricity through AI and personalization; optimizing operational efficiency through automation and cloud technologies; stimulating innovation through ecosystem participation and open banking; strengthening trust and resilience through advanced cybersecurity; developing digital culture and organizational agility. Their essence is formulated, main objectives are defined, technologies are described, and expected results are articulated. It was established that successful digital transformation requires not merely the implementation of individual technologies, but the formation of a comprehensive ecosystem that combines innovative solutions, security, customer-centricity, and organizational resilience, which opens new directions for further scientific research.

  • Open Access

    Analysis of the role of financial intermediaries in the process of formation of innovative infrastructure of the digital financial services market of Ukraine

    by Artem Malykhin, Dmytro Voloshyn

    The article is devoted to the study of theoretical, methodological and applied aspects of the role of financial intermediaries in the formation of innovative infrastructure of the digital financial services market in Ukraine. The relevance of the study is growing significantly in the context of global digitalization, full-scale war, and the need to build a sustainable financial system in the post-conflict period. The purpose of the study is to comprehensively analyze the functions, mechanisms of influence, and barriers that limit the participation of financial intermediaries in the development of innovative infrastructure. To achieve this goal, the authors have analyzed and systematized modern scientific approaches to the study of financial intermediation in the context of digitalization, open banking, and regulatory sandboxes. The key scientific and practical result of the article is the development of the author's own classification of financial intermediaries according to six criteria: institutional nature (banks, non-bank institutions), level of digitalization (traditional, hybrid, digital), functional purpose (credit, investment, payment), technological basis (API, AI, blockchain), regulatory integration (licensed, DeFi) and geographical coverage (local, global). On this basis, six mechanisms of intermediaries' influence on digital financial services are identified: institutional, technological, platform, regulatory and innovation, educational and communication, and investment and financial. Based on the analysis of the Ukrainian market (monobank activity, NBU Fintech Sandbox, integration with Diia) and comparison with international experience (USA, UK, Singapore, EU), a set of recommendations has been developed. In particular, the authors emphasize the need to: facilitate the transition to digital models by simplifying licensing; develop open banking based on APIs; create a single national API platform; expand the NBU's Fintech Sandbox; launch public-private venture capital funds; and improve cybersecurity and digital literacy.


  • Open Access

    Вплив цифрових технологій на стратегії розвитку фінансових посередників в Україні

    by Національний Університет «Чернігівська Політехніка», Олена Шишкіна, Дмитро Волошин, Денис Ринжук

    У статті виявлено основні види стратегій, які можуть використовувати фінансові посередники, у тому числі стратегія цифрової трансформації, стратегія клієнтоорієнтованості, стратегія інновацій та розвитку продуктів, стратегія експансії та масштабування, стратегія злиття та поглинання, стратегія управління ризиками, стратегія сталого розвитку. Сформульовано сутність та зміст кожної з наведених стратегій, охарактеризовано їхні специфічні характеристики, переваги, недоліки й обмеження (умови) впровадження. Встановлено, що наведені стратегії надають фінансовим посередникам різноманітні цифрові інструменти для адаптації до мінливого ринкового середовища, але також вимагають ретельного планування та оцінки ризиків для їх ефективної реалізації. Доведено, що цифрові технології не лише підвищують ефективність та адаптивність фінансових посередників до змін, але й відкривають нові можливості для інноваційного зростання та сталого розвитку. Інтеграція зазначених технологій у бізнес-процеси фінансових установ дозволяє їм залишатися конкурентоспроможними та готовими до викликів сучасної цифрової економіки. Досліджено як FinTech, Big Data, блокчейн, штучний інтелект, машинне навчання та мобільні платформи, впливають на формування різних стратегій розвитку фінансових посередників.