OBOleh Balkovskyi

Oleh Balkovskyi

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Oleh Balkovskyi has a total of 11 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Hematological profile and activity of blood aminotransferases in suckling lambs under the alimentary effect of yeast feed additives

    by O. Balkovskyi

    Goal. To study changes in the hematological profile, activity of blood aminotransferases, and growth rate of lambs by the alimentary effect of yeast feed additives made based on microscopic yeast fungi Kluyveromyces marxianus. Methods. The study was conducted during the winter-spring stall period in 2025 on hybrid lambs (1/2 by puriness) at the age of 2–4 months, bred as a result of crossing ewes of the Askanian meat-and-beef breed with rams of the Dorper meat breed. For this purpose, the following methods were used: zootechnical (determination of feed nutrition, gross and average daily increases in live weight of animals), hematological (determination of the hematological blood profile), enzymatic (determination of the activity of blood serum transaminases), analytical (analysis of literary sources), and mathematical statistics (use of standard computer programs for processing the data obtained). Results. It was established that the use of probiotic KluActive G and post-biotic NutriLys KM S and their mixture in the composition of mixed fodder for suckling lambs at the age of 2–4 months optimized hematological parameters, did not have a negative effect on the activity of alanine and aspartate aminotransferase of blood, and stimulated the intensity of growth of animals. Conclusions. It was experimentally proved that the alimentary use of domestic yeast feed additives stimulated metabolic activity and increased the productivity of lambs. The most significant effect on the hematological profile and growth intensity of suckling lambs at the age of 2–4 months in the stall period was provided by the use of feed additives based on yeast fungi Kluyveromyces marxianus, namely a mixture of pro-biotic KA G in a dose of 0.02% and post-biotic NL KM S in a dose of 0.2% of the feed weight. Мета. Дослідити зміни в гематологічному профілі, активність амінотрансфераз крові й інтенсивність росту баранчиків за аліментарної дії дріжджових кормових добавок, виготовлених на основі мікроскопічних дріжджових грибків Kluyveromyces marxianus. Методи. Дослідження проводили в зимово­весняний стійловий період у 2025 р. на помісних баранчиках (1 / 2 за кровністю) 2 – 4­місячного віку, виведених внаслідок схрещування вівцематок асканійської м’ясо­вовнової породи з баранами м’ясної породи Дорпер. Для цього використовували такі методи: зоотехнічні (визначення поживності кормів, валових і середньодобових приростів живої маси тварин), гематологічні (встановлення гематологічного профілю крові), ензиматичні (визначення активності трансаміназ сироватки крові), аналітичні (аналіз літературних джерел за темою статті) та математико­статистичні (використання стандартних комп’ютерних програм для опрацювання отриманих даних). Результати. Встановлено, що використання у складі комбікорму для підсисних баранчиків 2 – 4­місячного віку пробіотика KluActive G і постбіотика NutriLys KM S та їх суміші оптимізує гематологічні показники, не чинить негативного впливу на активність аланін­ й аспартатамінотрансферази крові, стимулює інтенсивність росту тварин. Висновки. Експериментально доведено, що аліментарне використання вітчизняних дріжджових кормових добавок стимулює метаболічну активність та підвищує продуктивність ягнят. Найістотніший вплив на гематологічний профіль та інтенсивність росту підсисних баранчиків віком 2–4 міс. у стійловий період утримання забезпечує викорис­тання у складі раціону кормових добавок на основі дріжджових грибків Kluyveromyces marxianus, а саме суміші пробіотика KA G дозою 0,02% і постбіотика NL KM S дозою 0,2% маси комбікорму.

  • ВПЛИВ СПОСОБУ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА ІНТЕНСИВНІСТЬ НАКОПИЧЕННЯ ЦЕЗІЮ-137 У ВЕГЕТАТИВНІЙ МАСІ ГРЯСТИЦІ ЗБІРНОЇ (DACTYLIS GLOMERATA L.)

    by І. Дідур, О. Алєксєєв, Р. Лотоцький, О. Бальковський, I. Didur, O. Alieksieiev, R. Lototskyi

    Техногенна діяльність спричинила забруднення компонентів навколишнього середовища, зокрема природних лук, різними токсикантами. Враховуючи низьку ефективність агротехнологічних заходів для покращання природних лук, ці угіддя – найкритичніші для виробництва якісної та безпечної рослинної сировини. Зауважено, що особливого техногенного навантаження природні луки зазнали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що призвело до їхнього забруднення радіонуклідами, серед яких цезій-137 є одним із найнебезпечніших через високу здатність до міграції в системі ґрунт-рослини. Наведено результати досліджень впливу способу обробітку ґрунту природних лук після 38-річного періоду після аварії на Чорнобильській АЕС за їхнього поліпшення щодо інтенсивності накопичення цезію-137 у вегетативній масі грястиці збірної. Дослідження проводили в умовах Лісостепу Правобережного на території Вінниччини, на сірих лісових ґрунтах природних луків, які протягом зазначеного періоду не зазнавали окультурення. Для реалізації поставленої мети використали два варіанти досліду, кожен з яких передбачав чотири повторення. Площа кожної ділянки становила 25 м². Перший варіант досліджень передбачав дискування ґрунтів на глибину 10-14 см, а другий – оранку на глибину 22-24 см. Переорювання та дискування виконували в осінній період. Перед посівом трав навесні проводили передпосівну культивацію та боронування. Ґрунт для радіологічних досліджень відбирали методом конверту в п'яти точках по 0,5 кг з кожної ділянки на глибині 10 см. Вегетативну масу грястиці збірної відбирали методом точкових проб із загальної партії, отриманої перед початком фази бутонізації, на площі 1 м² для кожного варіанта досліджень та його окремих повторень. Уміст цезію-137 у ґрунті та вегетативній масі грястиці збірної визначали за допомогою гамма-спектрометра СЕГ-05. Виявлено, що при дискуванні природних луків на глибину до 14 см вміст цезію-137 у 10-сантиметровому прошарку ґрунту знизився на 5,6 %, тоді як при переорюванні на глибину до 24 см його вміст зменшився у 2,07 раза. Обробіток природних лук позитивно вплинув на зниження інтенсивності накопичення цезію-137 у вегетативній масі грястиці збірної. За умов дискування ґрунтів на глибину до 14 см вміст цезію-137 у вегетативній масі зменшився на 11,0 %, тоді як при оранці на глибину до 24 см – на 44,1 %. Ці результати підкреслюють важливість агрономічних заходів для покращання якості рослинної сировини в умовах забруднення угідь.