Д.м. Нікітін
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Д.м. Нікітін has a total of 5 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- D.M. Tortika
Одеський національний технологічний університет, вул. Канатна, 112, Одеса, 65039, Україна
1 shared publication - Natalya V. Volgusheva
Одеський національний технологічний університет, вул. Канатна, 112, Одеса, 65039, Україна
1 shared publication - V. O. Volchok
Одеський національний технологічний університет, вул. Канатна, 112, Одеса, 65039, Україна
1 shared publication - І.л. Бошкова
Одеський національний технологічний університет, вул. Канатна, 112, Одеса, 65039, Україна
1 shared publication - А.п. Гречановський
Одеський національний технологічний університет, вул. Канатна, 112, Одеса, 65039, Україна
1 shared publication
Latest Publications
- 30 December 2024
- Published by Odesa National University of Technology in Refrigeration Engineering and Technology
- Vol. 60 (4)
Експериментальне визначення коефіцієнту температуропровідності гетерогенної системи
У роботі викладено результати експериментального визначення коефіцієнта температуропровідності сипучих матеріалів, які в подальшому можуть піддаватись стисканню. Розглянуто методи визначення теплофізичних властивостей матеріалів. Найбільш поширеними є методи, що дозволяють в одному експерименті встановлювати максимум інформації про теплофізичні властивості досліджуваного матеріалу. Наводиться опис одного з методів визначення коефіцієнта температуропровідності. Для визначення коефіцієнта температуропровідності було обрано метод, що дозволяє проводити вимірювання його значень в іррегулярному режимі, викликаному поглинанням або виділенням значної кількості теплоти у зразках при нагріванні. Розроблено установку для експериментального визначення коефіцієнту температуропровідності гетерогенної системи на базі сипкого біопалива. Наведено схему експериментальної установки для визначення коефіцієнту температуропровідності. Основним елементом установки є а-калориметр, виготовлений з металу з високим коефіцієнтом теплопровідності у вигляді циліндрового тонкостінного стакану. Стакан заповнювали досліджувальним сипким матеріалом без утрамбування і нагрівали у сушильній шафі, потім проводили охолодження у середовищі зі сталою температурою. У якості об’єкту дослідження було обрано відходи зернопереробних виробництв різного ступеня подрібнення, а саме лушпиння соняшника, лузга гречки, лузга ячмінна, лузга спельти. Температуру сипкого матеріалу в середині а-калориметру визначали за допомогою мідь-константанової диференційної термопари. Виготовлення а-калориметра у вигляді закритого стакана дозволило уникнути проникнення вологи всередину досліджуваного матеріалу. Наведено параметри а-калориметру. Показано, що саме метод а-калориметру найзручніший для дослідження гетерогенних матеріалів. При розрахунках коефіцієнт температуропровідності визначався з урахуванням поправки на оболонку. За результатами дослідів визначено темп охолодження для кожного з матеріалів. Наведено результати експериментальних досліджень коефіцієнту температуропровідності для сипких тіл рослинного походження. Проведена оцінка відхилення визначення коефіцієнту температуропровідності сипкого матеріалу. Встановлено, що основний внесок до повної похибки вносить її випадкова складова
- 30 December 2024
- Published by Odesa National University of Technology in Refrigeration Engineering and Technology
- Vol. 60 (4)
Експериментальне визначення коефіцієнту температуропровідності гетерогенної системи
У роботі викладено результати експериментального визначення коефіцієнта температуропровідності сипучих матеріалів, які в подальшому можуть піддаватись стисканню. Розглянуто методи визначення теплофізичних властивостей матеріалів. Найбільш поширеними є методи, що дозволяють в одному експерименті встановлювати максимум інформації про теплофізичні властивості досліджуваного матеріалу. Наводиться опис одного з методів визначення коефіцієнта температуропровідності. Для визначення коефіцієнта температуропровідності було обрано метод, що дозволяє проводити вимірювання його значень в іррегулярному режимі, викликаному поглинанням або виділенням значної кількості теплоти у зразках при нагріванні. Розроблено установку для експериментального визначення коефіцієнту температуропровідності гетерогенної системи на базі сипкого біопалива. Наведено схему експериментальної установки для визначення коефіцієнту температуропровідності. Основним елементом установки є а-калориметр, виготовлений з металу з високим коефіцієнтом теплопровідності у вигляді циліндрового тонкостінного стакану. Стакан заповнювали досліджувальним сипким матеріалом без утрамбування і нагрівали у сушильній шафі, потім проводили охолодження у середовищі зі сталою температурою. У якості об’єкту дослідження було обрано відходи зернопереробних виробництв різного ступеня подрібнення, а саме лушпиння соняшника, лузга гречки, лузга ячмінна, лузга спельти. Температуру сипкого матеріалу в середині а-калориметру визначали за допомогою мідь-константанової диференційної термопари. Виготовлення а-калориметра у вигляді закритого стакана дозволило уникнути проникнення вологи всередину досліджуваного матеріалу. Наведено параметри а-калориметру. Показано, що саме метод а-калориметру найзручніший для дослідження гетерогенних матеріалів. При розрахунках коефіцієнт температуропровідності визначався з урахуванням поправки на оболонку. За результатами дослідів визначено темп охолодження для кожного з матеріалів. Наведено результати експериментальних досліджень коефіцієнту температуропровідності для сипких тіл рослинного походження. Проведена оцінка відхилення визначення коефіцієнту температуропровідності сипкого матеріалу. Встановлено, що основний внесок до повної похибки вносить її випадкова складова
- 30 December 2024
- Published by Odesa National University of Technology in Refrigeration Engineering and Technology
- Vol. 60 (4)
Методичні основи визначення коефіцієнтів перенесення теплоти та вологи у дисперсних матеріалах
Дослідження коефіцієнтів перенесення вологи та теплоти у різних матеріалах є важливим етапом дослідження процесів сушіння. Дані за цими коефіцієнтами необхідні для розрахунків за аналітичними залежностями розподілів вмісту вологи і температур, а також потоків вологи і теплоти в тілі. Численні дослідження показують, що точне знання коефіцієнтів масопереносу в дисперсних системах є важливим для успішного проектування та енергетичної ефективності роботи технологічних установок. Наведено дані щодо коефіцієнтів тепломасоперенесення для ряду матеріалів і наводиться зіставлення різних аналітичних рівнянь для розрахунку ефективного коефіцієнта дифузії. Наголошується, що аналітичні залежності для розрахунку коефіцієнтів масопереносу не відображають всього різноманіття факторів, що впливають на переміщення вологи в тілі, оскільки в них розглядаються ідеалізовані структури, що враховують лише деякі з механізмів перенесення. Тому наявні аналітичні залежності використовуються в більшості випадків не для розрахунків коефіцієнтів перенесення, а лише для якісної оцінки їх залежності від температури, тиску, властивостей компонентів, у зв'язку з чим першочергового значення набувають експериментальні методи визначення цих коефіцієнтів. У роботі наведено методику отримання даних за ефективними коефіцієнтами перенесення для щільних шарів дисперсних матеріалів, теоретичною основою якої є система диференціальних рівнянь взаємопов'язаного волого- та теплоперенесення в капілярно-пористих тілах у процесах сушіння А.В. Ликова. Щільний шар дисперсного матеріалу розглядається як квазігомогенне середовище з ефективними коефіцієнтами перенесення. Представлено експериментальну установку та алгоритм обробки експериментальних даних, отримано розподіл вмісту вологи і температури в щільному шарі цеоліту в процесі кондуктивного сушіння
- 30 December 2024
- Published by Odesa National University of Technology in Refrigeration Engineering and Technology
- Vol. 60 (4)
Методичні основи визначення коефіцієнтів перенесення теплоти та вологи у дисперсних матеріалах
Дослідження коефіцієнтів перенесення вологи та теплоти у різних матеріалах є важливим етапом дослідження процесів сушіння. Дані за цими коефіцієнтами необхідні для розрахунків за аналітичними залежностями розподілів вмісту вологи і температур, а також потоків вологи і теплоти в тілі. Численні дослідження показують, що точне знання коефіцієнтів масопереносу в дисперсних системах є важливим для успішного проектування та енергетичної ефективності роботи технологічних установок. Наведено дані щодо коефіцієнтів тепломасоперенесення для ряду матеріалів і наводиться зіставлення різних аналітичних рівнянь для розрахунку ефективного коефіцієнта дифузії. Наголошується, що аналітичні залежності для розрахунку коефіцієнтів масопереносу не відображають всього різноманіття факторів, що впливають на переміщення вологи в тілі, оскільки в них розглядаються ідеалізовані структури, що враховують лише деякі з механізмів перенесення. Тому наявні аналітичні залежності використовуються в більшості випадків не для розрахунків коефіцієнтів перенесення, а лише для якісної оцінки їх залежності від температури, тиску, властивостей компонентів, у зв'язку з чим першочергового значення набувають експериментальні методи визначення цих коефіцієнтів. У роботі наведено методику отримання даних за ефективними коефіцієнтами перенесення для щільних шарів дисперсних матеріалів, теоретичною основою якої є система диференціальних рівнянь взаємопов'язаного волого- та теплоперенесення в капілярно-пористих тілах у процесах сушіння А.В. Ликова. Щільний шар дисперсного матеріалу розглядається як квазігомогенне середовище з ефективними коефіцієнтами перенесення. Представлено експериментальну установку та алгоритм обробки експериментальних даних, отримано розподіл вмісту вологи і температури в щільному шарі цеоліту в процесі кондуктивного сушіння