Світлана Леонідівна Малик
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Світлана Леонідівна Малик has a total of 9 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Lesia Zheliba
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
2 shared publications - Liudmyla Kotsur
Vinnytsia National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia, Ukraine
2 shared publications - Y. A. Medrazhevskaya
Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова
2 shared publications Леся Олександрівна Фік
Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова
2 shared publications- Kateryna Demyanova1 shared publication
- Lesya Fik
National Pirogov Memorial Medical University, Pirogova str., 56, Vinnitsya, 21018
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 28 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Public Health Journal
- No. 1,p. 82-87
КАНІСТЕРАПІЯ У НЕЙРОРЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ІНСУЛЬТУ
Актуальність. Реабілітація після інсульту – це довготривалий процес відновлення втрачених функцій, який потребує тривалої стаціонарної нейрореабілітації; вона може тривати до кількох місяців та призводити до значних економічних затрат. У реабілітаційному періоді пацієнти часто мають проблеми з ходою, рівновагою, слабкістю м’язів та емоційним станом, які значно ускладнюють повсякденне життя. Дослідження показують, що 80% пацієнтів стикаються з депресією, а 60% відчувають значну втрату мотивації до реабілітації. Сильний спектр емоцій, пов'язаних із втратою надбаних навичок у пацієнтів після інсульту, може порушувати фізіологічні функції через розвиток високого рівня стресу та поганий настрій. Метою дослідження є оцінка ефективності терапії із залученням собак у процесі нейрореабілітації, зокрема її впливу на психологічне відновлення пацієнтів після інсульту. Матеріали та методи. Функціональний баланс визначався за шкалою рівноваги Берга; рівень депресії визначали за допомогою опитувальника депресії Бека-II, адаптованого для постінсультних пацієнтів; мотивація до реабілітації по шкалі мотивації (K- SRMS).Результати дослідження. У дослідженні взяли участь 13 пацієнтів віком 52,4±11,3 роки, з наслідками перенесеного інсульту (постінсультний період > 6 місяців). Сеанси тривали один раз на тиждень протягом 8 тижнів. Показники ходи після каністерапії в основній групі кращі, ніж у контрольної. Досить високий і достовірно значущий показник спостерігався з індексом симетричності 86,20±6,10 порівняно з групою контролю 79,88±6,45(р<0,05); та каденцією руху – основна 107,28±10,30 проти 88,90±13,50 контрольної (р<0,05). За даними шкалами та критеріями виявили, що терапія з собаками позитивно вплинула на ментальний стан пацієнтів. Шкала мотивації до реабілітації (K- SRMS) та шкала депресії Бека-II (BDI-II) показали значно кращі статистичні дані у основної групи порівняно з контрольною.Висновки. Терапія з тваринами не лише приносить користь конкретному пацієнту, але й може зменшити навантаження на систему охорони здоров'я за рахунок мінімізації тривалості перебування в лікарні та більш ранньої виписки.
- 28 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Public Health Journal
- No. 1,p. 82-87
Open AccessКАНІСТЕРАПІЯ У НЕЙРОРЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ІНСУЛЬТУ
Актуальність. Реабілітація після інсульту – це довготривалий процес відновлення втрачених функцій, який потребує тривалої стаціонарної нейрореабілітації; вона може тривати до кількох місяців та призводити до значних економічних затрат. У реабілітаційному періоді пацієнти часто мають проблеми з ходою, рівновагою, слабкістю м’язів та емоційним станом, які значно ускладнюють повсякденне життя. Дослідження показують, що 80% пацієнтів стикаються з депресією, а 60% відчувають значну втрату мотивації до реабілітації. Сильний спектр емоцій, пов'язаних із втратою надбаних навичок у пацієнтів після інсульту, може порушувати фізіологічні функції через розвиток високого рівня стресу та поганий настрій. Метою дослідження є оцінка ефективності терапії із залученням собак у процесі нейрореабілітації, зокрема її впливу на психологічне відновлення пацієнтів після інсульту. Матеріали та методи. Функціональний баланс визначався за шкалою рівноваги Берга; рівень депресії визначали за допомогою опитувальника депресії Бека-II, адаптованого для постінсультних пацієнтів; мотивація до реабілітації по шкалі мотивації (K- SRMS).Результати дослідження. У дослідженні взяли участь 13 пацієнтів віком 52,4±11,3 роки, з наслідками перенесеного інсульту (постінсультний період > 6 місяців). Сеанси тривали один раз на тиждень протягом 8 тижнів. Показники ходи після каністерапії в основній групі кращі, ніж у контрольної. Досить високий і достовірно значущий показник спостерігався з індексом симетричності 86,20±6,10 порівняно з групою контролю 79,88±6,45(р<0,05); та каденцією руху – основна 107,28±10,30 проти 88,90±13,50 контрольної (р<0,05). За даними шкалами та критеріями виявили, що терапія з собаками позитивно вплинула на ментальний стан пацієнтів. Шкала мотивації до реабілітації (K- SRMS) та шкала депресії Бека-II (BDI-II) показали значно кращі статистичні дані у основної групи порівняно з контрольною.Висновки. Терапія з тваринами не лише приносить користь конкретному пацієнту, але й може зменшити навантаження на систему охорони здоров'я за рахунок мінімізації тривалості перебування в лікарні та більш ранньої виписки.
- Open Access
- 30 June 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Health & Education
- No. 2,p. 57-62
ВПЛИВ ІНТЕГРОВАНОГО ТЕСТОВОГО ІСПИТУ НА РІВЕНЬ СТРЕСУ У СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ
Визначення рівня стресу серед майбутніх медиків є важливим, ураховуючи саму специфіку медичної професійної діяльності з високою відповідальністю, значне емоційне та розумове навантаження, що лягає на їхні плечі вже під час навчання. Метою дослідження є оцінка впливу інтегрованого тестового іспиту (КРОК-1) на рівень стресу серед студентів-медиків. У дослідженні взяли участь 84 студенти віком від 19 до 24 років, які навчалися на 3–4-му курсах Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Визначення рівня стресу проводили за допомогою тесту за В. Ю. Щербатих, що складався з чотирьох блоків, у якому визначалися компоненти стресу: інтелектуальні, поведінкові, емоційні та фізіологічні. Дане опитування проводилося респондентам двічі: уперше на 3-му курсі, а саме перед написанням «КРОК-1», та вдруге на 4-му курсі після успішної здачі тесту. Серед респондентів були 27 % хлопців та 73 % дівчат віком від 19 до 24 років. Проаналізувавши анкети, ми побачили, що рівень стресу зменшився на 4-му курсі, а саме він був відсутній вже у 17,8 %, що вдвічі більше, ніж на 3-му. Порівняно з першим опитуванням прошарок респондентів, які відчували раніше сильний та виражений стрес, зменшився майже вдвічі за рахунок переходу в групу з меншими проявами ознак стресу – у групу помірного стресу. Відповідно сильний стрес зменшився до 28,6 % із 45 % та виражений стрес – до 9,6 % із 18 %.Вивчаючи інтелектуальні ознаки стресу, ми відзначили високий рівень у студентів 3-го курсу труднощів із зосередженням – 18 %, підвищене відволікання – 15,3 %, погіршення показників пам’яті – 11,5 %. Аналізуючи поведінкові ознаки стресу в опитуваних, відзначено превалювання хронічної нестачі часу у студентів як 3-го, так і 4-го курсу, 22,1 % та 19,4 % відповідно. Звертає увагу факт, що після проходження «КРОК-1» такі показники, як антисоціальна чи конфліктна поведінка, присутність конфліктних ситуацій, порушення сну чи безсоння, значно знизилися. Отже, інтегрований тестовий іспит значно впливає на рівень стресу серед студентів-медиків. Але у студентів 4-го курсу продовжували зберігатися ознаки стресу, хоча і менш виражені. Це вказує на присутність різноманітних чинників у формуванні стресу, а не лише інтегрованого тестового іспиту «КРОК-1». Для збереження психічного та фізичного здоров’я студентів-медиків потрібно розробляти шляхи підвищення рівня стресорезистентності під час навчання.
- 30 June 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Health & Education
- No. 2,p. 57-62
Open AccessВПЛИВ ІНТЕГРОВАНОГО ТЕСТОВОГО ІСПИТУ НА РІВЕНЬ СТРЕСУ У СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ
Визначення рівня стресу серед майбутніх медиків є важливим, ураховуючи саму специфіку медичної професійної діяльності з високою відповідальністю, значне емоційне та розумове навантаження, що лягає на їхні плечі вже під час навчання. Метою дослідження є оцінка впливу інтегрованого тестового іспиту (КРОК-1) на рівень стресу серед студентів-медиків. У дослідженні взяли участь 84 студенти віком від 19 до 24 років, які навчалися на 3–4-му курсах Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Визначення рівня стресу проводили за допомогою тесту за В. Ю. Щербатих, що складався з чотирьох блоків, у якому визначалися компоненти стресу: інтелектуальні, поведінкові, емоційні та фізіологічні. Дане опитування проводилося респондентам двічі: уперше на 3-му курсі, а саме перед написанням «КРОК-1», та вдруге на 4-му курсі після успішної здачі тесту. Серед респондентів були 27 % хлопців та 73 % дівчат віком від 19 до 24 років. Проаналізувавши анкети, ми побачили, що рівень стресу зменшився на 4-му курсі, а саме він був відсутній вже у 17,8 %, що вдвічі більше, ніж на 3-му. Порівняно з першим опитуванням прошарок респондентів, які відчували раніше сильний та виражений стрес, зменшився майже вдвічі за рахунок переходу в групу з меншими проявами ознак стресу – у групу помірного стресу. Відповідно сильний стрес зменшився до 28,6 % із 45 % та виражений стрес – до 9,6 % із 18 %.Вивчаючи інтелектуальні ознаки стресу, ми відзначили високий рівень у студентів 3-го курсу труднощів із зосередженням – 18 %, підвищене відволікання – 15,3 %, погіршення показників пам’яті – 11,5 %. Аналізуючи поведінкові ознаки стресу в опитуваних, відзначено превалювання хронічної нестачі часу у студентів як 3-го, так і 4-го курсу, 22,1 % та 19,4 % відповідно. Звертає увагу факт, що після проходження «КРОК-1» такі показники, як антисоціальна чи конфліктна поведінка, присутність конфліктних ситуацій, порушення сну чи безсоння, значно знизилися. Отже, інтегрований тестовий іспит значно впливає на рівень стресу серед студентів-медиків. Але у студентів 4-го курсу продовжували зберігатися ознаки стресу, хоча і менш виражені. Це вказує на присутність різноманітних чинників у формуванні стресу, а не лише інтегрованого тестового іспиту «КРОК-1». Для збереження психічного та фізичного здоров’я студентів-медиків потрібно розробляти шляхи підвищення рівня стресорезистентності під час навчання.
- Open Access
- 23 May 2025
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 52,p. 925-929
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МЕНТАЛЬНИХ КАРТ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ПРОПЕДЕВТИКИ ПЕДІАТРІЇ
Розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) розпочинається в дитинстві. Він не дає можливості зосереджуватися та концентруватися на певній проблеми. Метою дослідження було визначити кількість студентів котрі мають ознаки РДУГ за допомогою тесту (Adult ADHD Self-Report Scale (ASRS v1.1)) та оцінити ефективність застосування ментальних карт для навчання. Серед 117 обстежених студентів, віком від 18 до 21 року, було 90 дівчат та 27 хлопців. Аналізуючи результати проведених досліджень, встановлено, що 41,9% респондентів протягом останніх 6-ти місяців відмічали у себе певні симптоми. Таким чином, майже половина студентів 3-го курсу ВНМУ ім. М.І. Пирогова м. Вінниці мали ті чи інші прояви РДУГ. Було запропоновано самостійно розробляти інтелект-картки на онлайн-сервісі ментальних карт IOctopus для полегшення підготовки до практичних занять з пропедевтики педіатрії. Оцінку ефективності використання ментальних карт було проведено через місяць за допомогою опитувальника, котрий був нами розроблений. Він включав 6 питань, на котрі студенти відповідали анонімно. Відмічено покращення успішності з пропедевтики педіатрії у 71,2% студентів, що почали користуватись ментальними картками; 75,6% респондентів зменшили час на підготовку. Також 55,6% студентів відмітили, що почали краще та на довше запам’ятовувати матеріал, за допомогою карток. Використання ментальних карт при підготовці до занять у студентів, які відмічають у себе симптоми РДУГ, доказали свою ефективність. Таким чином, даний інструмент можна рекомендувати до використання ще з раннього віку, щоб не допустити зниження працездатності, проблем із навчанням та психоемоційного вигорання в юності.
- 23 May 2025
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 52,p. 925-929
Open AccessОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МЕНТАЛЬНИХ КАРТ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ПРОПЕДЕВТИКИ ПЕДІАТРІЇ
Розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) розпочинається в дитинстві. Він не дає можливості зосереджуватися та концентруватися на певній проблеми. Метою дослідження було визначити кількість студентів котрі мають ознаки РДУГ за допомогою тесту (Adult ADHD Self-Report Scale (ASRS v1.1)) та оцінити ефективність застосування ментальних карт для навчання. Серед 117 обстежених студентів, віком від 18 до 21 року, було 90 дівчат та 27 хлопців. Аналізуючи результати проведених досліджень, встановлено, що 41,9% респондентів протягом останніх 6-ти місяців відмічали у себе певні симптоми. Таким чином, майже половина студентів 3-го курсу ВНМУ ім. М.І. Пирогова м. Вінниці мали ті чи інші прояви РДУГ. Було запропоновано самостійно розробляти інтелект-картки на онлайн-сервісі ментальних карт IOctopus для полегшення підготовки до практичних занять з пропедевтики педіатрії. Оцінку ефективності використання ментальних карт було проведено через місяць за допомогою опитувальника, котрий був нами розроблений. Він включав 6 питань, на котрі студенти відповідали анонімно. Відмічено покращення успішності з пропедевтики педіатрії у 71,2% студентів, що почали користуватись ментальними картками; 75,6% респондентів зменшили час на підготовку. Також 55,6% студентів відмітили, що почали краще та на довше запам’ятовувати матеріал, за допомогою карток. Використання ментальних карт при підготовці до занять у студентів, які відмічають у себе симптоми РДУГ, доказали свою ефективність. Таким чином, даний інструмент можна рекомендувати до використання ще з раннього віку, щоб не допустити зниження працездатності, проблем із навчанням та психоемоційного вигорання в юності.
- Open Access
- 1 January 2024
- Published by Interregional Academy of Personnel Management in Modern medicine, pharmacy and psychological health
- No. 4,p. 48-53
ASSESSMENT OF THE MENTAL HEALTH OF STUDENTS OF NATIONAL PIROGOV MEMORIAL MEDICAL UNIVERSITY BY SELFSURVEY METHOD
Given the frequent stressful situations that have become almost familiar companions of modern Ukrainians today, especially in war conditions, the load on the psycho-emotional state of the population has increased significantly. Accordingly, various neurological disorders are growing and intensifying, in particular neurodegenerative ones, leading to irreversible death of neurons and disability of people exposed to constant stress factors. It is important to conduct timely diagnostics and treatment of this pathology in the early stages, while there is an opportunity to prevent serious complications and consequences The purpose of the study: to assess the psycho-emotional state of medical students of the M.I. Pirogov VNMU using methods that are easily accessible and financially unburdensome. Methodology: 79 4th-year students of the M.I. Pirogov VNMU, aged 18 to 23, took part in a longitudinal prospective study. To obtain information about the psycho-emotional state of young doctors, their questionnaire was conducted. Situational anxiety was assessed using the Spielberg-Hanin test, depression was assessed using the Beck Depression Inventory, sleep quality scale (SQS) was used to assess sleep disturbance, and primary headache was assessed using the MIDAS questionnaire. Statistical analysis of the study results was performed using the SPSS20 program (© SPSS Inc.). Scientific novelty: the average level of anxiety prevailed among the subjects, with a low level being more typical for men, a medium level for women, and a high level being equally typical for both subjects. According to the data obtained from the Beck Depression Inventory, the general emotional state of the subjects was good, and depressive tendencies were not observed. 21-yearold students had moderate sleep quality, unlike 23-year-olds, who described their sleep as «good». According to the MIDAS test, it was found that girls had a 3-fold higher frequency of headaches compared to boys. Conclusions. To ensure the greatest coverage of the population with the diagnosis of disorders at early stages, it is necessary to choose methods that are easily accessible and financially unburdensome for the population, such as self-questionnaires for assessing anxiety, depression, sleep quality and headache. The self-questionnaires we used make it possible to prevent and suspect autonomic dysfunctions at early stages. Враховуючи часті стресові ситуації, що стали майже звичними супутниками сьогодення сучасних українців, особливо в умовах війни, навантаження на психоемоційний стан населення значно зросло. Відповідно зростають та посилюються різні неврологічні розлади, зокрема нейродегенеративні, що ведуть до незворотної загибелі нейронів та інвалідізації людей, які піддаються постійним стресовим факторам. Важливо проводити своєчасну діагностику та лікування даної патології на ранніх стадіях, поки є можливість попередити важкі ускладнення та наслідки. Мета роботи: оцінити психоемоційний стан студентів медиків ВНМУ ім. М.І. Пирогова методами, які є легкодоступними та матеріально необтяжливими. Методологія: прийняли участь у поздовжньому проспективному дослідженні 79 студентів 4-го курсу ВНМУ ім. М.І. Пирогова, віком від 18 до 23 років. Для отримання інформації про психоемоційний стан молодих медиків було проведено їх анкетування. Оцінювання ситуаційної тривожності проводили за допомогою тесту Спілберга-Ханіна, для оцінки депресії використовували шкалу депресії Бека, для оцінки порушення сну – опитувальник SQS (Sleep quality scale, SQS), для оцінки первинного головного болю – опитувальник MIDAS. Статистичну обробку результатів дослідження проводили із використанням програми SPSS20 (© SPSS Inc.). Наукова новизна: серед досліджуваних осіб переважав середній рівень тривожності, низький рівень більш характерний був для чоловіків, середній – для жінок, а високий рівень притаманний обом статтям однаковою мірою. Згідно отриманих даних опитувальника депресії Бека загальний емоційний стан досліджуваних осіб був хороший, депресивні тенденції не спостерігались. 21-річні студенти мали помірну якість сну, на відміну від 23-річних, які описували свій сон як «добрий». За даними тесту MIDAS було встановлено, що у дівчат частота виникнення головного болю в порівнянні з хлопцями була більша в 3 рази. Висновки. Для забезпечення найбільшого охоплення населення діагностикою...
- 1 January 2024
- Published by Interregional Academy of Personnel Management in Modern medicine, pharmacy and psychological health
- No. 4,p. 48-53
Open AccessASSESSMENT OF THE MENTAL HEALTH OF STUDENTS OF NATIONAL PIROGOV MEMORIAL MEDICAL UNIVERSITY BY SELFSURVEY METHOD
Given the frequent stressful situations that have become almost familiar companions of modern Ukrainians today, especially in war conditions, the load on the psycho-emotional state of the population has increased significantly. Accordingly, various neurological disorders are growing and intensifying, in particular neurodegenerative ones, leading to irreversible death of neurons and disability of people exposed to constant stress factors. It is important to conduct timely diagnostics and treatment of this pathology in the early stages, while there is an opportunity to prevent serious complications and consequences The purpose of the study: to assess the psycho-emotional state of medical students of the M.I. Pirogov VNMU using methods that are easily accessible and financially unburdensome. Methodology: 79 4th-year students of the M.I. Pirogov VNMU, aged 18 to 23, took part in a longitudinal prospective study. To obtain information about the psycho-emotional state of young doctors, their questionnaire was conducted. Situational anxiety was assessed using the Spielberg-Hanin test, depression was assessed using the Beck Depression Inventory, sleep quality scale (SQS) was used to assess sleep disturbance, and primary headache was assessed using the MIDAS questionnaire. Statistical analysis of the study results was performed using the SPSS20 program (© SPSS Inc.). Scientific novelty: the average level of anxiety prevailed among the subjects, with a low level being more typical for men, a medium level for women, and a high level being equally typical for both subjects. According to the data obtained from the Beck Depression Inventory, the general emotional state of the subjects was good, and depressive tendencies were not observed. 21-yearold students had moderate sleep quality, unlike 23-year-olds, who described their sleep as «good». According to the MIDAS test, it was found that girls had a 3-fold higher frequency of headaches compared to boys. Conclusions. To ensure the greatest coverage of the population with the diagnosis of disorders at early stages, it is necessary to choose methods that are easily accessible and financially unburdensome for the population, such as self-questionnaires for assessing anxiety, depression, sleep quality and headache. The self-questionnaires we used make it possible to prevent and suspect autonomic dysfunctions at early stages. Враховуючи часті стресові ситуації, що стали майже звичними супутниками сьогодення сучасних українців, особливо в умовах війни, навантаження на психоемоційний стан населення значно зросло. Відповідно зростають та посилюються різні неврологічні розлади, зокрема нейродегенеративні, що ведуть до незворотної загибелі нейронів та інвалідізації людей, які піддаються постійним стресовим факторам. Важливо проводити своєчасну діагностику та лікування даної патології на ранніх стадіях, поки є можливість попередити важкі ускладнення та наслідки. Мета роботи: оцінити психоемоційний стан студентів медиків ВНМУ ім. М.І. Пирогова методами, які є легкодоступними та матеріально необтяжливими. Методологія: прийняли участь у поздовжньому проспективному дослідженні 79 студентів 4-го курсу ВНМУ ім. М.І. Пирогова, віком від 18 до 23 років. Для отримання інформації про психоемоційний стан молодих медиків було проведено їх анкетування. Оцінювання ситуаційної тривожності проводили за допомогою тесту Спілберга-Ханіна, для оцінки депресії використовували шкалу депресії Бека, для оцінки порушення сну – опитувальник SQS (Sleep quality scale, SQS), для оцінки первинного головного болю – опитувальник MIDAS. Статистичну обробку результатів дослідження проводили із використанням програми SPSS20 (© SPSS Inc.). Наукова новизна: серед досліджуваних осіб переважав середній рівень тривожності, низький рівень більш характерний був для чоловіків, середній – для жінок, а високий рівень притаманний обом статтям однаковою мірою. Згідно отриманих даних опитувальника депресії Бека загальний емоційний стан досліджуваних осіб був хороший, депресивні тенденції не спостерігались. 21-річні студенти мали помірну якість сну, на відміну від 23-річних, які описували свій сон як «добрий». За даними тесту MIDAS було встановлено, що у дівчат частота виникнення головного болю в порівнянні з хлопцями була більша в 3 рази. Висновки. Для забезпечення найбільшого охоплення населення діагностикою...