ЛІЛ. В. Ігнатко

Л. В. Ігнатко

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Л. В. Ігнатко has a total of 9 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ОСОБИСТІСНІ РИСИ ЯК ПРОГНОСТИЧНІ МАРКЕРИ СОМАТИЧНИХ СИМПТОМНИХ РОЗЛАДІВ У ПІДЛІТКІВ

    by А. І. Томей, А. М. Томей, Л. В. Ігнатко

    Резюме. Вступ. Врахування індивідуально-психологічних характеристик підлітків сприяє більш обґрунтованій диференційній діагностиці між функціональними та органічними порушеннями, оптимізації маршрутизації пацієнтів, запобіганню надмірним діагностичним втручанням і своєчасному залученню фахівців психічного здоров’я. Мета дослідження. Оцінити предикторне значення окремих акцентуацій характеру як компонентів психологічного ризику розвитку соматичних симптомних розладів у підлітковому віці. Матеріали та методи. Загальна вибірка дослідження становила 4042 підлітки віком від 12 до 14 років (середній вік – 12,9±1,2). Розподіл респондентів за статтю був близьким до рівномірного: 2054 (50,8 %) дівчат і 1988 (≈49,2%) хлопців. У дослідженні використано концепцію акцентуацій характеру, запропоновану Карлом Леонгардом. Для визначення специфічних психологічних чинників ризику розвитку ССР було застосовано метод порівняльно-типологічного аналізу Результати досліджень. Аналіз отриманих даних свідчить, що найпоширенішим варіантом серед досліджуваних підлітків є змішаний тип акцентуації характеру, який було діагностовано у 428 дівчат (21%) та 437 хлопців (22%). Серед варіацій змішаного типу найчастіше реєструвалися: гіпертимно-демонстративний (35,7% випадків у групі зі змішаним типом), астено-невротично-демонстративний (10,7%) та лабільно-сенситивний (10,4%) типи. Друге місце за частотою розповсюдженості посідає демонстративний тип: 246 дівчат (12%) та 259 хлопців (13%). Досить поширеним виявився також гіпертимний тип, що охоплює 185 дівчат (9%) та 198 хлопців (10%). Найменшу питому вагу у вибірці мають такі типи акцентуацій, як нестійкий (1% в обох групах за статтю) та циклоїдний (2% відповідно). Висновки. Акцентуації характеру, поширені у підлітковому віці та відзначені високою виразністю, відіграють значущу роль у структурі психологічних чинників ризику розвитку ССР, оскільки окремі їх типи пов’язані зі специфічними патернами емоційного реагування, сприйняття тілесних відчуттів і способами переживання стресу, що створює передумови для формування функціональних соматичних скарг.

  • Деякі питання забезпечення правил офтальмогігієни старшокласниками: за результатами соціологічного дослідження

    by Г. О. Слабкий, Л. В. Ігнатко, А. О. Хасілєва, В. Б. Дудник

    Мета: дослідити та проаналізувати рівень забезпечення окремих правил офтальмогігієни старшокласниками як фактора збереження здоров’я органу зору. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження стало встановлення рівня здоров’язбережувальної поведінки старшокласниками щодо органу зору. Матеріали: результати соціологічного дослідження, яким охоплено 312 старшокласників. Методи: соціологічний, бібліосемантичний, структурно-логічного аналізу. Під час проведення соціологічного дослідження збережено конфіденційність інформації про респондентів. Обробка результатів здійснювалася із застосуванням кількісного та якісного аналізу. Результати. Під час соціологічного дослідження встановлено, що старшокласники мають певний рівень інформованості щодо правил офтальмогігієни. Найвищий рівень інформованості старшокласники мають щодо таких правил: захист очей від потрапляння сторонніх предметів – 295 (94,6 %), необхідна фокусна відстань від очей до робочого місця – 291 (93,3 %), раціональне та регулярне харчування – 295 (94,5 %). Найнижчий рівень інформованості опитані старшокласники мають щодо таких правил: вибір правильного місця для роботи та дозвілля – 174 (55,8 %), захист очей від ультрафіолетового випромінювання – 148 (47,3 %), гігієна орбітальної області – 154 (49,4 %). Найчастіше опитані старшокласники отримували інформацію щодо правил офтальмогігієни від учителів – 211 (67,2 %), батьків – 195 (62,5 %) та інтернет-мережі – 149 (47,8 %). Від медичних працівників респонденти отримували вказану інформацію на низькому рівні. Тільки 56 (17,9 %) опитаних рівень своїх знань із названої проблеми оцінили як достатній, а 87 (27,9 %) вказали, що ця інформація їх не цікавить. Респонденти значною мірою не дотримуються здоров’язбережувального щодо органу зору способу життя і не виконують правил офтальмогігієни: перерви під час тривалого зорового навантаження та зарядку для очей роблять тільки 108 (36,9 %), дотримання фокусної відстані від очей до робочого місця забезпечують 115 (34,6 %), на дотримання зорового режиму вказали 139 (44,6 %) опитаних, достатнє зволоження органу зору забезпечують 79 (25,3 %) респондентів. Висновки. Відповідно до доказового менеджменту рівень виконання опитаними старшокласниками правил офтальмогігієни не дає можливості забезпечити профілактику розвитку патології органу зору та зберегти офтальмологічне здоров’я на достатньому рівні.

  • Open Access

    ASSESSMENT OF QUALITY OF LIFE IN PATIENTS WITH CHRONIC HEPATITIS C COMBINED WITH NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE AND OBESITY AFTER COMPREHENSIVE THERAPY

    by M Derbak, N Lizanets, O Ihnatko, Ya. Ihnatko, L Ihnatko

    The aim of this study was to assess the effectiveness of combined therapy using ademetionine and ursodeoxycholic acid (UDCA) in patients with chronic hepatitis C (CHC), non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD), and obesity. The main objective was to evaluate how this treatment regimen affects clinical indicators, liver function, and overall quality of life, particularly physical and psychological well-being.Materials and methods. A prospective study involved 70 patients with verified CHC diagnosis, NAFLD and obesity. The average age of patients was 58.5 ± 1.5 years. A control group (n = 25, average age 33.2 ± 1.5 years) consisted of healthy individuals.The participants were divided into three groups. The first group received standard antiviral therapy. The second group received antiviral therapy plus ademetionine, and the third group received a combination of ademetionine and UDCA along with antiviral therapy. Quality of life was assessed using SF-36 and EQ-5D questionnaires at the beginning of treatment, and after three and six months of therapy.Results. Patients receiving the combined treatment with ademetionine and UDCA showed the most significant improvements in quality of life, particularly in physical function, pain reduction, and mental health. They reported decreased anxiety and depression and improved social activity. Those receiving antiviral therapy with ademetionine also showed improvement, but to a lesser degree.No significant changes were observed in the control group.Conclusion. Combined therapy with ademetionine and UDCA alongside antiviral treatment is an effective approach for patients with CHC, NAFLD, and obesity, improving both clinical outcomes and quality of life, particularly in physical and psychological domains. Мета наукового дослідження полягала в оцінці ефективності комплексної терапії, що включала адеметіонін та урсодезоксихолеву кислоту (УДХК), для поліпшення якості життя у пацієнтів з хронічним гепатитом С (ХГС), поєднаним із неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) та ожирінням. Основним завданням було оцінити, як таке лікування впливає на клінічні показники здоров’я, а також на загальну якість життя пацієнтів, зокрема фізичну та психічну активність.Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 70 пацієнтів, які хворіли на ХГС з супутньою НАЖХП та ожирінням.Всі пацієнти мали підтверджений діагноз ХГС, який був верифікований на основі серологічних та молекулярно-генетичних методів, а також результатів ультразвукових досліджень печінки, що свідчили про наявність НАЖХП. Середній вік пацієнтів становив 58,5±1,5 років. Для порівняння, контрольну групу склали 25 здорових осіб, які не мали хронічні захворювання печінки та метаболічні розлади.Пацієнти були розподілені на три групи. Перша група отримувала стандартну терапію прямими противірусними препаратами (ПППД). Друга група крім ПППД отримувала адеметіонін, а третя – комплексну терапію з додаванням як адеметіоніну, так і УДХК. Для оцінки якості життя пацієнтів використовували два стандартизовані опитувальники: SF-36 (для оцінки фізичного та психічного компонентів здоров'я) і EQ-5D (для загальної оцінки функціонального стану та життєвої активності).Обстеження проводилось на початку лікування, через три місяці та через шість місяців після початку терапії.Результати. Усі групи продемонстрували певне покращення показників якості життя, однак найбільш виражене покращення спостерігалося в групі, що отримувала комплексну терапію з адеметіоніном та УДХК. У порівнянні з початковими даними, пацієнти цієї групи продемонстрували статистично значуще зменшення інтенсивності болю, поліпшення фізичної функціональності, зниження рівня тривожності та депресії. Також у них спостерігалося значне поліпшення показників соціального функціонування та здатності до виконання щоденних справ. Пацієнти, які отримували тільки ПППД та адеметіонін, також продемонстрували покращення якості життя, але результати були менш вираженими порівняно з тими, хто проходив комплексну терапію. Пацієнти контрольної групи не мали значущих змін у...