Сергій Григорович Тума
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Сергій Григорович Тума has a total of 6 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Mariya Maslak
Kharkiv Polytechnic Institute
2 shared publications - D. Loshchenko
Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
1 shared publication - Natalya Grishko
Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
1 shared publication - Yaroslava Yakovenko
Mykhailo Ostrohradskyi Kremenchuk National University
1 shared publication Андрій Борисович Почтовюк
1 shared publication- Дмитро Пирогов
Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 31 May 2026
- Published by Limited Liability Company Publishing Service Internauka (Publications) in Економічна парадигма
- No. 5(109),p. 450-457
ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: АДАПТАЦІЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ТА ПОВЕДІНКОВА АСИМЕТРІЯ В УМОВАХ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ
Вступ. У статті здійснено аналіз стану економічної безпеки України в умовах повномасштабної війни. Умови тривалого воєнного конфлікту вимагають концептуального перегляду парадигми економічної безпеки України з переходом від лінійних моделей стабілізації до адаптивних стратегій управління. Агропромисловий комплекс (АПК) набув статусу системоутворювального фактора макроекономічної стійкості, здатного абсорбувати системні логістичні, кліматичні та фінансові ризики та загрози. Трансформація виробничої структури аграрного сектору не може бути пояснена виключно неокласичними моделями раціонального вибору. В умовах екстремальної макроекономічної невизначеності активізуються поведінкові патерни прийняття рішень, зокрема ефекти гіперболічного дисконтування часу та когнітивного неприйняття втрат. Агровиробники демонструють схильність до максимізації короткострокової ліквідності, віддаючи перевагу монокультурам зі швидким операційним циклом, навіть за умов цінової волатильності на світових ринках. Метою є дослідження теоретико-методологічних засад та практичних аспектів забезпечення економічної безпеки України в умовах воєнного стану, аналіз процесів трансформації і структурної адаптації агропромислового комплексу як базису продовольчої безпеки, а також обґрунтування стратегічних напрямів державної політики щодо повоєнного відновлення, євроінтеграції та впровадження інноваційних моделей сталого розвитку. Матеріали і методи. Емпіричну базу дослідження становлять макроекономічна статистика та галузеві аналітичні звіти за 2022–2025 роки. Застосовано методи системного аналізу (для ідентифікації макроекономічних дисбалансів), статистичного угруповання та порівняння (для оцінки фінансових втрат і трансформації структури посівних площ), просторового аналізу (для фіксації регіональної релокації виробництва), а також абстрактно-логічний метод для формалізації висновків. Результати. Досліджено парадигмальну трансформацію механізмів забезпечення економічної стійкості держави з фокусом на агропромисловий комплекс як системоутворювальний фактор національної економіки. Проаналізовано трансформацію виробничої структури аграрного сектору з фокусом на оведінкову асиметрію воєнного часу. Деталізовано прямі та непрямі втрати аграрного сектору, оцінено потреби у відновленні інфраструктури. Виявлено ключові тенденції структурної адаптації виробництва, зміни регіональної спеціалізації, поглиблення переробки сільськогосподарської сировини та диверсифікації логістичних маршрутів. Особливу увагу приділено функціонуванню ринку земель, інвестиційно-кредитному забезпеченню, енергетичній децентралізації та імплементації критеріїв сталого розвитку (ESG). Обґрунтовано стратегічні імперативи державної політики щодо посилення економічної безпеки через технологічну модернізацію, розвиток ланцюгів доданої вартості та євроінтеграцію. Перспективи. У подальших наукових дослідженнях доцільно зосередити увагу на моделюванні сценаріїв інтеграції українського аграрного сектору до Спільної аграрної політики (САП) ЄС з урахуванням протекціоністських ризиків, а також на розробці інституційних механізмів фінансування кліматичної адаптації через добровільні ринки вуглецевих сертифікатів.
- 31 May 2026
- Published by Limited Liability Company Publishing Service Internauka (Publications) in Економічна парадигма
- No. 5(109),p. 450-457
Open AccessЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: АДАПТАЦІЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ТА ПОВЕДІНКОВА АСИМЕТРІЯ В УМОВАХ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ
Вступ. У статті здійснено аналіз стану економічної безпеки України в умовах повномасштабної війни. Умови тривалого воєнного конфлікту вимагають концептуального перегляду парадигми економічної безпеки України з переходом від лінійних моделей стабілізації до адаптивних стратегій управління. Агропромисловий комплекс (АПК) набув статусу системоутворювального фактора макроекономічної стійкості, здатного абсорбувати системні логістичні, кліматичні та фінансові ризики та загрози. Трансформація виробничої структури аграрного сектору не може бути пояснена виключно неокласичними моделями раціонального вибору. В умовах екстремальної макроекономічної невизначеності активізуються поведінкові патерни прийняття рішень, зокрема ефекти гіперболічного дисконтування часу та когнітивного неприйняття втрат. Агровиробники демонструють схильність до максимізації короткострокової ліквідності, віддаючи перевагу монокультурам зі швидким операційним циклом, навіть за умов цінової волатильності на світових ринках. Метою є дослідження теоретико-методологічних засад та практичних аспектів забезпечення економічної безпеки України в умовах воєнного стану, аналіз процесів трансформації і структурної адаптації агропромислового комплексу як базису продовольчої безпеки, а також обґрунтування стратегічних напрямів державної політики щодо повоєнного відновлення, євроінтеграції та впровадження інноваційних моделей сталого розвитку. Матеріали і методи. Емпіричну базу дослідження становлять макроекономічна статистика та галузеві аналітичні звіти за 2022–2025 роки. Застосовано методи системного аналізу (для ідентифікації макроекономічних дисбалансів), статистичного угруповання та порівняння (для оцінки фінансових втрат і трансформації структури посівних площ), просторового аналізу (для фіксації регіональної релокації виробництва), а також абстрактно-логічний метод для формалізації висновків. Результати. Досліджено парадигмальну трансформацію механізмів забезпечення економічної стійкості держави з фокусом на агропромисловий комплекс як системоутворювальний фактор національної економіки. Проаналізовано трансформацію виробничої структури аграрного сектору з фокусом на оведінкову асиметрію воєнного часу. Деталізовано прямі та непрямі втрати аграрного сектору, оцінено потреби у відновленні інфраструктури. Виявлено ключові тенденції структурної адаптації виробництва, зміни регіональної спеціалізації, поглиблення переробки сільськогосподарської сировини та диверсифікації логістичних маршрутів. Особливу увагу приділено функціонуванню ринку земель, інвестиційно-кредитному забезпеченню, енергетичній децентралізації та імплементації критеріїв сталого розвитку (ESG). Обґрунтовано стратегічні імперативи державної політики щодо посилення економічної безпеки через технологічну модернізацію, розвиток ланцюгів доданої вартості та євроінтеграцію. Перспективи. У подальших наукових дослідженнях доцільно зосередити увагу на моделюванні сценаріїв інтеграції українського аграрного сектору до Спільної аграрної політики (САП) ЄС з урахуванням протекціоністських ризиків, а також на розробці інституційних механізмів фінансування кліматичної адаптації через добровільні ринки вуглецевих сертифікатів.
- Open Access
- 30 April 2026
- Published by Limited Liability Company Publishing Service Internauka (Publications) in Економічна парадигма
- No. 4(108),p. 391-396
АДАПТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА СТРАТЕГІЧНИЙ ФОРСАЙТ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ТУРБУЛЕНТНОСТІ
Вступ. У статті досліджено проблеми та перспективи розвитку експортного потенціалу України в умовах глобальної турбулентності та воєнного стану. Традиційні методи лінійного стратегічного планування є неефективними в середовищі з високим рівнем невизначеності, що вимагає переходу до адаптивного управління та стратегічного форсайту. Національна економіка потерпає від пастки сировинної моделі та критичного кадрового дефіциту, який виступає чинником зниження виробничого потенціалу. Метою є аналіз експортного потенціалу національної економіки через оптику методології стратегічного форсайту та адаптивного управління, виявлення ключових системних бар'єрів (зокрема кадрових та інфраструктурних) та обґрунтування напрямів високотехнологічної трансформації зовнішньої торгівлі, передусім через інноваційні моделі інтеграції вітчизняних оборонних технологій (defense-tech) у глобальні ринки.. Матеріали і методи. Дослідження спирається на методологію стратегічного форсайту, концепцію адаптивного управління та метод каузально-шарового аналізу (CLA) для деконструкції проблем на чотирьох взаємопов'язаних рівнях. Емпіричну базу формують макроекономічна статистика та галузеві аналітичні звіти Національного банку України, Світового банку, МВФ і ПРООН за 2024–2027 роки. Результати. Визначено ключові системні бар'єри експортної діяльності, де кадровий дефіцит виступає кореневим атрактором, що поглиблює логістичні та інфраструктурні проблеми. Обґрунтовано необхідність відходу від екстенсивної сировинної моделі до економіки високої доданої вартості на базі інновацій згідно з Національною експортною стратегією до 2030 року. Особливу увагу приділено ініціативі «Build with Ukraine», яка забезпечує інтеграцію українського сектора defense-tech у глобальні ринки через інноваційні моделі спільного виробництва у країнах-партнерах. Доведено ефективність проактивного інституційного підходу, лібералізації жорстких валютних обмежень та створення єдиного координаційного центру підтримки експортерів. Перспективи. У подальших наукових дослідженнях доцільно зосередити увагу на масштабуванні ініціативи «Build with Ukraine» за межі військового сектора на високотехнологічний цивільний експорт та продукцію подвійного призначення. Крім того, перспективним є вивчення процесів інституціоналізації постійно діючих платформ стратегічного діалогу для безперервного сканування горизонту на глобальних ринках.
- 30 April 2026
- Published by Limited Liability Company Publishing Service Internauka (Publications) in Економічна парадигма
- No. 4(108),p. 391-396
Open AccessАДАПТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА СТРАТЕГІЧНИЙ ФОРСАЙТ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ТУРБУЛЕНТНОСТІ
Вступ. У статті досліджено проблеми та перспективи розвитку експортного потенціалу України в умовах глобальної турбулентності та воєнного стану. Традиційні методи лінійного стратегічного планування є неефективними в середовищі з високим рівнем невизначеності, що вимагає переходу до адаптивного управління та стратегічного форсайту. Національна економіка потерпає від пастки сировинної моделі та критичного кадрового дефіциту, який виступає чинником зниження виробничого потенціалу. Метою є аналіз експортного потенціалу національної економіки через оптику методології стратегічного форсайту та адаптивного управління, виявлення ключових системних бар'єрів (зокрема кадрових та інфраструктурних) та обґрунтування напрямів високотехнологічної трансформації зовнішньої торгівлі, передусім через інноваційні моделі інтеграції вітчизняних оборонних технологій (defense-tech) у глобальні ринки.. Матеріали і методи. Дослідження спирається на методологію стратегічного форсайту, концепцію адаптивного управління та метод каузально-шарового аналізу (CLA) для деконструкції проблем на чотирьох взаємопов'язаних рівнях. Емпіричну базу формують макроекономічна статистика та галузеві аналітичні звіти Національного банку України, Світового банку, МВФ і ПРООН за 2024–2027 роки. Результати. Визначено ключові системні бар'єри експортної діяльності, де кадровий дефіцит виступає кореневим атрактором, що поглиблює логістичні та інфраструктурні проблеми. Обґрунтовано необхідність відходу від екстенсивної сировинної моделі до економіки високої доданої вартості на базі інновацій згідно з Національною експортною стратегією до 2030 року. Особливу увагу приділено ініціативі «Build with Ukraine», яка забезпечує інтеграцію українського сектора defense-tech у глобальні ринки через інноваційні моделі спільного виробництва у країнах-партнерах. Доведено ефективність проактивного інституційного підходу, лібералізації жорстких валютних обмежень та створення єдиного координаційного центру підтримки експортерів. Перспективи. У подальших наукових дослідженнях доцільно зосередити увагу на масштабуванні ініціативи «Build with Ukraine» за межі військового сектора на високотехнологічний цивільний експорт та продукцію подвійного призначення. Крім того, перспективним є вивчення процесів інституціоналізації постійно діючих платформ стратегічного діалогу для безперервного сканування горизонту на глобальних ринках.
- 22 May 2025
- Published by The Bila Tserkva National Agrarian University in Ekonomìka ta Upravlìnnâ APK
- No. 1(197)
Transformation of Ukraine’s export potential in the minds of viney: the strategic importance of agricultural trade with the EU
The article examines the transformational processes of Ukraine's export activities occurring under the influence of the full-scale war, with a particular focus on the agricultural sector and its strategic interaction with the European Union market. The key changes in the volume, geographical and commodity structure of Ukrainian exports are analyzed, and the role of the EU's trade policy in supporting Ukraine's economic resilience in the context of the war and for its subsequent post-war recovery is determined The aim of the article is to study the process of transformation of Ukraine's export potential in wartime, including an analysis of changes in its volume, geographical and commodity structure, with a special emphasis on the strategic role of agricultural trade with the European Union. The article aims to assess the effectiveness and significance of trade liberalization measures introduced by the European Union (autonomous trade measures, the "Solidarity Lanes" initiative) to compensate for losses caused by the destruction of infrastructure, the blockade of seaports, and the disruption of logistics chains. A separate task is the analysis of potential economic and social consequences for both Ukraine and the EU in the event of possible restrictions on the import of Ukrainian agricultural products by individual EU member states after the expiration of the current liberalization regime in June 2025. The study revealed potential risks associated with a possible revision of the free trade regime with the EU after June 2025 and pressure from individual countries regarding restrictions. The analysis showed that such restrictions would have extremely negative consequences for Ukraine's economy (reduction of income, financial instability, complication of recovery) and could also lead to price increases in the EU, deterioration of relations, and undermining unity in supporting Ukraine. The preservation of free trade is defined as strategically important for both parties, which will contribute to Ukraine's economic stability and global food security. Key words: export potential, agricultural export, agro-industrial complex (AIC), European Union (EU), trade relations, trade liberalization, logistics, transformation.
- 22 May 2025
- Published by The Bila Tserkva National Agrarian University in Ekonomìka ta Upravlìnnâ APK
- No. 1(197)
Transformation of Ukraine’s export potential in the minds of viney: the strategic importance of agricultural trade with the EU
The article examines the transformational processes of Ukraine's export activities occurring under the influence of the full-scale war, with a particular focus on the agricultural sector and its strategic interaction with the European Union market. The key changes in the volume, geographical and commodity structure of Ukrainian exports are analyzed, and the role of the EU's trade policy in supporting Ukraine's economic resilience in the context of the war and for its subsequent post-war recovery is determined The aim of the article is to study the process of transformation of Ukraine's export potential in wartime, including an analysis of changes in its volume, geographical and commodity structure, with a special emphasis on the strategic role of agricultural trade with the European Union. The article aims to assess the effectiveness and significance of trade liberalization measures introduced by the European Union (autonomous trade measures, the "Solidarity Lanes" initiative) to compensate for losses caused by the destruction of infrastructure, the blockade of seaports, and the disruption of logistics chains. A separate task is the analysis of potential economic and social consequences for both Ukraine and the EU in the event of possible restrictions on the import of Ukrainian agricultural products by individual EU member states after the expiration of the current liberalization regime in June 2025. The study revealed potential risks associated with a possible revision of the free trade regime with the EU after June 2025 and pressure from individual countries regarding restrictions. The analysis showed that such restrictions would have extremely negative consequences for Ukraine's economy (reduction of income, financial instability, complication of recovery) and could also lead to price increases in the EU, deterioration of relations, and undermining unity in supporting Ukraine. The preservation of free trade is defined as strategically important for both parties, which will contribute to Ukraine's economic stability and global food security. Key words: export potential, agricultural export, agro-industrial complex (AIC), European Union (EU), trade relations, trade liberalization, logistics, transformation.