IPIryna Pasko

Iryna Pasko

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Iryna Pasko has a total of 4 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    From the history of leadership in the development of US military medicine (To the 200th anniversary of the birth of Jonathan Letterman (1824‑1872)

    by Mykhailo Badiuk, Iryna Pasko, Valeriy Solarik, Igor Biryuk

    Purpose: to scientifically substantiate the expediency of studying and critically analyzing the historical experience of the military medical organization of the US Army as a leading NATO country. To analyze the results of the radical modernization of the medical supply system of the American army carried out by Jonathan Letterman in the mid-1860s. Highlight the importance of these innovations on the basis of a comprehensive study and prove their relevance in the process of improving the organization of medical support of the Armed Forces of Ukraine. Materials and methods. The research used materials from English-language publications devoted to the formation and modern tasks of American military medicine. For a comparative analysis of the historical development of the military medical organization in the armies on the American and Eurasian continents, the data of the latest publications of the department of Medical Support of the Armed Forces of the Ukrainian Military Medical Academy on the subject of research and publications from the depository fund of the National Science Medical Library of Ukraine were used. Applied methods of system-historical analysis, information search, bibliographic. The results. Argued expediency of an study of the development of the medical support system of the US Army to improve the activities of the Medical Forces of the Armed Forces of Ukraine. Jonathan Letterman’s innovations in the modernization of American military medicine in the second half of the 19th century, which still remain an integral part of military medical operations implemented by the US Army, are highlighted and evaluated. It is proved, that the fundamental principles of army medicine, formed and introduced in the US army in the 1860s by Letterman, were significantly ahead of their time in understanding the priority tasks of military medicine in accordance with the requirements of modern armies. A comparison of the effectiveness of the military medical organization in the armies operating on the American and Eurasian continents during this period was made. It was established that, in contrast to the legislative approval and introduction of innovative changes in the organization of medical support of the US army, the autocratic government of the Russian Empire ignored or significantly slowed down the modernization of the military medical organization of the army after the defeat in the Crimean War (1853-1856), which led to catastrophic consequences during the First and Second World Wars. The importance of leadership in the implementation of innovative changes in such an important component of the armed forces as the military medical organization is proven on the example of Jonathan Letterman’s activities. Conclusions: The system of medical support of troops on the battlefield, developed and implemented by Jonathan Letterman in the second half of the 19th century, and today remains the basis of medical care management in the US Army in wartime conditions. The effective modernization of the military medical organization in the US army during the Civil War (1861‑1865) had a positive effect on the capabilities of American army medicine in the 20th and early 21st centuries. A critical understanding of the historical experience of the organization of medical support in the US Army as a leading country of the NATO is important for the professional growth of Ukrainian military doctors, as well as for the improvement of the military medical organization in the Armed Forces of Ukraine.

  • Open Access

    Історія військової медицини та її роль у патріотичному вихованні українських військових медиків

    by M. I. Badyuk, I. V. Pasko, V. V. Solyarik

    Мета статті спрямована на комплексний аналіз матеріалів навчальної дисципліни з історії військової медицини та визначення її ролі в реалізації освітнього процесу, який поєднує навчальний, науковий і виховний компоненти. Особлива увага акцентується на історико-патріотичному напрямку освітньої діяльності в Українській військово-медичній академії (УВМА). Матеріали і методи. Дослідження ґрунтується на оригінальних матеріалах та документах архіву та військово-медичного музею УВМА, які висвітлюють вплив заходів військово-патріотичного виховання на слухачів академії. Також долучені науково-дослідні публікації викладачів УВМА. У статті використані загально-наукові методи – аналіз-синтез і спеціальні історичні методи: історико-системний і біографічний. Результати. Доведено, що викладання нормативного курсу «Історія військової медицини» формує у слухачів УВМА світоглядні та громадянські якості та морально-етичні цінності, необхідні для забезпечення потреб медичних служб Сил оборони України. Також сприяє опануванню системним історичним мисленням і здатністю аналітичного сприйняття науково-освітніх досягнень у військовій медицині минулого і сучасності. Висновки. В рік 30-річчя створення УВМА, маючи певний досвід з організації та проведення освітнього процесу і підводячи підсумки у діяльності з патріотичного виховання маємо констатувати наступне. Історико-патріотичне виховання в даний час розглядається як один з найбільш пріоритетних напрямків роботи освітніх установ в Україні і є важливою складовою навчального процесу в УВМА. В умовах загострення воєнно-політичної ситуації у геополітичному масштабі, актуалізується проблема патріотичного виховання військово-медичних кадрів для Збройних Сил (ЗС) України. Особливого значення патріотичне виховання набуває в умовах повномасштабної війни рф проти України. Цінний досвід організації медичного забезпечення ЗС України в роки збройного протистояння воєнній агресії рф має бути використаний не лише для удосконалення функціонування і остаточного переведення на стандарти НАТО Медичних сил ЗС України, але й військово-медичною службою наших союзників і партнерів. Вивчення поступу української військової медицини як складової національної медичної науки і освіти та української культури в цілому реалізується через осмислення інтелектуальної спадщини української медицини, з необхідністю повернути українській культурі та історії імен видатних її представників, які незаслужено забуті або несправедливо присвоєні іншими державами. Об’єктивний підхід до вивчення історії військової медицини забезпечує уникнення фальсифікування та применшення здобутків української військової медицини і прививає повагу до інтелектуальної спадщини нашого народу.


  • Open Access

    Contribution of doctor Stepan Rudansky to the organization of medical aid to the population of Crimea: to the 190th anniversary of the birthday of S.V. Rudansky (1834-1873)

    by Mуkhailo Badіuk, Iryna Pasko, Valeriy Solyarik

    Мета дослідження – наукове висвітлення його професійної та благодійної діяльності в Ялті другої половини ХІХ ст. на основі репрезентативного комплексу історичних документів та епістолярної спадщини українського лікаря і поета Степана Руданського. Матеріали та методи. У статті використано комплекс опублікованих, але маловідомих медичній спільноті наукових історико-медичних публікацій. Методами дослідження обрано історико-порівняльний, бібліографічний та системний аналіз. Результати. Доведено, що Степан Руданський був першим дипломованим лікарем на Кримському півострові в 1861-1873 роках, який надавав кваліфіковану медичну допомогу місцевому населенню. Під час пандемії холери, що охопила європейський континент у 1860-1870-х роках, лікар Руданський виконував обов'язки єдиного карантинного лікаря в цьому регіоні та керував боротьбою з цією хворобою. Висновки. Інтелектуально-поетична спадщина лікаря і поета Степана Руданського продовжує привертати увагу мистецтвознавців, письменників, істориків медицини та інших науковців. Крім чудової поезії, фольклорних збірок і перекладних творів, постать Руданського приваблює своїм високим духовним імперативом, що було стрижнем його професійної лікарської діяльності, що проходила на Кримському півострові. Пам'ять про сумлінного лікаря-поета, безсумнівно, буде увічнена на цій українській землі.

  • Open Access

    On the question of the use of the museum of the Ukrainian military medical academy and museums of the city of Kyiv in military-patriotic education

    by Mykhailo Badiuk, Iryna Pasko, Valeriy Solyarik

    Створення військово-медичного музею УВМА та організація комплексного вивчення історії військової медицини зміцнили науковий та культурний потенціал навчального закладу, створили атмосферу причетності колективу УВМА до багатовікових традицій військової медицини в Україні, та дав новий поштовх військово-патріотичному вихованню студентів. Крім того, створення музею дало змогу посилити представницькі функції УВМА, створити додатковий фактор успішного спілкування та налагодження ділових і професійних контактів з колегами в Україні та за кордоном, сприяло організації змістовної культурної програми для перебування в академії різних делегацій та окремих офіційних осіб. Особливого значення музеї військових та військово-медичних навчальних закладів набувають в умовах повномасштабної війни Російської Федерації проти України. До них висувається вимога різноманітними музейними засобами правдиво відобразити воєнний спротив України за збереження власної державної незалежності, який розпочався у 2014 році. За допомогою фото- та відеоматеріалів, документів, фрагментів зброї, перетворених на музейні експонати, необхідно відобразити тривалу, виснажливу, трагічну і водночас героїчну боротьбу Збройних Сил України, яка переросла в національну війну України проти російської агресії від 24 лютого 2022 р. Актуальність дослідження. Відповідно до чинного законодавства України навчальний процес, який здійснюється в освітніх установах, поєднує три складові: навчальний процес, науковий процес і навчальний процес. Виховний процес, як важлива невід’ємна складова навчально-виховного процесу, спрямований на формування патріотизму, повазі до державної мови та державних символів України, дбайливому ставленню до історії, культурних цінностей українського народу, необхідності у разі потреби захищати суверенітет і територіальну цілісність України. Особливого значення цей напрямок освітньої діяльності набуває в умовах повномасштабної війни між російською федерацією та Україною. Цінний досвід організації медичного забезпечення Збройних Сил (ЗС) України в роки збройного протистояння військовій агресії російської федерації має бути висвітлений у музейній експозиції. Необхідність військово-патріотичного виховання визначається вимогами, які держава і суспільство ставлять до військовослужбовців, Військовою присягою та Статутами Збройних Сил України. Заходи з військово-патріотичного виховання у вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України проводяться у форматі лекцій, бесід, зустрічей з ветеранами, організації тематичних виставок, музейних експозицій. Мета дослідження спрямована на комплексне аналіз матеріалів, які висвітлюють конкретні результати використання музею АН УРСР та музеїв міста Києва у військово-патріотичному вихованні учнівської молоді. Матеріали та методи. Інформаційну базу статті складають матеріали, які висвітлюють вплив заходів з військово-патріотичного виховання на студентів УВМА (екскурсії до музеїв УВМА та міста Києва, зустрічі з ветеранами медичної служби Збройних Сил України, видатними в.о. українські громадські та культурні діячі, керівники та члени іноземних делегацій військово-медичних служб країн-членів НАТО тощо). Актуальний візуальний контент (фотоматеріали) додається. У...