ТКТ. І. Куляба-Харитонова

Т. І. Куляба-Харитонова

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Т. І. Куляба-Харитонова has a total of 10 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ АСИМПТОТИЧНИХ МЕТОДІВ У MAXIMA ДЛЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ АНАЛІЗУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ РУХУ ОБ’ЄКТІВ У ДИНАМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

    by С. Ю. Борю, Д. А. Резця, Н. О. Миронова, Т. І. Куляба-Харитонова

    У статті розглядається застосування системи комп’ютерної алгебри Maxima для автоматизації побудови асимптотичних розв’язків диференціальних рівнянь з малим параметром. Асимптотичні методи є одним із інструментів аналізу складних динамічних систем, однак їх використання ускладнюється значними обсягами громіздких алгебраїчних та диференціальних перетворень. Запропонований підхід дозволяє автоматизувати ці процедури та мінімізувати ймовірність помилок, що виникають при ручних обчисленнях. У роботі побудовано програмний модуль, який реалізує алгоритм формування системи рівнянь для коефіцієнтів розкладу, виконує сортування виразів за степенями малого параметра та забезпечує спрощення аналітичних результатів із використанням користувацьких правил підстановок.Для демонстрації можливостей розробленого модуля розглянуто приклад рівняння, що описує рух об’єкта у змінному силовому полі. Отримані результати підтверджують, що автоматизація дозволяє ефективно працювати з розкладами високого порядку, де складність виразів зростає експоненційно. Наведені експериментальні дані (час обчислень, кількість елементів у виразах) демонструють переваги запропонованого підходу. Особливістю модуля є можливість переходу між різними формами подання результатів, зокрема від експоненціальної до тригонометричної, що робить вирази більш компактними та зручними для подальшої обробки.Наукова новизна роботи полягає у поєднанні асимптотичних методів і системи Maxima як символьного інструменту для формування аналітичних моделей, придатних для використання у складі інтелектуальних систем прогнозування руху об’єктів у динамічному середовищі.Практична значимість полягає у можливості інтеграції модуля в цифрові двійники, робототехнічні комплекси та транспортні системи, де критично важливою є точність і швидкість прогнозування.Можливими напрямами подальших досліджень є розробка стратегій зменшення символьної складності виразів, застосування гібридних символьно-чисельних методів, а також інтеграція модуля з нейромережними підсистемами для забезпечення прогнозування в реальному часі та його валідації.

  • Open Access

    ВІРТУАЛЬНА МОДЕЛЬ РОЗУМНОГО ОФІСУ

    by А. П. Шило, Т. І. Куляба-Харитонова, Г. М. Шило, Н. В. Матвіїшина, Н. О. Миронова

    У статті представлено віртуальну модель розумного офісу, що дозволяє моделювати, керувати та візуалізувати роботу інженерних систем у тривимірному середовищі. Об’єктом дослідження є системи сучасних офісних будівель, а предметом – методи їх цифрового моделювання та управління з використанням апаратних і програмних засобів. Метою дослідження є моделювання та розробка віртуальної моделі розумного офісу ІТ-компанії, що поєднує систему керування інженерними підсистемами в реальному часі з тривимірною візуалізацією їх роботи у віртуальному середовищі. Створена система поєднує тривимірне моделювання інженерних систем офісу, апаратне забезпечення на базі STM32 та програмні компоненти для збору, обробки і передавання даних. Для забезпечення обміну даними між фізичним обладнанням і віртуальним середовищем використано протокол Modbus, що гарантує надійну передачу інформації та сумісність із різними типами пристроїв, включаючи сенсорні панелі, контролери та серверні модулі. Розроблена система забезпечує інтерактивну візуалізацію, аналітику функціонування інженерних мереж та моніторинг їх стану, що сприяє оптимізації енерговитрат, підвищенню надійності обладнання та створенню комфортного робочого середовища. Застосування віртуальної моделі забезпечує зручний інструмент для навчання персоналу, планування змін та тестування сценаріїв роботи інженерних мереж без впливу на фізичну інфраструктуру. Запропонована технологія формує передумови для поєднання фізичної інфраструктури з цифровими компонентами, створюючи умови для розвитку «розумних» офісів та інтегрованих будівельних систем. Подальший розвиток дослідження може бути спрямований на використання машинного навчання для прогнозування навантажень на інженерні мережі, інтеграцію IoT-пристроїв для більш детального моніторингу та впровадження автономних алгоритмів управління, що забезпечать підвищену енергоефективність, безпеку та адаптивність робочого середовища до індивідуальних потреб користувачів і динаміки офісного середовища.

  • Open Access

    СИСТЕМА ВІДДАЛЕНОГО МОНІТОРИНГУ СТАНУ ПРОМИСЛОВОГО РОБОТА

    by Ольга Андріївна Баранова, Микола Володимирович Єфименко, Наталя Олексіївна Миронова, Денис Євгенійович Молочков, Тетяна Іванівна Куляба-Харитонова

    У сучасних умовах стрімкого розвитку індустрії 4.0 роботи відіграють ключову роль в автоматизації різноманітних виробничих процесів. Для ефективного використання роботизованих систем необхідний постійний контроль їх технічного стану, своєчасне виявлення відхилень у роботі й забезпечення оперативного реагування на потенційні несправності. Особливого значення набувають системи віддаленого моніторингу, що дозволяють здійснювати контроль за роботою обладнання без фізичної присутності оператора, що критично важливо у випадках географічної віддаленості виробничих майданчиків або обмеженого доступу до об’єктів. Таким чином, розроблення системи віддаленого моніторингу промислового робота є актуальною задачею і дозволяє підвищити ефективність, гнучкість і безпеку сучасного виробництва. У статті представлено результати дослідження, спрямованого на розроблення системи віддаленого моніторингу технічного стану промислового робота Yaskawa Motoman MH5SII. Запропонована система дозволяє здійснювати моніторинг положення робота в базових системах координат, помилки сервоприводів робота, крутного моменту осей, поточного стану контролера, даних завдання, що наразі виконуються на контролері в режимі реального часу без фізичної присутності оператора. Розробка базується на багаторівневій клієнт-серверній архітектурі, що включає використання протоколу WireGuard VPN для захищеного з’єднання, бібліотеки YMConnect – для комунікації з контролером робота, проміжного Python-сервера (API) та вебінтерфейсу на основі HTML, CSS і JavaScript. Обмін даними між сервером і клієнтом здійснюється за допомогою WebSocket, що забезпечує мінімальні затримки та стабільну роботу. Експериментальні дослідження підтвердили надійність системи, її постійну роботу за тривалого використання, а також відповідність сучасним вимогам до промислових систем віддаленого моніторингу. Окрему увагу приділено перспективам розвитку: реалізація цифрового двійника, історії даних, сповіщень та підтримки флоту роботів. Стаття буде корисною для розробників автоматизованих систем, інженерів і дослідників у сфері робототехніки та промислової автоматизації.