Б. С. Жданюк
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Б. С. Жданюк has a total of 4 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Tetiana Pavlovska
Lesya Ukrainka Volyn National University
2 shared publications - Стельмах
Волинський національний університет імені Лесі Українки
2 shared publications - Mariia Boiaryn
Lesya Ukrainka Volyn National University
1 shared publication Ірина Нетробчук
Волинський національний університет імені Лесі Українки
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 26 June 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Проблеми хімії та сталого розвитку
- No. 2,p. 84-94
ВПЛИВ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН НА ВОДНИЙ РЕЖИМ РІЧКИ СТИР У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
В статті розглядається аналіз впливу кліматичних змін на водний режим р. Стир у Волинській області. Адже в умовах подальших змін клімату погіршуватимуться умови природного вологозабезпечення, що негативно впливатимуть на гідрологічний режим водойм. У порівнянні з показниками минулого століття фіксується значне зменшення об’ємів річного річкового стоку, рівень води у річках України упродовж літнього періоду вже декілька років є нижчим за норму. Річна середня температура повітря у 2022–2023 рр. становила 9,4 і 10,4 °С відповідно, що на 0,9 і 1,9 °C вище норми (8,5°). Спостерігалась тенденція до підвищення значень середньомісячних температур, що відповідає і світовим тенденціям. Річна кількість опадів була вищою у 2022 р. і становила 736 мм, у 2023 р. − 680 мм. Отже, простежується деяке збільшення опадів узимку, влітку та восени. Найвищі рівні води були зафіксовані у 2023 р., в якому середній рівень води становив 348 см, у 2022 р. – 316 см. Максимальні рівні спостерігали весною, а мінімальні – влітку та восени. За спостережуваний період спостерігалася тенденція щодо зменшення середньомісячних та річних витрат води від 24,8 до 29,8 м3/c (2022–2023 рр.) порівняно із 2006–2013 рр., де значення середньорічної витрати води коливалось в межах від 40,1 до 51,2 м3/c. Встановлено тісний кореляційний зв’язок між витратами води і рівнями води. Крім того, встановлено середній і сильний зв’язок між температурою води, повітря і витратами води; слабкий зв’язок між опадами та витратами і рівнем води. Підвищення температури взимку спричинило зміни у водному режимі річки, зокрема відсутність снігового покриву, розтягнення водопілля у часі, що призводить до зменшення витрат води, а також відсутності льодового покриву. Аналіз водного режиму дає можливість раціонально використовувати воду у господарській діяльності та здійснювати збалансоване управління водними ресурсами у басейні р. Стир.
- 26 June 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Проблеми хімії та сталого розвитку
- No. 2,p. 84-94
Open AccessВПЛИВ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН НА ВОДНИЙ РЕЖИМ РІЧКИ СТИР У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
В статті розглядається аналіз впливу кліматичних змін на водний режим р. Стир у Волинській області. Адже в умовах подальших змін клімату погіршуватимуться умови природного вологозабезпечення, що негативно впливатимуть на гідрологічний режим водойм. У порівнянні з показниками минулого століття фіксується значне зменшення об’ємів річного річкового стоку, рівень води у річках України упродовж літнього періоду вже декілька років є нижчим за норму. Річна середня температура повітря у 2022–2023 рр. становила 9,4 і 10,4 °С відповідно, що на 0,9 і 1,9 °C вище норми (8,5°). Спостерігалась тенденція до підвищення значень середньомісячних температур, що відповідає і світовим тенденціям. Річна кількість опадів була вищою у 2022 р. і становила 736 мм, у 2023 р. − 680 мм. Отже, простежується деяке збільшення опадів узимку, влітку та восени. Найвищі рівні води були зафіксовані у 2023 р., в якому середній рівень води становив 348 см, у 2022 р. – 316 см. Максимальні рівні спостерігали весною, а мінімальні – влітку та восени. За спостережуваний період спостерігалася тенденція щодо зменшення середньомісячних та річних витрат води від 24,8 до 29,8 м3/c (2022–2023 рр.) порівняно із 2006–2013 рр., де значення середньорічної витрати води коливалось в межах від 40,1 до 51,2 м3/c. Встановлено тісний кореляційний зв’язок між витратами води і рівнями води. Крім того, встановлено середній і сильний зв’язок між температурою води, повітря і витратами води; слабкий зв’язок між опадами та витратами і рівнем води. Підвищення температури взимку спричинило зміни у водному режимі річки, зокрема відсутність снігового покриву, розтягнення водопілля у часі, що призводить до зменшення витрат води, а також відсутності льодового покриву. Аналіз водного режиму дає можливість раціонально використовувати воду у господарській діяльності та здійснювати збалансоване управління водними ресурсами у басейні р. Стир.
- Open Access
- 1 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ukrainian Journal of Natural Sciences
- No. 13,p. 188-198
Структура природного року на метеостанції Луцьк і тенденції її змін упродовж 2001–2024 років
The structure of the natural year is an important indicator of regional manifestations of climate change in the temperate zone. Analysis of the duration and temporal boundaries of meteorological seasons enables tracking transformations in seasonal rhythms of natural processes and assessing the scale of climate change at the local level. The aim of the study was to clarify trends in duration and temporal boundaries of meteorological seasons at Lutsk weather station during 2001–2024 using methods of cameral data processing (mathematical-statistical, graphical, comparative analysis) from Volyn Regional Hydrometeorological Center on dates of daily mean air temperature transitions through critical values of 0 and +15℃ to assess statistical significance of linear trends of the studied parameters. It was established that summer dominates in the natural year structure (about 33%), winter has the smallest share (slightly more than 17%), while spring and autumn occupy almost equal shares of 24–25% each.On average, winter duration at Lutsk weather station is 64 days, spring – 92 days, summer – 119 days, autumn – 90 days. Winter and autumn are characterized by trends of decreasing duration, while summer and spring show increasing trends. Changes in winter and spring season duration are statistically significant. Summer duration increases primarily due to September days, while spring duration increasesdue to predominance of positive temperatures in January and February. Meteorological winter duration shortens due to warming in the cold period of the year. Of particular significance are the identified cases of anomalously short winters, including practical absence of winter season in Volyn region in 2022/2023 (1 day), which is an atypical phenomenon for temperate climate. Autumn season, despite a weakly expressed tendency to decrease in duration, is the most stable in terms of duration. Only its chronological boundaries change, shifting towards winter. These patterns are consistent with current trends of warm period lengthening in the temperate climate zone. Research results can be useful for studying agroclimatic, bioclimatic, recreational potentials of the city and adjacent territories. Структура природного року є важливим індикатором регіональних проявів кліматичних змін у помірному поясі. Аналіз тривалості та часових меж метеорологічних пір року дає можливість простежити трансформації сезонної ритміки природних процесів і оцінити масштаби кліматичних змін на локальному рівні. Мета дослідження полягала в з’ясуванні тенденцій змін тривалості й часових меж метеорологічних пір року на метеостанції Луцьк упродовж 2001–2024 років з використанням методів камеральної обробки даних (математико-статистичний, графічний, порівняльний аналіз) Волинського обласного центру з гідрометеорології про дати переходу середньодобових температур повітря через критичні значення 0 і +15℃ для оцінювання статистичної значущості лінійних трендів досліджуваних параметрів. Установлено, що у структурі природного року домінує літо (приблизно 33%), найменшу частку становить зима (трохи більше за 17%), а весна й осінь охоплюють майже однакові частки – по 24–25%. У середньому тривалість зими на метеостанції Луцьк становить 64, весни – 92, літа – 119, осені – 90 днів. Для зими й осені характерні тенденції зменшення їхньої тривалості, а для літа й весни – зростання. Зміни тривалості зимового й весняного сезонів є статистично значущими. Тривалість літа зростає насамперед вересневими днями, а тривалість весни збільшується через домінування додатних температур у січні та лютому. Тривалість метеорологічної зими скорочується через потепління в холодний період року. Особливе значення мають виявлені випадки аномально коротких зим, зокрема й відсутність зимового сезону у Волинській області у 2022/2023 роках (1 день), що є нетиповим явищем для помірного клімату. Осінній сезон, попри слабо виражену тенденцію до зменшення його тривалості, є найбільш стабільним за тривалістю. Змінюються лише його хронологічні межі, зміщуючись до зими. Означені закономірності узгоджуються із сучасними тенденціями подовження теплого періоду року в помірному кліматичному поясі.Результати дослідження можуть бути корисними для вивчення агрокліматичного,...
- 1 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ukrainian Journal of Natural Sciences
- No. 13,p. 188-198
Open AccessСтруктура природного року на метеостанції Луцьк і тенденції її змін упродовж 2001–2024 років
The structure of the natural year is an important indicator of regional manifestations of climate change in the temperate zone. Analysis of the duration and temporal boundaries of meteorological seasons enables tracking transformations in seasonal rhythms of natural processes and assessing the scale of climate change at the local level. The aim of the study was to clarify trends in duration and temporal boundaries of meteorological seasons at Lutsk weather station during 2001–2024 using methods of cameral data processing (mathematical-statistical, graphical, comparative analysis) from Volyn Regional Hydrometeorological Center on dates of daily mean air temperature transitions through critical values of 0 and +15℃ to assess statistical significance of linear trends of the studied parameters. It was established that summer dominates in the natural year structure (about 33%), winter has the smallest share (slightly more than 17%), while spring and autumn occupy almost equal shares of 24–25% each.On average, winter duration at Lutsk weather station is 64 days, spring – 92 days, summer – 119 days, autumn – 90 days. Winter and autumn are characterized by trends of decreasing duration, while summer and spring show increasing trends. Changes in winter and spring season duration are statistically significant. Summer duration increases primarily due to September days, while spring duration increasesdue to predominance of positive temperatures in January and February. Meteorological winter duration shortens due to warming in the cold period of the year. Of particular significance are the identified cases of anomalously short winters, including practical absence of winter season in Volyn region in 2022/2023 (1 day), which is an atypical phenomenon for temperate climate. Autumn season, despite a weakly expressed tendency to decrease in duration, is the most stable in terms of duration. Only its chronological boundaries change, shifting towards winter. These patterns are consistent with current trends of warm period lengthening in the temperate climate zone. Research results can be useful for studying agroclimatic, bioclimatic, recreational potentials of the city and adjacent territories. Структура природного року є важливим індикатором регіональних проявів кліматичних змін у помірному поясі. Аналіз тривалості та часових меж метеорологічних пір року дає можливість простежити трансформації сезонної ритміки природних процесів і оцінити масштаби кліматичних змін на локальному рівні. Мета дослідження полягала в з’ясуванні тенденцій змін тривалості й часових меж метеорологічних пір року на метеостанції Луцьк упродовж 2001–2024 років з використанням методів камеральної обробки даних (математико-статистичний, графічний, порівняльний аналіз) Волинського обласного центру з гідрометеорології про дати переходу середньодобових температур повітря через критичні значення 0 і +15℃ для оцінювання статистичної значущості лінійних трендів досліджуваних параметрів. Установлено, що у структурі природного року домінує літо (приблизно 33%), найменшу частку становить зима (трохи більше за 17%), а весна й осінь охоплюють майже однакові частки – по 24–25%. У середньому тривалість зими на метеостанції Луцьк становить 64, весни – 92, літа – 119, осені – 90 днів. Для зими й осені характерні тенденції зменшення їхньої тривалості, а для літа й весни – зростання. Зміни тривалості зимового й весняного сезонів є статистично значущими. Тривалість літа зростає насамперед вересневими днями, а тривалість весни збільшується через домінування додатних температур у січні та лютому. Тривалість метеорологічної зими скорочується через потепління в холодний період року. Особливе значення мають виявлені випадки аномально коротких зим, зокрема й відсутність зимового сезону у Волинській області у 2022/2023 роках (1 день), що є нетиповим явищем для помірного клімату. Осінній сезон, попри слабо виражену тенденцію до зменшення його тривалості, є найбільш стабільним за тривалістю. Змінюються лише його хронологічні межі, зміщуючись до зими. Означені закономірності узгоджуються із сучасними тенденціями подовження теплого періоду року в помірному кліматичному поясі.Результати дослідження можуть бути корисними для вивчення агрокліматичного,...
- Open Access
- 1 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ukrainian Journal of Natural Sciences
- No. 13,p. 199-211
Хмарність на метеостанції Луцьк і тенденції її змін упродовж 2001−2020 років
The article is devoted to the study of the annual regime of total cloudiness and long-term trends in changes of its monthly, seasonal and annual values at Lutsk weather station during 2001–2020 in the context of global climate change and its regional manifestations in Volyn region. The work uses archival materials from the Volyn Regional Hydrometeorological Center and applies mathematical- statistical, graphical, systematic, descriptive and comparative-geographical research methods. It has been established that the average annual cloudiness at the weather station is 6,4 points. The highest cloudiness is observed in winter (7,9 points), the lowest in summer (5,5 points). During the cold period of the year (November – March) cloudiness is 7,5 points, during the warm period (April – October) – 5,6 points.Regarding the months of the year, maximum cloudiness values are characteristic in December and January (respectively 8,0–8,1 points), and minimum values (5,0 points) in August. A key result of the study is the identification of statistically significant increasing trends in cloudiness for annual mean values, mean values of cloudiness during cold and warm periods of the year, winter and summer seasons. The identified trend of increasing cloudiness indicates significant changes in the climatic conditions of the region and and is explained by the physical mechanisms of climate process development, particularly the increase in atmospheric air temperature, intensification of evaporation and cloud formation processes, with subsequent transport of moist air masses from the Atlantic Ocean eastward in the temperate climate zone. The obtained results have important scientific and practical significance for understanding regional manifestations of global climate change in Volyn region, developing adaptation strategies for agriculture, forestry and water management in the region, as well as for forecasting future changes in weather and climate conditions and assessing their impact on various economic sectors, ecosystem conditions and population welfare. Статтю присвячено дослідженню річного режиму загальної хмарності та багаторічних тенденцій змін її місячних, сезонних і річних значень на метеостанції Луцьк упродовж 2001−2020 років у контексті глобальних кліматичних змін та їхніх регіональних проявів у Волинській області. У роботі використано фондові матеріали Волинського обласного центру з гідрометеорології та застосовано математико-статистичний, графічний, системний, описовий і порівняльно-географічний методи дослідження. Установлено, що середньорічна хмарність на метеостанції становить 6,4 бала.Найвища хмарність спостерігається взимку (7,9 бала), найнижча – улітку (5,5 бала). У холодний період року (листопад – березень) хмарність становить 7,5 бала, у теплий період (квітень – жовтень) – 5,6 бала. Щодо місяців року, то максимальні значення хмарності характерні для грудня та січня (відповідно 8,0–8,1 бала), а мінімальні (5,0 балів) – у серпні. Ключовим результатом дослідження є виявлення статистично значущих трендів зростання хмарності для середньорічних значень, середніх значень хмарності холодного і теплого періодів року, зимового та літнього сезонів. Виявлена тенденція зростання хмарності свідчить про суттєві зміни кліматичних умов регіону та пояснюється фізичними механізмами розвитку кліматичних процесів, зокрема підвищенням температури атмосферного повітря, інтенсифікацією процесів випаровування та хмароутворення з подальшим перенесенням вологих повітряних мас з Атлантичного океану на схід у помірному кліматичному поясі. Отримані результати мають велике наукове та практичне значення для розуміння регіональних проявів глобальних кліматичних змін у Волинській області, розроблення адаптаційних стратегій для сільського, лісового та водного господарства регіону, а також для прогнозування майбутніх змін погодно-кліматичних умов і оцінювання їхнього впливу на різні сектори економіки, стан екосистем і добробут населення.
- 1 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Ukrainian Journal of Natural Sciences
- No. 13,p. 199-211
Open AccessХмарність на метеостанції Луцьк і тенденції її змін упродовж 2001−2020 років
The article is devoted to the study of the annual regime of total cloudiness and long-term trends in changes of its monthly, seasonal and annual values at Lutsk weather station during 2001–2020 in the context of global climate change and its regional manifestations in Volyn region. The work uses archival materials from the Volyn Regional Hydrometeorological Center and applies mathematical- statistical, graphical, systematic, descriptive and comparative-geographical research methods. It has been established that the average annual cloudiness at the weather station is 6,4 points. The highest cloudiness is observed in winter (7,9 points), the lowest in summer (5,5 points). During the cold period of the year (November – March) cloudiness is 7,5 points, during the warm period (April – October) – 5,6 points.Regarding the months of the year, maximum cloudiness values are characteristic in December and January (respectively 8,0–8,1 points), and minimum values (5,0 points) in August. A key result of the study is the identification of statistically significant increasing trends in cloudiness for annual mean values, mean values of cloudiness during cold and warm periods of the year, winter and summer seasons. The identified trend of increasing cloudiness indicates significant changes in the climatic conditions of the region and and is explained by the physical mechanisms of climate process development, particularly the increase in atmospheric air temperature, intensification of evaporation and cloud formation processes, with subsequent transport of moist air masses from the Atlantic Ocean eastward in the temperate climate zone. The obtained results have important scientific and practical significance for understanding regional manifestations of global climate change in Volyn region, developing adaptation strategies for agriculture, forestry and water management in the region, as well as for forecasting future changes in weather and climate conditions and assessing their impact on various economic sectors, ecosystem conditions and population welfare. Статтю присвячено дослідженню річного режиму загальної хмарності та багаторічних тенденцій змін її місячних, сезонних і річних значень на метеостанції Луцьк упродовж 2001−2020 років у контексті глобальних кліматичних змін та їхніх регіональних проявів у Волинській області. У роботі використано фондові матеріали Волинського обласного центру з гідрометеорології та застосовано математико-статистичний, графічний, системний, описовий і порівняльно-географічний методи дослідження. Установлено, що середньорічна хмарність на метеостанції становить 6,4 бала.Найвища хмарність спостерігається взимку (7,9 бала), найнижча – улітку (5,5 бала). У холодний період року (листопад – березень) хмарність становить 7,5 бала, у теплий період (квітень – жовтень) – 5,6 бала. Щодо місяців року, то максимальні значення хмарності характерні для грудня та січня (відповідно 8,0–8,1 бала), а мінімальні (5,0 балів) – у серпні. Ключовим результатом дослідження є виявлення статистично значущих трендів зростання хмарності для середньорічних значень, середніх значень хмарності холодного і теплого періодів року, зимового та літнього сезонів. Виявлена тенденція зростання хмарності свідчить про суттєві зміни кліматичних умов регіону та пояснюється фізичними механізмами розвитку кліматичних процесів, зокрема підвищенням температури атмосферного повітря, інтенсифікацією процесів випаровування та хмароутворення з подальшим перенесенням вологих повітряних мас з Атлантичного океану на схід у помірному кліматичному поясі. Отримані результати мають велике наукове та практичне значення для розуміння регіональних проявів глобальних кліматичних змін у Волинській області, розроблення адаптаційних стратегій для сільського, лісового та водного господарства регіону, а також для прогнозування майбутніх змін погодно-кліматичних умов і оцінювання їхнього впливу на різні сектори економіки, стан екосистем і добробут населення.