Світлана Марченко
Світлана Марченко has a total of 3 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Valentyna Rudenko
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
1 shared publication Микола Шопша
ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом
1 shared publicationОлександр Юрченко
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 29 October 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Вісник Полтавського державного аграрного університету. Серія «Економiка, управлiння та фiнанси»
- No. 5,p. 193-202
ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТОРГОВЕЛЬНИХ КОМПАНІЙ
У статті досліджено цифрові інструменти управління ризиками товарної політики торговельних компаній в умовах нестабільного ринкового середовища, зміни споживчого попиту та ускладнення процесів формування й оновлення товарного портфеля. Обґрунтовано системний характер ризиків, пов’язаних з асортиментом, поведінкою споживачів, конкуренцією, цінами, логістикою, якістю та безпекою продукції, інноваціями і зовнішніми чинниками. Систематизовано основні етапи управління ризиками, зокрема: ідентифікацію, класифікацію, оцінювання, моніторинг, прогнозування, вибір способу реагування, реалізацію заходів, контроль результатів і коригування товарної політики. Визначено функціональні можливості BI-, CRM-, ERP-, WMS- і TMS-систем, Big Data, штучного інтелекту, машинного навчання, систем прогнозування попиту, моніторингу цін конкурентів та цифрової аналітики поведінки споживачів. Обґрунтовано доцільність їх використання для безперервного моніторингу товарного портфеля, раннього виявлення ризикових ситуацій, прогнозування попиту, оптимізації товарних запасів, контролю товарних потоків та своєчасного коригування асортиментних рішень. Доведено, що найбільший управлінський ефект забезпечує не застосування окремих цифрових технологій, а їх інтеграція в єдину інформаційно-аналітичну систему управління ризиками товарної політики. Такий підхід створює передумови для переходу від реактивного реагування на вже реалізовані загрози до превентивного управління на основі даних і прогнозної аналітики. Встановлено, що результативність цифрових інструментів залежить від повноти та достовірності даних, рівня інтеграції інформаційних систем, якості алгоритмів, кібербезпеки та здатності менеджменту правильно інтерпретувати результати цифрової аналітики. Запропонований підхід спрямований на підвищення обґрунтованості товарних рішень, адаптивності торговельних компаній до змін попиту, цінового, конкурентного та логістичного середовища, а також на підвищення ефективності управління товарним портфелем для зниження потенційних втрат.
- 29 October 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Вісник Полтавського державного аграрного університету. Серія «Економiка, управлiння та фiнанси»
- No. 5,p. 193-202
Open AccessЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТОРГОВЕЛЬНИХ КОМПАНІЙ
У статті досліджено цифрові інструменти управління ризиками товарної політики торговельних компаній в умовах нестабільного ринкового середовища, зміни споживчого попиту та ускладнення процесів формування й оновлення товарного портфеля. Обґрунтовано системний характер ризиків, пов’язаних з асортиментом, поведінкою споживачів, конкуренцією, цінами, логістикою, якістю та безпекою продукції, інноваціями і зовнішніми чинниками. Систематизовано основні етапи управління ризиками, зокрема: ідентифікацію, класифікацію, оцінювання, моніторинг, прогнозування, вибір способу реагування, реалізацію заходів, контроль результатів і коригування товарної політики. Визначено функціональні можливості BI-, CRM-, ERP-, WMS- і TMS-систем, Big Data, штучного інтелекту, машинного навчання, систем прогнозування попиту, моніторингу цін конкурентів та цифрової аналітики поведінки споживачів. Обґрунтовано доцільність їх використання для безперервного моніторингу товарного портфеля, раннього виявлення ризикових ситуацій, прогнозування попиту, оптимізації товарних запасів, контролю товарних потоків та своєчасного коригування асортиментних рішень. Доведено, що найбільший управлінський ефект забезпечує не застосування окремих цифрових технологій, а їх інтеграція в єдину інформаційно-аналітичну систему управління ризиками товарної політики. Такий підхід створює передумови для переходу від реактивного реагування на вже реалізовані загрози до превентивного управління на основі даних і прогнозної аналітики. Встановлено, що результативність цифрових інструментів залежить від повноти та достовірності даних, рівня інтеграції інформаційних систем, якості алгоритмів, кібербезпеки та здатності менеджменту правильно інтерпретувати результати цифрової аналітики. Запропонований підхід спрямований на підвищення обґрунтованості товарних рішень, адаптивності торговельних компаній до змін попиту, цінового, конкурентного та логістичного середовища, а також на підвищення ефективності управління товарним портфелем для зниження потенційних втрат.
- Open Access
- 24 November 2025
- Published by Interregional Academy of Personnel Management in Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки
- No. 4(80),p. 162-167
СТРАТЕГІЇ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ МАРКЕТИНГУ В АГРОПРОМИСЛОВОСТІ
У статті розглядаються основні стратегії цифрової трансформації маркетингу в агропромисловому комплексі, що зумовлені необхідністю підвищення конкурентоспроможності, ефективності виробництва та адаптації до сучасних викликів ринку. Акцент зроблено на впровадженні цифрових технологій, таких як Big Data, Інтернет речей (IoT), штучний інтелект (AI), CRM-системи, платформи електронної комерції та інструменти автоматизації маркетингових процесів. Проаналізовано ключові напрями цифрової трансформації: персоналізація комунікації з клієнтами, прогнозування попиту, оптимізація логістичних ланцюгів, розвиток цифрових каналів збуту. Визначено бар’єри та ризики цифровізації в агросфері, серед яких — низький рівень цифрової грамотності, недостатнє фінансування та слабка інфраструктура. Запропоновано стратегічні підходи до подолання цих викликів, зокрема через формування цифрової культури, інвестування в інновації та розвиток партнерських екосистем. Зроблено висновок, що цифрова трансформація маркетингу є не лише інструментом підвищення ефективності агробізнесу, а й стратегічною умовою його сталого розвитку в умовах цифрової економіки.
- 24 November 2025
- Published by Interregional Academy of Personnel Management in Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки
- No. 4(80),p. 162-167
Open AccessСТРАТЕГІЇ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ МАРКЕТИНГУ В АГРОПРОМИСЛОВОСТІ
У статті розглядаються основні стратегії цифрової трансформації маркетингу в агропромисловому комплексі, що зумовлені необхідністю підвищення конкурентоспроможності, ефективності виробництва та адаптації до сучасних викликів ринку. Акцент зроблено на впровадженні цифрових технологій, таких як Big Data, Інтернет речей (IoT), штучний інтелект (AI), CRM-системи, платформи електронної комерції та інструменти автоматизації маркетингових процесів. Проаналізовано ключові напрями цифрової трансформації: персоналізація комунікації з клієнтами, прогнозування попиту, оптимізація логістичних ланцюгів, розвиток цифрових каналів збуту. Визначено бар’єри та ризики цифровізації в агросфері, серед яких — низький рівень цифрової грамотності, недостатнє фінансування та слабка інфраструктура. Запропоновано стратегічні підходи до подолання цих викликів, зокрема через формування цифрової культури, інвестування в інновації та розвиток партнерських екосистем. Зроблено висновок, що цифрова трансформація маркетингу є не лише інструментом підвищення ефективності агробізнесу, а й стратегічною умовою його сталого розвитку в умовах цифрової економіки.
- Open Access
- 1 October 2025
- Published by Interregional Academy of Personnel Management in Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія
- No. 2 (67),p. 145-149
АРТ-ТЕРАПІЯ ЯК ЗАСІБ ПРОФІЛАКТИКИ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ
У статті здійснено теоретико-практичний аналіз арт-терапії як ефективного засобу профілактики професійного вигорання, що набуває особливої актуальності в умовах інтенсифікації праці, цифровізації та зростання психологічного навантаження на працівників. Визначено ключові ознаки та причини синдрому емоційного вигорання, серед яких – хронічний стрес, відсутність внутрішньої мотивації, монотонність завдань, надмірна відповідальність і постійна доступність до комунікацій у цифровому середовищі. Розглянуто можливості арт-терапевтичного підходу як інструменту, що сприяє самовираженню, емоційному розвантаженню, розвитку внутрішнього ресурсу особистості та формуванню психологічної резильєнтності. Доведено, що саме через творчу активність особистість отримує доступ до несвідомих переживань, може виявити приховану напругу, переосмислити власні внутрішні конфлікти, емоційно «перезавантажитися». Проаналізовано психотерапевтичний потенціал творчості в контексті зменшення тривожності, напруги, апатії, підвищення емоційного тонусу та гармонізації внутрішнього стану. На основі аналізу наукових джерел, клінічних спостережень і практичного досвіду стаття обґрунтовує доцільність інтеграції арт-терапії в корпоративні програми збереження ментального здоров’я та профілактики вигорання. Окреслено особливості проведення індивідуальних і групових арт-терапевтичних сесій для працівників у різних галузях – освіті, медицині, соціальній роботі, управлінні, бізнесі. Зазначено, що навіть короткотривалі арт-інтервенції можуть мати значний профілактичний ефект за умови систематичності та професійного супроводу. Запропоновано практичні рекомендації щодо впровадження арт-терапевтичних методик у систему психологічного супроводу персоналу. серед яких: створення безпечного творчого середовища, регулярне проведення арт-занять як форми профілактики стресу, інтеграція елементів арт-підходу в тренінги soft skills. Підкреслено важливість формування нової культури психогігієни праці, яка поєднує технологічні можливості з гуманістичними цінностями та сприяє збереженню психологічної рівноваги, творчої мотивації та здорового ставлення до праці.
- 1 October 2025
- Published by Interregional Academy of Personnel Management in Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія
- No. 2 (67),p. 145-149
Open AccessАРТ-ТЕРАПІЯ ЯК ЗАСІБ ПРОФІЛАКТИКИ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ
У статті здійснено теоретико-практичний аналіз арт-терапії як ефективного засобу профілактики професійного вигорання, що набуває особливої актуальності в умовах інтенсифікації праці, цифровізації та зростання психологічного навантаження на працівників. Визначено ключові ознаки та причини синдрому емоційного вигорання, серед яких – хронічний стрес, відсутність внутрішньої мотивації, монотонність завдань, надмірна відповідальність і постійна доступність до комунікацій у цифровому середовищі. Розглянуто можливості арт-терапевтичного підходу як інструменту, що сприяє самовираженню, емоційному розвантаженню, розвитку внутрішнього ресурсу особистості та формуванню психологічної резильєнтності. Доведено, що саме через творчу активність особистість отримує доступ до несвідомих переживань, може виявити приховану напругу, переосмислити власні внутрішні конфлікти, емоційно «перезавантажитися». Проаналізовано психотерапевтичний потенціал творчості в контексті зменшення тривожності, напруги, апатії, підвищення емоційного тонусу та гармонізації внутрішнього стану. На основі аналізу наукових джерел, клінічних спостережень і практичного досвіду стаття обґрунтовує доцільність інтеграції арт-терапії в корпоративні програми збереження ментального здоров’я та профілактики вигорання. Окреслено особливості проведення індивідуальних і групових арт-терапевтичних сесій для працівників у різних галузях – освіті, медицині, соціальній роботі, управлінні, бізнесі. Зазначено, що навіть короткотривалі арт-інтервенції можуть мати значний профілактичний ефект за умови систематичності та професійного супроводу. Запропоновано практичні рекомендації щодо впровадження арт-терапевтичних методик у систему психологічного супроводу персоналу. серед яких: створення безпечного творчого середовища, регулярне проведення арт-занять як форми профілактики стресу, інтеграція елементів арт-підходу в тренінги soft skills. Підкреслено важливість формування нової культури психогігієни праці, яка поєднує технологічні можливості з гуманістичними цінностями та сприяє збереженню психологічної рівноваги, творчої мотивації та здорового ставлення до праці.