Максим Володимирович Попов
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Максим Володимирович Попов has a total of 11 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- O. I. Popova
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
2 shared publications - Olena P Dudik
National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya, Ukraine
2 shared publications - Igor Valerievich Gunas
National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya, Ukraine
1 shared publication - M. O. Dmitriev
National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya, Ukraine
1 shared publication - N. O. Brotskyi
National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya, Ukraine
1 shared publication - Nataliia Aleksyeyenko
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 30 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Intermedical journal
- No. 2,p. 20-27
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ ТКАНИН ПАРОДОНТА ПРИ ОРТОДОНТИЧНОМУ ЛІКУВАННІ ЕЛАЙНЕРАМИ ТА ВЕСТИБУЛЯРНИМИ БРЕКЕТ-СИСТЕМАМИ
Вступ. Актуальність дослідження зумовленазростанням поширеності ортодонтичного лікування серед дорослого населення та необхідністю забезпечення не лише функціональних і естетичних результатів, а й збереження пародонтального здоров’я як ключового чинника довготривалої стабільності лікування. Розширення застосування елайнерів поряд із традиційними вестибулярними брекет-системами актуалізує потребу в науково обґрунтованому порівняльномуаналізіїхнього впливу на тканини пародонта, оскільки наявні дані є фрагментарними, а клінічні результати –неоднозначними. Метою статті є встановлення особливостей динаміки клінічних та індексних показників стану тканин пародонта в пацієнтів під час ортодонтичного лікування залежно від типу застосованої ортодонтичної апаратури та визначення підходів до мінімізації пародонтальних ризиків. Методи дослідження ґрунтуються на клінічному обстеженні пацієнтів, застосуванні стандартизованих гігієнічних і гінгівальних індексів, проспективному порівняльному спостереженні в динаміці ортодонтичного лікування, а також статистичному аналізі кількісних показників, поданих у вигляді середніх значень і показників варіабельності у визначені часові інтервали. Результати дослідження. Досліджено вихідний стан тканин пародонта та встановлено, що значна частина пацієнтів розпочинає ортодонтичне лікування з наявністю початкових запальнихзмін без клінічних ознак деструкції. Виявлено, що в процесі лікування тип ортодонтичної апаратури зумовлює різну динаміку пародонтальних показників. Доведено, що застосування елайнерів супроводжується помірними та переважно транзиторними змінами, тоді як вестибулярні брекет-системи асоціюються зі стійким накопиченням зубного нальоту та тривалим підвищенням гінгівальних індексів. Експериментально підтверджено, що найбільш критичним періодом формування запальних змін є перші місяці ортодонтичного лікування. Висновки. Встановлено, що пародонтальні ризики при ортодонтичному лікуванні мають не лише поведінковий, а й апаратурно зумовлений характер. Обґрунтовано доцільність диференційованого вибору ортодонтичної апаратури та інтенсифікації профілактичного супроводу на ранніх етапах лікування. Перспективи подальших досліджень пов’язані з оцінюванням довготривалого впливу хронічних запальних змін у тканинах пародонта на стабільність ортодонтичних результатів і розробленням індивідуалізованих профілактичних протоколів з урахуванням типу ортодонтичної апаратури та ризик-профілю пацієнтів.
- 30 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Intermedical journal
- No. 2,p. 20-27
Open AccessПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ ТКАНИН ПАРОДОНТА ПРИ ОРТОДОНТИЧНОМУ ЛІКУВАННІ ЕЛАЙНЕРАМИ ТА ВЕСТИБУЛЯРНИМИ БРЕКЕТ-СИСТЕМАМИ
Вступ. Актуальність дослідження зумовленазростанням поширеності ортодонтичного лікування серед дорослого населення та необхідністю забезпечення не лише функціональних і естетичних результатів, а й збереження пародонтального здоров’я як ключового чинника довготривалої стабільності лікування. Розширення застосування елайнерів поряд із традиційними вестибулярними брекет-системами актуалізує потребу в науково обґрунтованому порівняльномуаналізіїхнього впливу на тканини пародонта, оскільки наявні дані є фрагментарними, а клінічні результати –неоднозначними. Метою статті є встановлення особливостей динаміки клінічних та індексних показників стану тканин пародонта в пацієнтів під час ортодонтичного лікування залежно від типу застосованої ортодонтичної апаратури та визначення підходів до мінімізації пародонтальних ризиків. Методи дослідження ґрунтуються на клінічному обстеженні пацієнтів, застосуванні стандартизованих гігієнічних і гінгівальних індексів, проспективному порівняльному спостереженні в динаміці ортодонтичного лікування, а також статистичному аналізі кількісних показників, поданих у вигляді середніх значень і показників варіабельності у визначені часові інтервали. Результати дослідження. Досліджено вихідний стан тканин пародонта та встановлено, що значна частина пацієнтів розпочинає ортодонтичне лікування з наявністю початкових запальнихзмін без клінічних ознак деструкції. Виявлено, що в процесі лікування тип ортодонтичної апаратури зумовлює різну динаміку пародонтальних показників. Доведено, що застосування елайнерів супроводжується помірними та переважно транзиторними змінами, тоді як вестибулярні брекет-системи асоціюються зі стійким накопиченням зубного нальоту та тривалим підвищенням гінгівальних індексів. Експериментально підтверджено, що найбільш критичним періодом формування запальних змін є перші місяці ортодонтичного лікування. Висновки. Встановлено, що пародонтальні ризики при ортодонтичному лікуванні мають не лише поведінковий, а й апаратурно зумовлений характер. Обґрунтовано доцільність диференційованого вибору ортодонтичної апаратури та інтенсифікації профілактичного супроводу на ранніх етапах лікування. Перспективи подальших досліджень пов’язані з оцінюванням довготривалого впливу хронічних запальних змін у тканинах пародонта на стабільність ортодонтичних результатів і розробленням індивідуалізованих профілактичних протоколів з урахуванням типу ортодонтичної апаратури та ризик-профілю пацієнтів.
- Open Access
- 22 May 2026
- Published by The Institute of Stomatology and Maxillo-Facial Surgery National Academy of Medical Science of Ukraine in Інновації в стоматології
- No. 1,p. 30-36
ЛАЗЕРИ В ПАРОДОНТОЛОГІЇ: МІНІМАЛЬНО ІНВАЗИВНИЙ ШЛЯХ ДО СТАБІЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
Мета роботи – визначити роль лазерів для досягнення стабільних результатів в пародонтології. Матеріали та методи. При проведенні систематичного аналізу в роботі було використано наукометричні бази даних «PubMed», «Scopus», «Web of Science», «SpringerLink», публікації відбирались за останні 10 років. Результати. Аналіз сучасних літературних даних показав, що лазерні технології це мініінвазивні методи лікування захворювань парадонту. При цьому їх ефективність залежать від типу лазерної системи А також, від довжини хвилі, параметрів випромінювання, способу інтеграції в лікувальний протокол та морфологічних особливостей пародонтальних тканин. Науковцями було показано, позитивні результати лікування встановлені при використанні ербієвих лазерів (Er:YAG та Er,Cr:YSGG). Вони допомагають зменшити глибину пародонтальних кишень, приріст клінічного прикріплення, зниження кровоточивості при зондуванні. Ці результати мають тривалій ефекту Для Er:YAG-лазерів встановлено збереження позитивного клінічного результату до 3–5 років. Er,Cr:YSGG-системи також продемонстрували позитивний ефект у безклапанній та малоінвазивній хірургії. Вони сприяли зменшенню глибини кишень та покращенню результатів лікування. Діодні та Nd:YAG лазери мають переважно допоміжний ефект. А саме, забезпечували кращий гемостаз, зменшення післяопераційної кровоточивості, коротко- та середньострокове покращення клінічних параметрів. Висновки. Стабільність клінічного ефекту при використанні лазерів у пародонтології визначається придатністю лазерної системи для конкретної клінічної ситуації. Найефективнішим малоінвазивним підходом у пародонтології є ербієві лазери. Які поєднують контрольовану санацію рани, обмеження хірургічної травми та триваліше збереження позитивних клінічних результатів
- 22 May 2026
- Published by The Institute of Stomatology and Maxillo-Facial Surgery National Academy of Medical Science of Ukraine in Інновації в стоматології
- No. 1,p. 30-36
Open AccessЛАЗЕРИ В ПАРОДОНТОЛОГІЇ: МІНІМАЛЬНО ІНВАЗИВНИЙ ШЛЯХ ДО СТАБІЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
Мета роботи – визначити роль лазерів для досягнення стабільних результатів в пародонтології. Матеріали та методи. При проведенні систематичного аналізу в роботі було використано наукометричні бази даних «PubMed», «Scopus», «Web of Science», «SpringerLink», публікації відбирались за останні 10 років. Результати. Аналіз сучасних літературних даних показав, що лазерні технології це мініінвазивні методи лікування захворювань парадонту. При цьому їх ефективність залежать від типу лазерної системи А також, від довжини хвилі, параметрів випромінювання, способу інтеграції в лікувальний протокол та морфологічних особливостей пародонтальних тканин. Науковцями було показано, позитивні результати лікування встановлені при використанні ербієвих лазерів (Er:YAG та Er,Cr:YSGG). Вони допомагають зменшити глибину пародонтальних кишень, приріст клінічного прикріплення, зниження кровоточивості при зондуванні. Ці результати мають тривалій ефекту Для Er:YAG-лазерів встановлено збереження позитивного клінічного результату до 3–5 років. Er,Cr:YSGG-системи також продемонстрували позитивний ефект у безклапанній та малоінвазивній хірургії. Вони сприяли зменшенню глибини кишень та покращенню результатів лікування. Діодні та Nd:YAG лазери мають переважно допоміжний ефект. А саме, забезпечували кращий гемостаз, зменшення післяопераційної кровоточивості, коротко- та середньострокове покращення клінічних параметрів. Висновки. Стабільність клінічного ефекту при використанні лазерів у пародонтології визначається придатністю лазерної системи для конкретної клінічної ситуації. Найефективнішим малоінвазивним підходом у пародонтології є ербієві лазери. Які поєднують контрольовану санацію рани, обмеження хірургічної травми та триваліше збереження позитивних клінічних результатів
- 29 April 2026
- Published by LLC MORION in Ukrainian Medical Journal
Порівняльний аналіз стану тканин пародонта при ортодонтичному лікуванні елайнерами та вестибулярними брекет-системами
Актуальність дослідження зумовлена зростанням поширеності ортодонтичного лікування серед дорослого населення та необхідністю забезпечення не лише функціональних і естетичних результатів, а й збереження пародонтального здоров’я як ключового чинника довготривалої стабільності лікування. Розширення застосування елайнерів поряд із традиційними вестибулярними брекет-системами актуалізує потребу в науково обґрунтованому порівняльному аналізі їхнього впливу на тканини пародонта, оскільки наявні дані є фрагментарними, а клінічні результати — неоднозначними. Мета: встановлення особливостей динаміки клінічних та індексних показників стану тканин пародонта в пацієнтів під час ортодонтичного лікування залежно від типу застосованої ортодонтичної апаратури та визначення підходів до мінімізації пародонтальних ризиків. Методи дослідження ґрунтуються на клінічному обстеженні пацієнтів, застосуванні стандартизованих гігієнічних і гінгівальних індексів, проспективному порівняльному спостереженні в динаміці ортодонтичного лікування, а також статистичному аналізі кількісних показників, поданих у вигляді середніх значень і показників варіабельності у визначені часові інтервали. Результати. Досліджено вихідний стан тканин пародонта та встановлено, що значна частина пацієнтів розпочинає ортодонтичне лікування з наявністю початкових запальних змін без клінічних ознак деструкції. Виявлено, що в процесі лікування тип ортодонтичної апаратури зумовлює різну динаміку пародонтальних показників. Доведено, що використання елайнерів супроводжується помірними та переважно транзиторними змінами, тоді як вестибулярні брекет-системи асоціюються зі стійким накопиченням зубного нальоту та тривалим підвищенням гінгівальних індексів. Експериментально підтверджено, що найбільш критичним періодом формування запальних змін є перші місяці ортодонтичного лікування. Висновки. Встановлено, що пародонтальні ризики при ортодонтичному лікуванні мають не лише поведінковий, а й апаратурно зумовлений характер. Обґрунтовано доцільність диференційованого вибору ортодонтичної апаратури та інтенсифікації профілактичного супроводу на ранніх етапах лікування. Перспективи подальших досліджень пов’язані з оцінюванням довготривалого впливу хронічних запальних змін у тканинах пародонта на стабільність ортодонтичних результатів і розробленням індивідуалізованих профілактичних протоколів з урахуванням типу ортодонтичної апаратури та профілю ризику пацієнтів.
- 29 April 2026
- Published by LLC MORION in Ukrainian Medical Journal
Порівняльний аналіз стану тканин пародонта при ортодонтичному лікуванні елайнерами та вестибулярними брекет-системами
Актуальність дослідження зумовлена зростанням поширеності ортодонтичного лікування серед дорослого населення та необхідністю забезпечення не лише функціональних і естетичних результатів, а й збереження пародонтального здоров’я як ключового чинника довготривалої стабільності лікування. Розширення застосування елайнерів поряд із традиційними вестибулярними брекет-системами актуалізує потребу в науково обґрунтованому порівняльному аналізі їхнього впливу на тканини пародонта, оскільки наявні дані є фрагментарними, а клінічні результати — неоднозначними. Мета: встановлення особливостей динаміки клінічних та індексних показників стану тканин пародонта в пацієнтів під час ортодонтичного лікування залежно від типу застосованої ортодонтичної апаратури та визначення підходів до мінімізації пародонтальних ризиків. Методи дослідження ґрунтуються на клінічному обстеженні пацієнтів, застосуванні стандартизованих гігієнічних і гінгівальних індексів, проспективному порівняльному спостереженні в динаміці ортодонтичного лікування, а також статистичному аналізі кількісних показників, поданих у вигляді середніх значень і показників варіабельності у визначені часові інтервали. Результати. Досліджено вихідний стан тканин пародонта та встановлено, що значна частина пацієнтів розпочинає ортодонтичне лікування з наявністю початкових запальних змін без клінічних ознак деструкції. Виявлено, що в процесі лікування тип ортодонтичної апаратури зумовлює різну динаміку пародонтальних показників. Доведено, що використання елайнерів супроводжується помірними та переважно транзиторними змінами, тоді як вестибулярні брекет-системи асоціюються зі стійким накопиченням зубного нальоту та тривалим підвищенням гінгівальних індексів. Експериментально підтверджено, що найбільш критичним періодом формування запальних змін є перші місяці ортодонтичного лікування. Висновки. Встановлено, що пародонтальні ризики при ортодонтичному лікуванні мають не лише поведінковий, а й апаратурно зумовлений характер. Обґрунтовано доцільність диференційованого вибору ортодонтичної апаратури та інтенсифікації профілактичного супроводу на ранніх етапах лікування. Перспективи подальших досліджень пов’язані з оцінюванням довготривалого впливу хронічних запальних змін у тканинах пародонта на стабільність ортодонтичних результатів і розробленням індивідуалізованих профілактичних протоколів з урахуванням типу ортодонтичної апаратури та профілю ризику пацієнтів.
- Open Access
- 20 September 2025
- Published by Vinnytsia National Pyrogov Memorial Medical University in Reports of Vinnytsia National Medical University
- Vol. 29 (3) , 370-378
Correlations of teleradiometric indicators of “craniofacial proportions” according to the Ricketts method with the sizes of teeth and dental arches in Ukrainian young men and young women with physiological occlusion
Annotation. The study of the relationships between the structural parameters of the facial skeleton and odontometric characteristics is important for understanding the individual characteristics of the maxillofacial region. Radiological analysis techniques allow us to accurately assess the anatomical relationships that form the harmony of the profile and position of the jaws. At the same time, anthropometric features, in particular the shape of the face, can significantly affect the relationship between the size of the teeth and the shape of the dental arches. The study of such patterns in young people without occlusion pathologies will contribute to the optimization of diagnostics and treatment planning in orthodontics. The aim of the study was to establish the features of the correlations between teleradiometric indicators of «craniofacial proportions» according to the Ricketts method with the sizes of teeth and dental arches in Ukrainian young men and young women with physiological occlusion without and taking into account the type of face. The computed tomographic sizes of teeth, dental arches and indicators of «craniofacial proportions» according to the Ricketts method (angles NPog-Por, NBa-PtG, MeSgo-NPog, MeSgo-Por, POr-NA, N-CF-A and POr-SpP) were determined from the computer tomograms of 41 Ukrainian young men and 68 young women with physiological occlusion obtained from the data bank of the Research Center and Department of Pediatric Dentistry of the National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya. In this contingent, the types of faces according to Garson were also determined. The assessment of correlations between the indicators of «craniofacial proportions» according to the Ricketts method and computed tomography dimensions of teeth and dental arches in young men and young women without and taking into account the type of face was carried out in the licensed package «Statistica 6.0» using nonparametric Spearman statistics. As a result of the analysis of reliable and medium-strength unreliable correlations between teleradiometric indicators of «craniofacial proportions» according to the Ricketts method with the sizes of teeth and dental arches, it was established: in young men and young women without taking into account the type of face – respectively 3.27 % and 9.80 % of connections with the sizes of teeth of the upper jaw, 4.90 % and 9.80 % of connections with the sizes of teeth of the lower jaw and 6.35 % and 7.14 % with the sizes of dental arches; in young men and young women with a wide face type – respectively 8.16 % and 28.16 % of connections with the size of the teeth of the upper jaw, 13.06 % and 32.65 % of connections with the size of the teeth of the lower jaw and 11.90 % and 15.87 % with the size of the dental arches; in young women with a very wide face type – 6.94 % of connections with the size of the teeth of the upper jaw, 9.80 % of connections with the size of the teeth of the lower jaw and 13.49 % with the size of the dental arches. In all groups of young men and young women, pronounced manifestations of sexual dimorphism of the connections between teleradiometric indicators of «craniofacial proportions» according to the Ricketts method and computed tomography sizes of teeth and dental arches were established by the strength, number and direction of reliable and medium-strength unreliable correlations.
- 20 September 2025
- Published by Vinnytsia National Pyrogov Memorial Medical University in Reports of Vinnytsia National Medical University
- Vol. 29 (3) , 370-378
Open AccessCorrelations of teleradiometric indicators of “craniofacial proportions” according to the Ricketts method with the sizes of teeth and dental arches in Ukrainian young men and young women with physiological occlusion
Annotation. The study of the relationships between the structural parameters of the facial skeleton and odontometric characteristics is important for understanding the individual characteristics of the maxillofacial region. Radiological analysis techniques allow us to accurately assess the anatomical relationships that form the harmony of the profile and position of the jaws. At the same time, anthropometric features, in particular the shape of the face, can significantly affect the relationship between the size of the teeth and the shape of the dental arches. The study of such patterns in young people without occlusion pathologies will contribute to the optimization of diagnostics and treatment planning in orthodontics. The aim of the study was to establish the features of the correlations between teleradiometric indicators of «craniofacial proportions» according to the Ricketts method with the sizes of teeth and dental arches in Ukrainian young men and young women with physiological occlusion without and taking into account the type of face. The computed tomographic sizes of teeth, dental arches and indicators of «craniofacial proportions» according to the Ricketts method (angles NPog-Por, NBa-PtG, MeSgo-NPog, MeSgo-Por, POr-NA, N-CF-A and POr-SpP) were determined from the computer tomograms of 41 Ukrainian young men and 68 young women with physiological occlusion obtained from the data bank of the Research Center and Department of Pediatric Dentistry of the National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya. In this contingent, the types of faces according to Garson were also determined. The assessment of correlations between the indicators of «craniofacial proportions» according to the Ricketts method and computed tomography dimensions of teeth and dental arches in young men and young women without and taking into account the type of face was carried out in the licensed package «Statistica 6.0» using nonparametric Spearman statistics. As a result of the analysis of reliable and medium-strength unreliable correlations between teleradiometric indicators of «craniofacial proportions» according to the Ricketts method with the sizes of teeth and dental arches, it was established: in young men and young women without taking into account the type of face – respectively 3.27 % and 9.80 % of connections with the sizes of teeth of the upper jaw, 4.90 % and 9.80 % of connections with the sizes of teeth of the lower jaw and 6.35 % and 7.14 % with the sizes of dental arches; in young men and young women with a wide face type – respectively 8.16 % and 28.16 % of connections with the size of the teeth of the upper jaw, 13.06 % and 32.65 % of connections with the size of the teeth of the lower jaw and 11.90 % and 15.87 % with the size of the dental arches; in young women with a very wide face type – 6.94 % of connections with the size of the teeth of the upper jaw, 9.80 % of connections with the size of the teeth of the lower jaw and 13.49 % with the size of the dental arches. In all groups of young men and young women, pronounced manifestations of sexual dimorphism of the connections between teleradiometric indicators of «craniofacial proportions» according to the Ricketts method and computed tomography sizes of teeth and dental arches were established by the strength, number and direction of reliable and medium-strength unreliable correlations.