ВБВ. Б. Бородій

В. Б. Бородій

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


В. Б. Бородій has a total of 2 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ІНТЕГРОВАНИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ КЛАСТЕР ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ РЕІНТЕГРАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ: МЕХАНІЗМ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

    by О.о. Могиль, В.б. Бородій, О.о. Гусарин

    Актуальність дослідження зумовлена необхідністю перейти від фрагментарної системи ветеранських послуг до територіально інтегрованої моделі, у якій медико-психологічна допомога, соціальний супровід, професійне навчання, зайнятість, підприємництво та підтримка сімей поєднані в єдиний маршрут відновлення. Масштабні наслідки війни впливають не лише на психічне здоров’я ветеранів, а й на здатність громад забезпечувати повернення людини до економічної активності, суспільної участі та стабільного сімейного життя. За цих умов регіональний кластер доцільно розглядати не як формальне об’єднання установ, а як інституціоналізовану мережу суб’єктів, що спільно створюють публічну цінність. Метою статті є обґрунтування інтегрованого регіонального кластера психосоціальної реабілітації та економічної реінтеграції ветеранів як механізму публічного управління. Методологію сформовано на основі системного, кластерного, територіально орієнтованого, мережевого та процесного підходів. Уточнено склад суб’єктів кластера, визначено його функціональні контури, розмежовано ресурси, управлінські спроможності та кінцеві результати. Запропоновано цикл управління, що охоплює діагностику потреб, формування індивідуального маршруту, міжвідомчу координацію, надання послуг, включення до зайнятості або підприємництва, моніторинг результатів і коригування рішень. Обґрунтовано, що результативність кластера має оцінюватися не кількістю створених центрів чи укладених меморандумів, а безперервністю маршруту, своєчасністю направлення, стабільністю зайнятості, відновленням соціальних зв’язків, зниженням повторної кризової потреби та суб’єктивною оцінкою якості життя. Визначено принципи людиноцентричності, добровільності, конфіденційності, територіальної доступності, міжсекторальності, доказовості, додатковості публічної підтримки, підзвітності та адаптивності. Практичне значення полягає у можливості використання запропонованої моделі обласними військовими адміністраціями, органами місцевого самоврядування, закладами охорони здоров’я, центрами зайнятості, ветеранськими організаціями та бізнесом.

  • Open Access

    ПОРТФЕЛЬНЕ ФІНАНСУВАННЯ ТА ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО У РЕАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ ПРОЄКТІВ ВЕТЕРАНСЬКОГО ВІДНОВЛЕННЯ

    by О.о. Могиль, В.б. Бородій, О.о. Гусарин

    У статті обґрунтовано необхідність переходу від фінансування розрізнених заходів ветеранської підтримки до управління регіональним портфелем взаємопов’язаних проєктів. Доведено, що суспільний результат ветеранського відновлення формується не окремим об’єктом чи послугою, а узгодженим ланцюгом медико-психологічної реабілітації, професійної адаптації, зайнятості, підприємництва, житлової та транспортної доступності, підтримки сімей і розвитку спроможності громад. Метою дослідження є розроблення концептуальних засад відбору, фінансування та моніторингу регіональних проєктів ветеранського відновлення із застосуванням публічно-приватного партнерства. Використано системний, проєктний, ризик-орієнтований, порівняльний і багатокритеріальний підходи. Запропоновано оцінювати проєкти за стратегічною відповідністю, зрілістю, додатковістю публічної підтримки, очікуваною публічною цінністю, фінансовою стійкістю, територіальним ефектом і керованістю ризиків. Науковий результат полягає у формуванні цілісної архітектури портфельного фінансування, що поєднує карту потреб, теорію змін, диференційований добір фінансових інструментів, порівняння альтернатив за вартістю життєвого циклу, розподіл ризиків, контрольні точки та незалежне оцінювання. Визначено, що публічно-приватне партнерство є доцільним лише за доведеної переваги над традиційною закупівлею або грантовою моделлю та за наявності гарантій доступності послуг, прозорого контрактування і вимірюваних суспільних результатів.