БПБ.о. Палазюк

Б.о. Палазюк

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Б.о. Палазюк has a total of 3 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Вплив біостимуляторів на врожайність та адаптивні властивості пшениці м’якої озимої

    by С. О. Юрченко, Б. О. Палазюк

    У статті представлено результати наукових досліджень, присвячених вивченню особливостей формування врожайності зерна пшениці м’якої озимої під впливом біостимуляторів і різних умов вирощування. Експериментальні випробування проводили за стандартною методикою польових дослідів у галузі землеробства та рослинництва впродовж 2022–2024 років на базі дослідного господарства Полтавського державного аграрного університету. Об’єктами вивчення виступали: біостимулятор 1 (Біостімікс «Відновлення вегетації» (Біостарт)) та біостимулятор 2 (Smart Grow «Відновлення»). Основними діючими компонентами препаратів були фульвокислоти, фулерен та органічні кислоти. Як азотне підживлення застосовували аміачну селітру (NH4 : NO3 – 1 : 1, 34,4 %). Завданням досліджень стало обґрунтування доцільності використання регуляторів росту на основі фульвокислот, фулерену та органічних кислот у поєднанні з азотними добривами під час вирощування озимої пшениці м’якої. Встановлено, що застосування біостимуляторів підвищувало ефективність використання азотних добрив, що підтверджено покращенням показників елементів продуктивності колоса. Використання біостимулятора 1 на фоні N68 забезпечило збільшення відносно варіанта лише з аміачною селітрою (N68): кількості зерен з колоса – на 9,3 %, маси зерна з колоса – на 21,7 %, маси 1000 зерен – на 3,2 %. Застосування біостимулятора 2 на фоні N68 сприяло зростанню відповідно: кількості зерен з колоса – на 13,8 %, маси зерна з колоса – на 17,4 %, маси 1000 зерен – на 1,2 %. Урожайність зерна пшениці м’якої озимої також зростала завдяки використанню біостимуляторів: біостимулятор 1 підвищив показник на 6,84 %, а біостимулятор 2 – на 4,56 %. При цьому загальна ефективність азотного живлення зросла завдяки дії біостимулятора 1 на 10,4 %, а біостимулятора 2 – на 12,1 %. Кореляційний аналіз показав наявність тісної залежності врожайності від кількості зерен у колосі (r = 0,95) та маси зерна з колоса (r = 0,91), а також середнього рівня зв’язку з масою 1000 зерен (r = 0,57).


  • Open Access

    FORMATION OF GRAIN QUALITY INDICATORS OF SOFT WINTER WHEAT DEPENDING ON CULTIVAR CHARACTERISTICS AND THE EFFECT OF RHIZOBACTERIAL-BASED BIOSTIMULANTS

    by Bohdan Palazyuk, Svitlana Yurchenko

    The article presents the results of a three-year study aimed at determining the effect of rhizobacteria-based biostimulants on the formation of grain quality indicators in soft winter wheat. The research was carried out on three cultivars: Manzhelia, Bohdana and Altigo, under the conditions of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine. The agroclimatic conditions of the study period and the agrochemical characteristics of the soil are described. The effectiveness of four biopreparations differing in their composition is evaluated. It was established that the application of bacterial preparations at the spring tillering stage (BBCH 22) contributed to an increase in test weight, grain protein content and wet gluten content compared with the control within the studied cultivars. Satisfactory results were obtained in increasing test weight by 5–9 g/L, protein content by 0.2–0.4%, and wet gluten content by 0.4–0.7%. According to the results of multifactor ANOVA, the important role of the cultivar factor was determined, and an interaction between the climatic conditions of the year and the cultivar was established, indicating the genotypic response to weather conditions. Correlation and regression models were constructed, confirming the presence of an inverse relationship between key quality parameters and yield. At the same time, partial mitigation of this relationship due to the action of the biopreparations was recorded. The generalization of the data made it possible to identify several stable trends that confirm the consistency of the crop response to the applied biopreparations. The identified effect indicates their potential to increase crop adaptability to variable weather conditions, which is important under current climatic fluctuations. The obtained results confirm the feasibility of using rhizobacteria-based biopreparations as a means of maintaining key grain quality indicators of wheat under variable agroclimatic conditions and cultivar characteristics. The research data may serve as a basis for improving adaptive cultivation technologies and as a component of biologized fertilization systems.

  • Open Access

    Формування урожайності пшениці м’якої озимої залежно від сортових властивостей та впливу біостимуляторів на основі ризобактерій

    by Б.о. Палазюк, С.о. Юрченко

    Мета. Метою наших досліджень було встановлення закономірностей формування урожайності пшениці м’якої озимої залежно від сортових властивостей та впливу біостимуляторів на основі ризобактерій.Методи. Польовий метод досліджень передбачав визначення впливу застосування біостимуляторів на основі ризобактерій на формування урожайності зерна сортів пшениці м’якої озимої. Об’єктом дослідження були сорти пшениці м’якої озимої Манжелія, Богдана, Алтіго. Погодні умови 2023–2024 років дали можливість оцінити реакцію сортів на стресові фактори та, визначити ефективність бактеріальних біопрепаратів і їхній вплив на продуктивність культури. У досліді було передбачено п’ять варіантів застосування біопрепаратів. Урожайність визначали методом суцільного обліку.Використовуючи, дисперсійний аналіз було встановлено найменшу істотну різницю та частки впливу досліджуваних факторів на урожайність зерна пшениці м’якої озимої. Результати досліджень. За результатами польового досліду, найменший приріст порівняно з контролем було зафіксовано при використанні одномісного препарату на основі Azotobacter chroococcum (+4,69%) та при застосуванні консорцію азотфіксувальних та асоціативних бактерій (+4,3%), що пов’язано з поліпшенням азотного живлення завдяки діяльності азотфіксуючих мікроорганізмів. Внесення ґрунтових спороутворюючих бактерій (Bacillus megaterium, Bacillus amyloliquefaciens) дало приріст урожайності на 7,73%, що свідчить про ефективність фосфатмобілізуючих мікроорганізмів у підвищенні доступності фосфору. Найвищу ефективність продемонстрував комплексний препарат, який об’єднує азотфіксуючі та фосфатмобілізуючі бактерії, забезпечивши приріст урожайності до 9,44% (0,5–0,7 т/га). Дисперсійний аналіз засвідчив, що найвагоміший вплив на зміну врожайності мали кліматичні умови конкретного року (40,4%) та використання біопрепаратів під час вегетаційного періоду (17,7%). Частка сортових відмінностей становила 24,5%, однак їхня дія окремо не була статистично підтвердженою й проявлялася переважно через взаємодію з роками (11,4%). Участь інших взаємодій була мінімальною (0,03–0,08%), тоді як похибка експерименту досягала 5,9%.Висновки. Встановлено, що застосування біостимуляторів на основі ризобактерій у фазі весняної вегетації (BBCH 22 – два бокові пагони) сприяє підвищенню урожайності пшениці, м’якої озимої.