МЛМ.с. Лямцев

М.с. Лямцев

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

М.с. Лямцев has a total of 11 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Розрахунок координат малопомітного повітряного об’єкта мережею з трьох спектроаналізаторів на основі імітаційного моделювання в середовищі MATLAB SIMULINK

    by І.а. Хижняк, М.с. Лямцев, О.в. Сердюк, Д.л. Місюк, О.в. Костянець, П.є. Минко, Р.ю. Божок

    В статті розглянуто розрахунок координат малопомітного повітряного об'єкта за допомогою мережі з трьох спектроаналізаторів на основі імітаційного моделювання в середовищі MATLAB SIMULINK. Проведено аналіз можливості використання радіосигналів малопомітного повітряного об'єкта, які формуються у процесі функціонування каналів управління, передачі телеметричної та відеоінформації, а також навігаційного забезпечення супутниковими системами, як джерела даних для систем пасивної радіотехнічної розвідки. Розглянуто використання мережі спектроаналізаторів, які можуть застосовуватися для побудови просторово-рознесених систем виявлення та аналізу радіовипромінювань. Запропоновано порядок розрахунку координат малопомітного повітряного об'єкта на основі різницево-дальномірного методу шляхом вимірювання відстаней до малопомітного повітряного об'єкта від системи з трьох спектроаналізаторів. В середовищі MATLAB SIMULINK розроблено імітаційну модель системи визначення координат малопомітного повітряного об’єкта, яка дозволяє враховувати вплив похибок вимірювання дальності до повітряного об’єкта та геометрії розташування спектроаналізаторів на якість визначення координат малопомітного повітряного об’єкта. Отримані результати імітаційного моделювання підтверджують можливість визначення координат малопомітного повітряного об’єкта з достатньою точністю шляхом використання мережі з трьох спектроаналізаторів у системах пасивного радіомоніторингу на основі дальномірно-різницевого методу. Порівняльний аналіз отриманих результатів розрахунків засвідчує коректність побудови математичної моделі та підтверджує достовірність результатів, отриманих у процесі імітаційного моделювання в середовищі MATLAB SIMULINK.

  • Open Access

    ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ БЕЗПІЛОТНОГО ЛІТАЛЬНОГО АПАРАТА МЕРЕЖЕЮ З ДВОХ МАЛОГАБАРИТНИХ МОБІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ З ВИКОРИСТАННЯМ SIMULINK МОДЕЛЮВАННЯ

    by М.с. Лямцев, О.в. Сердюк, Є.в. Бєрнік, І.с. Серьоженко, Я.ю. Руденко, Б.ю. Ващук, І.в. Половников, М.в. Якобчук

    В статті розглянуто визначення координат безпілотного літального апарата за допомогою мережі двох малогабаритних мобільних приймальних пристроїв із використанням імітаційного моделювання у се- редовищі MATLAB Simulink. Проведено аналіз можливості використання радіосигналів безпілотних літаль- них апаратів, що формуються каналами управління, телеметрії, передачі відеоінформації та навігаційними сигналами супутникових систем, як джерела інформації для систем пасивної радіотехнічної розвідки. Розг- лянуто використання малогабаритних мобільних приймальних пристроїв, зокрема Software-Defined Radio приймачів та портативних спектроаналізаторів TinySA, які можуть застосовуватися для створення роз- поділених систем радіомоніторингу. Запропоновано підхід до визначення координат безпілотного літально- го апарата на основі тріангуляційного методу шляхом вимірювання пеленгів з двох приймальних пунктів. В се- редовищі MATLAB Simulink розроблено імітаційну модель системи визначення координат джерела радіо- випромінювання, яка дозволяє досліджувати вплив похибок вимірювання пеленгів та геометрії розташуван- ня приймальних пунктів на точність визначення координат повітряного об’єкта. Отримані результати моделювання демонструють характер розподілу похибок визначення координат та підтверджують мож- ливість використання мережі малогабаритних мобільних приймачів для задач пасивної радіотехнічної роз- відки. Проведений порівняльний аналіз результатів розрахунків свідчить про адекватність та достовір- ність проведеного моделювання з використання MatLab Simulink.

  • Open Access

    ОЦІНЮВАННЯ ТОЧНОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ БЕЗПІЛОТНОГО ЛІТАЛЬНОГО АПАРАТУ ТРЬОМА SOFTWARE-DEFINED-RADIO ПРИЙМАЧАМИ, ЩО ПОЄДНАНІ В МЕРЕЖУ

    by Є.в. Бєрнік, М.с. Лямцев

    В статті розглянуто оцінювання точності визначення координат безпілотного літального апарату трьома Software-Defined-Radio приймачами, що поєднані в мережу. Наведено метод визначення координат безпілотного літального апарату трьома Software-Defined-Radio приймачами, що поєднані у мережу та використовуються попарно, який, на відміну від відомих, передбачає: вимірювання пеленгів кожним Software-Defined-Radio приймачем мережі; визначення кутів перетину пеленгів для кожної пари Software-Defined-Radio приймачів; визначення максимального з попарних кутів перетину; визначення пари Software-Defined-Radio приймачів для подальших розрахунків; використання тріангуляційного методу визначення координат безпілотного літального апарату. Проведено оцінювання точності визначення координат безпілотного літального апарату мережею трьох SDR приймачів при їх попарному використанні. Оцінювання проведено математичним моделюванням. Використано метод статистичних випробувань Монте-Карло. Видно, що форма, орієнтація та розмір еліпсів похибок залежить від взаємного розташування у просторі Software-Defined-Radio приймачів та безпілотного літального апарату. Результати свідчать про зменшення зон похибок за рахунок використання для обчислення координат інформації певної пари Software-Defined-Radio приймачів. При малих відстанях від бази спостерігаються хибні спрацьовування (більший розмір еліпсів помилок) через те що куті сходження пеленгів близькі до гострих. При відстані між Software-Defined-Radio приймачами 7 км кути сходження пеленгів більш гострі, що призводить до більших похибок визначення координат. З аналізу рисунку видно, що при знаходженні джерела випромінювання між двома пунктами, до певної дальності використовується інформація від них, що відповідає теоретично отриманим результатам. Отже, обирається та пара пеленгаційних пунктів для якої відстань від джерела випромінювання до нормалі з центра бази мінімальна.