СДСергій Олександрович Дубовий

Сергій Олександрович Дубовий

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Сергій Олександрович Дубовий has a total of 1 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЦИФРОВОЮ ТРАНСФОРМАЦІЄЮ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ В УКРАЇНІ

    by Сергій Олександрович Дубовий

    Здійснено комплексний аналіз особливостей реалізації державного управління цифровою трансформацією публічної служби крізь призму розвитку цифрової мобільності як системоутворювального чинника сучасного врядування. Співвіднесено поняття «цифрова трансформація» і «цифрова мобільність». З’ясовано відмінності між ними з позиції рівнів, векторів, масштабу вияву та ін. Обґрунтовано, що цифрова мобільність виходить за межі суто технологічного інструментарію та постає як інституційно-управлінський феномен, здатний забезпечити безперервність функціонування публічної служби, підвищення її ефективності й адаптивності до динамічних соціально-економічних і безпекових викликів. Доведено, що реалізація цифрової трансформації публічної служби має довгостроковий характер, а розвиток цифрової мобільності охоплює забезпечення віддаленого доступу до адміністративних послуг, оптимізацію внутрішніх комунікацій між державними службовцями, підтримку мобільних форматів їх професійної діяльності, а також розширення можливостей цифрової участі громадян у процесах публічного управління. Особливу увагу приділено ролі мобільного доступу до публічної інформації та звітності як інструменту підвищення прозорості, підзвітності та довіри до органів влади. Наголошено, що в умовах кризових ситуацій – воєнного стану, надзвичайних подій, соціально-економічної нестабільності – цифрова мобільність набуває стратегічного значення, забезпечуючи стійкість, оперативність і керованість публічної служби. Аргументовано, що розвиток цифрової мобільності формує нову операційну модель державного управління, зорієнтовану на сервісність, відкритість, результативність і здатність до резильєнтностії, що відповідає сучасним європейським стандартам публічного врядування та потребам суспільства. Акцентовано на зміні ролі публічного службовця, який у цифрово-мобільному середовищі трансформується з виконавця процедур у менеджера даних, комунікацій і рішень.

  • THEORETICAL PRINCIPLES OF THE FORMATION OF PUBLIC ADMINISTRATION BY DIGITAL TRANSFORMATION OF THE PUBLIC SERVICE

    by S. Dubovyi, O. Yashchenko

    A comprehensive theoretical analysis of the formation of state management through the digital transformation of the public service was carried out. It is substantiated that the digitalization of the public service goes beyond technological changes and appears as a deep institutional transformation, covering management models, functions of the state, the professional identity of public servants, and the interaction of government with society. Conceptual approaches to state management of digital transformation are revealed, in particular from the standpoints of new public governance, digital-era governance, smart governance, and people-centered governance. The key principles, structural elements and challenges of forming an effective state management system for the digital transformation of the public service in modern conditions have been identified. The peculiarities of the use of digital technologies (in particular, artificial intelligence) in the field of public service implementation have been clarified.

  • Open Access

    ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЦИФРОВОЮ ТРАНСФОРМАЦІЄЮ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ Й ІНСТИТУЦІЙНИХ РЕФОРМ

    by Сергій Олександрович Дубовий

    З’ясовано, що в контексті актуалізації цифрової трансформації публічна служба представляє собою політичний, організаційно‑управлінський та соціальний інститут держави, що забезпечує взаємодію між громадянами, їх спіль- нотами та іншими акторами через використання владних ресурсів. Установлено, що попри науковий інтерес до цієї теми принципи, функції, механізми, засоби та інші аспекти функціонування державного апарату залишаються акту- альними й досі. Виявлено, що публічна служба є фундаментальною та варіативною складовою державної влади. Публічні (дер- жавні) службовці історично становлять окрему соціальну групу, безпосередньо пов’язану зі сферою інституційно- го державно‑владного впливу. Констатовано, що за негативного сценарію публічна служба може функціонувати як закрита система, що ускладнює її дослідження й унеможливлює еволюційний розвиток, адже закриті системи не відзначаються адаптивністю, резильєнтністю й інтегрованістю в інституційне середовище. Через це є обмеженим доступ до інформації про джерела, механізми та інші аспекти реалізації публічної служби. Крім того, акцентовано, що може піддаватись критиці легітимність публічної служби, оскільки вона є одним із найбільш значущих і багато- гранних явищ життя суспільства. За найбільш оптимістичного сценарію публічна служба виступає формою реаліза- ції владних функцій держави, включаючи широкий спектр завдань у різних сферах суспільної життєдіяльності. Визнано, що цифровізація, реформа децентралізації влади тощо покликані забезпечити впровадження насамперед оптимістичного сценарію. Вони охоплюють ідею лібералізації та безперешкодної легітимації державної влади. Ця ідея набирає популярності, тому що сучасна держава та її система управління вимагають функціонування розви- неного апарату державної служби, що вчасно враховує наявні ризики, у т.ч. етичні щодо використання цифрових технологій. Наполягається, що в процесі поступального розвитку публічна служба (як відкрита система) має стати гарантом інтеграції українського суспільства у світове співтовариство і формування власної ідентичності.