ЄГЄлизавета Головко

Єлизавета Головко

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Єлизавета Головко has a total of 3 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    СВАМ у системі регулювання міжнародної торгівлі

    by Вікторія Голубєва, Єлизавета Головко

    Присвячено характеристиці Механізму коригу­вання вуглецевих викидів на кордоні ЄС (CBAM) з огляду його місця в системі тарифних і нета­рифних заходів регулювання міжнародної торгівлі. Актуальність дослідження зумовлена посиленням впливу екологічної компоненти на міжнародні та національні торговельні режими і вклю­ченням параметрів "вуглецевої інтенсивності" до умов доступу товарів на деякі ринки (зокрема ЄС, Великої Британії, Швейцарії). Висунуто гіпотезу, згідно з якою CBAM не має ознак митно-тариф­ного регулювання, а його суть і особливості засто­сування відповідають певним характеристикам нетарифного регулювання міжнародної торгівлі й на теперішній момент фактично формують "процедурний" барʼєр нетарифного регулювання, що ґрунтується на обовʼязкових вимогах моні­торингу, звітності та верифікації викидів. Відпо­відно, при дослідженні місця СВАМ у системі тарифних та нетарифних заходів регулювання міжнародної торгівлі, національної практики держав і підходів СОТ систематизовано деякі особливості Механізму на відповідність ознакам тарифного чи нетарифного регулювання. Проаналі­зовано і порівняно зміст деяких міжнародних та національних нормативно-правових актів з точки зору їх взаємозвʼязку і співвідношення (зокрема Регламенту (ЄС) 2023/956, ГАТТ, Угоди про технічні барʼєри в торгівлі, відповідних положень законодавства Великої Британії та Швейцарії). Узагальнено вплив міжнародної і національної складових на теоретичні та прак­тичні аспекти дії СВАМ, а також практику Органу врегулювання спорів СОТ і означено необхідність комплексного підходу в цій сфері. Отримані результати підтверджують, що CBAM не є митом чи внутрішнім податком та не справляється в момент митного оформлення, що унеможливлює його кваліфікацію як заходу митно-тарифного регулювання. Організаційно-правова конструкція СВАМ відповідає характе­ристикам нетарифного "процедурного" інстру­менту доступу на ринок, оскільки передбачає обовʼязкове розкриття даних про вбудовані викиди, їх незалежну верифікацію та повʼязує можли­вість імпорту з виконанням процедур MRV. Доведено, що така кваліфікація СВАМ зумовлює застосовність статей I та III ГАТТ, норм Угоди про технічні барʼєри у торгівлі та необхідність обґрунтування його легітимності за ст. XX ГАТТ. Сформульовані висновки визначають ключові міжнародно-правові наслідки функціонування CBAM і встановлюють нові вимоги для третіх країн щодо узгодження процедур оцінки викидів із регуляторними вимогами ЄС.

  • Open Access

    Міжнародно-правовий захист викривачів у сфері довкілля

    by Liliia Nevara, Єлизавета Головко, Yelyzaveta Holovko

    Захист екологічних викривачів є одним із най­більш вразливих і водночас найменш системно врегульованих інститутів сучасного права. Він перебуває на перетині права на доступ до інфор­мації та гарантій ефективного судового захисту, але досі не отримав ані належного міжнародно-правового закріплення, ані повноцінної імплемен­тації на національному рівні. Орхуська конвенція 1998 року закріпила три ключові складові "еколо­гічної демократії": доступ до інформації, участь громадськості та доступ до правосуддя. Однак залишила поза увагою процесуальні гарантії (імунітет викривачів, інверсію тягаря доказу­вання) та матеріальні засоби захисту (захист від переслідувань, поновлення на роботі). Це знижує ефективність її положень і створює ризик декла­ративності гарантій у національних правопоряд­ках. Дослідження ґрунтується на доктринально-практичному аналізі міжнародних і національ­них механізмів захисту екологічних викривачів. На міжнародному рівні розглянуто Директиву (ЄС) 2019/1937, Рекомендацію CM/Rec(2014)7 Комітету міністрів Ради Європи, практику ЄСПЛ (Guja v. Moldova, Bucur and Toma v. Romania), а також резолюції та спеціальні доповіді Ради ООН з прав людини. Показано, що зазначені акти встановлюють принципово важливі стандарти, однак не формують уніфікованого міжнародно-правового механізму. Національний вимір охоплює аналіз законодавства та судової практики США і Канади, а також компаративне дослідження окремих європейських юрисдикцій (Німеччини, Франції, Нідерландів, Італії), що демонструють різні моделі правозастосування у сфері захисту викривачів. В українському контексті проаналі­зовано новітню практику Верховного Суду у справах, пов’язаних із доказуванням екологічних порушень, встановленням причинно-наслідкового зв’язку між шкодою довкіллю та правами особи, а також балансуванням між економічними інтересами суб’єктів господарювання і правом на безпечне довкілля. Окрему увагу приділено діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції у сфері повідомлень про порушення, пов’язані з видачею екологічно значущих дозволів. Встановлено, що національна правова система зберігає домінування "корупційного редукціонізму", маргіналізуючи екологічний вимір викривання, що зумовлює дисбаланс між міжнародними зобов’язаннями erga omnes у сфері довкілля та внутрішньодержавним рівнем їх нормативного закріплення і правозастосування. Результати дослідження підтверджують гіпотезу про те, що відсутність окремого міжнародно-правового механізму захисту екологічних викривачів є клю­човим чинником фрагментарності гарантій на національному рівні. Аргументовано необхідність інкорпорації до міжнародно-правових зобов’язань держав-учасниць комплексу: (а) процесуальних пре­зумпцій (інверсія тягаря доказування, процесуаль­ний імунітет); (б) матеріальних гарантій (захист від SLAPP-позовів, автоматичне поновлення на роботі); (в) міжнародних механізмів контролю й захисту (Комітет з дотримання Орхуської конвенції, ЄСПЛ, спеціальні процедури ООН). Таке поєднання дозволить забезпечити конкре­тизацію міжнародних стандартів і їх ефектив­не відтворення у національних правових системах, надаючи екологічним викривачам чіткий правовий статус суб’єктів "екологічної демократії", здатних здійсню­вати превентивний захист довкілля та...

  • Open Access

    The gender dimension of the right to a safe environment in the context of climate change

    by L. M. Nevara, Y. M. Holovko

    The article is devoted to a comprehensive international legal analysis of the gender dimension of the realization of the human right to a clean, healthy, and sustainable environment in the context of climate change. It examines the transformation of States’ climate obligations into the human rights domain in light of the principles of non-discrimination and substantive equality, as affirmed by universal human rights standards, as well as by the advisory opinion of the International Court of Justice concerning States’ obligations in respect of climate change and the practice of judicial and quasi-judicial bodies within the international human rights protection system. The study elucidates the interaction between international environmental law, international human rights law, and mechanisms for the protection of environmental rights, including the jurisprudence of the European Court of Human Rights and the Court of Justice of the European Union. It substantiates that formally gender-neutral climate measures may produce differentiated effects on access to environmental goods, participation in decision-making processes, and the availability of effective judicial protection, thereby necessitating the systematic incorporation of a gender perspective in assessing States’ compliance with their positive obligations in the field of climate change, as well as consideration of intersectional discrimination, socio-economic vulnerability, and the disproportionate impact of climate risks on women, children, and marginalized populations. The research identifies the fragmented institutional interaction between the climate and human rights regimes and the absence of clearly defined gender-responsive due diligence standards in State climate policy. Furthermore, it formulates a system of legally relevant criteria for assessing the gender dimension of climate decision-making, encompassing substantive equality, procedural participation, access to justice, effectiveness of remedies, and compliance of climate policy with international due diligence standards. It is demonstrated that the consistent integration of a gender-sensitive approach into the interpretation and application of international climate obligations contributes to the fuller realization of the right to a safe environment, enhances the institutional coherence of legal regimes, and reinforces the universality of the contemporary international legal order.

  • Open Access

    МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ СПІВВІДНОШЕННЯ МЕХАНІЗМУ КОРИГУВАННЯ ВУГЛЕЦЕВИХ ВИКИДІВ НА КОРДОНІ ЄС (СВАМ) З ПРИНЦИПАМИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

    by В. О. Голубєва, Є. М. Головко

    Стаття присвячена питанням відповідності Механізму коригування вуглецевих викидів на кордоні ЄС (CBAM), запровадженого Регламентом (ЄС) 2023/956, принципам міжнародної торгівлі, закріпленим в ГАТТ 1994 р. Досліджується співвідношення CBAM з режимом найбільшого сприяння (ст. I), національним режимом (ст. III), свободою транзиту (ст. V) та вимогами прозорості й послідовного адміністрування (ст. X). Особливу увагу приділено ризикам дискримінації, що можуть виникати через особливості «Моніторингу, звітності, верифікації» (MRV), застосування значень за замовчуванням, критеріїв визнання іноземних систем ціноутворення на вуглецеві викиди та доступу до акредитованих верифікаторів. Аналізується вплив процесів і методів виробництва (PPMs) на встановлення «подібності» товарів відповідно до ст. I та III ГАТТ. На основі практики ОВС СОТ (European Communities – Asbestos (WT/DS135/AB/R), European Communities – Seal Products (WT/DS400/AB/R), Brazil – Retreaded Tyres (WT/ DS332/AB/R), European Union – Biodiesel (WT/DS473/AB/R)) показано, що формальна нейтральність правил не виключає їх фактичного диференційованого впливу. Обґрунтовано, що прозорість, технологічна нейтральність і процедурна послідовність MRV становлять самостійні критерії оцінки правомірності CBAM за ст. X. Також розглянуто застосування двоступеневого тесту ст. XX ГАТТ, зокрема критеріїв необхідності, пропорційності та відсутності свавільної або необґрунтованої дискримінації. Підкреслено, що результат розгляду справи russia – European Union (CBAM) (WT/DS639/1) матиме системне значення для оцінки міжнародної легітимності CBAM і подальшої еволюції глобальних підходів до поєднання екологічної та торговельної політики.