Віра Воронова
Research Subjects
Віра Воронова has a total of 3 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Viktoriia Kovalchuk
National University of Ukraine on Physical Education and Sport
2 shared publications - Валентина Воронова
Національний університет фізичного виховання і спорту України
2 shared publications - Ілона Мурзова1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 6 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 2,p. 205-213
Резильєнтність особистості за суб’єктивного сприйняття психотравмівної події
У повсякденному житті кожної людини, особливо сьогодні в Україні, постійно зустрічаються випадки психотравмівних подій під час переживання складних емоційних ситуацій (війна, насильство, втрата, нещасний випадок). Це призводить до змін базових ціннісних орієнтирів особистості, може похитнути або зовсім зруйнувати все, чим людина дорожила і заради чого жила. Такі негативні зрушення, впливаючи на здатність адаптації до нових умов існування особистості, потребують відновлення перебудови багатьох базових уявлень, що є ключовим етапом у процесі розвитку резильєнтності. Мета. Визначити психологічні особливості сприйняття травмівної події та резильєнтності особистості. Результати. Отримано позитивний кореляційний зв’язок між рівнем стресу та тривожністю: зокрема, чим вищий рівень стресу переживає особистість, тим вищий рівень тривоги її охоплює. Для жінок встановлено позитивний кореляційний зв’язок зі зростанням рівня стресу та показниками тривожності, де показники рівня стресу збільшуються. Чоловіки відрізняються наявністю залежності між рівнем стресу і тривожності. Висновки. Вирішальну роль у переживанні психотравмівної події відіграє суб’єктивне сприйняття, оскільки саме інтерпретація ситуації, а не її об’єктивні характеристики визначає величину та глибину психологічної травматизації.
- 6 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 2,p. 205-213
Open AccessРезильєнтність особистості за суб’єктивного сприйняття психотравмівної події
У повсякденному житті кожної людини, особливо сьогодні в Україні, постійно зустрічаються випадки психотравмівних подій під час переживання складних емоційних ситуацій (війна, насильство, втрата, нещасний випадок). Це призводить до змін базових ціннісних орієнтирів особистості, може похитнути або зовсім зруйнувати все, чим людина дорожила і заради чого жила. Такі негативні зрушення, впливаючи на здатність адаптації до нових умов існування особистості, потребують відновлення перебудови багатьох базових уявлень, що є ключовим етапом у процесі розвитку резильєнтності. Мета. Визначити психологічні особливості сприйняття травмівної події та резильєнтності особистості. Результати. Отримано позитивний кореляційний зв’язок між рівнем стресу та тривожністю: зокрема, чим вищий рівень стресу переживає особистість, тим вищий рівень тривоги її охоплює. Для жінок встановлено позитивний кореляційний зв’язок зі зростанням рівня стресу та показниками тривожності, де показники рівня стресу збільшуються. Чоловіки відрізняються наявністю залежності між рівнем стресу і тривожності. Висновки. Вирішальну роль у переживанні психотравмівної події відіграє суб’єктивне сприйняття, оскільки саме інтерпретація ситуації, а не її об’єктивні характеристики визначає величину та глибину психологічної травматизації.
- Open Access
- 29 May 2026
- Published by Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University in Physical Culture, Sports and Health of the Nation
- Vol. 21 ((40))
ОСОБИСТІСНІ ОСОБЛИВОСТІ СПОРТСМЕНОК У БАСКЕТБОЛІ ЯК ПІДҐРУНТЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ КОМАНДИ
Анотація. Актуальність теми. Тренер баскетбольної команди повинен враховувати, що успішність виконання техніко-тактичних дій переважно залежить від рухової, тактичної, комунікативної, психологічної та соціальної сумісності гравчинь,що робить значущим вивчення цього питання саме в баскетболі.Мета дослідження – визначити психологічні властивості особистості спортсменок,які впливають на ефективність процесу спільної діяльності тасвідчать про згуртованість баскетбольної команди. Матеріал і методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, методи психологічної діагностики, математичної статистики. В дослідженні взяли участь 12 баскетболісток 16-20 років, кваліфікація МС, КМС. Результати дослідження. 91% спортсменок є екстравертами, що є позитивною властивістю для гравчинь у баскетболі, оскільки за існуючими даними вона відображає сторони індивідуальності спортсменок, необхідні для гри в команді.Високий рівень емоційності й особистісної тривожності у них може проявлятися як негативна риса – слабкий контроль над емоціями. У переважної більшості гравчинь команди зафіксовано високий рівень прояву процесу збудження, що узгоджується з показниками по шкалі екстраверсії, як психологічної якості, необхідної для успішної спеціалізації в баскетболі.Цей результат є позитивним для зіграності, оскільки наявність всього однієї, за результатами дослідження, визнаної всіма членами команди формальної лідерки, підвищить конформність поведінки і думок спортсменок, зменшить виникнення конфліктів. У 50% спортсменок команди, які характеризуються як особи з домінантною поведінкою, енергійні, активні,люблять давати поради, при міжособистісних стосунках переважає авторитарний тип. 92% гравчинь мають високий або вищесереднього ступінь вираженості індекса групової згуртованості. Висновки. Рівень прояву індивідуально-психологічних властивостей спортсменок надає можливість отримати знання про емоційні прояви, надійність поведінки, швидкості реагування на необхідні впливи в процесі тренувань і змагань, що, безумовно, впливає на ефективність досягнень команди, адаптацію до фізичних і психічних навантажень.
- 29 May 2026
- Published by Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University in Physical Culture, Sports and Health of the Nation
- Vol. 21 ((40))
Open AccessОСОБИСТІСНІ ОСОБЛИВОСТІ СПОРТСМЕНОК У БАСКЕТБОЛІ ЯК ПІДҐРУНТЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ КОМАНДИ
Анотація. Актуальність теми. Тренер баскетбольної команди повинен враховувати, що успішність виконання техніко-тактичних дій переважно залежить від рухової, тактичної, комунікативної, психологічної та соціальної сумісності гравчинь,що робить значущим вивчення цього питання саме в баскетболі.Мета дослідження – визначити психологічні властивості особистості спортсменок,які впливають на ефективність процесу спільної діяльності тасвідчать про згуртованість баскетбольної команди. Матеріал і методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, методи психологічної діагностики, математичної статистики. В дослідженні взяли участь 12 баскетболісток 16-20 років, кваліфікація МС, КМС. Результати дослідження. 91% спортсменок є екстравертами, що є позитивною властивістю для гравчинь у баскетболі, оскільки за існуючими даними вона відображає сторони індивідуальності спортсменок, необхідні для гри в команді.Високий рівень емоційності й особистісної тривожності у них може проявлятися як негативна риса – слабкий контроль над емоціями. У переважної більшості гравчинь команди зафіксовано високий рівень прояву процесу збудження, що узгоджується з показниками по шкалі екстраверсії, як психологічної якості, необхідної для успішної спеціалізації в баскетболі.Цей результат є позитивним для зіграності, оскільки наявність всього однієї, за результатами дослідження, визнаної всіма членами команди формальної лідерки, підвищить конформність поведінки і думок спортсменок, зменшить виникнення конфліктів. У 50% спортсменок команди, які характеризуються як особи з домінантною поведінкою, енергійні, активні,люблять давати поради, при міжособистісних стосунках переважає авторитарний тип. 92% гравчинь мають високий або вищесереднього ступінь вираженості індекса групової згуртованості. Висновки. Рівень прояву індивідуально-психологічних властивостей спортсменок надає можливість отримати знання про емоційні прояви, надійність поведінки, швидкості реагування на необхідні впливи в процесі тренувань і змагань, що, безумовно, впливає на ефективність досягнень команди, адаптацію до фізичних і психічних навантажень.
- Open Access
- 30 December 2025
- Published by Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University in Physical Culture, Sports and Health of the Nation
- Vol. 20 ((39))
ПСИХОЛОГІЧНІ ПРЕДИКТОРИ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
Relevance. Given the importance of resilience as a key factor in post-traumatic well-being, which is necessary to ensure the use of a person's personal capabilities for recovery after adverse conditions, it is necessary to take into account those factors that influence its course, strengthening or weakening the recovery capabilities. In particular, these scientists include factors at the individual and family level, factors at the level of the work team/team, and social factors. The purpose of the study is to determine psychological predictors of individual resilience. 120 people took part in the study: 60 men and 60 women. The age of the subjects is 19 - 75 years. The results. When resilience increases by 1 point, the level of psychological health (according to psychodiagnostic indicators) increases by 0.41 points, that is, it can be considered a key positive predictor of an individual's mental health. People with a higher level of resilience are more likely to maintain emotional well-being, inner balance and psychological stability. The only significant predictor of resilience was the level of subjectively experienced stress (β = –0.388, p = 0.003), i.e. with an increase in the subjective perception of stress by 1 point, the level of resilience decreases (on average by 0.388 points). The reason may be that the very fact of experiencing a traumatic event or its subjective intensity is not a key factor that reduces the level of stress resistance, if there is no high level of current stressful experiences. That is, the actual perception of stress, and not the retrospective assessment of the traumatic impact, acts as a decrease in resilience. Conclusions. In the subjective experience of a traumatic event, stress and level of anxiety do not have an independent prognostic value, but act reinforcingly as additional factors. The most significant predictor of resilience can be considered the level of subjective perception of stress, since the higher the stress, the lower the psychological resilience.
- 30 December 2025
- Published by Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University in Physical Culture, Sports and Health of the Nation
- Vol. 20 ((39))
Open AccessПСИХОЛОГІЧНІ ПРЕДИКТОРИ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
Relevance. Given the importance of resilience as a key factor in post-traumatic well-being, which is necessary to ensure the use of a person's personal capabilities for recovery after adverse conditions, it is necessary to take into account those factors that influence its course, strengthening or weakening the recovery capabilities. In particular, these scientists include factors at the individual and family level, factors at the level of the work team/team, and social factors. The purpose of the study is to determine psychological predictors of individual resilience. 120 people took part in the study: 60 men and 60 women. The age of the subjects is 19 - 75 years. The results. When resilience increases by 1 point, the level of psychological health (according to psychodiagnostic indicators) increases by 0.41 points, that is, it can be considered a key positive predictor of an individual's mental health. People with a higher level of resilience are more likely to maintain emotional well-being, inner balance and psychological stability. The only significant predictor of resilience was the level of subjectively experienced stress (β = –0.388, p = 0.003), i.e. with an increase in the subjective perception of stress by 1 point, the level of resilience decreases (on average by 0.388 points). The reason may be that the very fact of experiencing a traumatic event or its subjective intensity is not a key factor that reduces the level of stress resistance, if there is no high level of current stressful experiences. That is, the actual perception of stress, and not the retrospective assessment of the traumatic impact, acts as a decrease in resilience. Conclusions. In the subjective experience of a traumatic event, stress and level of anxiety do not have an independent prognostic value, but act reinforcingly as additional factors. The most significant predictor of resilience can be considered the level of subjective perception of stress, since the higher the stress, the lower the psychological resilience.