ЮДЮрій Дегтярьов

Юрій Дегтярьов

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Юрій Дегтярьов has a total of 29 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ВОЛОКОННО-ОПТИЧНОЇ ЛІНІЇ ЗВ'ЯЗКУ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ НА ОСНОВІ БАГАТОЧАСТОТНОГО ЛАЗЕРНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ

    by Олексій Володимирович Коломійцев, Наталія Михайлівна Бєлоус, Владислав Вікторович Пальчиков, Володимир Олександрович Комаров, Альберт Миколайович Катунін, Костянтин Валерійович Закутін, Олексій Вікторович Любченко, Дмитро Вікторович Савкін, Андрій Валерійович Дегтярьов, Юрій Миколайович Дегтярьов, et al.

    У статті розкрито особливості створення волоконно-оптичних ліній зв’язку (ВОЛЗ) передачі даних на основі багаточастотного лазерного випромінювання. Сучасні ВОЛЗ, побудовані використанні лазерного випромінювання мають найвищу швидкість та надійність передачі даних у світі. Вони є основою глобального інтернету, дата-центрів та хмарних технологій. Однак, не використовують багатомодовий режим лазерного випромінювання. Наведено основні методи синхронізацї поздовжніх мод лазерного випромінювання. Запропоновано метод передачі даних на основі одномодового багаточастотного з синхронізацією поздовжніх мод лазерного випромінювання. Розкрито його сутність та перелічені переваги. Показано, що ВОЛЗ на основі багаточастотного випромінювання одного лазера-передавача дозволяє суттєво збільшити пропускну здатність лінії зв'язку без прокладання додаткового оптичного волокна. Оскільки усі несучі частоти генеруються одним лазером-передавачем та жорстко синхронізовані, то вони виділяються та модулюється окремим потоком даних (електричними сигналами). Проведено аналіз відомих методів модуляції та високоефективних технологій розділення несучих частот.

  • Open Access

    ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ СИСТЕМ ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОГНОСТИКИ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ КОНСТРУКЦІЙ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ЦИВІЛЬНОГО ТА ВІЙСЬКОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

    by Володимир Комаров, Олексій Коломійцев, Олег Дмітрієв, Альберт Катунін, Олексій Клімішен, Ірина Ячна, Юрій Кобець, Дмитро Савкін, Олексій Харченко, Михайло Бєлоус, et al.

    Контроль та випробування літальних апаратів та їх систем – галузь науки та техніки, яка займається розробкою методів та засобів визначення льотних та техніко-експлуатаційних характеристик літальних апаратів та їх систем, як в умовах льотних випробувань, так і безпосередньо у процесі експлуатації за допомогою спеціальних методик та обладнання. Вирішення науково-технічних проблем даної галузі забезпечує скорочення тривалості випробувань, підвищення ефективності використання, розширення допустимих областей застосування літальних апаратів, підвищення надійності та безпеки польотів, експлуатаційної технологічності та контролепридатності літальних апаратів, збільшення ресурсу авіаційної техніки. В статті розкрито основні напрямки розвитку систем діагностики та прогностики технічного стану конструкцій літальних апаратів цивільного та військового призначення. Визначено, що значна частина відмов елементів авіаційних конструкцій літальних апаратів обумовлена тріщиноподібними пошкодженнями: вибоїнами, втомними тріщинами, корозійним розтріскуванням, ерозією тощо, а при ведені бойових дій – бойовими ушкодженнями обшивки та силового набору. Запропоновано метод контролю частоти власних коливань, як ефективний метод неруйнованого контролю для діагностики пошкоджень силових елементів консольно закріплених конструкцій планера літального апарату. Застосування запропонованого методу при визначенні технічного стану пошкоджених конструкцій літальних апаратів дозволяє об'єктивно підходити до вирішення питання вибору методів їх діагностики, відновлення та скорочення часу на нормативної тривалості ремонту.

  • Open Access

    ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ІНТЕГРАЦІЇ ІНЖЕНЕРНИХ БОЄПРИПАСІВ У СУЧАСНІ СИСТЕМИ РАКЕТНОГО ОЗБРОЄННЯ

    by Володимир Комаров, Володимир Сайко, Олексій Коломійцев, Олексій Балабуха, Анатолій Собора, Олександр Дзігора, Олександр Коломієць, Дмитро Жуйков, Віталій Іваненко, Богдан Коломієць, et al.

    В статті розглядаються питання щодо застосування некерованих реактивних снарядів калібру 122 мм, що використовуються на реактивних системах залпового вогню типу БМ-21 «Град», як носіїв інженерних боєприпасів, різних за типом та призначенням для ураження наземних цілей противника на дальностях від 5 км до десятків. Запропоновано додаткове розміщення на зовнішній поверхні (на носовій частині) некерованих реактивних снарядів калібрів 122 мм, 220 мм та 300 мм протипіхотних мін типу МОН-50, МОН-90, МОН-100 та МОН-200, а також касет дистанційного мінування типу КСФ-1 (КФС-1С). Наведено приклади конструктивного виконання модернізованих некерованих реактивних снарядів та застосування їх на мобільних міні-установках реактивних системах залпового вогню. Представлено приклади схемо-технічних рішень. Розкрито принцип їх використання. Розкрито принцип пуску модернізованого некерованого реактивного снаряду з мобільної пускової установки, створеної на основі мобільних міні-установках реактивних системах залпового вогню для знищення як живої сили противника, так й озброєння та військової техніки на значній глибіні від лінії бойового зіткнення. Зроблені висновки.