Юрій Дегтярьов
Юрій Дегтярьов has a total of 29 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Володимир Комаров
Полтавський військовий інститут зв'язку
3 shared publications - Олексій Коломійцев
Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут
3 shared publications - Альберт Катунін
Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба
2 shared publications - Дмитро Савкін
Навчально-науковий випробувальний полігон високотехнологічного озброєння та військової техніки, Україна
2 shared publications Ірина Ячна
1 shared publicationАнатолій Собора
Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової технік, Україна
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 2 October 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 76,p. 352-366
ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ВОЛОКОННО-ОПТИЧНОЇ ЛІНІЇ ЗВ'ЯЗКУ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ НА ОСНОВІ БАГАТОЧАСТОТНОГО ЛАЗЕРНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
У статті розкрито особливості створення волоконно-оптичних ліній зв’язку (ВОЛЗ) передачі даних на основі багаточастотного лазерного випромінювання. Сучасні ВОЛЗ, побудовані використанні лазерного випромінювання мають найвищу швидкість та надійність передачі даних у світі. Вони є основою глобального інтернету, дата-центрів та хмарних технологій. Однак, не використовують багатомодовий режим лазерного випромінювання. Наведено основні методи синхронізацї поздовжніх мод лазерного випромінювання. Запропоновано метод передачі даних на основі одномодового багаточастотного з синхронізацією поздовжніх мод лазерного випромінювання. Розкрито його сутність та перелічені переваги. Показано, що ВОЛЗ на основі багаточастотного випромінювання одного лазера-передавача дозволяє суттєво збільшити пропускну здатність лінії зв'язку без прокладання додаткового оптичного волокна. Оскільки усі несучі частоти генеруються одним лазером-передавачем та жорстко синхронізовані, то вони виділяються та модулюється окремим потоком даних (електричними сигналами). Проведено аналіз відомих методів модуляції та високоефективних технологій розділення несучих частот.
- 2 October 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 76,p. 352-366
Open AccessОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ВОЛОКОННО-ОПТИЧНОЇ ЛІНІЇ ЗВ'ЯЗКУ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ НА ОСНОВІ БАГАТОЧАСТОТНОГО ЛАЗЕРНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
У статті розкрито особливості створення волоконно-оптичних ліній зв’язку (ВОЛЗ) передачі даних на основі багаточастотного лазерного випромінювання. Сучасні ВОЛЗ, побудовані використанні лазерного випромінювання мають найвищу швидкість та надійність передачі даних у світі. Вони є основою глобального інтернету, дата-центрів та хмарних технологій. Однак, не використовують багатомодовий режим лазерного випромінювання. Наведено основні методи синхронізацї поздовжніх мод лазерного випромінювання. Запропоновано метод передачі даних на основі одномодового багаточастотного з синхронізацією поздовжніх мод лазерного випромінювання. Розкрито його сутність та перелічені переваги. Показано, що ВОЛЗ на основі багаточастотного випромінювання одного лазера-передавача дозволяє суттєво збільшити пропускну здатність лінії зв'язку без прокладання додаткового оптичного волокна. Оскільки усі несучі частоти генеруються одним лазером-передавачем та жорстко синхронізовані, то вони виділяються та модулюється окремим потоком даних (електричними сигналами). Проведено аналіз відомих методів модуляції та високоефективних технологій розділення несучих частот.
- Open Access
- 17 April 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 66,p. 476-496
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ СИСТЕМ ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОГНОСТИКИ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ КОНСТРУКЦІЙ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ЦИВІЛЬНОГО ТА ВІЙСЬКОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Контроль та випробування літальних апаратів та їх систем – галузь науки та техніки, яка займається розробкою методів та засобів визначення льотних та техніко-експлуатаційних характеристик літальних апаратів та їх систем, як в умовах льотних випробувань, так і безпосередньо у процесі експлуатації за допомогою спеціальних методик та обладнання. Вирішення науково-технічних проблем даної галузі забезпечує скорочення тривалості випробувань, підвищення ефективності використання, розширення допустимих областей застосування літальних апаратів, підвищення надійності та безпеки польотів, експлуатаційної технологічності та контролепридатності літальних апаратів, збільшення ресурсу авіаційної техніки. В статті розкрито основні напрямки розвитку систем діагностики та прогностики технічного стану конструкцій літальних апаратів цивільного та військового призначення. Визначено, що значна частина відмов елементів авіаційних конструкцій літальних апаратів обумовлена тріщиноподібними пошкодженнями: вибоїнами, втомними тріщинами, корозійним розтріскуванням, ерозією тощо, а при ведені бойових дій – бойовими ушкодженнями обшивки та силового набору. Запропоновано метод контролю частоти власних коливань, як ефективний метод неруйнованого контролю для діагностики пошкоджень силових елементів консольно закріплених конструкцій планера літального апарату. Застосування запропонованого методу при визначенні технічного стану пошкоджених конструкцій літальних апаратів дозволяє об'єктивно підходити до вирішення питання вибору методів їх діагностики, відновлення та скорочення часу на нормативної тривалості ремонту.
- 17 April 2026
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 66,p. 476-496
Open AccessОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ СИСТЕМ ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОГНОСТИКИ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ КОНСТРУКЦІЙ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ЦИВІЛЬНОГО ТА ВІЙСЬКОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Контроль та випробування літальних апаратів та їх систем – галузь науки та техніки, яка займається розробкою методів та засобів визначення льотних та техніко-експлуатаційних характеристик літальних апаратів та їх систем, як в умовах льотних випробувань, так і безпосередньо у процесі експлуатації за допомогою спеціальних методик та обладнання. Вирішення науково-технічних проблем даної галузі забезпечує скорочення тривалості випробувань, підвищення ефективності використання, розширення допустимих областей застосування літальних апаратів, підвищення надійності та безпеки польотів, експлуатаційної технологічності та контролепридатності літальних апаратів, збільшення ресурсу авіаційної техніки. В статті розкрито основні напрямки розвитку систем діагностики та прогностики технічного стану конструкцій літальних апаратів цивільного та військового призначення. Визначено, що значна частина відмов елементів авіаційних конструкцій літальних апаратів обумовлена тріщиноподібними пошкодженнями: вибоїнами, втомними тріщинами, корозійним розтріскуванням, ерозією тощо, а при ведені бойових дій – бойовими ушкодженнями обшивки та силового набору. Запропоновано метод контролю частоти власних коливань, як ефективний метод неруйнованого контролю для діагностики пошкоджень силових елементів консольно закріплених конструкцій планера літального апарату. Застосування запропонованого методу при визначенні технічного стану пошкоджених конструкцій літальних апаратів дозволяє об'єктивно підходити до вирішення питання вибору методів їх діагностики, відновлення та скорочення часу на нормативної тривалості ремонту.
- Open Access
- 12 December 2025
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 59,p. 744-766
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ІНТЕГРАЦІЇ ІНЖЕНЕРНИХ БОЄПРИПАСІВ У СУЧАСНІ СИСТЕМИ РАКЕТНОГО ОЗБРОЄННЯ
В статті розглядаються питання щодо застосування некерованих реактивних снарядів калібру 122 мм, що використовуються на реактивних системах залпового вогню типу БМ-21 «Град», як носіїв інженерних боєприпасів, різних за типом та призначенням для ураження наземних цілей противника на дальностях від 5 км до десятків. Запропоновано додаткове розміщення на зовнішній поверхні (на носовій частині) некерованих реактивних снарядів калібрів 122 мм, 220 мм та 300 мм протипіхотних мін типу МОН-50, МОН-90, МОН-100 та МОН-200, а також касет дистанційного мінування типу КСФ-1 (КФС-1С). Наведено приклади конструктивного виконання модернізованих некерованих реактивних снарядів та застосування їх на мобільних міні-установках реактивних системах залпового вогню. Представлено приклади схемо-технічних рішень. Розкрито принцип їх використання. Розкрито принцип пуску модернізованого некерованого реактивного снаряду з мобільної пускової установки, створеної на основі мобільних міні-установках реактивних системах залпового вогню для знищення як живої сили противника, так й озброєння та військової техніки на значній глибіні від лінії бойового зіткнення. Зроблені висновки.
- 12 December 2025
- Published by European Scientific Platform (Publications) in Grail of Science
- No. 59,p. 744-766
Open AccessПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ІНТЕГРАЦІЇ ІНЖЕНЕРНИХ БОЄПРИПАСІВ У СУЧАСНІ СИСТЕМИ РАКЕТНОГО ОЗБРОЄННЯ
В статті розглядаються питання щодо застосування некерованих реактивних снарядів калібру 122 мм, що використовуються на реактивних системах залпового вогню типу БМ-21 «Град», як носіїв інженерних боєприпасів, різних за типом та призначенням для ураження наземних цілей противника на дальностях від 5 км до десятків. Запропоновано додаткове розміщення на зовнішній поверхні (на носовій частині) некерованих реактивних снарядів калібрів 122 мм, 220 мм та 300 мм протипіхотних мін типу МОН-50, МОН-90, МОН-100 та МОН-200, а також касет дистанційного мінування типу КСФ-1 (КФС-1С). Наведено приклади конструктивного виконання модернізованих некерованих реактивних снарядів та застосування їх на мобільних міні-установках реактивних системах залпового вогню. Представлено приклади схемо-технічних рішень. Розкрито принцип їх використання. Розкрито принцип пуску модернізованого некерованого реактивного снаряду з мобільної пускової установки, створеної на основі мобільних міні-установках реактивних системах залпового вогню для знищення як живої сили противника, так й озброєння та військової техніки на значній глибіні від лінії бойового зіткнення. Зроблені висновки.