Г. Д. Волощук
Research Interests
Г. Д. Волощук has a total of 5 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Halyna Volohdina
Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла Національної академії аграрних наук України
1 shared publication І. В. Правдзіва
Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла Національної академії аграрних наук України
1 shared publication- Н. П. Замліла
Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла Національної академії аграрних наук України
1 shared publication О. В. Гуменюк
Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла Національної академії аграрних наук України
1 shared publicationС. В. Пикало
Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла Національної академії аграрних наук України
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 14 December 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 33,p. 331-342
Селекція на крупнозерність пшениці м’якої озимої в умовах Лісостепу України
Мета. Проведене дослідження було спрямовано на визначення особливостей селекції на крупнозерність в умовах Лісостепу України та оцінку ліній пшениці озимої за врожайністю й масою 1000 зерен пшениці озимої, що є важливим елементом продуктивності рослин. Методи. Для опису та узагальнення даних використали статистичні показники та дисперсійний аналіз, що дало можливість установити внесок факторів впливу та їх взаємодії на формування рівня ознак і виділити стабільні генотипи. Результати. Упродовж багаторічних досліджень установлено, що в популяціях гібридів F2–F4 частка морфобіотипів, найбільш продуктивних за кількістю зерен у головному колосі, їх крупністю та з візуальною оцінкою по зерну не нижче чотирьох балів, становила 3–10 %. Це призвело до зміни середнього популяційного значення за масою 1000 зерен у бік збільшення: відібрані за період 2014–2023 рр. нащадки селекційного розсадника мали амплітуду коливання середнього показника від 40,5 г (2020 р.) до 48,6 г (2023 р.). Аналіз коефіцієнтів варіації показав низький ступінь варіювання за масою 1000 зерен – від 6,8 % до 11,2 %. За результатами дисперсійного аналізу найбільш впливовим фактором за крупністю зерна був генотип – 47,5 % (2020–2022 рр.) і 55,1 % (2021–2023 рр.), погодні умови року впливали значно менше, але також суттєво. Це підтверджує, що ознака має високий спадковий контроль і значну селекційну цінність, тому добір стабільних за крупністю зерна генотипів був ефективним. За врожайністю вплив умов року становив 79,5 % (2020–2022 рр.) і 48,0 % (2021–2023 рр.). Висновки. Добір за ознакою «врожайність» є менш ефективним, необхідно визначати стабільність генотипів за роками в різних умовах середовища. Підтверджено, що лінії пшениці озимої, які сформували в гостро посушливих умовах вищу масу 1000 зерен, мали більший рівень урожайності, що свідчило про їх підвищену посухостійкість. Практична цінність дослідження полягає в тому, що доведена можливість створення в умовах Лісостепу України крупнозерних сортів пшениці озимої зі збереженням стабільного прояву високого рівня врожайності.
- 14 December 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 33,p. 331-342
Open AccessСелекція на крупнозерність пшениці м’якої озимої в умовах Лісостепу України
Мета. Проведене дослідження було спрямовано на визначення особливостей селекції на крупнозерність в умовах Лісостепу України та оцінку ліній пшениці озимої за врожайністю й масою 1000 зерен пшениці озимої, що є важливим елементом продуктивності рослин. Методи. Для опису та узагальнення даних використали статистичні показники та дисперсійний аналіз, що дало можливість установити внесок факторів впливу та їх взаємодії на формування рівня ознак і виділити стабільні генотипи. Результати. Упродовж багаторічних досліджень установлено, що в популяціях гібридів F2–F4 частка морфобіотипів, найбільш продуктивних за кількістю зерен у головному колосі, їх крупністю та з візуальною оцінкою по зерну не нижче чотирьох балів, становила 3–10 %. Це призвело до зміни середнього популяційного значення за масою 1000 зерен у бік збільшення: відібрані за період 2014–2023 рр. нащадки селекційного розсадника мали амплітуду коливання середнього показника від 40,5 г (2020 р.) до 48,6 г (2023 р.). Аналіз коефіцієнтів варіації показав низький ступінь варіювання за масою 1000 зерен – від 6,8 % до 11,2 %. За результатами дисперсійного аналізу найбільш впливовим фактором за крупністю зерна був генотип – 47,5 % (2020–2022 рр.) і 55,1 % (2021–2023 рр.), погодні умови року впливали значно менше, але також суттєво. Це підтверджує, що ознака має високий спадковий контроль і значну селекційну цінність, тому добір стабільних за крупністю зерна генотипів був ефективним. За врожайністю вплив умов року становив 79,5 % (2020–2022 рр.) і 48,0 % (2021–2023 рр.). Висновки. Добір за ознакою «врожайність» є менш ефективним, необхідно визначати стабільність генотипів за роками в різних умовах середовища. Підтверджено, що лінії пшениці озимої, які сформували в гостро посушливих умовах вищу масу 1000 зерен, мали більший рівень урожайності, що свідчило про їх підвищену посухостійкість. Практична цінність дослідження полягає в тому, що доведена можливість створення в умовах Лісостепу України крупнозерних сортів пшениці озимої зі збереженням стабільного прояву високого рівня врожайності.