Mykola Naumenko
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Mykola Naumenko has a total of 2 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Svіtlana Bondarenko
Kyiv National Economic University Named After Vadym Hetman
2 shared publications - Tetiana Gakava
National Defense University of Ukraine
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 28 February 2026
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 16 (1) , 344-379
Архітектура фінансування оборони в умовах війни: цифрова трансформація та інституційна модернізація в Україні
Мета роботи. Обґрунтування концептуальної моделі архітектури фінансового забезпечення потреб оборони держави в умовах правового режиму воєнного стану, що інтегрує фіскальну політику в умовах екстремального оборонного навантаження, цифрову трансформацію закупівельних процесів та інституційну модернізацію системи забезпечення Збройних Сил України. Метод дослідження. Парадигма змішаних методів, що поєднує кількісний аналіз емпіричних даних із якісним аналізом інституційних трансформацій, включаючи стратегію кейс-стаді, статистичний аналіз, порівняльний інституційний аналіз, контент-аналіз нормативно-правової бази, структурно-функціональний аналіз та бібліометричний аналіз 38 Scopus-публікацій за період 2023–2026 років. Практична цінність дослідження. Обґрунтування ефективності моделі спеціалізованих закупівельних агентств із функціональним розмежуванням летальних та нелетальних закупівель, надання рекомендацій щодо впровадження цифрових платформ закупівель із циклом постачання 5–10 днів замість місяців, виявлення ефективних механізмів державно-приватного партнерства в оборонно-інноваційній сфері, створення основи для адаптації українського досвіду інституційної модернізації країнами-партнерами. Цінність дослідження. Розширення теоретичного розуміння можливостей інституційної модернізації в екстремальних умовах через концепцію «ізоморфізму під тиском виживання», заповнення прогалини в дослідженнях щодо функціонування систем оборонного фінансування в умовах екстремального навантаження (34% ВВП), концептуалізація парадигми «Recovery under Fire» як альтернативи класичним моделям повоєнного відновлення, розробка трирівневої моделі архітектури оборонного фінансування та шестивимірної моделі інституційної стійкості. Тип статті. Дослідницька.
- 28 February 2026
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 16 (1) , 344-379
Open AccessАрхітектура фінансування оборони в умовах війни: цифрова трансформація та інституційна модернізація в Україні
Мета роботи. Обґрунтування концептуальної моделі архітектури фінансового забезпечення потреб оборони держави в умовах правового режиму воєнного стану, що інтегрує фіскальну політику в умовах екстремального оборонного навантаження, цифрову трансформацію закупівельних процесів та інституційну модернізацію системи забезпечення Збройних Сил України. Метод дослідження. Парадигма змішаних методів, що поєднує кількісний аналіз емпіричних даних із якісним аналізом інституційних трансформацій, включаючи стратегію кейс-стаді, статистичний аналіз, порівняльний інституційний аналіз, контент-аналіз нормативно-правової бази, структурно-функціональний аналіз та бібліометричний аналіз 38 Scopus-публікацій за період 2023–2026 років. Практична цінність дослідження. Обґрунтування ефективності моделі спеціалізованих закупівельних агентств із функціональним розмежуванням летальних та нелетальних закупівель, надання рекомендацій щодо впровадження цифрових платформ закупівель із циклом постачання 5–10 днів замість місяців, виявлення ефективних механізмів державно-приватного партнерства в оборонно-інноваційній сфері, створення основи для адаптації українського досвіду інституційної модернізації країнами-партнерами. Цінність дослідження. Розширення теоретичного розуміння можливостей інституційної модернізації в екстремальних умовах через концепцію «ізоморфізму під тиском виживання», заповнення прогалини в дослідженнях щодо функціонування систем оборонного фінансування в умовах екстремального навантаження (34% ВВП), концептуалізація парадигми «Recovery under Fire» як альтернативи класичним моделям повоєнного відновлення, розробка трирівневої моделі архітектури оборонного фінансування та шестивимірної моделі інституційної стійкості. Тип статті. Дослідницька.
- Open Access
- 3 February 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Сталий розвиток економіки
- No. 1 (58),p. 113-121
ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
Стаття присвячена дослідженню системи фінансового забезпечення Збройних Сил України в умовах воєнного стану. Проаналізовано динаміку видатків на національну безпеку та оборону, які зросли з 286 млрд грн у 2021 році до 2,97 трлн грн у 2024 році, що становить збільшення у 10,4 разу. Досліджено структуру джерел фінансування: бюджетні асигнування, внутрішні державні запозичення та міжнародна допомога, яка станом на кінець 2024 року становила 267 млрд євро. Виявлено системні проблеми: накопичення дебіторської заборгованості, нерівномірність міжнародної допомоги, обмеження прозорості з міркувань безпеки. Обґрунтовано напрями підвищення ефективності: реформування оборонних закупівель за стандартами НАТО, диверсифікація джерел фінансування, удосконалення фінансового контролю.
- 3 February 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Сталий розвиток економіки
- No. 1 (58),p. 113-121
Open AccessЕФЕКТИВНІСТЬ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
Стаття присвячена дослідженню системи фінансового забезпечення Збройних Сил України в умовах воєнного стану. Проаналізовано динаміку видатків на національну безпеку та оборону, які зросли з 286 млрд грн у 2021 році до 2,97 трлн грн у 2024 році, що становить збільшення у 10,4 разу. Досліджено структуру джерел фінансування: бюджетні асигнування, внутрішні державні запозичення та міжнародна допомога, яка станом на кінець 2024 року становила 267 млрд євро. Виявлено системні проблеми: накопичення дебіторської заборгованості, нерівномірність міжнародної допомоги, обмеження прозорості з міркувань безпеки. Обґрунтовано напрями підвищення ефективності: реформування оборонних закупівель за стандартами НАТО, диверсифікація джерел фінансування, удосконалення фінансового контролю.