О. М. Петрик
О. М. Петрик has a total of 13 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- І. М. Сугак2 shared publications
- A.M. Vlashchuk
Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України
1 shared publication - Nadiia Pavlivna Kosenko
Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України
1 shared publication - O. S. Shablia
Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України
1 shared publication - O.S. Polahenko
Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України
1 shared publication - Oleksii Melnyk
Institute of Vegetable and Melon Growing of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 30 May 2026
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 36,p. 178-184
ЗМІНИ АГРОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ҐРУНТУ ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ЙОГО ОБРОБІТКУ ПРОТЯГОМ ПЕРІОДУ ВЕГЕТАЦІЇ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР НА ПІВДНІ УКРАЇНИ
Мета. дослідити зміни вмісту основних елементів живлення та органічної речовини в ґрунті за несприятливих погодних умов під впливом різних способів обробітку ґрунту.Методи. Під час проведення досліджень використовувались математичні, статистичні та лабораторно-аналітичні методи. Двічі на рік в шарі ґрунту 0–30 см, були відібрані зразки ґрунту. У відібраних зразках визначався наступний перелік показників: вміст органічної речовини; вміст мінерального азоту; вміст доступних сполук фосфору та калію; рН водне. Емісію CO2 з поверхні поля визначали методом абсорбції. Всі аналізи ґрунтових зразків були проведені згідно з діючими стандартами. Статистичний та кореляційний аналіз отриманих даних проведено з використанням наступного програмного забезпечення «Microsoft Excel», «Agrostat», «XLStat» та «Statistica».Результати. Польовий дослід було проведено у несприятливі для розглянутих сільськогосподарських культур роки. Показник pH у всіх варіантах на початку вегетації відрізнявся несуттєво. Він становив 7,31–7,47. Після збирання врожаю кислотність ґрунту знаходилась в діапазоні 7,36–7,51. Невелике збільшення pH ґрунту протягом періоду вегетації є нормою в посушливих умовах. Відмічено очікуване зниження вмісту мінерального азоту протягом вегетації. В середньому, цей показник зменшився на 28,6–32,3 %. На посівах ячменю ярого за нульового обробітку ґрунту вміст доступного фосфору знизився на 15,8 %, а за мінімального обробітку – на 32,6 %. Цей показник Коливався в широких межах, але не корелював зі способом обробітку ґрунту. Динаміка зміни вмісту обмінного калію є більш складно. Якщо на варіантах з традиційним обробітком ґрунту спостерігається його зменшення, то за нульового обробітку під ячменем та мінімального під соняшником вміст обмінного калію навпаки збільшився на 16,8 % та 6,3 % відповідно. Вміст органічної речовини на посівах ячменю суттєво залежав від способу обробітку ґрунту. За традиційного обробітку вміст органіки зменшився на 2,3 %, а за мінімального обробітку зменшився лише на 0,8 %. У варіанті з нульовим обробітком спостерігалось збільшення вмісту органічної речовини на 1 %. Кореляційний аналіз виявив сильну негативну кореляцію між емісією CO2 з поверхні поля та вмістом органічної речовині в ґрунті. Ці дані дозволяють оцінити вплив діяльності мікробіоти ґрунту на накопичення в ньому органічного вуглецю.Висновки. Проведені дослідження дозволили отримати кількісні показники змін ряду агрохімічних показниках ґрунту протягом вегетації під впливом несприятливих погодних умов. На всіх варіантах досліду спостерігалось стабільне зниження вмісту мінерального азоту в орному шарі ґрунту в середньому на 30,3 %. Вміст доступного фосфору також знизився на всіх варіантах. Динаміка обмінного калію та органічної речовини суттєво залежала від обробітку ґрунту. Вміст органічної речовини в ґрунті на посівах ячменю ярого у варіанті з нульовим обробітком в кінці вегетаційного періоду підвищився на 1 % порівняно з його значенням на початку вегетації. Від накопичення органічної речовини в ґрунті залежить його родючість та можливість сільськогосподарських підприємств регіону долучитись до процесів утворення та реалізації карбонових кредитів. Зважаючи на це, можна рекомендувати зменшення механічного навантаження на ґрунт, а особливо впровадження нульового...
- 30 May 2026
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 36,p. 178-184
Open AccessЗМІНИ АГРОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ҐРУНТУ ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ЙОГО ОБРОБІТКУ ПРОТЯГОМ ПЕРІОДУ ВЕГЕТАЦІЇ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР НА ПІВДНІ УКРАЇНИ
Мета. дослідити зміни вмісту основних елементів живлення та органічної речовини в ґрунті за несприятливих погодних умов під впливом різних способів обробітку ґрунту.Методи. Під час проведення досліджень використовувались математичні, статистичні та лабораторно-аналітичні методи. Двічі на рік в шарі ґрунту 0–30 см, були відібрані зразки ґрунту. У відібраних зразках визначався наступний перелік показників: вміст органічної речовини; вміст мінерального азоту; вміст доступних сполук фосфору та калію; рН водне. Емісію CO2 з поверхні поля визначали методом абсорбції. Всі аналізи ґрунтових зразків були проведені згідно з діючими стандартами. Статистичний та кореляційний аналіз отриманих даних проведено з використанням наступного програмного забезпечення «Microsoft Excel», «Agrostat», «XLStat» та «Statistica».Результати. Польовий дослід було проведено у несприятливі для розглянутих сільськогосподарських культур роки. Показник pH у всіх варіантах на початку вегетації відрізнявся несуттєво. Він становив 7,31–7,47. Після збирання врожаю кислотність ґрунту знаходилась в діапазоні 7,36–7,51. Невелике збільшення pH ґрунту протягом періоду вегетації є нормою в посушливих умовах. Відмічено очікуване зниження вмісту мінерального азоту протягом вегетації. В середньому, цей показник зменшився на 28,6–32,3 %. На посівах ячменю ярого за нульового обробітку ґрунту вміст доступного фосфору знизився на 15,8 %, а за мінімального обробітку – на 32,6 %. Цей показник Коливався в широких межах, але не корелював зі способом обробітку ґрунту. Динаміка зміни вмісту обмінного калію є більш складно. Якщо на варіантах з традиційним обробітком ґрунту спостерігається його зменшення, то за нульового обробітку під ячменем та мінімального під соняшником вміст обмінного калію навпаки збільшився на 16,8 % та 6,3 % відповідно. Вміст органічної речовини на посівах ячменю суттєво залежав від способу обробітку ґрунту. За традиційного обробітку вміст органіки зменшився на 2,3 %, а за мінімального обробітку зменшився лише на 0,8 %. У варіанті з нульовим обробітком спостерігалось збільшення вмісту органічної речовини на 1 %. Кореляційний аналіз виявив сильну негативну кореляцію між емісією CO2 з поверхні поля та вмістом органічної речовині в ґрунті. Ці дані дозволяють оцінити вплив діяльності мікробіоти ґрунту на накопичення в ньому органічного вуглецю.Висновки. Проведені дослідження дозволили отримати кількісні показники змін ряду агрохімічних показниках ґрунту протягом вегетації під впливом несприятливих погодних умов. На всіх варіантах досліду спостерігалось стабільне зниження вмісту мінерального азоту в орному шарі ґрунту в середньому на 30,3 %. Вміст доступного фосфору також знизився на всіх варіантах. Динаміка обмінного калію та органічної речовини суттєво залежала від обробітку ґрунту. Вміст органічної речовини в ґрунті на посівах ячменю ярого у варіанті з нульовим обробітком в кінці вегетаційного періоду підвищився на 1 % порівняно з його значенням на початку вегетації. Від накопичення органічної речовини в ґрунті залежить його родючість та можливість сільськогосподарських підприємств регіону долучитись до процесів утворення та реалізації карбонових кредитів. Зважаючи на це, можна рекомендувати зменшення механічного навантаження на ґрунт, а особливо впровадження нульового...
- Open Access
- 31 December 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 34,p. 21-32
Методологічні та практичні аспекти насінництва буркуну білого однорічного (Мelilotus albus Medik.)
Мета статті – проаналізувати результати дослідженьщодо розробки та вдосконалення елементів технології вирощування буркуну білого однорічного в умовахпівдня України та визначення оптимальних параметрівагротехніки для забезпечення максимальної насіннєвоїпродуктивності культури в зрошуваних та неполивнихумовах. Методи та матеріали досліджень: польовий,візуальний, математико-статистичний, розрахунково-порівняльний. Результати. Використання оптимальних агротехнічних параметрів сприяло формуваннювисоких врожаїв насіння буркуну білого однорічного.Максимальну насіннєву продуктивність, в середньомуза 2015–2017 рр., – 789,0 кг та найбільший вихід кондиційного насіння – 88,8–89,9 % отримали за сівбиу першу декаду квітня за норми висіву 2,5 млн шт./га.Використання та збільшення норми внесення гербіциду Пульсар 40 до 1,0 л/га у системі захисту посівурослин буркуну білого сорту Південний призводило дозростання виходу кондиційного насіння до 1016,9 кг/га.У середньому за 2016–2018 рр. проведення досліджень,максимальну врожайність насіння – 556 кг/га отримализа сівби буркуну білого однорічного сорту Південний завикористання варіанту ширини міжрядь 45 см та внесення азотного добрива дозою N60. Дослідженнями2018–2020 рр. встановлено, що оптимальні умовидля росту і розвитку рослин буркуну білого однорічного склалися за проведення основного обробіткугрунту – оранки 25–27 см (фактор А), коли середняврожайність насіння становила 0,56 т/га (НІР05А –0,03 т/га). Оптимальні умови для росту і розвитку рослин буркуну білого однорічного склалися за зрошення (фактор А), коли середня врожайність насіння становила 0,47 т/га (НІР05А – 0,12 т/га). За фактором В (нормависіву) найвищий урожай насіння – 0,42 т/га одержаноза норми висіву 1,5 млн шт./га (НІР05В – 0,07 т/га).Максимальний середній показник урожайності насіннякультури – 0,50 т/га встановлено за зрошення та використання норми висіву 1,5 млн шт./га. Дослідженнями2021–2023 рр. встановлено, що вирощування буркунубілого однорічного на землях, що зазнали осолонцювання, сприяє позитивним змінам в агрохімічному складіелементів та розсоленню на що вказує вміст поглинутого Ca+2 від суми катіонів на всіх варіантах досліду.Оптимальні умови для росту і розвитку рослин буркунубілого однорічного склалися за зрошення (фактор А),коли середня врожайність насіння становила 0,47 т/га(НІР05А – 0,12 т/га). За фактором В (норма висіву) найвищий урожай насіння – 0,42 т/га одержано за норми висіву1,5 млн шт./га (НІР05В – 0,07 т/га). Максимальний середній показник урожайності насіння культури – 0,50 т/гавстановлено за зрошення та використання норми висіву1,5 млн шт./га. Найкращі показники економічної ефективності підвищення рентабельності галузі бджільництва шляхом збільшення виходу меду з 1 га зарахунок вирощування буркуну білого однорічного булоотримано за використання зрошення та сівби культуринормою 1,5 млн шт./га, що забезпечило максимальнийумовно чистий прибуток – 38,0 тис. грн/га за найменшоїсобівартості 1 т насіння культури – 18,7 тис. грн/т та найвищого рівня рентабельності – 238 %.Висновки. Результати досліджень, отримані наоснові проведення польових дослідів, закладку та проведення яких здійснювали згідно загальноприйнятоїметодики проведення польових досліджень в зрошуваних та неполивних умовах. Визначені оптимальні параметри технології...
- 31 December 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 34,p. 21-32
Open AccessМетодологічні та практичні аспекти насінництва буркуну білого однорічного (Мelilotus albus Medik.)
Мета статті – проаналізувати результати дослідженьщодо розробки та вдосконалення елементів технології вирощування буркуну білого однорічного в умовахпівдня України та визначення оптимальних параметрівагротехніки для забезпечення максимальної насіннєвоїпродуктивності культури в зрошуваних та неполивнихумовах. Методи та матеріали досліджень: польовий,візуальний, математико-статистичний, розрахунково-порівняльний. Результати. Використання оптимальних агротехнічних параметрів сприяло формуваннювисоких врожаїв насіння буркуну білого однорічного.Максимальну насіннєву продуктивність, в середньомуза 2015–2017 рр., – 789,0 кг та найбільший вихід кондиційного насіння – 88,8–89,9 % отримали за сівбиу першу декаду квітня за норми висіву 2,5 млн шт./га.Використання та збільшення норми внесення гербіциду Пульсар 40 до 1,0 л/га у системі захисту посівурослин буркуну білого сорту Південний призводило дозростання виходу кондиційного насіння до 1016,9 кг/га.У середньому за 2016–2018 рр. проведення досліджень,максимальну врожайність насіння – 556 кг/га отримализа сівби буркуну білого однорічного сорту Південний завикористання варіанту ширини міжрядь 45 см та внесення азотного добрива дозою N60. Дослідженнями2018–2020 рр. встановлено, що оптимальні умовидля росту і розвитку рослин буркуну білого однорічного склалися за проведення основного обробіткугрунту – оранки 25–27 см (фактор А), коли середняврожайність насіння становила 0,56 т/га (НІР05А –0,03 т/га). Оптимальні умови для росту і розвитку рослин буркуну білого однорічного склалися за зрошення (фактор А), коли середня врожайність насіння становила 0,47 т/га (НІР05А – 0,12 т/га). За фактором В (нормависіву) найвищий урожай насіння – 0,42 т/га одержаноза норми висіву 1,5 млн шт./га (НІР05В – 0,07 т/га).Максимальний середній показник урожайності насіннякультури – 0,50 т/га встановлено за зрошення та використання норми висіву 1,5 млн шт./га. Дослідженнями2021–2023 рр. встановлено, що вирощування буркунубілого однорічного на землях, що зазнали осолонцювання, сприяє позитивним змінам в агрохімічному складіелементів та розсоленню на що вказує вміст поглинутого Ca+2 від суми катіонів на всіх варіантах досліду.Оптимальні умови для росту і розвитку рослин буркунубілого однорічного склалися за зрошення (фактор А),коли середня врожайність насіння становила 0,47 т/га(НІР05А – 0,12 т/га). За фактором В (норма висіву) найвищий урожай насіння – 0,42 т/га одержано за норми висіву1,5 млн шт./га (НІР05В – 0,07 т/га). Максимальний середній показник урожайності насіння культури – 0,50 т/гавстановлено за зрошення та використання норми висіву1,5 млн шт./га. Найкращі показники економічної ефективності підвищення рентабельності галузі бджільництва шляхом збільшення виходу меду з 1 га зарахунок вирощування буркуну білого однорічного булоотримано за використання зрошення та сівби культуринормою 1,5 млн шт./га, що забезпечило максимальнийумовно чистий прибуток – 38,0 тис. грн/га за найменшоїсобівартості 1 т насіння культури – 18,7 тис. грн/т та найвищого рівня рентабельності – 238 %.Висновки. Результати досліджень, отримані наоснові проведення польових дослідів, закладку та проведення яких здійснювали згідно загальноприйнятоїметодики проведення польових досліджень в зрошуваних та неполивних умовах. Визначені оптимальні параметри технології...
- Open Access
- 31 December 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 34,p. 87-93
Вплив біопрепаратів на врожайність сортів моркви (Daucus carota L.) в умовах зрошення Півдня України
Мета – дослідити вплив біопрепаратів на урожайність сортів моркви (Daucus carota L.) в умовах краплинного зрощення. Методи та матеріали досліджень: польовий, візуальний, математико-статистичний, розрахунково-порівняльний. Результати. Урожайність коренеплодів сорту Оленка варіювала від 36,72 до 43,23 т/га. У всіх варіантах дослідження сорту Оленка, де застосовувалися біопрепарати, спостерігалося стабільне зростання врожайності порівняно з контролем. Збільшення врожайності урожаю порівняно з контролем І становив від 3,51 до 5,54 т/га або від 10 до 15 %, що свідчить про позитивну реакцію сорту на біопрепарати, особливо Плантариз БТ. Сорт Яскрава характеризувався найвищим рівнем продуктивності серед усіх сортів урожайність варіює у межах 45,64–54,52 т/га, а застосування препаратів значно підсилювало цей ефект. Приріст урожайності порівняно з контролем І коливався від 4,62 до 7,63 т/га, що вказує на високу ефективність біопрепаратів та генетичну здатність сорту формувати підвищену продуктивність. Сорт Яскрава відзначається високою реакцією на біопрепарати, стабільністю показників та формуванням максимальної урожайності серед усіх сортів. Сорт Катрін демонстрував середні значення продуктивності, проте добре реагував на застосування біологічних препаратів. Показники врожайності сорту Катрін коливаються від 44,82 до 51,92 т/га. По фактору В – біопрепарати, найвищу середню ефективність забезпечив препарат Плантариз БТ – 49,29 т/га, Трихопсин БТ показав урожайність моркви – 47,93 т/га, Біоспектр БТ – 46,89 т/га. Приріст урожайності в порівнянні з контролем І (без обробки) складав – 4,17–6,33 т/га, з контролем ІІ (обробка водою 3,99–6,39 т/га. Плантариз БТ є найефективнішим препаратом для всіх сортів. Висновки. Усі досліджені сорти позитивно реагували на застосування біопрепаратів, що проявлялося у збільшенні довжини та діаметра коренеплодів. Найвищу біологічну ефективність продемонстрував препарат Плантариз БТ, який стабільно забезпечував максимальні значення показників. Форма коренеплодів також покращувалася – співвідношення довжина/діаметр ставало оптимальнішим для товарної продукції. Реакція сортів відрізнялася за інтенсивністю, що свідчить про генетично обумовлені особливості їх морфогенезу. Стабільні та вирівняні показники сорту Катрін роблять його придатним до інтенсивних технологій. Біопрепарати забезпечили достовірне збільшення врожайності моркви порівняно з контролем. Плантариз БТ показав найвищу ефективність, забезпечуючи максимальний приріст урожайності у всіх сортів. Сорт Яскрава продемонстрував найвищий генетичний потенціал продуктивності, особливо у поєднанні з біологічними препаратами. Сорти Оленка й Катрін також позитивно реагують на застосування мікробних препаратів, проте рівень реагування залежить від генотипу сорту. Дослідження підтверджують перспективність інтеграції біопрепаратів у технології вирощування моркви для підвищення врожайності та екологізації виробництва.
- 31 December 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 34,p. 87-93
Open AccessВплив біопрепаратів на врожайність сортів моркви (Daucus carota L.) в умовах зрошення Півдня України
Мета – дослідити вплив біопрепаратів на урожайність сортів моркви (Daucus carota L.) в умовах краплинного зрощення. Методи та матеріали досліджень: польовий, візуальний, математико-статистичний, розрахунково-порівняльний. Результати. Урожайність коренеплодів сорту Оленка варіювала від 36,72 до 43,23 т/га. У всіх варіантах дослідження сорту Оленка, де застосовувалися біопрепарати, спостерігалося стабільне зростання врожайності порівняно з контролем. Збільшення врожайності урожаю порівняно з контролем І становив від 3,51 до 5,54 т/га або від 10 до 15 %, що свідчить про позитивну реакцію сорту на біопрепарати, особливо Плантариз БТ. Сорт Яскрава характеризувався найвищим рівнем продуктивності серед усіх сортів урожайність варіює у межах 45,64–54,52 т/га, а застосування препаратів значно підсилювало цей ефект. Приріст урожайності порівняно з контролем І коливався від 4,62 до 7,63 т/га, що вказує на високу ефективність біопрепаратів та генетичну здатність сорту формувати підвищену продуктивність. Сорт Яскрава відзначається високою реакцією на біопрепарати, стабільністю показників та формуванням максимальної урожайності серед усіх сортів. Сорт Катрін демонстрував середні значення продуктивності, проте добре реагував на застосування біологічних препаратів. Показники врожайності сорту Катрін коливаються від 44,82 до 51,92 т/га. По фактору В – біопрепарати, найвищу середню ефективність забезпечив препарат Плантариз БТ – 49,29 т/га, Трихопсин БТ показав урожайність моркви – 47,93 т/га, Біоспектр БТ – 46,89 т/га. Приріст урожайності в порівнянні з контролем І (без обробки) складав – 4,17–6,33 т/га, з контролем ІІ (обробка водою 3,99–6,39 т/га. Плантариз БТ є найефективнішим препаратом для всіх сортів. Висновки. Усі досліджені сорти позитивно реагували на застосування біопрепаратів, що проявлялося у збільшенні довжини та діаметра коренеплодів. Найвищу біологічну ефективність продемонстрував препарат Плантариз БТ, який стабільно забезпечував максимальні значення показників. Форма коренеплодів також покращувалася – співвідношення довжина/діаметр ставало оптимальнішим для товарної продукції. Реакція сортів відрізнялася за інтенсивністю, що свідчить про генетично обумовлені особливості їх морфогенезу. Стабільні та вирівняні показники сорту Катрін роблять його придатним до інтенсивних технологій. Біопрепарати забезпечили достовірне збільшення врожайності моркви порівняно з контролем. Плантариз БТ показав найвищу ефективність, забезпечуючи максимальний приріст урожайності у всіх сортів. Сорт Яскрава продемонстрував найвищий генетичний потенціал продуктивності, особливо у поєднанні з біологічними препаратами. Сорти Оленка й Катрін також позитивно реагують на застосування мікробних препаратів, проте рівень реагування залежить від генотипу сорту. Дослідження підтверджують перспективність інтеграції біопрепаратів у технології вирощування моркви для підвищення врожайності та екологізації виробництва.