Єлізавета Костенко
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Interests
Єлізавета Костенко has a total of 5 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- A. G. Makarenko
Національний університет харчових технологій
1 shared publication - N. P. Kvitkovskaya
Національний університет харчових технологій
1 shared publication - V. M. Ischenko
Національний університет харчових технологій
1 shared publication - Ростислав Барабаш
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
1 shared publication - Христина Чебаненко
Національний університет харчових технологій
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 30 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Проблеми хімії та сталого розвитку
- No. 4,p. 10-17
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ 5-ГІДРОКСИМЕТИЛФУРФУРОЛУ У ЗРАЗКАХ МЕДУ РІЗНОГО БОТАНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Неправильні умови обробки, зберігання або фальсифікація меду сприяють утворенню 5-гідроксиметилфурфуролу (ГМФ), який шкідливий для здоров’я людини, якщо рівень споживання перевищує ліміт, встановлений регуляторними органами. Комісія Codex Alimentarius та Європейський Союз встановили межу ГМФ у меді 40 мг/кг, а для країн або регіонів з тропічними температурами 80 мг/кг. Міжнародна медова комісія рекомендує три методи визначення ГМФ: два спектрофотометричні методи визначення за методом Уайта та Вінклера і високоефективну рідинну хроматографію. Проте в дослідженнях, які проводяться в Україні, для визначення ГМФ в основному використовують регламентований метод Вінклера. В даному дослідженні 17 зразків меду 2022– 25 років збору та різного ботанічного походження були проаналізовані методом Уайта, який ґрунтується на руйнуванні хромофорної системи ГМФ дією метабісульфіту натрію. Різниця світлопоглинання при довжині хвилі світла 284 нм меду, який оброблений метабісульфітом, та без обробки пропорційна концентрації ГМФ. Для усунення ефектів світлорозсіювання та поглинання світла матрицею меду вимірювання проводили при двох довжинах хвиль: 284 нм і 336 нм. Для визначення були взяті монофлорні зразки меду (соняшниковий, липовий, акацієвий, ріпаковий та амарантовий), поліфлорний мед із різнотрав’я та купажовані зразки меду. Вміст ГМФ майже у всіх протестованих медах був значно нижчим рекомендованої норми. Найнижчий вміст ГМФ був у таких монофлорних медах як липовий та соняшниковий і знаходився в межах 0,63–2,8 мг/кг. Дещо вищий вміст ГМФ був у зразках акацієвого меду і знаходився в межах 10,8–14,6 мг/кг. В таких же межах знаходився вміст ГМФ у поліфлорному квітковому меді та у зразках купажованого меду. Аналіз соняшникового, ріпакового та амарантового меду 2025 року збору, показав, що вміст ГМФ був у них значно нижче нормативних значень.
- 30 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Проблеми хімії та сталого розвитку
- No. 4,p. 10-17
Open AccessСПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ 5-ГІДРОКСИМЕТИЛФУРФУРОЛУ У ЗРАЗКАХ МЕДУ РІЗНОГО БОТАНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Неправильні умови обробки, зберігання або фальсифікація меду сприяють утворенню 5-гідроксиметилфурфуролу (ГМФ), який шкідливий для здоров’я людини, якщо рівень споживання перевищує ліміт, встановлений регуляторними органами. Комісія Codex Alimentarius та Європейський Союз встановили межу ГМФ у меді 40 мг/кг, а для країн або регіонів з тропічними температурами 80 мг/кг. Міжнародна медова комісія рекомендує три методи визначення ГМФ: два спектрофотометричні методи визначення за методом Уайта та Вінклера і високоефективну рідинну хроматографію. Проте в дослідженнях, які проводяться в Україні, для визначення ГМФ в основному використовують регламентований метод Вінклера. В даному дослідженні 17 зразків меду 2022– 25 років збору та різного ботанічного походження були проаналізовані методом Уайта, який ґрунтується на руйнуванні хромофорної системи ГМФ дією метабісульфіту натрію. Різниця світлопоглинання при довжині хвилі світла 284 нм меду, який оброблений метабісульфітом, та без обробки пропорційна концентрації ГМФ. Для усунення ефектів світлорозсіювання та поглинання світла матрицею меду вимірювання проводили при двох довжинах хвиль: 284 нм і 336 нм. Для визначення були взяті монофлорні зразки меду (соняшниковий, липовий, акацієвий, ріпаковий та амарантовий), поліфлорний мед із різнотрав’я та купажовані зразки меду. Вміст ГМФ майже у всіх протестованих медах був значно нижчим рекомендованої норми. Найнижчий вміст ГМФ був у таких монофлорних медах як липовий та соняшниковий і знаходився в межах 0,63–2,8 мг/кг. Дещо вищий вміст ГМФ був у зразках акацієвого меду і знаходився в межах 10,8–14,6 мг/кг. В таких же межах знаходився вміст ГМФ у поліфлорному квітковому меді та у зразках купажованого меду. Аналіз соняшникового, ріпакового та амарантового меду 2025 року збору, показав, що вміст ГМФ був у них значно нижче нормативних значень.