H. I. Turovska
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
H. I. Turovska has a total of 8 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Ivan Mykolaiovych Lutsenko1 shared publication
O. V. Deriuhin
Національний технічний університет «Дніпровська політехніка
1 shared publication- Serhii Cheberiachko
Національний технічний університет «Дніпровська політехніка
1 shared publication - Vitaliy Tsopa
International Institute of Management, Kyiv, Ukraine
1 shared publication - Yu. І. Cheberiachko
Dnipro University of Technology
1 shared publication В. А. Цопа
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 29 May 2026
- Published by Lviv State University of Life Safety in Fire Safety
- Vol. 48, 122-134
РОЗРОБКА ПРОЦЕСУ КЕРУВАННЯ РИЗИКАМИ КОМПЛЕКСНИХ НЕБЕЗПЕЧНИХ ПОДІЙ (ІНЦИДЕНТІВ) НА ПРИКЛАДІ НЕБЕЗПЕКИ ФЕЄРВЕРКІВ ДЛЯ ПОВОЄННОЇ БЕЗПЕКОВОЇ МОДЕЛІ УКРАЇНИ
Проблема. Джерелом значних ризиків, пов’язаних з пожежами, травмами, вибухами та токсичними викидами є феєрверки, особливо в закритих приміщеннях або при масових заходах. Виникає необхідність у побудові моделі керування ризиками комплексних небезпечних подій (інцидентів) для забезпечення систематичної ідентифікації, оцінювання та зменшення ризиків, а отже і загибелі та травмування людей. Мета. Розробити модель керування ризиками комплексних небезпечних подій (інцидентів) на основі статистичного аналізу нещасних випадків та інцидентів, пов’язаних із використанням, зберіганням і виробництвом феєрверків від впливу різних небезпечних чинників. Методи дослідження. Для вирішення поставленої задачі був використаний метод морфологічного аналізу, який заснований на підборі можливих рішень з оцінки технологічності моделей керування ризиками (за наявності системи критеріїв) і прийняття раціонального рішення щодо особливостей документування оцінки ризику з використанням інтегрованих підходів, які дозволили конкретизувати елементи, що формують локальні топологічні і метричні простори. Основні результати. Розроблена модель керування ризиками комплексних небезпечних подій (інцидентів) є багаторівневою та ескалаційною, що відрізняє її від класичних однорівневих моделей (наприклад, стандартної Bow-Tie), оскільки враховує ланцюг небезпечних подій, які характеризуються зростанням тяжкості наслідків. Розроблена модель інтегрує кількісну оцінку ризиків від комплексних небезпечних подій з урахуванням зростання ймовірності їх настання від впливу небезпечних чинників, що дозволяє переходити від реактивного до проактивного підходу запобігання небезпечним подіям. Проведений аналіз інцидентів з феєрверками за останні 50 років виявив ключову закономірність, що полягає у зростанні рівня ризику настання небезпечної події (пожежі) в місцях масового скупчення людей через використання горючих матеріалів для оздоблення приміщень, переповненість місць відпочинку, накопичення токсичного диму та недостатню кількість евакуаційних виходів. Запропоновано розрізняти два типи ризиків комплексних небезпечних подій (інцидентів) з феєрверками – це «місце виробництва/зберігання», де відбувається детонація маси піротехніки та «місце використання/споживання», де відбуваються пожежі в закритих приміщеннях. Наукова новизна полягає у розробці процесу керування ризиками комплексних небезпечних подій (інцидентів) в системах управління безпекою при виробництві, зберіганні та використанні феєрверків, в якому, на відміну від існуючих, проводиться оцінювання ризиків від низки послідовних ланцюгових небезпечних подій. Практична цінність полягає у розробці рекомендацій для регуляторів ринку щодо посилення ліцензування, заборони використання піротехніки, забезпечення умов для оцінки ризиків настання комплексних небезпечних подій (інцидентів), створення глобальної бази даних причин настання небезпечних подій з феєрверками.
- 29 May 2026
- Published by Lviv State University of Life Safety in Fire Safety
- Vol. 48, 122-134
Open AccessРОЗРОБКА ПРОЦЕСУ КЕРУВАННЯ РИЗИКАМИ КОМПЛЕКСНИХ НЕБЕЗПЕЧНИХ ПОДІЙ (ІНЦИДЕНТІВ) НА ПРИКЛАДІ НЕБЕЗПЕКИ ФЕЄРВЕРКІВ ДЛЯ ПОВОЄННОЇ БЕЗПЕКОВОЇ МОДЕЛІ УКРАЇНИ
Проблема. Джерелом значних ризиків, пов’язаних з пожежами, травмами, вибухами та токсичними викидами є феєрверки, особливо в закритих приміщеннях або при масових заходах. Виникає необхідність у побудові моделі керування ризиками комплексних небезпечних подій (інцидентів) для забезпечення систематичної ідентифікації, оцінювання та зменшення ризиків, а отже і загибелі та травмування людей. Мета. Розробити модель керування ризиками комплексних небезпечних подій (інцидентів) на основі статистичного аналізу нещасних випадків та інцидентів, пов’язаних із використанням, зберіганням і виробництвом феєрверків від впливу різних небезпечних чинників. Методи дослідження. Для вирішення поставленої задачі був використаний метод морфологічного аналізу, який заснований на підборі можливих рішень з оцінки технологічності моделей керування ризиками (за наявності системи критеріїв) і прийняття раціонального рішення щодо особливостей документування оцінки ризику з використанням інтегрованих підходів, які дозволили конкретизувати елементи, що формують локальні топологічні і метричні простори. Основні результати. Розроблена модель керування ризиками комплексних небезпечних подій (інцидентів) є багаторівневою та ескалаційною, що відрізняє її від класичних однорівневих моделей (наприклад, стандартної Bow-Tie), оскільки враховує ланцюг небезпечних подій, які характеризуються зростанням тяжкості наслідків. Розроблена модель інтегрує кількісну оцінку ризиків від комплексних небезпечних подій з урахуванням зростання ймовірності їх настання від впливу небезпечних чинників, що дозволяє переходити від реактивного до проактивного підходу запобігання небезпечним подіям. Проведений аналіз інцидентів з феєрверками за останні 50 років виявив ключову закономірність, що полягає у зростанні рівня ризику настання небезпечної події (пожежі) в місцях масового скупчення людей через використання горючих матеріалів для оздоблення приміщень, переповненість місць відпочинку, накопичення токсичного диму та недостатню кількість евакуаційних виходів. Запропоновано розрізняти два типи ризиків комплексних небезпечних подій (інцидентів) з феєрверками – це «місце виробництва/зберігання», де відбувається детонація маси піротехніки та «місце використання/споживання», де відбуваються пожежі в закритих приміщеннях. Наукова новизна полягає у розробці процесу керування ризиками комплексних небезпечних подій (інцидентів) в системах управління безпекою при виробництві, зберіганні та використанні феєрверків, в якому, на відміну від існуючих, проводиться оцінювання ризиків від низки послідовних ланцюгових небезпечних подій. Практична цінність полягає у розробці рекомендацій для регуляторів ринку щодо посилення ліцензування, заборони використання піротехніки, забезпечення умов для оцінки ризиків настання комплексних небезпечних подій (інцидентів), створення глобальної бази даних причин настання небезпечних подій з феєрверками.
- 28 March 2026
- Published by Vidnovluvana energetika in Vidnovluvana energetika
- No. 1(84)
УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ КЕРУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИМИ РИЗИКАМИ НА ПРИКЛАДІ ГІБРИДНОЇ СИСТЕМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ЖИВЛЕННЯ
Удосконалено процес керування енергетичними ризиками в системах енергоменеджменту організацій, що дає змогу підвищити достовірність результатів розрахунку рівня ризику енерговитрат через виявлення частоти впливу та ступеня тяжкості від прояву груп небезпечних зовнішніх і внутрішніх чинників на сумарні енерговтрати. Для виявлення на основі причинно-наслідкового зв’язку рівня ризику від встановлених небезпек, загроз чи невідповідностей з урахуванням дії небезпечних чинників використано метод BOWTIE. Запропоновано одинадцятикроковий процес керування енергоризиками, який складається з двох блоків: аналізу енергоризику та поліпшення керування ним. До першого блоку належать процедури з визначення характеристик інфраструктури, параметрів обладнання електричних мереж; ідентифікації небезпек небезпечних чинників, небезпечних подій і їх наслідків; визначення та аналізу рівня енергоризику, а також його оцінювання. Другий блок охоплює розробку заходів для зниження енергоризиків, проведення аудитів процесу керування енергоризиками, аналіз результатів аудиту системи енергомененджменту та розробку пропозицій для поліпшення керування енергоризиками. Відмінністю запропонованого процесу керування енергоризиками є необхідність побудови моделі причинно-наслідкового взаємозв’язку між різними небезпеками, що призводять до енерговрат, небезпечними чинниками, які збільшують імовірність енерговтрат, небезпечними подіями та можливими наслідками їх настання. Модель причинно-наслідкового взаємозв’язку між небезпеками, небезпечними чинниками та небезпечною подією дає нагоду забезпечити якісні експертні оцінки щодо визначення частоти прояву небезпечного чинника та тяжкості наслідків його впливу. Наукова новизна роботи полягає у встановленні закономірності формування ризику загальних енерговитрат у системах енергомененджменту як суми ризиків енерговтрат від кожного зовнішнього чи внутрішнього небезпечного чинника. Практична цінність роботи полягає у визначенні критеріїв прийнятності й неприйнятності рівня енергоризиків і розробці критеріїв оцінки енергоризику, яка відрізняється від відомих рівнями енергоризиків: прийнятний енергоризик – роботи здійснюються з виконанням встановлених операцій моніторингу й додаткового контролю; прийнятний енергоризик з перевірко – роботи здійснюються з виконанням операцій контролю, перехід до наступних кроків можливий винятково після одержання позитивних результатів контролю; неприйнятний енергоризик – необхідне усунення енергонебезпеки або зниження енергоризику небезпеки як мінімум до рівня ризику «прийнятний з перевіркою».
- 28 March 2026
- Published by Vidnovluvana energetika in Vidnovluvana energetika
- No. 1(84)
УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ КЕРУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИМИ РИЗИКАМИ НА ПРИКЛАДІ ГІБРИДНОЇ СИСТЕМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ЖИВЛЕННЯ
Удосконалено процес керування енергетичними ризиками в системах енергоменеджменту організацій, що дає змогу підвищити достовірність результатів розрахунку рівня ризику енерговитрат через виявлення частоти впливу та ступеня тяжкості від прояву груп небезпечних зовнішніх і внутрішніх чинників на сумарні енерговтрати. Для виявлення на основі причинно-наслідкового зв’язку рівня ризику від встановлених небезпек, загроз чи невідповідностей з урахуванням дії небезпечних чинників використано метод BOWTIE. Запропоновано одинадцятикроковий процес керування енергоризиками, який складається з двох блоків: аналізу енергоризику та поліпшення керування ним. До першого блоку належать процедури з визначення характеристик інфраструктури, параметрів обладнання електричних мереж; ідентифікації небезпек небезпечних чинників, небезпечних подій і їх наслідків; визначення та аналізу рівня енергоризику, а також його оцінювання. Другий блок охоплює розробку заходів для зниження енергоризиків, проведення аудитів процесу керування енергоризиками, аналіз результатів аудиту системи енергомененджменту та розробку пропозицій для поліпшення керування енергоризиками. Відмінністю запропонованого процесу керування енергоризиками є необхідність побудови моделі причинно-наслідкового взаємозв’язку між різними небезпеками, що призводять до енерговрат, небезпечними чинниками, які збільшують імовірність енерговтрат, небезпечними подіями та можливими наслідками їх настання. Модель причинно-наслідкового взаємозв’язку між небезпеками, небезпечними чинниками та небезпечною подією дає нагоду забезпечити якісні експертні оцінки щодо визначення частоти прояву небезпечного чинника та тяжкості наслідків його впливу. Наукова новизна роботи полягає у встановленні закономірності формування ризику загальних енерговитрат у системах енергомененджменту як суми ризиків енерговтрат від кожного зовнішнього чи внутрішнього небезпечного чинника. Практична цінність роботи полягає у визначенні критеріїв прийнятності й неприйнятності рівня енергоризиків і розробці критеріїв оцінки енергоризику, яка відрізняється від відомих рівнями енергоризиків: прийнятний енергоризик – роботи здійснюються з виконанням встановлених операцій моніторингу й додаткового контролю; прийнятний енергоризик з перевірко – роботи здійснюються з виконанням операцій контролю, перехід до наступних кроків можливий винятково після одержання позитивних результатів контролю; неприйнятний енергоризик – необхідне усунення енергонебезпеки або зниження енергоризику небезпеки як мінімум до рівня ризику «прийнятний з перевіркою».