Lilia Duma
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Lilia Duma has a total of 4 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Kateryna Kalnytska
National University of “Kyiv-Mohyla Academy”, Kyiv, Ukraine
1 shared publication - Olena Savchuk
Національний університет «Києво-Могилянська академія»., Україна
1 shared publication - Наталія Романова
Національний університет «Києво-Могилянська Академія
1 shared publication - Тетяна Шульга1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 4 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 4,p. 214-221
ДОСВІД РОБОТИ КЕЙС-МЕНЕДЖЕРІВ З ВНУТРІШНЬО-ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ У ПРИЙМАЮЧИХ ГРОМАДАХ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У статті розкрито актуальну проблему підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) із застосуванням кейс-менеджменту. Зазначено, що процес адаптації ВПО за місцем переміщення супроводжується низкою викликів, пов’язаних з необхідністю отримання послуг як фінансового, так і соціального, психологічного, медичного характеру тощо. Вказано, що у період війни саме громадський сектор активно практикує кейс-менеджмент з метою надання комплексної допомоги ВПО не тимчасового, а довгострокового характеру, що сприяє більш успішній адаптації. Тому мета даної статті полягає у вивченні досвіду роботи кейс-менеджерів з ВПО на рівні приймаючих громад у Рівненській області. Авторами проведено та здійснено аналіз якісного дослідження, яке розкриває особливості діяльності кейс-менеджерів, бар’єри у роботі та можливості покращення кейс- менеджменту. Виявлено, що найбільш відчутними бар’єрами є нестача ресурсів для оперативної допомоги, брак кваліфікованих кадрів, бюрократичні перепони у роботі з державними установами, відсутність єдиної системи документообігу для державного та громадського секторів тощо. Стверджується, що довготривала робота з ВПО на засадах співпраці та надання спектру послуг, відповідно до виявлених потреб. забезпечує успішну адаптацію за новим місцем проживання. Показано, що важливими складовими діяльності кейс-менеджерів є не лише застосування системного підходу до мобілізації ресурсів громади з метою об’єднання зусиль різних фахівців, а й соціального партнерства задля активізації ВПО у процесі отримання комплексної допомоги. Виявлено, що існує потреба введення додаткових посад, зокрема асистента кейс-менеджера, для його «розвантаження» через виконання асистентом низки завдань організаційного характеру. Важливо також ввести посаду соціального фасилітатора для роботи з приймаючою громадою, оскільки ця діяльність повинна бути систематичною, публічною й орієнтованою на забезпечення гідного рівня життя ВПО за новим місцем проживання. Обґрунтовано важливість формування системи кейс-менеджменту, яка повинна включати локальні гуманітарні та резервні фонди для оперативного вирішення кризових ситуацій або забезпечення критично важливих потреб ще до моменту включення державних механізмів допомоги. Зроблено висновок, що кейс-менеджмент в Рівненській області може реалізовуватись якісніше за умови підкріплення відповідними державними програмами підтримки ВПО, сфокусованими на працевлаштуванні, забезпеченні доступним житлом тощо
- 4 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Humanitas
- No. 4,p. 214-221
Open AccessДОСВІД РОБОТИ КЕЙС-МЕНЕДЖЕРІВ З ВНУТРІШНЬО-ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ У ПРИЙМАЮЧИХ ГРОМАДАХ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У статті розкрито актуальну проблему підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) із застосуванням кейс-менеджменту. Зазначено, що процес адаптації ВПО за місцем переміщення супроводжується низкою викликів, пов’язаних з необхідністю отримання послуг як фінансового, так і соціального, психологічного, медичного характеру тощо. Вказано, що у період війни саме громадський сектор активно практикує кейс-менеджмент з метою надання комплексної допомоги ВПО не тимчасового, а довгострокового характеру, що сприяє більш успішній адаптації. Тому мета даної статті полягає у вивченні досвіду роботи кейс-менеджерів з ВПО на рівні приймаючих громад у Рівненській області. Авторами проведено та здійснено аналіз якісного дослідження, яке розкриває особливості діяльності кейс-менеджерів, бар’єри у роботі та можливості покращення кейс- менеджменту. Виявлено, що найбільш відчутними бар’єрами є нестача ресурсів для оперативної допомоги, брак кваліфікованих кадрів, бюрократичні перепони у роботі з державними установами, відсутність єдиної системи документообігу для державного та громадського секторів тощо. Стверджується, що довготривала робота з ВПО на засадах співпраці та надання спектру послуг, відповідно до виявлених потреб. забезпечує успішну адаптацію за новим місцем проживання. Показано, що важливими складовими діяльності кейс-менеджерів є не лише застосування системного підходу до мобілізації ресурсів громади з метою об’єднання зусиль різних фахівців, а й соціального партнерства задля активізації ВПО у процесі отримання комплексної допомоги. Виявлено, що існує потреба введення додаткових посад, зокрема асистента кейс-менеджера, для його «розвантаження» через виконання асистентом низки завдань організаційного характеру. Важливо також ввести посаду соціального фасилітатора для роботи з приймаючою громадою, оскільки ця діяльність повинна бути систематичною, публічною й орієнтованою на забезпечення гідного рівня життя ВПО за новим місцем проживання. Обґрунтовано важливість формування системи кейс-менеджменту, яка повинна включати локальні гуманітарні та резервні фонди для оперативного вирішення кризових ситуацій або забезпечення критично важливих потреб ще до моменту включення державних механізмів допомоги. Зроблено висновок, що кейс-менеджмент в Рівненській області може реалізовуватись якісніше за умови підкріплення відповідними державними програмами підтримки ВПО, сфокусованими на працевлаштуванні, забезпеченні доступним житлом тощо
- Open Access
- 30 December 2025
- Published by Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University in Social work and education
- Vol. 12 (4) , 634-649
Current trends in documenting supervision in social work
The article presents an analysis of current trends in the development of supervision in social work in the international and Ukrainian context and their impact on the process of documentation of supervision as a factor in ensuring the quality of social services. These trends relate to the development of new models and approaches to supervision (for example, outcome-focused supervision and strengths-based approach focusing on the supervisee), as well as strengthening the supportive function of supervision to prevent burnout and secondary traumatization in social workers and the introduction of technical innovations into the process of its implementation. The analysis made it possible to determine the essence of documentation as an integral part of the professional duties of specialists responsible for supervision and to describe the importance of maintaining professional records regarding supervisory support for social service personnel and effective management of an institution or facility. As a result, the conclusion was formed that documentation is a key prerequisite for ensuring compliance with standards, consistently high quality of social work and providing systematic professional support to social workers. Clearly structured records, such as a supervision agreement and protocols (cards) of an individual supervision sessions, not only create a basis for recording important information, planning actions with subsequent tracking of changes, but also ensure transparency and efficiency of the supervision process. The described models and practical examples of professional records (protocols of individual sessions), which are presented in the article, can be a resource for organizations and supervisors to improve the effectiveness of their work.
- 30 December 2025
- Published by Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University in Social work and education
- Vol. 12 (4) , 634-649
Open AccessCurrent trends in documenting supervision in social work
The article presents an analysis of current trends in the development of supervision in social work in the international and Ukrainian context and their impact on the process of documentation of supervision as a factor in ensuring the quality of social services. These trends relate to the development of new models and approaches to supervision (for example, outcome-focused supervision and strengths-based approach focusing on the supervisee), as well as strengthening the supportive function of supervision to prevent burnout and secondary traumatization in social workers and the introduction of technical innovations into the process of its implementation. The analysis made it possible to determine the essence of documentation as an integral part of the professional duties of specialists responsible for supervision and to describe the importance of maintaining professional records regarding supervisory support for social service personnel and effective management of an institution or facility. As a result, the conclusion was formed that documentation is a key prerequisite for ensuring compliance with standards, consistently high quality of social work and providing systematic professional support to social workers. Clearly structured records, such as a supervision agreement and protocols (cards) of an individual supervision sessions, not only create a basis for recording important information, planning actions with subsequent tracking of changes, but also ensure transparency and efficiency of the supervision process. The described models and practical examples of professional records (protocols of individual sessions), which are presented in the article, can be a resource for organizations and supervisors to improve the effectiveness of their work.