Viacheslav Syrota
Viacheslav Syrota has a total of 7 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Oleksii Stepanov
Національний університет біоресурсів і природокористування України
2 shared publications Inna Kobzar
1 shared publication- Oleksandr Riabushenko
Kharkiv National Automobile and Highway University
1 shared publication Є. М. Місько
1 shared publicationІнна Кобзар
Одеська державна академія будівництва та архітектури, м. Одеса, вул. Дидріхсона, 4, Україна, 65029, Україна
1 shared publicationВ’ячеслав Сирота
Одеська державна академія будівництва та архітектури, м. Одеса, вул. Дидріхсона, 4, Україна, 65029, Україна
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 29 May 2026
- Published by Kharkiv National Automobile and Highway University in Automobile Transport
- No. 58,p. 104-111
Digital and institutional mechanisms for regulating international freight and passenger transport corridors
Problem. The development of international freight and passenger transport corridors is accompanied by limited digital integration and fragmented management mechanisms. Insufficient implementation of digital technologies, the absence of integrated transport flow management platforms, and inconsistency of data exchange standards reduce the operational efficiency of transport corridors. Methodology. A phased approach to the formalization of the transport corridor as a cyber-institutional system is proposed. Within this system, digital components, including Intelligent Transport Systems (ITS), the Internet of Things (IoT), and Big Data analytics, interact with management instruments, including customs procedures and regulatory mechanisms, within a unified adaptive management loop. The proposed model considers the interaction between digital, institutional, and external subsystems in real time. Results. An integrated indicator for evaluating transport corridor performance was developed, taking into account delivery time, safety level, operational costs, and service quality. In addition, a digital–institutional consistency coefficient was introduced to quantitatively assess the degree of interaction between digital platforms and institutional mechanisms. It was established that the level of synchronization between these components significantly affects overall system efficiency. The developed model includes a dynamic description of transport flows and feedback mechanisms that ensure the adaptation of digital and management components according to system performance indicators. It was determined that the efficiency of a transport corridor depends not only on technical parameters but also on the level of integration between digital and institutional environments. Originality. A phased approach to the formalization of an international transport corridor as a cyber-institutional system was proposed. In contrast to existing approaches, the developed framework integrates digital technologies and institutional management instruments within a unified adaptive system. Practical value. The obtained results make it possible to formalize transport corridor management processes, evaluate the impact of digitalization, and substantiate measures aimed at improving efficiency through the harmonization of technological and institutional solutions
- 29 May 2026
- Published by Kharkiv National Automobile and Highway University in Automobile Transport
- No. 58,p. 104-111
Open AccessDigital and institutional mechanisms for regulating international freight and passenger transport corridors
Problem. The development of international freight and passenger transport corridors is accompanied by limited digital integration and fragmented management mechanisms. Insufficient implementation of digital technologies, the absence of integrated transport flow management platforms, and inconsistency of data exchange standards reduce the operational efficiency of transport corridors. Methodology. A phased approach to the formalization of the transport corridor as a cyber-institutional system is proposed. Within this system, digital components, including Intelligent Transport Systems (ITS), the Internet of Things (IoT), and Big Data analytics, interact with management instruments, including customs procedures and regulatory mechanisms, within a unified adaptive management loop. The proposed model considers the interaction between digital, institutional, and external subsystems in real time. Results. An integrated indicator for evaluating transport corridor performance was developed, taking into account delivery time, safety level, operational costs, and service quality. In addition, a digital–institutional consistency coefficient was introduced to quantitatively assess the degree of interaction between digital platforms and institutional mechanisms. It was established that the level of synchronization between these components significantly affects overall system efficiency. The developed model includes a dynamic description of transport flows and feedback mechanisms that ensure the adaptation of digital and management components according to system performance indicators. It was determined that the efficiency of a transport corridor depends not only on technical parameters but also on the level of integration between digital and institutional environments. Originality. A phased approach to the formalization of an international transport corridor as a cyber-institutional system was proposed. In contrast to existing approaches, the developed framework integrates digital technologies and institutional management instruments within a unified adaptive system. Practical value. The obtained results make it possible to formalize transport corridor management processes, evaluate the impact of digitalization, and substantiate measures aimed at improving efficiency through the harmonization of technological and institutional solutions
- Open Access
- 7 May 2026
- Published by Kherson National Technical University in Вісник Херсонського національного технічного університету
- No. 2(96),p. 137-144
АВТОТРАНСПОРТНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ МЕРЕЖІ TEN-T
У статті розглянуто питання автотранспортної інтеграції України до Транс’європейської транспортної мережі TEN-T. Зазначено, що мережа TEN-T є ключовою інфраструктурною системою ЄС. Вона спрямована на інтеграцію різних видів транспорту: автомобільного, залізничного, річкового, морського та авіаційного ‒ у єдину мультимодальну мережу, що забезпечує безперервне перевезення людей і вантажів, зменшення вузьких місць та зміцнення економічної та територіальної згуртованості ЄС. Відповідно, метою дослідження є комплексний аналіз інтеграції автомобільного транспорту України до мережі TEN-T, оцінка результатів реформ, виявлення системних обмежень розвитку галузі та визначення перспектив модернізації дорожньо-логістичної інфраструктури в контексті європейської інтеграції. З’ясовано, що мережа TEN-T передбачає поділ на базову, розширену та всеосяжну мережі з визначеними строками реалізації та сучасними стандартами безпеки, сталості й цифрової сумісності. Для України інтеграція до TEN-T передбачає модернізацію дорожньої мережі, розвиток інтермодальних терміналів, логістичних центрів та цифрових платформ для моніторингу та управління вантажопотоками. Вона здійснюється в умовах політичних рішень, гармонізації законодавства та технічної адаптації до стандартів ЄС. Інтеграція України до TEN-T передбачає подолання технічних, нормативно-правових та економічних бар’єрів, розвиток ITS та цифрових систем, модернізацію транспортних коридорів та створення мультимодальних логістичних хабів. Це відкриває можливості для підвищення пропускної спроможності, зниження логістичних витрат, прискорення доставлення, розширення транскордонних вантажопотоків та інтеграції України у європейські транспортні ланцюги. Показано, що TEN-T слугує не лише інфраструктурним, а й геоекономічним фактором, що трансформує роль України з периферійної транзитної країни у вузлову платформу. Зокрема, забезпечує адаптацію національної транспортної системи до європейських стандартів безпеки, цифрового управління та логістичної сертифікації. Зроблено висновок, що автотранспортна інтеграція України в мережу TEN-T є одним із довготривалих ключових напрямів євроінтеграційної стратегії, що відкриває доступ до єдиного транс’європейського простору мобільності та міжнародних логістичних ринків. Вона охоплює інфраструктуру, законодавство, логістику, фінанси та міжнародну політику. Її реалізація виходить за межі суто транспортних завдань і безпосередньо пов’язана з економічною інтеграцією України до внутрішнього ринку ЄС.
- 7 May 2026
- Published by Kherson National Technical University in Вісник Херсонського національного технічного університету
- No. 2(96),p. 137-144
Open AccessАВТОТРАНСПОРТНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ МЕРЕЖІ TEN-T
У статті розглянуто питання автотранспортної інтеграції України до Транс’європейської транспортної мережі TEN-T. Зазначено, що мережа TEN-T є ключовою інфраструктурною системою ЄС. Вона спрямована на інтеграцію різних видів транспорту: автомобільного, залізничного, річкового, морського та авіаційного ‒ у єдину мультимодальну мережу, що забезпечує безперервне перевезення людей і вантажів, зменшення вузьких місць та зміцнення економічної та територіальної згуртованості ЄС. Відповідно, метою дослідження є комплексний аналіз інтеграції автомобільного транспорту України до мережі TEN-T, оцінка результатів реформ, виявлення системних обмежень розвитку галузі та визначення перспектив модернізації дорожньо-логістичної інфраструктури в контексті європейської інтеграції. З’ясовано, що мережа TEN-T передбачає поділ на базову, розширену та всеосяжну мережі з визначеними строками реалізації та сучасними стандартами безпеки, сталості й цифрової сумісності. Для України інтеграція до TEN-T передбачає модернізацію дорожньої мережі, розвиток інтермодальних терміналів, логістичних центрів та цифрових платформ для моніторингу та управління вантажопотоками. Вона здійснюється в умовах політичних рішень, гармонізації законодавства та технічної адаптації до стандартів ЄС. Інтеграція України до TEN-T передбачає подолання технічних, нормативно-правових та економічних бар’єрів, розвиток ITS та цифрових систем, модернізацію транспортних коридорів та створення мультимодальних логістичних хабів. Це відкриває можливості для підвищення пропускної спроможності, зниження логістичних витрат, прискорення доставлення, розширення транскордонних вантажопотоків та інтеграції України у європейські транспортні ланцюги. Показано, що TEN-T слугує не лише інфраструктурним, а й геоекономічним фактором, що трансформує роль України з периферійної транзитної країни у вузлову платформу. Зокрема, забезпечує адаптацію національної транспортної системи до європейських стандартів безпеки, цифрового управління та логістичної сертифікації. Зроблено висновок, що автотранспортна інтеграція України в мережу TEN-T є одним із довготривалих ключових напрямів євроінтеграційної стратегії, що відкриває доступ до єдиного транс’європейського простору мобільності та міжнародних логістичних ринків. Вона охоплює інфраструктуру, законодавство, логістику, фінанси та міжнародну політику. Її реалізація виходить за межі суто транспортних завдань і безпосередньо пов’язана з економічною інтеграцією України до внутрішнього ринку ЄС.