A.A. Tykhonenko
Research Subjects
A.A. Tykhonenko has a total of 2 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Anatolii Shevtsov
Military Law Institute of the Yaroslav Mudryi National Law University
1 shared publication - Семен Дубовик
Yaroslav Mudryi National Law University
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Електротехнічні та інформаційні системи
- No. 109,p. 317-326
ПСИХОЕМОЦІЙНЕ ВИСНАЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЯК ЧИННИК РИЗИКУ НЕБОЙОВИХ ВТРАТ У СИСТЕМІ БЕЗПЕКИ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
У статті досліджено психоемоційне виснаження військовослужбовців як функціональний чинник ризику у системі безпеки військової діяльності. Обґрунтовано доцільність його розгляду не лише як психологічного стану, а як складової людського фактора небезпеки, що безпосередньо впливає на психофізіологічну надійність виконання службово-бойових завдань, якість прийняття рішень, дотримання вимог безпеки та загальний рівень професійної надійності особового складу.Проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння психоемоційного виснаження та професійного вигорання, а також дослідження, присвячені впливу людського фактора на виникнення небезпечних подій у складних системах. Встановлено, що більшість наявних праць зосереджується переважно на психологічних і медичних аспектах проблеми, тоді як розгляд психоемоційного виснаження саме як чинника ризику небойових втрат у системі безпеки військової діяльності залишається недостатньо розробленим.Визначено основні чинники формування психоемоційного виснаження військовослужбовців, серед яких дефіцит сну, інтенсивне та тривале службове навантаження, бойовий стрес, інформаційне перенапруження, несприятливі соціально-психологічні умови та організаційні недоліки проходження служби. Показано, що ці чинники мають взаємопов’язаний і кумулятивний характер, а їх сукупний вплив призводить до поступового зниження когнітивних функцій, емоційної стійкості та поведінкової надійності військовослужбовців.Розкрито основні когнітивні, емоційні та поведінкові прояви психоемоційного виснаження та обґрунтовано їх безпосередній вплив на безпеку діяльності. Запропоновано причинно-наслідкову модель механізму впливу психоемоційного виснаження на виникнення небойових втрат, яка відображає послідовний зв’язок між стресогенними чинниками, психоемоційним виснаженням, зниженням психофізіологічної надійності, помилковими діями, небезпечними подіями та небойовими втратами.За результатами емпіричного дослідження підтверджено наявність серед військовослужбовців групи підвищеного ризику, для якої характерні ознаки емоційного виснаження, особистісного віддалення та зниження професійної мотивації. Обґрунтовано доцільність інтеграції психоемоційного стану до системи управління ризиками військової діяльності як індикатора рівня безпеки. Визначено основні напрями профілактики психоемоційного виснаження на організаційному, психологічному, управлінському та нормативному рівнях, реалізація яких сприятиме підвищенню надійності особового складу та зниженню ризику небойових втрат.
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Електротехнічні та інформаційні системи
- No. 109,p. 317-326
Open AccessПСИХОЕМОЦІЙНЕ ВИСНАЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЯК ЧИННИК РИЗИКУ НЕБОЙОВИХ ВТРАТ У СИСТЕМІ БЕЗПЕКИ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
У статті досліджено психоемоційне виснаження військовослужбовців як функціональний чинник ризику у системі безпеки військової діяльності. Обґрунтовано доцільність його розгляду не лише як психологічного стану, а як складової людського фактора небезпеки, що безпосередньо впливає на психофізіологічну надійність виконання службово-бойових завдань, якість прийняття рішень, дотримання вимог безпеки та загальний рівень професійної надійності особового складу.Проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння психоемоційного виснаження та професійного вигорання, а також дослідження, присвячені впливу людського фактора на виникнення небезпечних подій у складних системах. Встановлено, що більшість наявних праць зосереджується переважно на психологічних і медичних аспектах проблеми, тоді як розгляд психоемоційного виснаження саме як чинника ризику небойових втрат у системі безпеки військової діяльності залишається недостатньо розробленим.Визначено основні чинники формування психоемоційного виснаження військовослужбовців, серед яких дефіцит сну, інтенсивне та тривале службове навантаження, бойовий стрес, інформаційне перенапруження, несприятливі соціально-психологічні умови та організаційні недоліки проходження служби. Показано, що ці чинники мають взаємопов’язаний і кумулятивний характер, а їх сукупний вплив призводить до поступового зниження когнітивних функцій, емоційної стійкості та поведінкової надійності військовослужбовців.Розкрито основні когнітивні, емоційні та поведінкові прояви психоемоційного виснаження та обґрунтовано їх безпосередній вплив на безпеку діяльності. Запропоновано причинно-наслідкову модель механізму впливу психоемоційного виснаження на виникнення небойових втрат, яка відображає послідовний зв’язок між стресогенними чинниками, психоемоційним виснаженням, зниженням психофізіологічної надійності, помилковими діями, небезпечними подіями та небойовими втратами.За результатами емпіричного дослідження підтверджено наявність серед військовослужбовців групи підвищеного ризику, для якої характерні ознаки емоційного виснаження, особистісного віддалення та зниження професійної мотивації. Обґрунтовано доцільність інтеграції психоемоційного стану до системи управління ризиками військової діяльності як індикатора рівня безпеки. Визначено основні напрями профілактики психоемоційного виснаження на організаційному, психологічному, управлінському та нормативному рівнях, реалізація яких сприятиме підвищенню надійності особового складу та зниженню ризику небойових втрат.