Юрій Львович Рогаля
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Research Interests
Юрій Львович Рогаля has a total of 12 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Катерина Володимирівна Фещак
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
2 shared publications N. R. Zakaliak
1 shared publicationO. O. Masny
1 shared publication- Oksana Fihura
Ivan Franko State Pedagogical University, Drohobych, Ukraine
1 shared publication - Oleksandr Herasymenko
Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University
1 shared publication - Roman Chopyk
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 6 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 2,p. 92-98
Основні напрями та теоретико- методологічні засади сучасної ерготерапії
Мета. Стаття присвячена комплексному теоретичному аналізу основних напрямів ерготерапії як цілісної наукової дисципліни. Основну увагу зосереджено на дослідженні еволюції професійної парадигми ерготерапії, висвітленні структури заняттєвої активності та обґрунтуванні моделі взаємодії «Людина – середовище – заняттєва активність» (модель PEO) у контексті сучасної ерготера‑ певтичної практики. Метою також є систематизація понятійного апарату ерготе‑ рапії та демонстрація прикладного значення заняттєвого аналізу для відновлення соціальної участі пацієнтів/клієнтів. Методи. У дослідженні використано комплекс таких загальнонаукових методів: системний аналіз академічної літератури, компаративний аналіз міжнародних дефініцій “occupation” та таксономії TCOP. Застосовано метод моделювання для аналізу компонентів моделі PEO. Практична верифікація теоретичних положень здійснена шляхом аналізу клінічного випадку (Case Study) пацієнта з когнітивними порушеннями, що дало змогу оцінити ефективність модифікацій середовища. Результати. Доведено, що заняттєва активність надає сенс життю і є ключовим інструментом формування ідентичнос‑ ті особистості. Розкрито зміст професійної парадигми ерготерапії, що базується на принципах заняттєвої справедливості та пацієнтоцентрованості. Деталізовано ієрархічну структуру заняттєвого аналізу, що дає змогу фахівцю здійснювати ерготерапвтичне втручання. Результати аналізу клінічного кейсу підтвердили, що конгруентність між можливостями особи та вимогами середовища є вирішальним чинником у реабілітації. Обґрунтовано необхідність імплементації міжнародних стандартів ерготерапії в українську наукову школу для підвищення ефективності реінтеграції людей з інвалідністю та ветеранів
- 6 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 2,p. 92-98
Open AccessОсновні напрями та теоретико- методологічні засади сучасної ерготерапії
Мета. Стаття присвячена комплексному теоретичному аналізу основних напрямів ерготерапії як цілісної наукової дисципліни. Основну увагу зосереджено на дослідженні еволюції професійної парадигми ерготерапії, висвітленні структури заняттєвої активності та обґрунтуванні моделі взаємодії «Людина – середовище – заняттєва активність» (модель PEO) у контексті сучасної ерготера‑ певтичної практики. Метою також є систематизація понятійного апарату ерготе‑ рапії та демонстрація прикладного значення заняттєвого аналізу для відновлення соціальної участі пацієнтів/клієнтів. Методи. У дослідженні використано комплекс таких загальнонаукових методів: системний аналіз академічної літератури, компаративний аналіз міжнародних дефініцій “occupation” та таксономії TCOP. Застосовано метод моделювання для аналізу компонентів моделі PEO. Практична верифікація теоретичних положень здійснена шляхом аналізу клінічного випадку (Case Study) пацієнта з когнітивними порушеннями, що дало змогу оцінити ефективність модифікацій середовища. Результати. Доведено, що заняттєва активність надає сенс життю і є ключовим інструментом формування ідентичнос‑ ті особистості. Розкрито зміст професійної парадигми ерготерапії, що базується на принципах заняттєвої справедливості та пацієнтоцентрованості. Деталізовано ієрархічну структуру заняттєвого аналізу, що дає змогу фахівцю здійснювати ерготерапвтичне втручання. Результати аналізу клінічного кейсу підтвердили, що конгруентність між можливостями особи та вимогами середовища є вирішальним чинником у реабілітації. Обґрунтовано необхідність імплементації міжнародних стандартів ерготерапії в українську наукову школу для підвищення ефективності реінтеграції людей з інвалідністю та ветеранів
- Open Access
- 28 October 2026
- Published by National Pedagogical Dragomanov University in Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 15. Scientific and pedagogical problems of physical culture (physical culture and sports)
- No. 10(210),p. 50-58
Modern Approaches to the Examination and Assessment of the Functional Status of Individuals with Musculoskeletal Disorders
The article provides a theoretical rationale for modern approaches to the comprehensive assessment and evaluation of the functional status of individuals with musculoskeletal disorders within the physical therapy system. It analyzes the applicability of standardized scales and questionnaires for determining pain intensity, the level of functional independence, limitations in daily activities, joint status, and health-related quality of life. The study examines the use of the Visual Analog Scale (VAS) for pain, the Barthel Index, the Functional Independence Measure (FIM), SF-36, EQ-5D, the Lee Functional Index, the Lequesne Index, and the Stanford Health Assessment Questionnaire (HAQ). It outlines the significance of quantitatively assessing pain, joint swelling, morning stiffness, mobility, and the ability to perform activities of daily living. The necessity of combining subjective and objective assessment methods—while considering the domains of functioning, activity, and participation—is substantiated. It is established that standardized instruments ensure the comparability of results, enable the monitoring of recovery dynamics, and enhance the evidence base for individualized rehabilitation programs.
- 28 October 2026
- Published by National Pedagogical Dragomanov University in Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 15. Scientific and pedagogical problems of physical culture (physical culture and sports)
- No. 10(210),p. 50-58
Open AccessModern Approaches to the Examination and Assessment of the Functional Status of Individuals with Musculoskeletal Disorders
The article provides a theoretical rationale for modern approaches to the comprehensive assessment and evaluation of the functional status of individuals with musculoskeletal disorders within the physical therapy system. It analyzes the applicability of standardized scales and questionnaires for determining pain intensity, the level of functional independence, limitations in daily activities, joint status, and health-related quality of life. The study examines the use of the Visual Analog Scale (VAS) for pain, the Barthel Index, the Functional Independence Measure (FIM), SF-36, EQ-5D, the Lee Functional Index, the Lequesne Index, and the Stanford Health Assessment Questionnaire (HAQ). It outlines the significance of quantitatively assessing pain, joint swelling, morning stiffness, mobility, and the ability to perform activities of daily living. The necessity of combining subjective and objective assessment methods—while considering the domains of functioning, activity, and participation—is substantiated. It is established that standardized instruments ensure the comparability of results, enable the monitoring of recovery dynamics, and enhance the evidence base for individualized rehabilitation programs.
- Open Access
- 28 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Public Health Journal
- No. 1,p. 36-40
ОСНОВНІ КОМПЕТЕНЦІЇ СПІЛЬНОЇ МІЖПРОФЕСІЙНОЇ ПРАКТИКИ В ЕРГОТЕРАПІЇ ТА ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ЇЇ ОЦІНКИ
Актуальність. У сучасних умовах реформування системи реабілітації в Україні та зростання потреб цивільного населення, зумовлених воєнними викликами, особливої актуальності набуває ефективна міжпрофесійна співпраця фахівців реабілітаційного профілю. Ерготерапія як клієнтоорієнтована складова реабілітаційної допомоги потребує чіткого визначення компетенцій спільної міжпрофесійної практики та наявності валідних інструментів для оцінки якості командної взаємодії.Метою статті є аналіз основних компетенцій спільної міжпрофесійної практики в ерготерапії та узагальнення сучасних інструментів оцінки міжпрофесійної взаємодії з урахуванням українського контексту.Матеріали та методи. Дослідження ґрунтувалося на системному, аналітико-синтетичному та порівняльному методах. Матеріалами слугували міжнародні рамкові документи (IPEC, CanMEDS), рекомендації професійних асоціацій та сучасні наукові публікації, присвячені міжпрофесійній співпраці в реабілітації. Здійснено контент-аналіз компетенцій та порівняльний аналіз інструментів оцінки міжпрофесійної практики.Результати дослідження. Визначено ключові компетенції спільної міжпрофесійної практики в ерготерапії: командна робота, міжпрофесійна комунікація, усвідомлення ролей і відповідальностей, дотримання спільних цінностей та етичних принципів. Проаналізовано можливості застосування інструментів IPEQS, TDMQ та IEPS для оцінки якості міжпрофесійної взаємодії в реабілітаційних командах в Україні.Висновки. Сформованість міжпрофесійних компетенцій є необхідною умовою ефективної діяльності ерготерапевтів у системі реабілітації України. Адаптація та впровадження стандартизованих інструментів оцінки міжпрофесійної практики сприятимуть підвищенню якості реабілітаційної допомоги та розвитку клієнтоорієнтованої командної роботи.
- 28 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Public Health Journal
- No. 1,p. 36-40
Open AccessОСНОВНІ КОМПЕТЕНЦІЇ СПІЛЬНОЇ МІЖПРОФЕСІЙНОЇ ПРАКТИКИ В ЕРГОТЕРАПІЇ ТА ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ЇЇ ОЦІНКИ
Актуальність. У сучасних умовах реформування системи реабілітації в Україні та зростання потреб цивільного населення, зумовлених воєнними викликами, особливої актуальності набуває ефективна міжпрофесійна співпраця фахівців реабілітаційного профілю. Ерготерапія як клієнтоорієнтована складова реабілітаційної допомоги потребує чіткого визначення компетенцій спільної міжпрофесійної практики та наявності валідних інструментів для оцінки якості командної взаємодії.Метою статті є аналіз основних компетенцій спільної міжпрофесійної практики в ерготерапії та узагальнення сучасних інструментів оцінки міжпрофесійної взаємодії з урахуванням українського контексту.Матеріали та методи. Дослідження ґрунтувалося на системному, аналітико-синтетичному та порівняльному методах. Матеріалами слугували міжнародні рамкові документи (IPEC, CanMEDS), рекомендації професійних асоціацій та сучасні наукові публікації, присвячені міжпрофесійній співпраці в реабілітації. Здійснено контент-аналіз компетенцій та порівняльний аналіз інструментів оцінки міжпрофесійної практики.Результати дослідження. Визначено ключові компетенції спільної міжпрофесійної практики в ерготерапії: командна робота, міжпрофесійна комунікація, усвідомлення ролей і відповідальностей, дотримання спільних цінностей та етичних принципів. Проаналізовано можливості застосування інструментів IPEQS, TDMQ та IEPS для оцінки якості міжпрофесійної взаємодії в реабілітаційних командах в Україні.Висновки. Сформованість міжпрофесійних компетенцій є необхідною умовою ефективної діяльності ерготерапевтів у системі реабілітації України. Адаптація та впровадження стандартизованих інструментів оцінки міжпрофесійної практики сприятимуть підвищенню якості реабілітаційної допомоги та розвитку клієнтоорієнтованої командної роботи.