ОБОльга Василівна Бандура

Ольга Василівна Бандура

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Ольга Василівна Бандура has a total of 3 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:

  • Alina Radchenko

    ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

    1 shared publication
  • Yuliia Antonova-Rafi

    Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського

    1 shared publication
  • Євген Сніцар

    Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського

    1 shared publication

Latest Publications

  • Open Access

    ВІД ТРАВМИ ДО УЧАСТІ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ ІЗ НАСЛІДКАМИ МІННО-ВИБУХОВИХ ТРАВМ

    by Ольга Бандура, Євген Сніцар

    У статті проаналізовано сучасні підходи до комплексної реабілітації осіб із наслідками мінно-вибухових травм з позицій біопсихосоціальної моделі здоров’я, Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ) і пацієнтоцентричної практики. Метою роботи є систематизація сучасних клінічних та організаційних підходів до реабілітації осіб із бойовою і мінно-вибуховою травмою з акцентом на відновлення функціонування, незалежності, повсякденної активності та професійної і соціальної участі. Проведено аналітичний огляд наукових публікацій, клінічних рекомендацій і нормативно-методичних документів щодо комплексної реабілітації осіб із наслідками мінно-вибухових травм, а також аналіз сучасних моделей організації реабілітаційної допомоги в Україні, а також узагальнено досвід реабілітаційної допомоги, що впроваджується в українських закладах охорони здоров’я. Визначено, що полісистемний характер мінно-вибухової травми потребує безперервного реабілітаційного маршруту від раннього етапу після стабілізації стану до довготривалої реабілітації та повернення в громаду. Узагальнено роль мультидисциплінарної команди, індивідуального реабілітаційного плану, фізичної терапії, ерготерапії, передпротезної підготовки, протезування й ортезування, допоміжних технологій, менеджменту болю, психологічної підтримки і навчання пацієнта та сім’ї. Обґрунтовано доцільність застосування МКФ і стандартизованих інструментів для оцінювання змін на рівні функцій і структур організму, активності та участі. Показано, що ефективність реабілітації не може визначатися лише відновленням сили, обсягу рухів, станом кукси або здатністю до ходьби; кінцевими критеріями мають бути автономність, виконання значущих повсякденних дій, повернення до сімейних і професійних ролей, освіти, спорту та громадської активності. Найбільш обґрунтованою є комплексна модель «від травми до участі», що поєднує ранній початок втручань, наступність допомоги, мультидисциплінарність, сучасні технології та орієнтацію на індивідуальні життєві цілі людини.

  • Open Access

    The role of information technologies in rehabilitation of patients with lower limb amputations

    by O.V. Bandura, Yu.V. Antonova-Rafi

    Aim – to summarize available evidence on the use of information technologies for improving the quality, effectiveness, and accessibility of rehabilitation care for patients after lower limb amputations. A sys­tematic literature review was performed following the PRISMA 2020 protocol. Searches were conducted in PubMed, Scopus, Web of Science, and Google Scholar databases for the period 2011-2025 using the keywords: lower limb amputation, rehabilitation technology, virtual reality, biofeedback, telerehabilitation, phantom limb pain. From 847 ret­rieved publications, after screening 75 studies met the inclusion criteria: 28 systematic reviews and meta-analyses, 31 ran­domized controlled trials, and 16 cohort and observational studies. Virtual and augmented reality were shown to decrease phantom pain severity by 32-47% on the visual analog scale. Telerehabilitation yields functional outcomes comparable to face-to-face visits while saving costs by 34%. Biofeedback systems enhance gait symmetry by 18-25%. Microprocessor knee joints reduce fall rates by 64% compared to mechanical prostheses. Gaming elements in rehabilitation programs increase patient adherence by 28%. Information technologies serve as an effective means for post-amputation recovery, enabling the­rapy personalization, objective progress monitoring, and broader access to specialized care for patients in remote regions.

  • Open Access

    ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ РУБЦЯ КУКСИ ПІСЛЯ ТРАНСТІБІАЛЬНОЇ АМПУТАЦІЇ

    by Аліна Володимирівна Радченко, Ольга Василівна Бандура

    У статті розглянуто комплексний підхід до фізичної терапії та менеджменту післяопераційного рубця у пацієнтів після транстібіальної ампутації (на рівні гомілки). Автором детально проаналізовано прямий вплив морфологічного стану м’яких тканин на процес подальшого протезування, адаптацію до куксоприймальної гільзи та загальну функціональну мобільність пацієнта. Окрему увагу приділено патофізіологічним аспектам формування рубцевої тканини, яка в умовах кукси гомілки піддається специфічним механічним впливам – тиску та силам зсуву. Також детально висвітлено техніки мобілізації рубцевої тканини, спрямовані на запобігання утворенню спайок із окістям великогомілкової кістки та глибокими фасціями. Це є критичним фактором для створення рухомого шкірного покриву, що мінімізує ризик виникнення трофічних виразок та забезпечує безболісну експлуатацію протеза. Описано, які методи фізичної терапії було застосовано: компресійна терапія, лімфодренажний масаж, фізіотерапія та терапевтичні вправи В межах дослідження було проведено оцінку ефективності впровадженої програми фізичної терапії для групи пацієнтів із транстібіальними ампутаціями різної етіології. Програма включала ранню мобілізацію м’яких тканин, компресійну терапію та систему вправ для профілактики контрактур колінного суглоба. Отримані результати підтвердили позитивну динаміку: у пацієнтів спостерігалося прискорене формування стабільного об’єму кукси, зниження інтенсивності фантомного болю та вища толерантність до навантажень під час первинного протезування. Систематична фізична терапія рубця дозволяє сформувати функціональну куксу, стійку до механічних подразнень та агресивного середовища всередині протеза. Доведено, що ранній початок роботи з м’якими тканинами є запорукою суттєвого скорочення термінів підготовки до протезування, зниження ризику повторних хірургічних втручань та значного підвищення якості життя пацієнта у довгостроковій перспективі