Руслан Ю. Слободнюк
Руслан Ю. Слободнюк has a total of 5 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Олексій Котов
Oles Honchar Dnipro National University, Ukraine
2 shared publications - Сергій Хричов
Університет митної справи та фінансів
2 shared publications - Andrii Goralchuk
Kharkiv State University of Food Technology and Trade
1 shared publication Андрій Г. Фарісєєв
1 shared publicationНаталія В. Кондратюк
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 25 June 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Innovations and Technologies in the Service Sphere and Food Industry
- No. 2 (20),p. 67-74
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО СТРУКТУРУВАННЯ РОСЛИННИХ БІЛКІВ У ТЕХНОЛОГІЯХ М’ЯСНИХ АНАЛОГІВ
У статті узагальнено та систематизовано результати вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень 2021–2026 рр., присвячених застосуванню текстурованих рослинних білків у технологіях виробництва м’ясних аналогів. Проаналізовано сучасну сировинну базу, що включає соєві, горохові, пшеничні (глютенові) білки, білки інших бобових культур, а також їх композиційні суміші з урахуванням амінокислотного складу, функціонально-технологічних властивостей та наявності антипоживних факторів. Оцінено вплив методів попередньої підготовки сировини та екстракції білка на структуроутворювальну здатність, водо- та жироутримувальні властивості, харчову цінність і біодоступність білка в кінцевих продуктах. Особливу увагу приділено екструзійним методам структурування білків, зокрема низьковологісній (LME) та високовологісній (HME/HMMA) екструзії, які розглядаються як ключові технологічні підходи формування волокнистої анізотропної структури, максимально наближеної до м’язової тканини. Детально проаналізовано фізико-хімічні механізми текстуроутворення, включаючи термічну денатурацію білкових фракцій, їх орієнтацію в полі зсувних напружень, фазове розшарування та визначальну роль охолоджувальної матриці у стабілізації структури. Встановлено взаємозв’язок між основними параметрами екструзійного процесу (вологість, температурний режим, швидкість обертання шнека, питомі механічні енерговитрати, інтенсивність охолодження) і текстурними, реологічними та сенсорними характеристиками м’ясних аналогів. Окремо розглянуто питання харчової цінності та засвоюваності рослинного білка, потенційні ризики перебігу реакцій Майяра й окиснювальних процесів під час високотемпературної обробки, а також сучасні технологічні стратегії керування смако-ароматичним профілем і маскування небажаних «beany/off-flavors». Узагальнені результати формують науково-практичне підґрунтя для цілеспрямованого проєктування рецептур і технологічних процесів виробництва м’ясних аналогів із прогнозованими показниками якості, харчової цінності та споживчої привабливості.
- 25 June 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Innovations and Technologies in the Service Sphere and Food Industry
- No. 2 (20),p. 67-74
Open AccessСУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО СТРУКТУРУВАННЯ РОСЛИННИХ БІЛКІВ У ТЕХНОЛОГІЯХ М’ЯСНИХ АНАЛОГІВ
У статті узагальнено та систематизовано результати вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень 2021–2026 рр., присвячених застосуванню текстурованих рослинних білків у технологіях виробництва м’ясних аналогів. Проаналізовано сучасну сировинну базу, що включає соєві, горохові, пшеничні (глютенові) білки, білки інших бобових культур, а також їх композиційні суміші з урахуванням амінокислотного складу, функціонально-технологічних властивостей та наявності антипоживних факторів. Оцінено вплив методів попередньої підготовки сировини та екстракції білка на структуроутворювальну здатність, водо- та жироутримувальні властивості, харчову цінність і біодоступність білка в кінцевих продуктах. Особливу увагу приділено екструзійним методам структурування білків, зокрема низьковологісній (LME) та високовологісній (HME/HMMA) екструзії, які розглядаються як ключові технологічні підходи формування волокнистої анізотропної структури, максимально наближеної до м’язової тканини. Детально проаналізовано фізико-хімічні механізми текстуроутворення, включаючи термічну денатурацію білкових фракцій, їх орієнтацію в полі зсувних напружень, фазове розшарування та визначальну роль охолоджувальної матриці у стабілізації структури. Встановлено взаємозв’язок між основними параметрами екструзійного процесу (вологість, температурний режим, швидкість обертання шнека, питомі механічні енерговитрати, інтенсивність охолодження) і текстурними, реологічними та сенсорними характеристиками м’ясних аналогів. Окремо розглянуто питання харчової цінності та засвоюваності рослинного білка, потенційні ризики перебігу реакцій Майяра й окиснювальних процесів під час високотемпературної обробки, а також сучасні технологічні стратегії керування смако-ароматичним профілем і маскування небажаних «beany/off-flavors». Узагальнені результати формують науково-практичне підґрунтя для цілеспрямованого проєктування рецептур і технологічних процесів виробництва м’ясних аналогів із прогнозованими показниками якості, харчової цінності та споживчої привабливості.
- Open Access
- 19 June 2026
- Published by Oles Honchar Dnipropetrovsk National University in Journal of Chemistry and Technologies
- Vol. 34 (2) , 459-467
ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ОЗДОБЛЮВАЛЬНИХ КРЕМІВ НА ОСНОВІ ВЕРШКІВ З НИЗЬКИМ ВМІСТОМ ЖИРНОСТІ ШЛЯХОМ ОПТИМІЗАЦІЇ СТРУКТУРНИХ ТА МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ
Зменшення масової частки жиру в вершкових оздоблювальних кремах є актуальним напрямком розробки більш здорових кондитерських виробів. Однак це супроводжується погіршенням реологічних характеристик, зниженням розмірної стабільності та збільшенням синерезису. Метою роботи було покращення якості оздоблювальних кремів на основі знежирених вершків шляхом оптимізації структурно-механічних властивостей за рахунок удосконалення рецептури та режимів механічної обробки. Досліджений вплив гідроколоїдів, а саме желатину, ксантанової камеді, гуарової камеді та високометоксилованого пектину, а також інгредієнтів молочного білка, включаючи казеїнат натрію та сухе знежирене молоко, на в’язкість, розмірну стабільність, синерезис та стабільність емульсійно-пінної структури вершків. Показано, що зменшення жиру з 30 % до 12 % без стабілізації призводить до значного зниження в’язкості та збільшення схильності до відділення сироватки. Найкращий технологічний ефект забезпечує комбінована система «желатин + гуарова камедь + казеїнат натрію», яка наближає структурні параметри до контрольного зразка та знижує синерезис до 1.3 % після 72 год зберігання за (4±2) °C. Оптимальний режим збивання встановлено на 6 хв за 1200–1400 об/хв, що забезпечує баланс між перебігом та стійкістю піни. Результати можуть бути використані в кондитерському виробництві для створення низькокалорійних кремів без втрати органолептичного профілю продукту.
- 19 June 2026
- Published by Oles Honchar Dnipropetrovsk National University in Journal of Chemistry and Technologies
- Vol. 34 (2) , 459-467
Open AccessПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ОЗДОБЛЮВАЛЬНИХ КРЕМІВ НА ОСНОВІ ВЕРШКІВ З НИЗЬКИМ ВМІСТОМ ЖИРНОСТІ ШЛЯХОМ ОПТИМІЗАЦІЇ СТРУКТУРНИХ ТА МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ
Зменшення масової частки жиру в вершкових оздоблювальних кремах є актуальним напрямком розробки більш здорових кондитерських виробів. Однак це супроводжується погіршенням реологічних характеристик, зниженням розмірної стабільності та збільшенням синерезису. Метою роботи було покращення якості оздоблювальних кремів на основі знежирених вершків шляхом оптимізації структурно-механічних властивостей за рахунок удосконалення рецептури та режимів механічної обробки. Досліджений вплив гідроколоїдів, а саме желатину, ксантанової камеді, гуарової камеді та високометоксилованого пектину, а також інгредієнтів молочного білка, включаючи казеїнат натрію та сухе знежирене молоко, на в’язкість, розмірну стабільність, синерезис та стабільність емульсійно-пінної структури вершків. Показано, що зменшення жиру з 30 % до 12 % без стабілізації призводить до значного зниження в’язкості та збільшення схильності до відділення сироватки. Найкращий технологічний ефект забезпечує комбінована система «желатин + гуарова камедь + казеїнат натрію», яка наближає структурні параметри до контрольного зразка та знижує синерезис до 1.3 % після 72 год зберігання за (4±2) °C. Оптимальний режим збивання встановлено на 6 хв за 1200–1400 об/хв, що забезпечує баланс між перебігом та стійкістю піни. Результати можуть бути використані в кондитерському виробництві для створення низькокалорійних кремів без втрати органолептичного профілю продукту.