Є. О. Мішин

У статті досліджено роль корпоративної культури та психологічних моделей особистості у формуванні ефективних механізмів управління розвитком національних і локальних продовольчих систем. Актуальність зумовлена необхідністю підвищення ефективності їх функціонування в умовах децентралізації та глобальних викликів продовольчій безпеці. Метою є обґрунтування значення корпоративної культури та типологічних особливостей особистості як чинників гармонізації взаємодії суб’єктів продовольчих систем. Встановлено, що корпоративна культура сприяє узгодженості управлінських рішень, підвищенню довіри та координації між державою, бізнесом і громадами. Доведено, що психологічні характеристики управлінців впливають на стиль управління, прийняття рішень і комунікацію. Поєднання цих факторів підвищує адаптивність продовольчих систем до криз і зміцнює їх інституційну спроможність. Визначено, що розвиток корпоративної культури, орієнтованої на партнерство, інноваційність і відповідальність, сприяє підвищенню результативності інституційної взаємодії та забезпечує більш узгоджене функціонування продовольчих систем на різних рівнях управління.

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти інформаційно-аналітичного забезпечення управління продовольчою та економічною безпекою держави в умовах глобальної нестабільності. Визначено, що сучасні виклики, пов’язані з воєнними загрозами, інфляційними процесами, порушенням міжнародних логістичних ланцюгів, нестабільністю енергетичних ринків та зростанням геополітичної напруги, суттєво впливають на рівень національної безпеки. У таких умовах особливого значення набуває формування ефективної системи інформаційно-аналітичного супроводу державного управління, здатної забезпечувати своєчасне виявлення ризиків, оцінювання тенденцій розвитку та підготовку обґрунтованих управлінських рішень. Обґрунтовано, що інформаційно-аналітичне забезпечення є комплексною системою збору, обробки, узагальнення, інтерпретації та використання інформації для стратегічного і поточного управління. До його основних функцій віднесено моніторинг продовольчого ринку, аналіз рівня економічної доступності харчових продуктів, прогнозування дефіциту ресурсів, оцінювання цінових коливань, виявлення загроз зовнішньоекономічній діяльності та моделювання сценаріїв реагування на кризові ситуації. Доведено, що використання сучасних цифрових технологій, великих масивів даних, геоінформаційних систем, інструментів штучного інтелекту та економіко-математичного моделювання дозволяє суттєво підвищити результативність державної політики у сфері безпеки. Особливу увагу приділено необхідності створення інтегрованої інформаційно-аналітичної платформи, яка забезпечить координацію між органами державної влади, аграрним сектором, логістичними структурами та фінансовими установами. Запропоновано напрями удосконалення системи інформаційно-аналітичного забезпечення, зокрема впровадження механізмів раннього попередження ризиків, цифровізації моніторингу агропродовольчих ринків, посилення кіберзахисту інформаційних ресурсів та підвищення якості стратегічного прогнозування. Зроблено висновок, що ефективне інформаційно-аналітичне забезпечення є важливою передумовою зміцнення продовольчої та економічної безпеки держави, підвищення її стійкості до внутрішніх і зовнішніх загроз.