Ю. А. Буян
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Ю. А. Буян has a total of 1 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Alla Kustovska
Dragomanov Ukrainian State University
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 23 October 2026
- Published by Nizhyn Mykola Gogol State University in Research Notes. Biology Research (Nizhyn Mykola Gogol State University)
- No. 3,p. 78-86
Порівняльний аналіз кінетики вивільнення біологічно активних речовин із двокомпонентних та модифікованих трикомпонентних матриць «Каолін – лікарська сировина Lamiaceae – бамбукове вугілля»
Сучасний розвиток нанофітотехнологій потребує створення інноваційних комплексних носіїв із керованою кінетикою десорбції та підвищеною стабіль- ністю біологічно активних речовин (БАР). Традиційні двокомпонентні системи на основі шаруватих силікатів (зокрема каолініту) часто не забезпечують рівно- мірного вивільнення лабільних компонентів рослинної сировини родини Lamiaceae, що зумовлює необхідність переходу до модифікованих трикомпонентних нано- структурованих матриць шляхом інтеграції високопористих вуглецевих сорбен- тів. Проведення ретроспективного порівняльного аналізу кінетики вивільнення БАР (ліпофільних хлорофілів та гідрофільних антоціанів) із двокомпонентних систем та модифікованих трикомпонентних нанорозмірних матриць складу «каолін – лікарська сировина – бамбукове вугілля» для оцінки сорбційної ємності, ефективності утримання пігментів та обґрунтування механізмів їхньої десорб- ції. Спектрофотометричний аналіз, порівняльний та кінетичний аналіз десор- бційних процесів модельних систем на основі рослинної сировини м’яти перцевої (Mentha piperita L.) та лаванди (Lavandula angustifolia Mill.). Спостерігається значне утримання молекул у пористій структурі вугілля, що запобігає їх швидко- му вимиванню. Сумарна концентрація вільно дифундуючих хлорофілів у розчині знизилася для системи з Mentha piperita з 5.80 (±0.12) мг/г до 2.72 (±0.05) мг/г, а для Lavandula angustifolia – з 1.11 (±0.04) мг/г до 0.808 (±0.016) мг/г, що свідчить про досягнення вираженого пролонгованого ефекту. Зафіксовано протилежну кінетичну закономірність – синергетичний ефект модифікації призвів до зрос- тання концентрації вивільненого ціанідин-3,5-диглікозиду в 1.94 рази для лаванди (з 2.75 (±0.06) мг/г до 5.34 (±0.11) мг/г) та в 1.83 раза для м’яти перцевої (з 2.04 (±0.04) мг/г до 3.74 (±0.08) мг/г). Це підтверджує оптимізацію капілярної структури матриці та покращення десорбції гідрофільних сполук. Результати наноструктурного моделювання трикомпонентних систем доводять можли- вість досягнення оптимального балансу між міцною фіксацією лабільних ліпофільних сполук та покращеним вивільненням гідрофільних компонентів. Одержані матриці є перспективною основою для розробки стабільних фітопре- паратів із керованою кінетикою та підвищеною біодоступністю БАР.
- 23 October 2026
- Published by Nizhyn Mykola Gogol State University in Research Notes. Biology Research (Nizhyn Mykola Gogol State University)
- No. 3,p. 78-86
Open AccessПорівняльний аналіз кінетики вивільнення біологічно активних речовин із двокомпонентних та модифікованих трикомпонентних матриць «Каолін – лікарська сировина Lamiaceae – бамбукове вугілля»
Сучасний розвиток нанофітотехнологій потребує створення інноваційних комплексних носіїв із керованою кінетикою десорбції та підвищеною стабіль- ністю біологічно активних речовин (БАР). Традиційні двокомпонентні системи на основі шаруватих силікатів (зокрема каолініту) часто не забезпечують рівно- мірного вивільнення лабільних компонентів рослинної сировини родини Lamiaceae, що зумовлює необхідність переходу до модифікованих трикомпонентних нано- структурованих матриць шляхом інтеграції високопористих вуглецевих сорбен- тів. Проведення ретроспективного порівняльного аналізу кінетики вивільнення БАР (ліпофільних хлорофілів та гідрофільних антоціанів) із двокомпонентних систем та модифікованих трикомпонентних нанорозмірних матриць складу «каолін – лікарська сировина – бамбукове вугілля» для оцінки сорбційної ємності, ефективності утримання пігментів та обґрунтування механізмів їхньої десорб- ції. Спектрофотометричний аналіз, порівняльний та кінетичний аналіз десор- бційних процесів модельних систем на основі рослинної сировини м’яти перцевої (Mentha piperita L.) та лаванди (Lavandula angustifolia Mill.). Спостерігається значне утримання молекул у пористій структурі вугілля, що запобігає їх швидко- му вимиванню. Сумарна концентрація вільно дифундуючих хлорофілів у розчині знизилася для системи з Mentha piperita з 5.80 (±0.12) мг/г до 2.72 (±0.05) мг/г, а для Lavandula angustifolia – з 1.11 (±0.04) мг/г до 0.808 (±0.016) мг/г, що свідчить про досягнення вираженого пролонгованого ефекту. Зафіксовано протилежну кінетичну закономірність – синергетичний ефект модифікації призвів до зрос- тання концентрації вивільненого ціанідин-3,5-диглікозиду в 1.94 рази для лаванди (з 2.75 (±0.06) мг/г до 5.34 (±0.11) мг/г) та в 1.83 раза для м’яти перцевої (з 2.04 (±0.04) мг/г до 3.74 (±0.08) мг/г). Це підтверджує оптимізацію капілярної структури матриці та покращення десорбції гідрофільних сполук. Результати наноструктурного моделювання трикомпонентних систем доводять можли- вість досягнення оптимального балансу між міцною фіксацією лабільних ліпофільних сполук та покращеним вивільненням гідрофільних компонентів. Одержані матриці є перспективною основою для розробки стабільних фітопре- паратів із керованою кінетикою та підвищеною біодоступністю БАР.