Petro Zakusylo
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Petro Zakusylo has a total of 15 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Oleh Semenenko
Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України
2 shared publications - Oleksii Shevchenko
Генеральний штаб Збройних Сил України
2 shared publications - Vasyl Kharchenko
Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України
2 shared publications - Andrii Vorobiov
Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України, Україна
1 shared publication - Nataliia Tkachenko
Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України, Україна
1 shared publication - Oleg Tymkiv
Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine, Povitrianykh Syl ave., 28B, Kyiv, 03049
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 10 April 2026
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 4 (1) , 157-173
Методика планування порядку оновлення озброєння, військової та спеціальної техніки військових формувань
Оновлення озброєння – це процес заміни застарілих, зношених або частково застарілих зразків озброєння, військової та спеціальної техніки на більш сучасні, спрямований на підтримання або покращення бойових можливостей військових формувань. Для підтримання Збройних Сил України в боєздатному стані важливе значення має своєчасне оснащення їх новітніми зразками озброєння, військової та спеціальної техніки, що забезпечить захист державного суверенітету і територіальної цілісності держави. Оновлення озброєння наразі відбувається не за планом, а за наявності фінансових ресурсів на підставі рішення відповідних керівників. Методичного апарату обґрунтування порядку оновлення озброєння, військової та спеціальної техніки у військах практично немає. Це ускладнює порядок визначення військових формувань, у яких потрібно оновити озброєння, а також визначення зразків озброєння, військової та спеціальної техніки, які слід замінити новими. Таким чином, розроблення методики планування порядку оновлення озброєння, військової та спеціальної техніки військових формувань є актуальним питанням. Мета статті полягає в розробленні основних положень методичного підходу до планування порядку оновлення озброєння, військової та спеціальної техніки військових формувань. Методика передбачає обґрунтоване визначення потреби в оновленні озброєння, військової та спеціальної техніки, ранжування заходів оновлення, формування потреби в ресурсах на оновлення та оптимізацію планів оновлення в умовах обмеження ресурсів. Вона охоплює основні етапи процесу оновлення – від оцінювання поточного стану зразків озброєння, військової та спеціальної техніки до формування збалансованого Плану оновлення та моніторингу його подальшої реалізації. Статтю присвячено дослідженню основних етапів планування порядку оновлення озброєння. Кожний із представлених етапів методики є, по суті, окремим науковим методом. Методика є складною та багатофункціональною. Оскільки дослідження є багатокритеріальним, то у статті використовується багато коефіцієнтів, які враховують вплив різних факторів на процес планування оновлення озброєння, зокрема коефіцієнт технічної готовності, коефіцієнт морального старіння, коефіцієнт технічного рівня, коефіцієнт укомплектованості, коефіцієнт залишкового ресурсу тощо. Методика спрямована на впорядкування процесу планування порядку оновлення озброєння, військової та спеціальної техніки військових формувань, що сприятиме підвищенню їхньої боєздатності.
- 10 April 2026
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 4 (1) , 157-173
Open AccessМетодика планування порядку оновлення озброєння, військової та спеціальної техніки військових формувань
Оновлення озброєння – це процес заміни застарілих, зношених або частково застарілих зразків озброєння, військової та спеціальної техніки на більш сучасні, спрямований на підтримання або покращення бойових можливостей військових формувань. Для підтримання Збройних Сил України в боєздатному стані важливе значення має своєчасне оснащення їх новітніми зразками озброєння, військової та спеціальної техніки, що забезпечить захист державного суверенітету і територіальної цілісності держави. Оновлення озброєння наразі відбувається не за планом, а за наявності фінансових ресурсів на підставі рішення відповідних керівників. Методичного апарату обґрунтування порядку оновлення озброєння, військової та спеціальної техніки у військах практично немає. Це ускладнює порядок визначення військових формувань, у яких потрібно оновити озброєння, а також визначення зразків озброєння, військової та спеціальної техніки, які слід замінити новими. Таким чином, розроблення методики планування порядку оновлення озброєння, військової та спеціальної техніки військових формувань є актуальним питанням. Мета статті полягає в розробленні основних положень методичного підходу до планування порядку оновлення озброєння, військової та спеціальної техніки військових формувань. Методика передбачає обґрунтоване визначення потреби в оновленні озброєння, військової та спеціальної техніки, ранжування заходів оновлення, формування потреби в ресурсах на оновлення та оптимізацію планів оновлення в умовах обмеження ресурсів. Вона охоплює основні етапи процесу оновлення – від оцінювання поточного стану зразків озброєння, військової та спеціальної техніки до формування збалансованого Плану оновлення та моніторингу його подальшої реалізації. Статтю присвячено дослідженню основних етапів планування порядку оновлення озброєння. Кожний із представлених етапів методики є, по суті, окремим науковим методом. Методика є складною та багатофункціональною. Оскільки дослідження є багатокритеріальним, то у статті використовується багато коефіцієнтів, які враховують вплив різних факторів на процес планування оновлення озброєння, зокрема коефіцієнт технічної готовності, коефіцієнт морального старіння, коефіцієнт технічного рівня, коефіцієнт укомплектованості, коефіцієнт залишкового ресурсу тощо. Методика спрямована на впорядкування процесу планування порядку оновлення озброєння, військової та спеціальної техніки військових формувань, що сприятиме підвищенню їхньої боєздатності.
- Open Access
- 23 July 2025
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 3 (2) , 87-98
Щодо оптимізації управління озброєнням у військах (силах)
Забезпечення обороноздатності України значною мірою залежить від ефективної системи управління життєвим циклом озброєння. Однак чинне законодавство не забезпечує комплексного підходу до управління озброєнням, що охоплював би всі етапи життєвого циклу техніки: від планування потреб і розроблення до застосування за призначенням та утилізації. Відсутність єдиного регламенту у взаємодії Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони та підприємств оборонного комплексу спричиняє дисбаланс у процесах закупівель, стандартизації, застосування, а також модернізації озброєння та військової техніки, що, своєю чергою, призводить до зростання рівня їхньої різнотипності у військах (силах). Різнотипність озброєння та військової техніки створює низку проблем, зокрема ускладнюється організація і проведення технічного обслуговування та ремонту, зростають витрати на експлуатацію, унеможливлюється серійне виробництво та його масштабування, знижується оперативна сумісність як усередині Збройних Сил України, так і в контексті інтеграції до стандартів НАТО. Мета статті – дослідити роль Генерального штабу Збройних Сил України у вдосконаленні системи управління життєвим циклом озброєння та військової техніки. Основна увага приділяється зменшенню різнотипності озброєння та військової техніки через стандартизацію та уніфікацію, аналізуючи нормативне, організаційне та управлінське забезпечення цих процесів. Удосконалення системи управління життєвим циклом озброєння та військової техніки, яке б блокувало ці виклики, є необхідною умовою для зниження рівня різнотипності озброєння та військової техніки у Збройних Силах України. З цією метою пропонується цілісний стратегічний підхід, який інтегрує всі етапи життєвого циклу озброєння та військової техніки в єдину систему управління з акцентом на уніфікацію, стандартизацію та оптимізацію. Такий підхід передбачає чітку взаємодію між ключовими органами військового управління (Міністерство оборони, Генеральний штаб Збройних Сил України, Командування видів (родів) військ (сил), Командування Сил логістики), врахування реальних потреб ефективного застосування з’єднань (частин) та раціонального використання виділених ресурсів, а також відповідність міжнародним стандартам, зокрема стандартам НАТО. Практична значущість статті полягає у пропонуванні цілісного стратегічного підходу до удосконалення системи управління життєвим циклом озброєння в Україні, спрямованого на зниження різнотипності озброєння та військової техніки шляхом уніфікації, стандартизації та оптимізації взаємодії між ключовими органами військового управління відповідно до міжнародних стандартів.
- 23 July 2025
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 3 (2) , 87-98
Open AccessЩодо оптимізації управління озброєнням у військах (силах)
Забезпечення обороноздатності України значною мірою залежить від ефективної системи управління життєвим циклом озброєння. Однак чинне законодавство не забезпечує комплексного підходу до управління озброєнням, що охоплював би всі етапи життєвого циклу техніки: від планування потреб і розроблення до застосування за призначенням та утилізації. Відсутність єдиного регламенту у взаємодії Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони та підприємств оборонного комплексу спричиняє дисбаланс у процесах закупівель, стандартизації, застосування, а також модернізації озброєння та військової техніки, що, своєю чергою, призводить до зростання рівня їхньої різнотипності у військах (силах). Різнотипність озброєння та військової техніки створює низку проблем, зокрема ускладнюється організація і проведення технічного обслуговування та ремонту, зростають витрати на експлуатацію, унеможливлюється серійне виробництво та його масштабування, знижується оперативна сумісність як усередині Збройних Сил України, так і в контексті інтеграції до стандартів НАТО. Мета статті – дослідити роль Генерального штабу Збройних Сил України у вдосконаленні системи управління життєвим циклом озброєння та військової техніки. Основна увага приділяється зменшенню різнотипності озброєння та військової техніки через стандартизацію та уніфікацію, аналізуючи нормативне, організаційне та управлінське забезпечення цих процесів. Удосконалення системи управління життєвим циклом озброєння та військової техніки, яке б блокувало ці виклики, є необхідною умовою для зниження рівня різнотипності озброєння та військової техніки у Збройних Силах України. З цією метою пропонується цілісний стратегічний підхід, який інтегрує всі етапи життєвого циклу озброєння та військової техніки в єдину систему управління з акцентом на уніфікацію, стандартизацію та оптимізацію. Такий підхід передбачає чітку взаємодію між ключовими органами військового управління (Міністерство оборони, Генеральний штаб Збройних Сил України, Командування видів (родів) військ (сил), Командування Сил логістики), врахування реальних потреб ефективного застосування з’єднань (частин) та раціонального використання виділених ресурсів, а також відповідність міжнародним стандартам, зокрема стандартам НАТО. Практична значущість статті полягає у пропонуванні цілісного стратегічного підходу до удосконалення системи управління життєвим циклом озброєння в Україні, спрямованого на зниження різнотипності озброєння та військової техніки шляхом уніфікації, стандартизації та оптимізації взаємодії між ключовими органами військового управління відповідно до міжнародних стандартів.
- Open Access
- 24 January 2025
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 2 (4) , 36-48
Уніфікація та стандартизація у публічних закупівлях озброєння – шлях до зменшення різнотипності озброєння та військової техніки у Збройних Силах України
Для гарантованого задоволення потреб Збройних Сил України в озброєнні та військовій техніці під час дії правового режиму воєнного стану суттєво спрощено механізм їхньої закупівлі. Відповідно до цих змін Міністерство оборони як державний замовник здійснює закупівлі без застосування видів (процедур) закупівель, які визначено в законодавстві України. Право на визначення порядку укладання державних контрактів (договорів) надано Міністерству оборони. Такі контракти укладаються на підставі комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг, наданої вітчизняними або іноземними суб’єктами господарювання. Крім того, до експлуатації (прийняття на озброєння) допускаються зразки озброєння та військової техніки за результатами визначальних відомчих випробувань, проведених іншими державними замовниками. В умовах правового режиму воєнного стану Міністерством оборони здійснюється закупівля не тільки зразків озброєння та військової техніки, прийнятих на озброєння, а й їхніх аналогів, які відповідають необхідним (заявленим) тактико-технічним характеристикам. Ці обставини, а також історична спадщина (переважна частина озброєння та військової техніки залишилася із радянських часів), міжнародна військова допомога, яка включає різні типи озброєння та військової техніки, залежно від наявності таких у союзників, активне використання трофейного озброєння спричинили виникнення проблеми різнотипності озброєння у Збройних Силах України. Збільшення кількості типів озброєння та військової техніки призводить до негативних наслідків у вигляді необхідності створення запасів матеріально-технічних засобів для всієї наявної номенклатури, розгортання ексклюзивних систем технічного обслуговування та ремонту, ускладнення підготовки особового складу. Для зменшення різнотипності озброєння та військової техніки у Збройних Силах України під час їхньої закупівлі у різних виробників пропонується розглянути алгоритм перегляду пропозицій та координації дій замовників з метою вибору обмеженої кількості типів озброєння. Це дозволить упорядкувати процеси закупівлі озброєння та військової техніки для військ (сил), а також підвищити ефективність закупівель.
- 24 January 2025
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 2 (4) , 36-48
Open AccessУніфікація та стандартизація у публічних закупівлях озброєння – шлях до зменшення різнотипності озброєння та військової техніки у Збройних Силах України
Для гарантованого задоволення потреб Збройних Сил України в озброєнні та військовій техніці під час дії правового режиму воєнного стану суттєво спрощено механізм їхньої закупівлі. Відповідно до цих змін Міністерство оборони як державний замовник здійснює закупівлі без застосування видів (процедур) закупівель, які визначено в законодавстві України. Право на визначення порядку укладання державних контрактів (договорів) надано Міністерству оборони. Такі контракти укладаються на підставі комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг, наданої вітчизняними або іноземними суб’єктами господарювання. Крім того, до експлуатації (прийняття на озброєння) допускаються зразки озброєння та військової техніки за результатами визначальних відомчих випробувань, проведених іншими державними замовниками. В умовах правового режиму воєнного стану Міністерством оборони здійснюється закупівля не тільки зразків озброєння та військової техніки, прийнятих на озброєння, а й їхніх аналогів, які відповідають необхідним (заявленим) тактико-технічним характеристикам. Ці обставини, а також історична спадщина (переважна частина озброєння та військової техніки залишилася із радянських часів), міжнародна військова допомога, яка включає різні типи озброєння та військової техніки, залежно від наявності таких у союзників, активне використання трофейного озброєння спричинили виникнення проблеми різнотипності озброєння у Збройних Силах України. Збільшення кількості типів озброєння та військової техніки призводить до негативних наслідків у вигляді необхідності створення запасів матеріально-технічних засобів для всієї наявної номенклатури, розгортання ексклюзивних систем технічного обслуговування та ремонту, ускладнення підготовки особового складу. Для зменшення різнотипності озброєння та військової техніки у Збройних Силах України під час їхньої закупівлі у різних виробників пропонується розглянути алгоритм перегляду пропозицій та координації дій замовників з метою вибору обмеженої кількості типів озброєння. Це дозволить упорядкувати процеси закупівлі озброєння та військової техніки для військ (сил), а також підвищити ефективність закупівель.
- 1 December 2021
- Published by National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications) in Artificial Intelligence
- Vol. 26 (jai2021.26) , 78-87
Hybrid method of intellectual diagnosis and forecasting of complex technical systems
Modern control and diagnostic systems (CDS) usually determine only the technical condition (TC) at the current time, ie the CDS answers the question: a complex technical system (CTS) should be considered operational or not, and may provide little information on performance CTS even in the near future. Therefore, the existing scenarios of CDS operation do not provide for the assessment of the possibility of gradual failures, ie there is no forecasting of the technical condition. The processes of parameter degradation and degradation prediction are stochastic processes, the “behavior” of which is influenced by a combination of external and internal factors, so the deg-radation process can be described as a function that depends on changes in the internal parameters of CTS. The hybrid method involves the following steps. The first is to determine the set of initial characteristics that characterize the CTS vehicle. The second is the establishment of precautionary tolerances of degradation values of the characteristics that characterize the pre-failure technical con-dition of the CTS. The third is to determine the rational composition of informative indicators, which maximally determine the "behavior" of the initial characteristics. The fourth — implementa-tion of multiparameter monitoring, fixation of values of the controlled characteristics, formation of an information array of values of characteristics. Fifth — the adoption of a general model of the process of changing the characteristics of the CTS. Sixth — the formation of a real model of the process of changing the characteristics of Y(t) on the basis of an information array of values of char-acteristics obtained by multi-parameter monitoring. Seventh — forecasting the time of possible oc-currence of the pre-failure state of the CTS, which is carried out by extrapolating the obtained real model of the process of changing the characteristics of Y(t). It is proposed to use two types of mod-els: for medium- and long-term forecasting - polynomial models, for short-term forecasting — a lin-ear extrapolation model. At the final stage, forecast errors are determined for all types of models of degradation of pa-rameters and characteristics. Based on the results of the forecast verification, the models are adjust-ed
- 1 December 2021
- Published by National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications) in Artificial Intelligence
- Vol. 26 (jai2021.26) , 78-87
Hybrid method of intellectual diagnosis and forecasting of complex technical systems
Modern control and diagnostic systems (CDS) usually determine only the technical condition (TC) at the current time, ie the CDS answers the question: a complex technical system (CTS) should be considered operational or not, and may provide little information on performance CTS even in the near future. Therefore, the existing scenarios of CDS operation do not provide for the assessment of the possibility of gradual failures, ie there is no forecasting of the technical condition. The processes of parameter degradation and degradation prediction are stochastic processes, the “behavior” of which is influenced by a combination of external and internal factors, so the deg-radation process can be described as a function that depends on changes in the internal parameters of CTS. The hybrid method involves the following steps. The first is to determine the set of initial characteristics that characterize the CTS vehicle. The second is the establishment of precautionary tolerances of degradation values of the characteristics that characterize the pre-failure technical con-dition of the CTS. The third is to determine the rational composition of informative indicators, which maximally determine the "behavior" of the initial characteristics. The fourth — implementa-tion of multiparameter monitoring, fixation of values of the controlled characteristics, formation of an information array of values of characteristics. Fifth — the adoption of a general model of the process of changing the characteristics of the CTS. Sixth — the formation of a real model of the process of changing the characteristics of Y(t) on the basis of an information array of values of char-acteristics obtained by multi-parameter monitoring. Seventh — forecasting the time of possible oc-currence of the pre-failure state of the CTS, which is carried out by extrapolating the obtained real model of the process of changing the characteristics of Y(t). It is proposed to use two types of mod-els: for medium- and long-term forecasting - polynomial models, for short-term forecasting — a lin-ear extrapolation model. At the final stage, forecast errors are determined for all types of models of degradation of pa-rameters and characteristics. Based on the results of the forecast verification, the models are adjust-ed