Ірина Мельник
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Ірина Мельник has a total of 8 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Antonina Karnaukhova
Borys Grinchenko Kyiv University
1 shared publication - Liudmyla Zahorodnia
Oleksandr Dovzenko Hlukhiv National Pedagogical University
1 shared publication Mariya Chepil
1 shared publication- Oresta Karpenko
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
1 shared publication - Tetiana Marieieva
Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University
1 shared publication - Володимир Антонюк
Волинський національний університет імені Лесі Українки
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 11 September 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 4,p. 117-123
НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА ЗДОБУВАЧІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ – НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ
У статті розглядаються питання науково-дослідної роботи здобувачів освіти, компоненти та функції науково-дослідної роботи. Виділяються види та форми науково-дослідної роботи у навчальний та позанавчальний час. Особливу практичну значущість набувають уміння фахівця адекватно сприймати складні ситуації життя, правильно їх оцінювати, швидко адаптуватися до нових пізнавальних ситуацій, цілеспрямовано переробляти наявну інформацію, шукати та доповнювати її, знати закономірності її оптимального використання, прогнозувати результати діяльності, використовуючи свій інтелектуальний і творчий потенціал. На кожному рівні навчання необхідно розвивати у здобувачів освіти творче мислення, дослідницькі вміння, без яких важко як продовжувати освіту, так і реалізовуватися на ринку праці. У зв'язку із цим науково-дослідна діяльність набуває все більшого значення та перетворюється в один з основних компонентів професійної підготовки майбутнього фахівця. Науково-дослідницька діяльність вдосконалює не лише професійний рівень, а й формує специфічні навички та звички, відповідний склад мислення та спілкування. У зв’язку з новими вимогами до якості підготовки спеціалістів дошкільної освіти, відповідаючи потребам прискореного науково-технічного і соціально-економічного розвитку країни, науково-дослідницька діяльність здобувачів освіти розглядається як важливий фактор удосконалення всієї системи підготовки спеціалістів дошкільної освіти. Науково-дослідницька діяльність дозволяє поглибити професійне спрямування освіти, виховувати спеціалістів з високим творчим потенціалом і впливає на формування соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців дошкільної освіти. З метою успішного керівництва науково-дослідною роботою здобувачів дошкільної освіти, динамікою її складових елементів, викладачеві необхідно чітко уявляти її головні завдання: об’єкт та предмет дослідження, план та методи дослідження. Стратегічним завданням у цьому напрямку є передбачення таких умов та засобів, форм і змісту діяльності, які є найбільш сприятливими й оптимальними для розвитку і удосконалення науково- дослідної роботи здобувачів дошкільної освіти у ЗВО
- 11 September 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 4,p. 117-123
Open AccessНАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА ЗДОБУВАЧІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ – НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ
У статті розглядаються питання науково-дослідної роботи здобувачів освіти, компоненти та функції науково-дослідної роботи. Виділяються види та форми науково-дослідної роботи у навчальний та позанавчальний час. Особливу практичну значущість набувають уміння фахівця адекватно сприймати складні ситуації життя, правильно їх оцінювати, швидко адаптуватися до нових пізнавальних ситуацій, цілеспрямовано переробляти наявну інформацію, шукати та доповнювати її, знати закономірності її оптимального використання, прогнозувати результати діяльності, використовуючи свій інтелектуальний і творчий потенціал. На кожному рівні навчання необхідно розвивати у здобувачів освіти творче мислення, дослідницькі вміння, без яких важко як продовжувати освіту, так і реалізовуватися на ринку праці. У зв'язку із цим науково-дослідна діяльність набуває все більшого значення та перетворюється в один з основних компонентів професійної підготовки майбутнього фахівця. Науково-дослідницька діяльність вдосконалює не лише професійний рівень, а й формує специфічні навички та звички, відповідний склад мислення та спілкування. У зв’язку з новими вимогами до якості підготовки спеціалістів дошкільної освіти, відповідаючи потребам прискореного науково-технічного і соціально-економічного розвитку країни, науково-дослідницька діяльність здобувачів освіти розглядається як важливий фактор удосконалення всієї системи підготовки спеціалістів дошкільної освіти. Науково-дослідницька діяльність дозволяє поглибити професійне спрямування освіти, виховувати спеціалістів з високим творчим потенціалом і впливає на формування соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців дошкільної освіти. З метою успішного керівництва науково-дослідною роботою здобувачів дошкільної освіти, динамікою її складових елементів, викладачеві необхідно чітко уявляти її головні завдання: об’єкт та предмет дослідження, план та методи дослідження. Стратегічним завданням у цьому напрямку є передбачення таких умов та засобів, форм і змісту діяльності, які є найбільш сприятливими й оптимальними для розвитку і удосконалення науково- дослідної роботи здобувачів дошкільної освіти у ЗВО
- Open Access
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 2,p. 32-38
СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ГУМАНІТАРНОЇ ПАРАДИГМИ
В статті розглянуто теоретичні аспекти професійного становлення майбутнього педагога дошкільної освіти в контексті гуманітарної парадигми. З позицій аксіологічного акмеологічного, компетентнісного підходу гуманістичної педагогіки висвітлюється сутність професійної самоосвіти, її ролі в професійному зростанні фахівця дошкільної освіти. Акцентовано на ролі освітнього середовища, потенціалу психолого-педагогічних освітніх компонентів, у професійному становленні майбутнього педагога. Розкрито сутність понять «професійна самоосвіта», «психологічна готовність». Виділені ключові принципи, що забезпечують успішність професійної самоосвіти, а саме: єдність навчання й виховання, цілеспрямованість, мотивація, реальність, практичність, наступність. У статті розкрито зміст означених принципів. Означено сутність і специфіку психолого-педагогічної підготовки фахівців дошкільної освіти, яка має низку особливостей. Вказано , що педагогу, перш ніж стати суб’єктом діяльності, треба бути об’єктом самопізнання й саморозвитку. Відтак це цілий процес професійного зростання, який сприяє особистісному самовизначенню, осмисленню ним себе і своєї професійної діяльності. З огляду на це окреслюється актуальність поставленої проблеми: професійне становлення педагога дошкільної освіти в контексті гуманітарної парадигми. Акцентовано, що процес професійної самоосвіти вимагає високої відповідальності, самостійності педагога, усвідомлення вагомої ролі педагога у житті дошкільника, а відтак знань особливостей індивідуально-психологічного розвитку дітей дошкільного віку. Висхідним у трактуванні сутності поняття «професійна самоосвіта» відзначено творчу спрямованість майбутнього педагога на розвиток особистісних та професійних якостей, вдосконалення методичної компетентності, прагнення до реалізації своїх потенційних можливостей.
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 2,p. 32-38
Open AccessСТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ГУМАНІТАРНОЇ ПАРАДИГМИ
В статті розглянуто теоретичні аспекти професійного становлення майбутнього педагога дошкільної освіти в контексті гуманітарної парадигми. З позицій аксіологічного акмеологічного, компетентнісного підходу гуманістичної педагогіки висвітлюється сутність професійної самоосвіти, її ролі в професійному зростанні фахівця дошкільної освіти. Акцентовано на ролі освітнього середовища, потенціалу психолого-педагогічних освітніх компонентів, у професійному становленні майбутнього педагога. Розкрито сутність понять «професійна самоосвіта», «психологічна готовність». Виділені ключові принципи, що забезпечують успішність професійної самоосвіти, а саме: єдність навчання й виховання, цілеспрямованість, мотивація, реальність, практичність, наступність. У статті розкрито зміст означених принципів. Означено сутність і специфіку психолого-педагогічної підготовки фахівців дошкільної освіти, яка має низку особливостей. Вказано , що педагогу, перш ніж стати суб’єктом діяльності, треба бути об’єктом самопізнання й саморозвитку. Відтак це цілий процес професійного зростання, який сприяє особистісному самовизначенню, осмисленню ним себе і своєї професійної діяльності. З огляду на це окреслюється актуальність поставленої проблеми: професійне становлення педагога дошкільної освіти в контексті гуманітарної парадигми. Акцентовано, що процес професійної самоосвіти вимагає високої відповідальності, самостійності педагога, усвідомлення вагомої ролі педагога у житті дошкільника, а відтак знань особливостей індивідуально-психологічного розвитку дітей дошкільного віку. Висхідним у трактуванні сутності поняття «професійна самоосвіта» відзначено творчу спрямованість майбутнього педагога на розвиток особистісних та професійних якостей, вдосконалення методичної компетентності, прагнення до реалізації своїх потенційних можливостей.
- Open Access
- 23 April 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 1,p. 40-46
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
У статті висвітлено теоретичний аналіз процесу професійної підготовки вихователя ЗДО у світлі сучасних вимог, відображених у державних документах і законодавчих актах. Презентовані позиції сучасних науковців, котрі значно збагатили потенціал дошкільної педагогіки інформаці- єю про ключові аспекти теоретико-практичної підготовки фахівців дошкільної освіти. Акцентовано, що головною постаттю освітнього процесу у ЗДО є вихователь. Відтак високий рівень його професіоналізму педагогічної майстерності, професійної компетентності, особистісні якості та соціальна позиція, які формуються в процесі фахової підготовки у ЗВО, безперечно забезпечуватимуть успішний гармоній- ний розвиток дошкільника. У статті розглянуто сутність педагогічної майстерності вихователя як важливого чинника організації освітнього процесу у закладі дошкільної освіти, що передбачає досягнення найвищих результатів у розвитку дитини за найменших часових затрат. Наголошено на прямій залежності професійної компетентності вихователя, його педагогічної майстерності від правильного добору методів та прийомів його професійного впливу на вихованців, батьків. Зазначено, що процес професійної підготовки вихователя повинен спрямовуватись на пріоритетність фор- мування суб’єктивності дитини як основного здобувача знань, котрій притаманне творче мислення, креатив- ність, самостійність у прийнятті рішень та адаптацію до швидкозмінних умов сучасного життя. На основі узагальнення наукових пошуків виділено функціональну характеристику діяльності вихователя ЗДО як передумову успішної професійної підготовки. У статті зроблені виважені висновки, окреслено перспективи подальших наукових пошуків.
- 23 April 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 1,p. 40-46
Open AccessТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
У статті висвітлено теоретичний аналіз процесу професійної підготовки вихователя ЗДО у світлі сучасних вимог, відображених у державних документах і законодавчих актах. Презентовані позиції сучасних науковців, котрі значно збагатили потенціал дошкільної педагогіки інформаці- єю про ключові аспекти теоретико-практичної підготовки фахівців дошкільної освіти. Акцентовано, що головною постаттю освітнього процесу у ЗДО є вихователь. Відтак високий рівень його професіоналізму педагогічної майстерності, професійної компетентності, особистісні якості та соціальна позиція, які формуються в процесі фахової підготовки у ЗВО, безперечно забезпечуватимуть успішний гармоній- ний розвиток дошкільника. У статті розглянуто сутність педагогічної майстерності вихователя як важливого чинника організації освітнього процесу у закладі дошкільної освіти, що передбачає досягнення найвищих результатів у розвитку дитини за найменших часових затрат. Наголошено на прямій залежності професійної компетентності вихователя, його педагогічної майстерності від правильного добору методів та прийомів його професійного впливу на вихованців, батьків. Зазначено, що процес професійної підготовки вихователя повинен спрямовуватись на пріоритетність фор- мування суб’єктивності дитини як основного здобувача знань, котрій притаманне творче мислення, креатив- ність, самостійність у прийнятті рішень та адаптацію до швидкозмінних умов сучасного життя. На основі узагальнення наукових пошуків виділено функціональну характеристику діяльності вихователя ЗДО як передумову успішної професійної підготовки. У статті зроблені виважені висновки, окреслено перспективи подальших наукових пошуків.
- Open Access
- 27 May 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 2,p. 13-19
ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ
Науково-дослідна робота майбутніх педагогів є невід’ємною складовою їх професійної підготовки. Стаття присвячена аналізу ключових понять та етапів здійснення науково-педагогічного дослідження. На основі аналізу наукової літератури подано характеристику сутності методології педагогіки та її розвитку, структури, організації та проведення науково-педагогічного дослідження. Мета статті полягає у висвітленні узагальнених особливостей підготовки майбутніх педагогів до науково-дослідної роботи в педагогічному дискурсі, обґрунтуванні ефективних умов успіху досліджуваного процесу. У статті висвітлено специфіку організації науково-педагогічного дослідження як процесу пізнання об’єкта чи процесу в галузі освіти, що реалізується за допомогою взаємопов’язаних методів. Акцентовано увагу на трьох рівнях науково-педагогічного дослідження: емпіричний, теоретичний, методологічний, детально охарактеризовано їх змістову характеристику. Розкрито особливості розвитку концепції дослідження, що передбачає виявлення суперечностей, визначення проблеми дослідження, визначення його мети і завдань, формування критеріїв достовірності наукового знання, конкретизації наукового апарату (об’єкт дослідження, предмет дослідження, мета, етапи, форми організації, зміст освіти). Подано характеристику різних методів дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, формалізація, індукція, дедукція, аналогія, моделювання) і практичні (вивчення джерельної бази, спостереження, вимірювання, опитування, тестування, анкетування, експертна оцінка). Запропоновано організаційно-педагогічні умови ефективності успіху досліджуваного процесу, передусім доцільність створення належного, сприятливого освітнього середовища, забезпечення суб’єкт-суб’єктних стосунків між викладачем та здобувачем освіти, мотивація науково-дослідної роботи. Сформульовано висновки, які зводяться до наступної тези: науково-дослідна робота здобувачів освіти важлива складова їх професіоналізму, безперечна умова розкриття їх творчого потенціалу. Окреслено перспективу подальшого наукового пошуку.
- 27 May 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 2,p. 13-19
Open AccessОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ
Науково-дослідна робота майбутніх педагогів є невід’ємною складовою їх професійної підготовки. Стаття присвячена аналізу ключових понять та етапів здійснення науково-педагогічного дослідження. На основі аналізу наукової літератури подано характеристику сутності методології педагогіки та її розвитку, структури, організації та проведення науково-педагогічного дослідження. Мета статті полягає у висвітленні узагальнених особливостей підготовки майбутніх педагогів до науково-дослідної роботи в педагогічному дискурсі, обґрунтуванні ефективних умов успіху досліджуваного процесу. У статті висвітлено специфіку організації науково-педагогічного дослідження як процесу пізнання об’єкта чи процесу в галузі освіти, що реалізується за допомогою взаємопов’язаних методів. Акцентовано увагу на трьох рівнях науково-педагогічного дослідження: емпіричний, теоретичний, методологічний, детально охарактеризовано їх змістову характеристику. Розкрито особливості розвитку концепції дослідження, що передбачає виявлення суперечностей, визначення проблеми дослідження, визначення його мети і завдань, формування критеріїв достовірності наукового знання, конкретизації наукового апарату (об’єкт дослідження, предмет дослідження, мета, етапи, форми організації, зміст освіти). Подано характеристику різних методів дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, формалізація, індукція, дедукція, аналогія, моделювання) і практичні (вивчення джерельної бази, спостереження, вимірювання, опитування, тестування, анкетування, експертна оцінка). Запропоновано організаційно-педагогічні умови ефективності успіху досліджуваного процесу, передусім доцільність створення належного, сприятливого освітнього середовища, забезпечення суб’єкт-суб’єктних стосунків між викладачем та здобувачем освіти, мотивація науково-дослідної роботи. Сформульовано висновки, які зводяться до наступної тези: науково-дослідна робота здобувачів освіти важлива складова їх професіоналізму, безперечна умова розкриття їх творчого потенціалу. Окреслено перспективу подальшого наукового пошуку.
- Open Access
- 1 May 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 1,p. 54-60
ДОМІНАНТИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗДО
В статті висвітлено основні аспекти функціонального спрямування освітнього середовища ЗДО. Акцентовано на актуальності заявленої проблеми в контексті динамічних змін в освіті України на сучасному етапі. Конкретно визначено мету статті, здійснено аналіз наукових досліджень. На основі узагальнення наукових напрацювань обгрунтовано трактування понять «освітнє середовище» та близьких до нього, а саме: «глобальне освітнє середовище», локальне освітнє середовище», «освітній простір». Подано власне трактування категорії «освітнє середовище ЗДО», виокремлено його складові: особистісний компонент, предметно-просторовий, організаційно діяльнісний. Визначено умови їх реалізації. Зазначено, що освітнє середовище ЗДО є різноаспектною, поліфункціональною системою, потребує постійного вдосконалення. Виділено провідні принципи функціонування освітнього середовища ЗДО: індивідуалізації, партнерства, універсальності, відкритості. Подано характеристику новітніх технологій та методик, що сприяють реалізації усіх складових компонентів освітнього середовища ЗДО. Акцентовано на важливості створення умов для забезпечення усіх видів діяльності дошкільника в освітньому середовищі з метою повноцінного розвитку особистості. Зауважено на актуальності впровадження педагогіки партнерства. Підкреслено доцільність застосування інноваційних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. Акцентовано на необхідності надання дошкільникам можливості вільно вибирати вид діяльності, визначати ступень участі в ній, способи її здійснення. Доведено ефективність окреслених інновацій у процесі розкриття особистісного потенціалу вихованців. Окреслено виважені висновки та перспективи досліджень заявленої проблеми.
- 1 May 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 1,p. 54-60
Open AccessДОМІНАНТИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗДО
В статті висвітлено основні аспекти функціонального спрямування освітнього середовища ЗДО. Акцентовано на актуальності заявленої проблеми в контексті динамічних змін в освіті України на сучасному етапі. Конкретно визначено мету статті, здійснено аналіз наукових досліджень. На основі узагальнення наукових напрацювань обгрунтовано трактування понять «освітнє середовище» та близьких до нього, а саме: «глобальне освітнє середовище», локальне освітнє середовище», «освітній простір». Подано власне трактування категорії «освітнє середовище ЗДО», виокремлено його складові: особистісний компонент, предметно-просторовий, організаційно діяльнісний. Визначено умови їх реалізації. Зазначено, що освітнє середовище ЗДО є різноаспектною, поліфункціональною системою, потребує постійного вдосконалення. Виділено провідні принципи функціонування освітнього середовища ЗДО: індивідуалізації, партнерства, універсальності, відкритості. Подано характеристику новітніх технологій та методик, що сприяють реалізації усіх складових компонентів освітнього середовища ЗДО. Акцентовано на важливості створення умов для забезпечення усіх видів діяльності дошкільника в освітньому середовищі з метою повноцінного розвитку особистості. Зауважено на актуальності впровадження педагогіки партнерства. Підкреслено доцільність застосування інноваційних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. Акцентовано на необхідності надання дошкільникам можливості вільно вибирати вид діяльності, визначати ступень участі в ній, способи її здійснення. Доведено ефективність окреслених інновацій у процесі розкриття особистісного потенціалу вихованців. Окреслено виважені висновки та перспективи досліджень заявленої проблеми.
- Open Access
- 20 December 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 5,p. 15-21
СКЛАДОВІ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ МАЙБУТНОГО ПЕДАГОГА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Стаття висвітлює сутнісну характеристику інтегрованої особистісної якості педагога дошкільної освіти – конкурентоздатності. Актуальність обраного аспекту дослідження зумовлена інтенсивним розширенням міжнародних зв’язків, входженням України в європейський простір. Змінами освітньої парадигми і напрямку набуття фахівцями з вищою освітою системи значущих компетенцій. У статті визначено конкретну мету дослідження, яка полягає в узагальненні наявних наукових підходів щодо сутності конкурентоздатності майбутнього працівника дошкільної освіти, з акцентом на уточненні складових досліджуваного феномену. Методологічним підгрунтям обраного аспекту вивчення є акмеологічний, аксіологічний, компетентнісний підходи, що передбачають вивчення заявленого аспекту з позицій професійної зрілості, ціннісного ставлення до своєї діяльності та її результатів, комплексне засвоєння різних знань і способів практичної діяльності шляхом підвищення своєї кваліфікації, набуття системи компетенцій. Наукова новизна нашого дослідження полягає в тому, що вперше науково обгрунтовано необхідність конкурентоздатності як важливої інтегративної якості професіонала дошкільної освіти. Обгрунтовано доцільність компетентнісного підходу у вивченні дефініцій «конкурентоздатність», необхідність розгляду сутнісної характеристики його у зв’язку з такими, як : «професіоналізм», «професійна компетентність», «компетентність», «компетенція», «особистісно-професійний розвиток», «мобільність», «педагогічна майстерність». Автором виокремлено ключові характеристики конкурентоздатності, такі як: гнучкість, оперативність, емоційність, мобільність, експресивність, стійкість, швидкість реакції. Визначені критерії та складові структури конкурентоздатності, а саме: ціннісно-мотиваційний, особистісно-рефлексивний, компетентнісно-діяльнісний.
- 20 December 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 5,p. 15-21
Open AccessСКЛАДОВІ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ МАЙБУТНОГО ПЕДАГОГА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Стаття висвітлює сутнісну характеристику інтегрованої особистісної якості педагога дошкільної освіти – конкурентоздатності. Актуальність обраного аспекту дослідження зумовлена інтенсивним розширенням міжнародних зв’язків, входженням України в європейський простір. Змінами освітньої парадигми і напрямку набуття фахівцями з вищою освітою системи значущих компетенцій. У статті визначено конкретну мету дослідження, яка полягає в узагальненні наявних наукових підходів щодо сутності конкурентоздатності майбутнього працівника дошкільної освіти, з акцентом на уточненні складових досліджуваного феномену. Методологічним підгрунтям обраного аспекту вивчення є акмеологічний, аксіологічний, компетентнісний підходи, що передбачають вивчення заявленого аспекту з позицій професійної зрілості, ціннісного ставлення до своєї діяльності та її результатів, комплексне засвоєння різних знань і способів практичної діяльності шляхом підвищення своєї кваліфікації, набуття системи компетенцій. Наукова новизна нашого дослідження полягає в тому, що вперше науково обгрунтовано необхідність конкурентоздатності як важливої інтегративної якості професіонала дошкільної освіти. Обгрунтовано доцільність компетентнісного підходу у вивченні дефініцій «конкурентоздатність», необхідність розгляду сутнісної характеристики його у зв’язку з такими, як : «професіоналізм», «професійна компетентність», «компетентність», «компетенція», «особистісно-професійний розвиток», «мобільність», «педагогічна майстерність». Автором виокремлено ключові характеристики конкурентоздатності, такі як: гнучкість, оперативність, емоційність, мобільність, експресивність, стійкість, швидкість реакції. Визначені критерії та складові структури конкурентоздатності, а саме: ціннісно-мотиваційний, особистісно-рефлексивний, компетентнісно-діяльнісний.
- Open Access
- 27 June 2023
- Published by RGSA- Revista de Gestao Social e Ambiental in Revista de Gestão Social e Ambiental
- Vol. 17 (5) , e03389
Crisis Challenges in Societal Development and the Peculiarities of Preparing Preschool Education Specialists in these Conditions
Objective: The objective of this study is to assess the principal features of professional and personal training for future preschool education specialists in crisis situations, outline the forms of training, and analyze the viewpoints of future specialists and their educators on the practical aspects of this issue. Theoretical framework: The study builds upon existing theoretical frameworks related to professional and personal training for educators, crisis situations in the field of education, and the specific context of preschool education. Method: The research employs methods such as analysis, synthesis, generalization of information, and the analytical and bibliographic approach. An online survey is conducted to gather practical insights into the training of future preschool education specialists in crisis conditions. Results and conclusion: The findings of the research shed light on the principal features of professional and personal training for future preschool education specialists in crisis situations. The study highlights various forms of training that are effective in preparing specialists to navigate crises. The analysis of survey results provides valuable insights into the perspectives of future specialists and their educators regarding the most significant practical aspects of training in crisis conditions. Implications of the research: The study's findings have several implications for the field of preschool education. It emphasizes the importance of incorporating crisis preparedness and management into the training curriculum for future preschool education specialists. This can help them develop the necessary skills and knowledge to handle various crisis situations effectively. Originality/value: This study contributes to the existing body of knowledge by specifically focusing on professional and personal training for future preschool education specialists in crisis situations. It offers insights into the practical aspects of training and provides valuable perspectives from both future specialists and their educators.
- 27 June 2023
- Published by RGSA- Revista de Gestao Social e Ambiental in Revista de Gestão Social e Ambiental
- Vol. 17 (5) , e03389
Open AccessCrisis Challenges in Societal Development and the Peculiarities of Preparing Preschool Education Specialists in these Conditions
Objective: The objective of this study is to assess the principal features of professional and personal training for future preschool education specialists in crisis situations, outline the forms of training, and analyze the viewpoints of future specialists and their educators on the practical aspects of this issue. Theoretical framework: The study builds upon existing theoretical frameworks related to professional and personal training for educators, crisis situations in the field of education, and the specific context of preschool education. Method: The research employs methods such as analysis, synthesis, generalization of information, and the analytical and bibliographic approach. An online survey is conducted to gather practical insights into the training of future preschool education specialists in crisis conditions. Results and conclusion: The findings of the research shed light on the principal features of professional and personal training for future preschool education specialists in crisis situations. The study highlights various forms of training that are effective in preparing specialists to navigate crises. The analysis of survey results provides valuable insights into the perspectives of future specialists and their educators regarding the most significant practical aspects of training in crisis conditions. Implications of the research: The study's findings have several implications for the field of preschool education. It emphasizes the importance of incorporating crisis preparedness and management into the training curriculum for future preschool education specialists. This can help them develop the necessary skills and knowledge to handle various crisis situations effectively. Originality/value: This study contributes to the existing body of knowledge by specifically focusing on professional and personal training for future preschool education specialists in crisis situations. It offers insights into the practical aspects of training and provides valuable perspectives from both future specialists and their educators.
- Open Access
- 24 May 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 1,p. 31-38
АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СПОСОБІВ МІРКУВАННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Актуальність обраного аспекту дослідження детермінована вимогами Нової української школи щодо розвитку комунікативної компетентності підростаючого покоління, зокрема виховання мовної особистості, формування мовленнєвої компетенції дитини. Сказане об’єктивує посилення уваги до проблеми формування способів міркування у дітей старшого дошкільного віку. Методологічним підгрунтям нашого дослідження є теоретико – методичні напрацювання лінгводидактів, психолінгвістів, філологів про роль зв’язного мовлення у навчанні дошкільників рідної мови, про важливість методики формування у дітей старшого дошкільного віку способів міркування як важливого етапу мовної підготовки дітей до навчання у школі. Мета статті полягає в теоретичному узагальненні досліджень з проблеми формування у дітей старшого дошкільного віку способів міркування, виокремленні ключових завдань і принципів означеного процесу. Новизна нашого дослідження полягає в наступних положеннях: вперше категорія «міркування» розглядається в контексті мовленнєвого розвитку старшого дошкільника; узагальненні наукових підходів до практикування категорій «зв’язне мовлення», «монологічне мовлення», «міркування». Підкреслено, що розвиток зв’язного мовлення у старших дошкільників займає провідну роль у процесі їх мовного розвитку. Розмежовано поняття «діалогічне» й «монологічне мовлення», акцентовано на їх особливостях. У статті зроблені виважені висновки. Узагальнено, що застосування у практиці дошкільного навчання ефективних методів, прийомів сприяє активізація розвитку навичок міркування старших дошкільників. Акцентовано, що основною рушійною силою навчання в умовах закладу дошкільної освіти є зацікавленість дошкільника.
- 24 May 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 1,p. 31-38
Open AccessАСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СПОСОБІВ МІРКУВАННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Актуальність обраного аспекту дослідження детермінована вимогами Нової української школи щодо розвитку комунікативної компетентності підростаючого покоління, зокрема виховання мовної особистості, формування мовленнєвої компетенції дитини. Сказане об’єктивує посилення уваги до проблеми формування способів міркування у дітей старшого дошкільного віку. Методологічним підгрунтям нашого дослідження є теоретико – методичні напрацювання лінгводидактів, психолінгвістів, філологів про роль зв’язного мовлення у навчанні дошкільників рідної мови, про важливість методики формування у дітей старшого дошкільного віку способів міркування як важливого етапу мовної підготовки дітей до навчання у школі. Мета статті полягає в теоретичному узагальненні досліджень з проблеми формування у дітей старшого дошкільного віку способів міркування, виокремленні ключових завдань і принципів означеного процесу. Новизна нашого дослідження полягає в наступних положеннях: вперше категорія «міркування» розглядається в контексті мовленнєвого розвитку старшого дошкільника; узагальненні наукових підходів до практикування категорій «зв’язне мовлення», «монологічне мовлення», «міркування». Підкреслено, що розвиток зв’язного мовлення у старших дошкільників займає провідну роль у процесі їх мовного розвитку. Розмежовано поняття «діалогічне» й «монологічне мовлення», акцентовано на їх особливостях. У статті зроблені виважені висновки. Узагальнено, що застосування у практиці дошкільного навчання ефективних методів, прийомів сприяє активізація розвитку навичок міркування старших дошкільників. Акцентовано, що основною рушійною силою навчання в умовах закладу дошкільної освіти є зацікавленість дошкільника.
- 23 December 2022
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 4,p. 16-22
КЛЮЧОВІ ПАРАМЕТРИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСВІТНЬО-РОЗВИВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗДО
Стаття висвітлює провідні положення стосовно освітньо-розвивального середовища ЗДО, яке виступає важливим джерелом та чинником впливу на особистісне становлення дитини. Мета статті – узагальнення наукових підходів до сутності поняття «освітньо-розвивальне средовище закладу дошкільної освіти», обгрунтування ключових параметрів його дієвості. У статті акцентується на головній ідеї: модернізація сучасної системи дошкільної освіти неможлива поза діяльністю освітньо-розвивального середовища закладу дошкільної освіти. Ключовим концептом у функціонуванні освітньо-розвивального середовища сучасних закладах дошкільної освіти визначено гуманістично орієнтований підхід – дитиноцентризм. Освітньо-розвивальне середовище визнається важливим джерелом розвитку особистості, де визначальними є суб’єкт-суб’єктні стосунки, а постійне створення ситуації успіху – ключові чинники самореалізації дошкільника в освітньо – розвивальному середовищі. Визначальним у потрактуванні сутнісної характеристики освітньо-розвивального середовища закладу дошкільної освіти є акцент на його функціональному навантаженні, а саме: забезпечення успішного розвитку дитини у всіх її відношеннях. При цьому забезпечення його дієвості можливе за умови ціннісного наповнення педагогічного процесу. При цьому важливим відзначається необхідність врахування вікових та індивідуальних особливостей дошкільників. У змісті статті виокремлені провідні принципи та педагогічні умови успішної реалізації життєдіяльності дошкільників в освітньо-розвивальному середовищі закладу дошкільної освіти. Зроблені висновки та накреслені перспективи подальшого вивчення заявленої проблеми. Узагальнено, що керівним началом організації діяльності освітньо-розвивального середовища має бути спрямування на особистісну орієнтовану модель навчання й виховання.
- 23 December 2022
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 4,p. 16-22
КЛЮЧОВІ ПАРАМЕТРИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСВІТНЬО-РОЗВИВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗДО
Стаття висвітлює провідні положення стосовно освітньо-розвивального середовища ЗДО, яке виступає важливим джерелом та чинником впливу на особистісне становлення дитини. Мета статті – узагальнення наукових підходів до сутності поняття «освітньо-розвивальне средовище закладу дошкільної освіти», обгрунтування ключових параметрів його дієвості. У статті акцентується на головній ідеї: модернізація сучасної системи дошкільної освіти неможлива поза діяльністю освітньо-розвивального середовища закладу дошкільної освіти. Ключовим концептом у функціонуванні освітньо-розвивального середовища сучасних закладах дошкільної освіти визначено гуманістично орієнтований підхід – дитиноцентризм. Освітньо-розвивальне середовище визнається важливим джерелом розвитку особистості, де визначальними є суб’єкт-суб’єктні стосунки, а постійне створення ситуації успіху – ключові чинники самореалізації дошкільника в освітньо – розвивальному середовищі. Визначальним у потрактуванні сутнісної характеристики освітньо-розвивального середовища закладу дошкільної освіти є акцент на його функціональному навантаженні, а саме: забезпечення успішного розвитку дитини у всіх її відношеннях. При цьому забезпечення його дієвості можливе за умови ціннісного наповнення педагогічного процесу. При цьому важливим відзначається необхідність врахування вікових та індивідуальних особливостей дошкільників. У змісті статті виокремлені провідні принципи та педагогічні умови успішної реалізації життєдіяльності дошкільників в освітньо-розвивальному середовищі закладу дошкільної освіти. Зроблені висновки та накреслені перспективи подальшого вивчення заявленої проблеми. Узагальнено, що керівним началом організації діяльності освітньо-розвивального середовища має бути спрямування на особистісну орієнтовану модель навчання й виховання.