VBVasyl Budko

Vasyl Budko

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Vasyl Budko has a total of 33 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:

  • M.O. Budko

    National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", Kyiv, Ukraine, Institute of Renewable Energy NAS Ukraine, Kyiv, Ukraine

    10 shared publications
  • Hanna Karpchuk

    аспірант каф. ВДЕ, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського

    5 shared publications
  • V.B. Pavlov

    Інститут електродинаміки НАН України, пр. Берестейський, 56, Київ, 03057, Україна

    5 shared publications
  • С. О. Кудря

    чл.-кор. НАН України, д-р техн. наук, проф., директор Інституту відновлюваної енергетики НАН України, м. Київ, Україна

    4 shared publications
  • O. Kozachuk

    асистент кафедри відновлюваних джерел енергії факультету електроенерготехніки та автоматики Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (КПІ ім. Ігоря Сікорського), інженер 1 категорії відділу сонячної енергетики Інституту відновлюваної енергетики НАН України

    3 shared publications
  • A. Sahara

    аспірант кафедри відновлюваних джерел енергії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

    2 shared publications

Latest Publications

  • Open Access

    МОДЕЛЮВАННЯ ГІБРИДНОГО РЕЖИМУ РОБОТИ МІКРОМЕРЕЖІ З ДЕКІЛЬКОМА ФОТОЕЛЕКТРИЧНИМИ УСТАНОВКАМИ ТА СИСТЕМОЮ НАКОПИЧЕННЯ

    by В. І. Будько, Д. Є. Коротченко, Бєлік Мілан, О. О Рубаненко, М. О. Будько

    У роботі представлено гібридну мікромережу з двома окремими незалежними фотоелектричними установками і окремою системою накопичення, змодельовану в середовищі DIgSILENT PowerFactory з метою пошуку шляху оптимізації споживання електроенергії з мережі за рахунок власної генерації та системи накопичення, пошуку залежності ефективності використання власної генерації від доступної корисної ємності системи накопичення. Моделювання враховує нерівномірну генерацію фотоелектричних установок, динамічне навантаження, яке присутнє в різних вузлах мікромережі та допустиму глибину розряду системи накопичення енергії. Досліджено три сценарії роботи: коли накопичувач енергії використовується лише для забезпечення резервного живлення, коли дозволена глибина розряду становить 30 % та з глибиною розряду до 70 %. Визначено залежність збільшення корисного самозабезпечення мікромережі за рахунок власної генерації відносно різної глибини розряду системи накопичення. Результати моделювання засвідчили, що за наявності доступного накопичувача можна суттєво зменшити споживання електричної енергії з мережі, навіть у години відсутності генерації, завдяки заздалегідь накопиченій згенерованій енергії, яку одна установка відбирає в іншої, коли та має надлишок електричної енергії. Сценарій з використанням системи накопичення для резервного живлення програє сценаріям з частковим використанням системи накопичення для збільшення використання частки сонячної генерації в енергетичному балансі системи. Завдяки збільшенню допустимої глибини розряду вдалося підвищити рівень самозабезпечення мікромережі за рахунок фотоелектричних станцій з 84,6 до 96,4 %, а також зменшити рівень споживання енергії з зовнішньої мережі на 76,9 %. Наукова цінність цієї роботи полягає в демонстрації спільної роботи двох різних фотоелектричних установок, які звичайними методами керування не мають змоги взаємодіяти між собою безпосередньо, проте завдяки зовнішньому алгоритму керування можна досягти підвищення ефективності роботи обох установок, та енергоефективності обʼєкта в цілому.

  • Open Access

    АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ ПІДХОДІВ ДО РОБОТИ ФЕС З БЛОКАМИ АКБ НА РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

    by В. І. Будько, М. І. Лазорко, Мілан Бєлік, Бабу Бобба Фанеендра, М. О. Будько

    Зростання частки сонячної генерації в структурі електроенергетики супроводжується посиленням нерівномірності вироблення електроенергії та збільшенням обсягів її вимушеного обмеження, що призводить до недовикористання доступного енергетичного ресурсу. У таких умовах системи накопичення енергії розглядаються як ключовий інструмент підвищення фактичного відпуску електроенергії, однак існуючі підходи до їх використання переважно орієнтовані на економічну оптимізацію, а не на максимізацію вироблення. Це зумовлює необхідність переосмислення ролі фотоелектричних станцій з акумуляторними батареями як засобу підвищення ефективності генерації в умовах ринку електроенергії. Метою роботи є системний аналіз сучасних підходів до функціонування фотоелектричних систем з блоками акумулювання енергії в ринкових умовах з позиції їх впливу на обсяг та стабільність вироблення електроенергії. Для досягнення поставленої мети вирішено такі задачі: узагальнено підходи до розгляду систем фотоелектричних станцій з блоком акумуляторних батарей як багатофункціонального ринкового активу; проаналізовано методи оптимізації та стратегії керування накопичувачами; досліджено підходи до моделювання деградації акумуляторів та її вплив на довгострокову ефективність; розглянуто обмеження інверторного обладнання та розподільчих мереж; проаналізовано особливості функціонування ринку електроенергії України в контексті інтеграції систем накопичення. Методично дослідження ґрунтується на порівняльному аналізі сучасних наукових джерел, що охоплюють задачі оптимізації режимів роботи систем фотоелектричних станцій з блоком акумуляторних батарей, моделювання їх технічних характеристик та участі в різних сегментах ринку електроенергії. Особливу увагу приділено узгодженню технічних процесів генерації та накопичення з ринковими механізмами, а також оцінці впливу стратегій керування на фактичний відпуск електроенергії. У результаті встановлено, що ефективність систем фотоелектричних станцій з блоком акумуляторних батарей визначається не лише параметрами накопичувача, але й вибраними режимами його роботи, які впливають на рівень обмеження генерації, використання встановленої потужності та довгострокову доступність енергетичного ресурсу. Показано, що ігнорування деградації акумуляторів та мережевих обмежень призводить до переоцінки ефективності систем, тоді як їх урахування змінює оптимальні стратегії керування. Виявлено відсутність комплексних підходів, які б одночасно враховували ринкові умови, технічні обмеження та зміну характеристик систем у часі. Отримані результати дають змогу сформулювати науково обґрунтовані напрями подальших досліджень, спрямованих на розроблення інтегрованих моделей керування систем фотоелектричних станцій з блоком акумуляторних батарей, орієнтованих на максимізацію фактичного вироблення електроенергії та зменшення її втрат у процесі експлуатації.


  • Open Access

    РОБОТА РЕЗЕРВНОЇ ФОТОЕЛЕКТРИЧНОЇ СТАНЦІЇ ПІД ЧАС ВІДКЛЮЧЕНЬ СПОЖИВАЧІВ ВІД ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ

    by О. Ю. Гаєвський, В. І. Будько, О. Є. Дорошенко, М. О. Будько, О. Gaevskii

    Досліджено роботу мережевої фотоелектричної станції в умовах періодичних відключень електромережі, коли станція працює як резервне джерело живлення. Спроможність з підтримки навантаження залежить від величини добового дефіциту енергії, який визначається співвідношенням генерації, споживання та енергії розряджання акумуляторного блока (АКБ). Цей дефіцит покривається енергією з електромережі, але її можливості обмежуються перериванням енергопостачання протягом доби, які визначаються параметром щільності відключень (ЩВ). На основі моніторингових даних визначена лінійна залежність між дефіцитом енергії, який може покривати мережа, та щільністю відключень. На основі рівнянь добового балансу обміну енергією між компонентами системи (ФЕМ, АКБ, навантаженням) і мережею знайдена залежність необхідної номінальної енергії АКБ від ЩВ за різної потужності заряджання АКБ. Показано, що зі збільшенням ЩВ необхідна ємність АКБ має зростати за залежністю, наближеною до експоненційної. Для оптимального вибору ємності АКБ нами запропонована процедура налаштування надійного енергозабезпечення споживача в різних режимах відключень мережі регулюванням процесу заряджання АКБ. Отримано сімейство регулювальних характеристик у вигляді залежності потужності заряджання від ЩВ для АКБ з різними номінальними енергіями.


  • Open Access

    МОЖЛИВОСТІ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ МІКРОМЕРЕЖ З СИСТЕМАМИ НА ОСНОВІ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ

    by В. І. Будько, Д. Є. Коротченко, Мілан Бєлік, О. О. Рубаненко, М. О. Будько, Milan Belik

    Більшість мереж є застарілими як фізично, так і щодо методів керування, якими вони оперують. Враховуючи значне збільшення кількості кінцевих користувачів, а також енергії, яку вони споживають, і їхній вплив на стійкість загальної мережі, стимулюється розвиток розподілених енергетичних ресурсів, а також інтеграція нових вузлів генерації що використовують енергію відновлюваних джерел. Проте встановлення таких вузлів змінює усталену систему розподілу потужностей та споживання, а отже, виникає потреба в динамічному керуванні навантаженням та генерацією. У цій статті аналізуються різні схеми роботи мікромереж, що є окремими невеликими вузлами загальної енергомережі, в які інтегровано станції, що використовують відновлювані джерела енергії, а також застосовувані методи впливу на підтримку якості електропостачання в мережі. Переваги та недоліки цих методів дозволяють на практиці приймати обґрунтовані рішення щодо підвищення ефективності передачі енергії в мікромережах з інтегрованими установками на основі ВДЕ і в такий спосіб сприяти використанню сонячної генерації для сталого виробництва енергії. Розглянуто проблематику того, що більшість фотоелектричних установок, які були введені в попередні роки, є мережозалежними, що унеможливлює їх проактивний внесок у стабілізацію мережі в разі виникнення аварійного режиму. Як варіант проблема може бути вирішена за рахунок інверторних установок, які формують напругу, оскільки навіть у разі вимкнення мережі та переходу мікромережі в автономний режим вони можуть генерувати власну напругу і підтримувати електрозабезпечення усіх споживачів цієї підмережі. У роботі наведено результати аналізу наукових статей, присвячених керуванню мікромережами та генерувальними установками, а також запропоновано метод керування декількома мікромережами для підвищення ефективності роботи системи розподілу. Сформульовані ідеї потребують подальшого дослідження для пошуку ефективного методу керування декількома вузлами з різними генерувальними установками, для подальшої імплементації в реальні системи розподілу.


  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СОНЯЧНО-ВОДНЕВОЇ АВТОНОМНОЇ ЗАПРАВНОЇ СТАНЦІЇ ЕЛЕКТРОМОБІЛІВ

    by В. І. Будько, Г. Л. Карпчук, О. В. Козачук, М. О. Будько, В. В. Коханєвич, H. Karpchuk

    У цій роботі досліджується можливість розширення використання потенціалу енергії сонячного випромінювання для виробництва зеленого водню в Україні з використанням фотоелектричних станцій як первинного джерела енергії. Зростання популярності електричних транспортних засобів, як-от класичні електромобілі, гібридні та електромобілі на водневих паливних елементах, створює потребу в упровадженні ефективних систем їх заправки зеленим воднем. Автори аналізують різні варіанти реалізації автономних фотоелектричних систем виробництва водню, включно зі схемами з одним та двома буферними акумуляторами для гарантованого забезпечення потреби транспортних засобів на паливних елементах. Висвітлюється важливість використання відновлюваних джерел енергії для компенсації нерегулярного виробництва водню та забезпечення безперервності його постачання для електромобілів. Результати розрахунків показують, що реалізація таких систем є доцільною та перспективною для розвитку екологічно чистого транспорту в Україні. Дослідження містить обґрунтування необхідної потужності зарядної станції та обсягу водневих акумуляторів для оптимізації виробництва й споживання водню в умовах змінної енергетичної ситуації.

  • Open Access

    Technical achievable potential of photovoltaic conversion of solar radiation for the conditions of Ukraine

    by Hanna Karpchuk, Vasyl Budko, Olga Lysenko

    This study investigates solar energy photovoltaic conversion processes while exploring new approaches to identify potential areas for the installation of photovoltaic stations. This research aims to enhance existing methodologies of technical-achievable potential calculation, considering the specificity of territories, the possibility of installing rooftop photovoltaic stations, and the current development of photovoltaic technologies. The developed methodology considers the type of stations, urban building specifics during the calculation of suitable areas for photovoltaic station installation, the potential for installing small and medium rooftop stations, and the modern technical characteristics of photovoltaic modules. The refinement of the PV panels and PV station area ratio calculations revealed that its value depends on the type and power of the station, varying from 0 to 1. This approach simplifies the determination of power capacity of a station that can be installed in a designated area. Consideration of the technical characteristics of the latest photoelectric conversion technologies demonstrates a significant potential increase compared to the existing calculation methodologies. Calculations conducted using the developed methodology revealed that the technically achievable potential of solar energy conversion for Ukraine is 369 TWh/year (254 GWp DC). This figure exceeds the estimations of existing calculation methodologies at least twice. The obtained results showed a significantly greater potential for solar energy in Ukraine, which expands the possibilities of using photovoltaic technologies to supply energy to consumers. This is especially important during the war because of the insufficient electricity production by existing power plants, many of which have been destroyed.


  • Open Access

    АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЙ ФОТОЕЛЕКТРИЧНОГО ПЕРЕТВОРЕННЯ СОНЯЧНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА ЕЛЕКТРИЧНУ ЕНЕРГІЮ

    by Г. Л. Карпчук, В. I. Будько, H. Karpchuk

    Розвиток технологій відновлюваної енергетики з пере-творення енергії сонячного випромінювання на електричну зумовив значний приріст потужностей сонячної електроенергетики, а також спонукає постійно оновлювати прогнози з технічно досяжного потенціалу енергії Сонця при застосуванні фотоелектричного обладнання та устаткування нових поколінь. Мета цієї статті – проведення аналізу існуючих технологій фотоелектричного перетворення сонячного випромінювання на електричну енергію та перспективи їх використання. У роботі наведено аналіз трьох базових технологій перетворення сонячного випромінювання на електричну енергію: термодинамічну, фотоелектричну та комбіновану. Аналіз технологій термодинамічного перетворення енергії сонячного випромінювання показує свою ефективність при переважанні прямого сонячного випромінювання, що в умовах України спостерігається тільки в південних регіонах. З огляду на це більш деталізовано розглянуто технології фотоелектричного перетворення для чотирьох поколінь: кремнієвих, тонкоплівкових, барвникових та перовскітових, які найбільше підходять для помірних широт нашої країни. Усі вони мають відмінності за електричними параметрами, технологією виробництва, матеріалами та ефективністю. Для цих фотоелектричних технологій у роботі наведено математичні залежності, які дають змогу визначити електричні характеристики, параметри для їх порівняння між собою та структурні схеми для наочного зображення відмінностей між ними. Розглянуто досягнення в розробці фотоелектричних технологій за даними провідних світових лабораторій у сфері фотоенергетики, які демонструють сталий розвиток сонячних електричних технологій і підвищення ефективності їх роботи. Наукові положення та висновки, що сформульовані в роботі, базуються на проведених теоретичних дослідженнях, які надають обґрунтування подальшого вивчення теоретично та практично досяжного потенціалу перетворення сонячної енергії на електричну.


  • Open Access

    ПРОГРАМНИЙ АЛГОРИТМ ПІДБОРУ ОПТИМАЛЬНИХ ПАРАМЕТРІВ СОНЯЧНОЇ ЕЛЕКТРОСТАН-ЦІЇ ДЛЯ ПОКРИТТЯ ВЛАСНОГО СПОЖИВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ ОБ’ЄКТА

    by В. I. Будько, Я. В. Вайнштейн, Y. Vainshtein

    Зростання тарифів та підвищення соціальної складової сонячної енергетики призводить до збільшення темпів впровадження сонячних електростанцій як складової внутрішніх електромереж підприємств. Поряд з цим постає питання оптимального, кваліфікованого й водночас швидкого вирішення проблеми з підбором потужності, відповідної до характеру споживання підприємства, чому й присвячена ця робота. В статті проведено аналіз залежностей генерації електричної енергії сонячною електростанцією від параметрів конфігурації масиву фотомодулів за допомогою програмного середовища PVsyst. Результатом статті є розроблений програмний алгоритм з підбору потужності сонячної електростанції відповідно до характеристики споживання та поставленого завдання, результати роботи якого проілюстровані відповідними рисунками.


  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ЗАРЯДНИХ СТАНЦІЙ ЕЛЕКТРОМОБІЛІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ

    by V. Pavlov, V. Budko, M. Budko, H. Karpchuk

    Розглянуто особливості реалізації зарядних станцій електромобілів з використанням вітроелектричних та фотоелектричних енергоустановок та буферних акумуляторів енергії. Умови базуються на врахуванні довжини пробігу електромобіля, енергозабезпеченості станції відновлюваними джерелами енергії, нормованого часу зарядження електромобіля, критичного часу очікування на виконання заявки з обслуговування та площі під встановлення обладнання та устаткування станції. На основі прийнятих умов запропоновано рекомендації по організації зарядних станцій електромобілів з використанням енергії вітру та сонячного випромінювання, яка передбачає на стадії проектування зарядних станцій електромобілів від ВДЕ враховувати специфіку станції, її місце встановлення, визначення необхідної енергоємності буферної акумуляторної батареї, визначення необхідної потужності генеруючого устаткування на основі ВДЕ, вибір обладнання та устаткування необхідного для реалізації зарядних станцій електромобілів з використанням ВДЕ, розробку технічної пропозиції для її розгляду та затвердження органами місцевого самоврядування.


  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ЗАРЯДНИХ СТАНЦІЙ ЕЛЕКТРОМОБІЛІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ

    by V. Pavlov, V. Budko, M. Budko, H. Karpchuk

    Розглянуто особливості реалізації зарядних станцій електромобілів з використанням вітроелектричних та фотоелектричних енергоустановок та буферних акумуляторів енергії. Умови базуються на врахуванні довжини пробігу електромобіля, енергозабезпеченості станції відновлюваними джерелами енергії, нормованого часу зарядження електромобіля, критичного часу очікування на виконання заявки з обслуговування та площі під встановлення обладнання та устаткування станції. На основі прийнятих умов запропоновано рекомендації по організації зарядних станцій електромобілів з використанням енергії вітру та сонячного випромінювання, яка передбачає на стадії проектування зарядних станцій електромобілів від ВДЕ враховувати специфіку станції, її місце встановлення, визначення необхідної енергоємності буферної акумуляторної батареї, визначення необхідної потужності генеруючого устаткування на основі ВДЕ, вибір обладнання та устаткування необхідного для реалізації зарядних станцій електромобілів з використанням ВДЕ, розробку технічної пропозиції для її розгляду та затвердження органами місцевого самоврядування.