Abstract
У роботі представлено гібридну мікромережу з двома окремими незалежними фотоелектричними установками і окремою системою накопичення, змодельовану в середовищі DIgSILENT PowerFactory з метою пошуку шляху оптимізації споживання електроенергії з мережі за рахунок власної генерації та системи накопичення, пошуку залежності ефективності використання власної генерації від доступної корисної ємності системи накопичення. Моделювання враховує нерівномірну генерацію фотоелектричних установок, динамічне навантаження, яке присутнє в різних вузлах мікромережі та допустиму глибину розряду системи накопичення енергії. Досліджено три сценарії роботи: коли накопичувач енергії використовується лише для забезпечення резервного живлення, коли дозволена глибина розряду становить 30 % та з глибиною розряду до 70 %. Визначено залежність збільшення корисного самозабезпечення мікромережі за рахунок власної генерації відносно різної глибини розряду системи накопичення. Результати моделювання засвідчили, що за наявності доступного накопичувача можна суттєво зменшити споживання електричної енергії з мережі, навіть у години відсутності генерації, завдяки заздалегідь накопиченій згенерованій енергії, яку одна установка відбирає в іншої, коли та має надлишок електричної енергії. Сценарій з використанням системи накопичення для резервного живлення програє сценаріям з частковим використанням системи накопичення для збільшення використання частки сонячної генерації в енергетичному балансі системи. Завдяки збільшенню допустимої глибини розряду вдалося підвищити рівень самозабезпечення мікромережі за рахунок фотоелектричних станцій з 84,6 до 96,4 %, а також зменшити рівень споживання енергії з зовнішньої мережі на 76,9 %. Наукова цінність цієї роботи полягає в демонстрації спільної роботи двох різних фотоелектричних установок, які звичайними методами керування не мають змоги взаємодіяти між собою безпосередньо, проте завдяки зовнішньому алгоритму керування можна досягти підвищення ефективності роботи обох установок, та енергоефективності обʼєкта в цілому.

This publication has 26 references indexed in Scilit: