INIryna Nechayeva

Iryna Nechayeva

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Iryna Nechayeva has a total of 28 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Theoretical and Methodological Foundations of Formation and Classification of Regional Development Projects Under Decentralization and European Integration

    by Iryna Nechayeva

    The article investigates modern transformations in the field of state regional policy and project management in Ukraine. It examines the transition from a rigid administrative-territorial division to a functional analysis of territories, which correlates with the 2025 reform and OECD and EU standards. The study conducts a linguistic, legal, and essential analysis and proves the feasibility of introducing the definition of "regional development project" into scientific circulation, as opposed to the traditional term "project of regional development". The author proposes an interpretation of this concept through the prism of five dimensions: subsidiary, spatial-functional, managerial, financial-market, and result-oriented. A seven-component classification of regional development projects is scientifically substantiated and developed. It is determined that this classification serves as a practical matrix for management decision-making, enabling governance bodies to diversify funding sources (including PPPs, green bonds, and crowdfunding), target specific risks, and flexibly integrate international management standards.

  • Open Access

    A Hybrid Decision Support Framework for Managing Logistics Infrastructure Relocation Under Crisis Conditions

    by Nadiia Shmygol, Iryna Nechayeva, Larisa Shytikova, Sergiy Golovatenko

    Background: Relocating logistics infrastructure under wartime conditions requires more than identifying a theoretically suitable location, as available facilities, costs, and emerging risks must also be considered. This study examines the relocation of an enterprise from the frontline Zaporizhzhia region of Ukraine and aims to develop and substantiate a Hybrid Adaptive Model for Relocating Logistics Infrastructure (HAMRLI). Methods: The methodology combines resilience assessment, spatial modelling, digital facility screening, and expert evaluation. The Normalized Resilience Index (NRI) was calculated using EWM and TOPSIS. HAMRLI integrates the Center of Gravity (COG) method, digital verification of available warehouses, and enterprise-specific multi-criteria assessment. Results: COG identified Zhytomyr as a potential relocation area. Seven warehouse offers were identified, and two were shortlisted for expert evaluation. Weighted assessment selected Offer 6. Sensitivity analysis showed that its preference remained stable across the tested scenarios but changed with substantial shifts in criterion weights. The results support the applicability of HAMRLI for relocation decisions under high uncertainty. Conclusions: This study provides an initial empirical application rather than statistical generalization. Further testing of HAMRLI under different enterprise operating conditions is required.


  • Open Access

    Роль публічного менеджера в управлінні ефективністю використання публічних фінансів в умовах воєнного стану

    by Ірина Анатоліївна Нечаєва, Петро Васильович Ґудзь

    У статті досліджено особливості управління ефективністю використання публічних коштів в Україні в умовах повномасштабного воєнного стану та визначено ключову роль публічного менеджера у цьому процесі. Встановлено зсув ролі публічного менеджера від виконавця та радника до розпорядника, вчителя та дизайнера, що має інтегрувати політичний нагляд, експертизу та участь громадськості для генеративного навчання. Менеджер повинен володіти критичною компетенцією, працювати в середовищі VUCA та мати підхід, спрямований на стійкість і готовність до змін. Виявлено системні проблеми в управлінні публічними фінансами України в умовах війни. По-перше, проблеми мирного часу, що загострилися: низький рівень доходів населення, корупція та непрозорість, неоптимальна структура бюджету, недостатність ресурсів для інфраструктурних проєктів, кризовий стан пенсійної системи, слабкий контроль та аудит. По-друге, проблеми, що посилилися війною: висока тінізація економіки, податкова нестабільність, зростання зовнішнього боргу та його обслуговування, неефективне міжбюджетне вирівнювання, недостатній рівень фінансової децентралізації, вимушений перерозподіл ресурсів на оборону, низький рівень фінансової грамотності населення. Обґрунтовано надважливу роль публічного менеджера у забезпеченні ефективності публічних фінансів як посередника, здатного поєднати економічну раціональність із суспільною відповідальністю. Його функції охоплюють: встановлення мети, мобілізацію та організацію ресурсів, досягнення успіху, підтримку довіри, а також забезпечення інклюзії та інформаційну й реляційну роботу. Сформовано систематизовані шляхи вирішення існуючих проблем, де роль публічного менеджера визначено як ініціатора реформ, координатора, адвоката прозорості та розробника стратегій.

  • Open Access

    ANTI-CORRUPTION STRATEGY AS AN ELEMENT OF STATE POLICY IN THE FIELD OF CUSTOMS ADMINISTRATION

    by Anastasiia Zinchenko, Iryna Nechaieva

    The article examines the anti-corruption strategy as an element of state policy in the field of customs administration and as a set of preventive measures to reduce corruption risks in public administration sectors that are most favourable to such risks. The relevance of the topic is because customs authorities simultaneously perform fiscal, regulatory and control functions, which creates increased discretion of management decisions and, accordingly, favourable conditions for corruption and corruption-related offenses. The purpose of the study is to clarify the content of the anti-corruption strategy as an element of state policy, determine the features of its implementation in the customs sector and form priority areas for improving anti-corruption mechanisms within the framework of the current Anti-Corruption Strategy of Ukraine for 2021–2025. The results of the study show that the strategic approach to combating corruption in customs administration is currently being implemented through a combination of regulatory, institutional and digital solutions: the development of a “Single Window for International Trade”, risk-based control, internal anti-corruption control and staff training. At the same time, systemic problems remain: excessive discretionary powers, non-transparency of certain procedures (classification of goods, determination of customs value, appointment of inspections), personnel instability, as well as the need for measurable indicators of the effectiveness of anti-corruption measures. A separate role is played by international standards (the UN Convention against Corruption, GRECO recommendations, the Revised WMO Arusha Declaration), which set guidelines for the introduction of integrity, transparency and automation of customs processes. The conclusions are that the effectiveness of the anti-corruption strategy in the field of customs administration is determined by the complexity of the policy and can be increased through digitalization, reducing contacts of officials with foreign trade entities, transparency of decisions, strengthening internal control by authorized units, as well as through the development of an anti-corruption culture. Priority areas for further improvement are proposed: reducing discretion by introducing full digitalization of customs procedures, improving the regulatory framework, strengthening international cooperation, establishing mechanisms for interaction between structural units, strengthening the level of integrity.

  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ВІЙНИ

    by Владислав Корольков, Ірина Нечаєва, Юрій Кацалап, Іван Лемешко

    У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти формування стратегії інноваційного розвитку підприємств в умовах війни. Обґрунтовано, що необхідність інноваційного розвитку є закономірним етапом життєвого циклу підприємства, однак в умовах збройного конфлікту традиційні методичні підходи потребують суттєвого перегляду. Виявлено, що війна зумовила появу нових чинників впливу на стратегічні процеси підприємств – деструкцію логістичних ланцюгів, втрату активів, зміну споживчого попиту, кадрові дефіцити, а також зростання ролі держави та донорських програм. Запропоновано класифікацію стратегічних моделей реагування українських підприємств на воєнні виклики: від заморожування розвитку до інноваційно-орієнтованої трансформації. Представлено методичний підхід до формування інноваційної стратегії розвитку підприємства, що включає етапи аналізу середовища, визначення цілей, вибору типу інновацій, ресурсного забезпечення та гнучкого управління реалізацією. В роботі запропоновано проведення SWOT-аналізу як універсального, узагальнюючого інструменту оцінювання внутрішніх і зовнішніх факторів, що визначають можливості, загрози, сильні та слабкі сторони українських підприємств в умовах війни. Такий підхід дозволяє системно визначити стратегічні пріоритети та вибудувати адаптивну модель інноваційного розвитку. Проведено PEST-аналіз зовнішнього середовища функціонування підприємств в умовах війни, який відображає політичні, економічні, соціальні та технологічні трансформації. Підкреслено, що стратегія інноваційного розвитку виступає ключовим інструментом забезпечення стійкості, адаптивності та конкурентоспроможності підприємств, а її реалізація дозволяє перейти від реактивного реагування на кризу до проактивного відновлення і зростання у післявоєнний період.

  • Open Access

    Інноваційні інструменти інвестування регіональних програм та проєктів

    by Ірина Нечаєва

    Виклики, пов'язані з обмеженістю бюджетних коштів та необхідністю модернізації системи інвестування регіонального розвитку, вимагають нових підходів до фінансування регіональних програм та проєктів. Вплив глобальних тенденцій на розвиток регіонів, зокрема технологічного прогресу, кліматичних змін, геополітичної нестабільності та динаміки світових ринків, підсилюють необхідність використання інноваційних фінансових інструментів інвестування. Метою дослідження є аналіз та систематизація інноваційних фінансових інструментів, які можуть бути використані для ефективного інвестування в регіональні програми та проєкти в сучасних умовах. У статті розглядається роль інноваційних фінансових інструментів у процесі інвестування регіональних програм та проєктів в умовах сучасних викликів. Увагу закцентовано на необхідності впровадження новітніх підходів до фінансування регіонального розвитку, зважаючи на швидкі технологічні зміни, геополітичну нестабільність та зростаючу потребу у сталому розвитку. В роботі аналізуються традиційні механізми фінансування регіонального розвитку, серед яких державні фонди, місцеві бюджети та цільові державні програми, а також визначаються їхні недоліки, пов’язані з обмеженістю ресурсів та неефективністю розподілу коштів. Інноваційні фінансові інструменти, такі як краудфандинг, зелені та соціальні облігації, фонди венчурного капіталу та децентралізовані фінансові технології (DeFi) тощо, відкривають нові можливості для залучення інвестицій. Їх впровадження може значно підвищити ефективність реалізації регіональних програм та сприяти економічному зростанню на місцевому рівні. Розглянуто досвід застосування таких інструментів у світовій практиці, а також можливості їхньої адаптації в українських умовах. Окремо висвітлено перспективи розвитку інвестиційного ринку України, зокрема вплив міжнародних програм підтримки та страхування інвестицій. Наведено дані щодо тенденцій інвестування у відновлення та модернізацію критично важливих об’єктів інфраструктури, а також розвитку інноваційних галузей, таких як відновлювана енергетика та цифрові технології. У висновках наголошується на важливості стратегічного планування регіональних інвестиційних програм, залучення широкого кола стейкхолдерів, ефективного управління та застосування інноваційних фінансових інструментів для досягнення сталого економічного розвитку регіонів. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення механізмів фінансування, що включають посилення співпраці з міжнародними фінансовими установами, розвиток інструментів децентралізованого фінансування та впровадження цифрових технологій у процес залучення інвестицій.

  • The Methods for Assessing the Impact of International Assistance on the Resilience of Ukrainian Enterprises During Wartime

    by Zaporizhzhia Polytechnic National University, Iryna A. Nechayeva, Maksym S. Sosnovskyi

    The aim of the research is to develop and test an integrated methodology for assessing the impact of international aid on the resilience of Ukrainian enterprises during the wartime, which combines quantitative and qualitative approaches, takes into account the specifics of external risks, and allows for an objective determination of the effectiveness of support from international donors in order to formulate practical recommendations for enhancing the economic resilience of businesses under martial law. The article examines contemporary approaches to evaluating the impact of international aid on the resilience of Ukrainian enterprises during the wartime. It is noted that the resilience of an enterprise under martial law is a complex characteristic that includes the ability to maintain core activities, adapt to changes in the external environment, support financial stability, ensure employment, foster innovation, and attract investments. International assistance provided in the form of financial grants, concessional loans, technical support, and educational programs plays a key role in enhancing the resilience of businesses in Ukraine. However, traditional methods of evaluating the effectiveness of such assistance do not take into account the specifics of wartime conditions, which necessitates the development of an adapted analysis model. This paper proposes an integrated methodology called RAISE (Resilience Assessment of International Support Effects), which combines quantitative analysis (resilience index, KPIs), qualitative evaluations (surveys, case studies), and adjustments for external factors (security, macroeconomic risks). The application of the RAISE methodology is illustrated through the example of the company «AgroPlus» LLC to determine the actual impact of international assistance. The research results confirm that the use of a comprehensive model allows for an objective assessment of support effectiveness, identifying the most effective tools, and formulating recommendations for donors, the government, and businesses. The practical value of the methodology lies in its applicability for assessing both individual enterprises and entire sectors of the economy, which is especially relevant for Ukraine in the context of wartime instability.


  • Partner Digital Educational Ecosystems for Adults: Public Policy, Financial-Investment Mechanisms, and Management of Public Resources in Regional Development Programs

    by Zaporizhzhia Polytechnic National University, Irina A. Nechaeva, Oleh V. Skorobogatyi

    The aim of the article is to develop conceptual foundations for a partnership model of adult education management that integrates the interests and resources of all participants in the educational process and enhances the efficiency of adult education through synergy between government, business, and the educational environment, using digital tools and open governance mechanisms. The article explores the theoretical and practical foundations for forming partner digital educational ecosystems for the adult population within the context of regional development, considering challenges related to decentralization, full-scale war, and digital transformation. The authors emphasize the role of local authorities as coordinators of educational initiatives in communities that possess the necessary powers, knowledge of local needs, and capacity for partnership interaction. The relevance of this research is determined by the necessity to rethink approaches to adult education management in the current context, where the economic and social adaptation of the population, the growth of digital literacy, social inclusion, and access to lifelong learning are critically important for ensuring the sustainable development of regions. Modern challenges require the creation of innovative models that integrate the interests and resources of local authorities, businesses, educational institutions, civil society organizations, and international partners. The study analyzes Ukraine’s regulatory and legal framework in the field of adult education and digitalization, examines the key directions of regional policy, and summarizes the practices of Ukrainian territorial communities that are already implementing initiatives in non-formal, digital, and inclusive education. The authors conducted a typology of communities based on the criteria of institutional activity, project capacity, social sensitivity, and international engagement, which allows for a better understanding of the potential for adult education development in various conditions. Special attention was given to the analysis of international experience – Erasmus+ programs, UNESCO, USAID, ETF, GPE initiatives, and national platforms (Diia.Education, EdUP) which demonstrate the efficiency of digital education models for adults in the context of war and recovery. It is found that the combination of digital solutions, local participation, and external support is key to creating an inclusive, accessible, and effective learning environment for the adult population. An original model of a partnership digital educational ecosystem is proposed as a comprehensive system for interaction among educational policy actors, aimed at flexibly responding to the needs of the adult population through the use of digital tools, joint management mechanisms, co-financing, and effective monitoring. It has been determined that the partnership format itself ensures the sustainability, scalability, and adaptability of educational initiatives within the community, especially in times of crisis.

  • Open Access

    КРИТИЧНИЙ ОГЛЯД МЕТОДІВ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ

    by Ірина Нечаєва, Петро Гудзь

    Стаття досліджує методи оцінки ефективності функціонування органів публічної влади як ключового елемента демократичного управління. Автори аналізують значення таких оцінок для підвищення прозорості, відповідальності та гнучкості в діяльності влади, що сприяє соціально-економічному розвитку громадянського суспільства. У роботі доведено, що оцінка ефективності дозволяє ідентифікувати проблемні аспекти роботи органів влади, оптимізувати використання ресурсів та забезпечити відповідність дій законодавчим нормам. Відзначено, що відсутність єдиної методики оцінювання ускладнює досягнення цілісного аналізу ефективності. Натомість пропонується використовувати різні підходи, зокрема алгоритм DEA, оцінку на основі цифрових технологій та теоретичні моделі, такі як раціональна бюрократія і життєві цикли. Проте кожен із методів має свої недоліки, наприклад, обмеженість охоплення, відсутність інтеграції, складність застосування на практиці, а також ігнорування соціальних і регіональних аспектів. Автори також обговорюють основні підходи до оцінки, включаючи концепції лідерства, економічної відповідальності та професіоналізму, підкреслюючи, що ефективне управління залежить від урахування різноманітних факторів та потреб суспільства. Висвітлено недоліки сучасних законодавчих актів і офіційних методик, що регулюють оцінювання, зокрема відсутність системності та зворотного зв’язку для впровадження змін. Проведений порівняльний аналіз найпоширеніших моделей 3Es, IOO та BSC дозволив авторам зробити висновки щодо переваг моделі BSC, яка серед розглянутих альтернатив найбільшою мірою враховує потреби різних зацікавлених сторін, дає можливість охопити як короткострокові, так і довгострокові перспективи відповідно до прийнятих довгострокових місії та стратегії державного утворення. У результаті дослідження висунуто пропозиції щодо створення узгодженої та практично орієнтованої методології оцінювання, яка враховувала б специфічні аспекти діяльності органів публічної влади та забезпечувала механізми впровадження результатів оцінки. Підсумовано, що розробка такої методології є ключовою для підвищення ефективності функціонування органів публічної влади та задоволення потреб громадян.


  • Open Access

    Системний цикл людські ресурси-знання-капітал для інновацій: поняття, основні складові та особливості

    by Ірина Нечаєва

    У представленій роботі досліджено критичні аспекти інноваційного процесу, зокрема роль людського капіталу, знань та інвестицій у забезпеченні ефективного розвитку інновацій. Попри значні досягнення в цій галузі, наявні дослідження мають суттєві недоліки, оскільки лише людський капітал та обмін знаннями не гарантують успішного інноваційного результату. Ключовою умовою є залучення капіталу. Аналіз наукових джерел демонструє важливість інвестицій у процес інновацій, підкреслюючи їх значення для конкурентоспроможності та сталого економічного зростання. Зокрема, інвестиції в дослідження та розробки (R&D) є важливими для створення нових продуктів і послуг, а венчурний капітал сприяє фінансуванню інноваційних проєктів, незважаючи на високі ризики. Цифрові технології також відіграють значну роль у підвищенні ефективності бізнесу, скороченні витрат та підвищенні задоволеності клієнтів. Важливою є і державна підтримка інноваційної політики, що стимулює інвестиції та сприяє розвитку конкурентних ринків. Дослідження доводить необхідність системного підходу, де людські ресурси, знання та капітал взаємодіють і взаємопов'язані, забезпечуючи циклічний процес інновацій. Це включає мобілізацію і управління критичними ресурсами для підтримки безперервного інноваційного циклу. В роботі проведено порівняння концепції “інноваційної екосистеми” та “системного циклу людських ресурсів, знань та капіталу для інновацій”. Інноваційна екосистема включає взаємодію між різними організаціями та інститутами, що сприяють інноваціям, тоді як системний цикл фокусується на внутрішніх процесах і управлінні ресурсами в організаціях. Висновки дослідження наголошують на важливості обох підходів для розуміння та оптимізації інноваційних процесів.