У статті здійснено комплексний аналіз сучасних аспектів реалізації інструментівдержавного механізму розвитку електронної охорони здоров’я України в умовах цифровоїтрансформації публічного управління та зростання безпекових викликів. Обґрунтовано, що eHealthвиступає ключовим елементом модернізації системи охорони здоров’я, забезпечуючи підвищенняякості, доступності та прозорості медичних послуг, а також ефективність управлінських процесів.Визначено сутність та структуру державного механізму розвитку електронної охорони здоров’я,який включає нормативно-правові, інституційні, організаційні, технологічні та інформаційніінструменти.Проаналізовано нормативно-правове забезпечення функціонування електронної системиохорони здоров’я, зокрема роль законодавства у регулюванні доступу до медичних даних, захиступерсональної інформації та забезпечення кібербезпеки. Досліджено інституційні засади реалізаціїдержавної політики у сфері eHealth, акцентовано увагу на розподілі повноважень між органамидержавної влади та проблемах координації їх діяльності. Окреслено сучасні цифрові інструменти,серед яких електронний рецепт, електронне направлення, електронна медична картка та цифровісервіси для пацієнтів, які сприяють підвищенню ефективності фінансування системи охорониздоров’я та оптимізації управлінських рішень.Встановлено, що реалізація інструментів державного механізму розвитку електронноїохорони здоров’я супроводжується низкою проблем, зокрема фрагментарністю нормативноправової бази, недостатнім рівнем інтероперабельності інформаційних систем, нерівномірністюрозвитку цифрової інфраструктури, а також обмеженим рівнем цифрових компетентностеймедичних працівників і населення. Особливу увагу приділено питанням забезпечення кібербезпекита захисту персональних медичних даних в умовах гібридної війни, що визначає необхідністьпосилення державного контролю та впровадження сучасних технологій захисту інформації.Обґрунтовано напрями вдосконалення державного механізму розвитку eHealth в Україні,серед яких гармонізація законодавства з європейськими стандартами, розвиток інституційноїспроможності органів публічного управління, впровадження єдиних технічних стандартів тапідвищення рівня цифрової грамотності. Наголошено на важливості формуваннялюдиноцентричної моделі електронної охорони здоров’я, що орієнтована на потреби пацієнтів тазабезпечує довіру до цифрових сервісів.