У цьому дослідженні був вивчений процес деемульгації водонафтових емульсій сирої нафти родовища Мурадханли з вмістом води 35 % із використанням як індивідуальних реагентів, так і їхніх композицій. До індивідуальних реагентів належали ALKAN-318, ALKAN DE-202, Separol, Demin-8411 та Dissolvan-3359. Деемульгаційні експерименти проводили за температур 40 °C і 50 °C протягом 2 год із застосуванням методу пляшкових випробувань (bottle test). З метою підвищення ефективності деемульгації в лабораторних умовах були розроблені композиційні формуляції на основі деемульгаторів. Ці композиції складалися з досліджуваних деемульгаторів у поєднанні з етанолом, який додавався для зниження міжфазного натягу. Оптимальне дозування композицій було визначено на рівні 500 г/т; відповідно, як індивідуальні реагенти, так і композиції порівнювали в діапазоні концентрацій 150–500 г/т, а отримані результати були подані в вигляді графіків і таблиць. Оскільки формуляції базувалися на деемульгаторах, їх умовно позначали як деемульгаторні композиції (DC), і загалом було синтезовано десять композицій (DC-1 – DC-10). Одночасно із дослідженням деемульгації водонафтових емульсій сирої нафти Мурадханли з вмістом води 35 % також був вивчений вплив як індивідуальних реагентів, так і композиційних систем на поверхневий натяг, міжфазний натяг, в’язкість, індекс HLB та вміст солей, а отримані результати були проаналізовані в порівняльному аспекті. Експериментальні дані показали, що найвища ефективність деемульгації була досягнута для композиції DC-5.