Abstract
Сьогодення показує, що соняшник залишається одним із прибуткових продуктів на внутрішньому ринку, який, за рахунок власного виробництва, насичується повністю. Родючість ґрунтів Вінниччини дозволяє вирощувати соняшник, а широкий спектр застосування його сприяє поступовому збільшенню посівних площ. Зростання посівних площ соняшнику в Україні супроводжується збільшенням норм внесення мінеральних добрив та пестицидів і призводить до підвищення ризику накопичення токсичних речовин, зокрема важких металів, у його насінні та продуктах переробки. Досліджено вміст токсичних речовин у ґрунті при вирощуванні соняшнику. Порівняно вміст важких металів свинцю, кадмію, міді та цинку в насінні й шроті соняшнику з їх вмістом у ґрунті. Зіставлено отримані показники з гранично допустимими концентраціями. Розраховано коефіцієнти накопичення важких металів свинцю, кадмію, міді та цинку насінням соняшнику. Обчислено величини переходу важких металів з ґрунту в насіння соняшнику та соняшниковий шрот. Серед хімічних токсикантів ґрунту, які потенційно можуть накопичуватись у насінні соняшнику та його шроті, найбільшу небезпеку становлять свинець, мідь, цинк, кадмій, цезій та кобальт. Водночас ртуть, молібден, бор та залізо за наявного вмісту в досліджуваному ґрунті не становлять небезпеки. За фактичного рівня забруднення ґрунту рухомими формами свинцю, кадмію, міді та цинку в межах 0,13–0,26 ГДК, їх вміст у насінні соняшнику становив 0,11–0,17 ГДК. У соняшниковому шроті вміст досліджуваних важких металів відносно насіння соняшнику найбільше зріс: міді – у 2,9 раза, свинцю – у 1,49 раза, кадмію – у 1,45 раза, цинку – у 1,43 раза. Проте фактична частка такого вмісту важких металів щодо гранично допустимої концентрації становила 0,03–0,09 ГДК. Найвищий коефіцієнт накопичення важких металів з ґрунту в насінні соняшнику встановлений за цинком – 1,81, та міддю – 1,71, тоді як за свинцем та кадмієм він становив відповідно 0,06 та 0,12.

This publication has 3 references indexed in Scilit: