MІM. Іванків

M. Іванків

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

M. Іванків has a total of 50 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ACCUMULATION OF CADMIUM IONS IN TABLE BEET (BETA VULGARIS L.) PLANTS AS AFFECTED BY THE USE OF FERTILIZERS AND AMELIORANTS

    by A. Dydiv, N. Kachmar, T. Datsko, M. Ivankiv, R. Rosa

    The article presents the findings of a study examining how different fertilization systems and calcium-based soil amendments affect the accumulation of cadmium (Cd²⁺) ions in various parts of table beet plants (cv. Bordo Kharkivskyi). This was analyzed under simulated conditions of cadmium contamination in dark-gray podzolic soil in the Western Forest-Steppe of Ukraine. The research assessed the effects of organic, mineral, and organic-mineral fertilization systems, combined with liming, on cadmium mobility in the soil and its uptake by table beet plants. The study calculated the hazard coefficients for mobile Cd²⁺ forms in the soil, cadmium accumulation in plants, and the biological absorption coefficient. Results indicated that increasing the levels of cadmium contamination in the soil - from 1 to 5 maximum permissible concentrations (MPC) – led to a rise in mobile Cd²⁺ forms across all treatments, resulting in greater accumulation of cadmium in table beet plants. Cadmium was found to accumulate most significantly in the underground parts (root tail) and least in the core of the root. Notably, the concentration of Cd²⁺ in the leaf blades was 3.5 to 4.1 times higher than in the root pulp. The study also found that applying organic fertilizers (Biohumus) and mineral fertilizers (Nitroammophoska), along with soil liming (CaCO₃), reduced cadmium mobility in the soil and its accumulation in table beet plants. The lowest concentrations of mobile Cd²⁺ in the soil - and thus the least accumulation of the metal in the roots - were observed with the application of Biohumus at 4 t/ha combined with CaCO₃ at 5 t/ha (treatment 6) and N₃₄P₃₄K₃₄ combined with Biohumus at 2 t/ha and CaCO₃ at 5 t/ha (treatment 7). These results differed significantly from the control group (p < 0.001) and had hazard coefficients of 0.20 and 0.33, respectively. A strong correlation (r = 0.85) was found between the concentration of mobile Cd²⁺ forms in the soil and their content in the table beet plants across all experimental treatments, with a coefficient of determination R²=0.73. The findings of this research can be utilized to optimize agricultural practices in areas contaminated with heavy metals, thereby minimizing the risk of cadmium accumulation in table beet produce.

  • Open Access

    ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ЛЬВІВЩИНИ ЯК КЛЮЧОВИЙ ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ ТА МІНІМІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ

    by М. Іванків, N. Kachmar, Т. Дацко, А. Дидів, В. Бальковський, І. Городиська, M. Іvankiv, T. Datsko, A. Dydiv, I. Horodyska

    У статті розглянуто значення екологічного моніторингу як фундаментальної складової забезпечення сталого розвитку, зокрема в контексті Львівської області. Зауважено, що в сучасних умовах кліматичних змін і зростаючого антропогенного навантаження на навколишнє середовище, впровадження цифрових технологій у систему екологічного моніторингу Львівська область має значний промисловий і транспортний потенціал, що призводить до підвищених екологічних ризиків для довкілля та здоров’я населення. Львівщина стає ключовим чинником забезпечення прозорості, оперативності та обґрунтованості управлінських рішень. Проаналізовано поточний стан моніторингової системи в регіоні, висвітлено ключові аспекти якості повітря, водних ресурсів, ґрунтів та управління відходами. Обґрунтовано необхідність інтеграції інноваційних цифрових технологій, таких як ГІС, супутникове зондування та Big Data, для підвищення ефективності моніторингу. Підкреслено важливість залучення громадськості та міжсекторного партнерства для формування екологічної культури та забезпечення прозорості даних. Проаналізовано сучасний стан основних компонентів довкілля на території Львівської області на основі доступних даних: середньорічна концентрація дрібнодисперсних частинок PM2.5 у 2024 році становила 16,2±1,4 мкг/м³, що на 8,6 % нижче, ніж у IV кварталі 2023 р., але досі перевищує рекомендації ВООЗ (10 мкг/м³). ІЗА у Львові за період жовтень 2024 р. – березень 2025 р. був у категорії «високий» (9,58–9,68). Впровадження IoT-платформи моніторингу річок Західний Буг і Стрий дозволило скоротити час реагування на аварійні скиди до двох годин та знизити обсяг неконтрольованих скидів на 18 %. Середньорічні концентрації нітратів становили 7,1±0,6 мг/л. Ґрунтовий моніторинг виявив перевищення концентрацій свинцю у промислових зонах Львова і Шептицького (42±5 мг/кг) на 31 % від ГДК (32 мг/кг), що дало змогу локалізувати п’ять пріоритетних ділянок для рекультивації. Зафіксовано зниження сумарних викидів від стаціонарних джерел до 58 тис. т у 2023 році (на 23, % менше, ніж у 2022 р.), з домінуванням викидів від гірничо-видобувного (48,3%) та енергетичного (31,6 %) секторів. Окрему увагу приділено впровадженню інноваційних рішень на національному та локальному рівнях, зокрема створенню регіональних центрів моніторингу довкілля та встановленню автоматизованих пунктів спостереження за якістю атмосферного повітря.

  • Milk thistle. Seed yield and chemical composition under various mineral and organic soil fertilization conditions

    by Serhii Razanov, Alla Razanova, Ihor Didur, Mykhailo Matusyak, Vitaliia Didenko, Yurii Shcatula, Igor Holovetskyi, Luda Pelekh, Mariana Ivankiv

  • CONSEQUENCES OF THE CADMIUM CONTAMINATION FOR THE PHYSICAL AND CHEMICAL STATUS OF THE DARK GRAY PODZOLIC SOIL IN THE WESTERN FOREST-STEPPE OF UKRAINE

    by N. Kachmar, D. Datsko, M. Ivankiv, A. Dydiv, R. Panasiuk

    Contamination with heavy metals is a major concern because of their toxicity and threat to human life and environment. The object of the study was dark gray podzolic soil polluted with cadmium. The samples were taken from the research field of Lviv National Environmental University, from the layer of 0–60 cm deep. Cadmium (CdCl2·2.5 H2O) was applied to the top layer of soil as water-salt solutions in different doses, namely 0; 3; 15; 30 mg kg-1. The basic chemical and physical properties, such as soil reaction, organic carbon content, grain size composition, total surface area, porosity, and hydrolytic acidity of the samples were analyzed using routine laboratory procedures. The soluble forms of Cd were also investigated. The soil reaction ranged between 6.9 and 7.6 in 1M KCl and 7.4–8.1 in H2O, whereas the content of organic C ranged between 0.62 and 1.59 %. For Cd-treated samples, the content of sand fraction changed from 7 to 25 %, silt fraction – from 47 to 63 %, and clay – from 18 to 43 %. The pore volume of polluted soil ranged from 411 to 515 mm3 g-1. The total surface area of the soils varied from 26.8 m2 g-1 to 40.0 m2 g-1. The content of available forms of cadmium was the highest in the top layers of soils. The presence of this element was similar to that in the control sample at the depth of 30 cm only for small initial doses of Cd. The content of Cd for the highest dose and at the deepest soil level was higher than for the control sample. The behaviour of cadmium in soil and the influence of cadmium on the basic characteristics of dark gray podzolic soil can be caused by the chemical properties of this metal and the properties of the soil. The rate of migration of mobile forms of cadmium in the soil may be an indication of its self-purification.

  • ХІМІЧНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ

    by R. Shkumbatiuk, O. Shkumbatiuk, М. Іванків, О. Германович, N. Lopotych, M. Ivankiv, O. Hermanovych

    Розглянуто хімічні критерії оцінки екологічного стану водних об’єктів, що є важливим аспектом моніторингу та охорони водних ресурсів. Проаналізовано основні показники якості води, зокрема рівень забруднювальних речовин, концентрацію важких металів, рН, вміст розчиненого кисню та біологічне споживання кисню. Особливу увагу зосереджено на методах аналітичної хімії, які застосовують для вимірювання цих показників. Результати дослідження вказують на необхідність комплексного підходу до оцінки екологічного стану водних об’єктів, що передбачає як хімічний аналіз, так і врахування інших факторів, як-от: фізико-хімічні властивості та біологічні критерії. Проведено комплексний аналіз фізико-хімічних параметрів водних об'єктів, а також розглянуто механізми накопичення важких металів у донних відкладах. Описано три основні механізми: сорбція на мінералах, седиментація важкорозчинних форм та їхнє поглинання гідробіонтами. Результати досліджень підтверджують, що донні відклади – важливі акумулятори токсикантів, які можуть впливати на якість води та стан екосистеми загалом. Досліджено взаємозв’язок між активністю ґрунтових ферментів (інвертаз та дегідрогеназ) і забрудненням ґрунтів важкими металами. Зокрема встановлено, що активність дегідрогеназ – надійний біоіндикатор наявності важких металів у ґрунтах, тоді як інвертази залежать від вмісту гумусу. Доведено, що зростання антропогенного навантаження призводить до зниження активності ферментів і погіршення стану ґрунтів та водних екосистем. Зауважено, що отримані результати дають змогу зрозуміти вплив важких металів на водні об’єкти та доцільність використання хімічних критеріїв для оцінки екологічного стану водойм. Запропоновано рекомендації щодо подальшого використання отриманих даних для розробки екологічних нормативів та оцінки ризиків забруднення.

  • ЯГІДНІ ДИВОКУЛЬТУРИ У ФЕРМЕРСЬКОМУ СЕКТОРІ: МАРКЕТИНГОВА СПЕКУЛЯЦІЯ ЧИ ЦІННЕ ВІТАМІННЕ ДОПОВНЕННЯ ДО РАЦІОНУ

    by І.с. Рожко, І.м. Рожко

    Акцентовано на тому, що вирощування нетрадиційних ягідних культур (лохини, жимолості їстівної та інших) має бути не тільки економічно вигідним, але й екологічно безпечним, як у плані безпечності самих ягід, так і в плані впливу на довкілля. Фермерам при виборі культур слід умикати критичне мислення, що ґрунтується на базових знаннях шкільної програми з біології, географії та перевіреній фаховій інформації, а не сліпо піддаватися масованому рекламному натиску інформаційно-комунікативних ресурсів; необхідно враховувати екологічні ризики та загрози, які можуть виникати при їх вирощуванні. З огляду на те, що лохина та жимолость їстівна потребують багато води для поливу, а в географічних умовах Головного європейського вододілу Західної України вододефіцитність зростатиме, як і тенденції глобальних змін клімату, вважаємо, що підвищення собівартості вирощування цих ягідних культур завдаватиме лише економічних збитків. Усе це матиме негативний еколого-економічний ефект, подолання якого триватиме десятиліттями, за умови проведення відповідних рекультиваційних робіт. Вирощування малини звабливої може бути непередбачуваним, позаяк рослина дуже конкурентна. За відсутності належного догляду можливе неконтрольоване поширення, що становитиме загрозу для природних екосистем. Враховуючи наявні проблеми сьогодення, пов’язані з інтродукованими видами сільськогосподарських культур чи нібито декоративними рослинами й медоносами, наприклад, борщівником Сосновського (Heracleum sosnowskyi Manden.), золотушником (золотарником) канадським (Solidágo canadénsis L.), треба бути максимально обережними в ухваленні рішень.

  • ІНТЕНСИВНІСТЬ НАКОПИЧЕННЯ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ НАСІННЯМ ТА ШРОТОМ СОНЯШНИКУ

    by Г. Гуцол, О. Мазур, H. Hutsol

    Сьогодення показує, що соняшник залишається одним із прибуткових продуктів на внутрішньому ринку, який, за рахунок власного виробництва, насичується повністю. Родючість ґрунтів Вінниччини дозволяє вирощувати соняшник, а широкий спектр застосування його сприяє поступовому збільшенню посівних площ. Зростання посівних площ соняшнику в Україні супроводжується збільшенням норм внесення мінеральних добрив та пестицидів і призводить до підвищення ризику накопичення токсичних речовин, зокрема важких металів, у його насінні та продуктах переробки. Досліджено вміст токсичних речовин у ґрунті при вирощуванні соняшнику. Порівняно вміст важких металів свинцю, кадмію, міді та цинку в насінні й шроті соняшнику з їх вмістом у ґрунті. Зіставлено отримані показники з гранично допустимими концентраціями. Розраховано коефіцієнти накопичення важких металів свинцю, кадмію, міді та цинку насінням соняшнику. Обчислено величини переходу важких металів з ґрунту в насіння соняшнику та соняшниковий шрот. Серед хімічних токсикантів ґрунту, які потенційно можуть накопичуватись у насінні соняшнику та його шроті, найбільшу небезпеку становлять свинець, мідь, цинк, кадмій, цезій та кобальт. Водночас ртуть, молібден, бор та залізо за наявного вмісту в досліджуваному ґрунті не становлять небезпеки. За фактичного рівня забруднення ґрунту рухомими формами свинцю, кадмію, міді та цинку в межах 0,13–0,26 ГДК, їх вміст у насінні соняшнику становив 0,11–0,17 ГДК. У соняшниковому шроті вміст досліджуваних важких металів відносно насіння соняшнику найбільше зріс: міді – у 2,9 раза, свинцю – у 1,49 раза, кадмію – у 1,45 раза, цинку – у 1,43 раза. Проте фактична частка такого вмісту важких металів щодо гранично допустимої концентрації становила 0,03–0,09 ГДК. Найвищий коефіцієнт накопичення важких металів з ґрунту в насінні соняшнику встановлений за цинком – 1,81, та міддю – 1,71, тоді як за свинцем та кадмієм він становив відповідно 0,06 та 0,12.

  • Вплив забруднення ґрунтів свинцем на фізико-хімічні властивості чорнозему вилуженого лісо-лучного в умовах Західного Лісостепу України

    by N. Kachmar, T. Дацко, M. Іванків, A. Дидів, T. Datsko, M. Ivankiv, A. Dydiv

    Забруднення важкими металами викликає серйозне занепокоєння через їх токсичністьі загрозу життю людини та навколишньому середовищу. Досліджували забруднений свинцемчорнозем лісо-лучний вилужений. Зразки ґрунту відбирали із глибини 0-60см на дослідномуполі Львівського національного університету природокористування. Плюмбум(Pb(CH3COO)2) був внесений у верхній шар ґрунту у вигляді водно-сольових розчинів урізних дозах: 0; 32; 160; 320 мг/кг ґрунту. Основні хімічні та фізичні властивості, такі якреакція ґрунту, вміст органічного вуглецю, гранулометричний склад, загальна площаповерхні, пористість, гідролітична кислотність зразків, були проаналізовані за допомогоюстандартних лабораторних методів. Досліджено також вміст розчинних форм свинцю.Реакція ґрунту коливалася від 6,8 до 7,5 в 1М KCl і 7,3–8,1 в H2O, тоді як вміст органічноговуглецю був у межах від 0,66 до 1,56%. Для досліджуваних зразків вміст фракції піскузмінювався від 8 до 25%; фракції мулу – від 48 до 65%, і фракції колоїдної глини – від 20 до35%. Об’єм пор забруднених зразків ґрунту становив від 370мм 3 г-1до 420мм 3 г-1. Загальнаплоща поверхні ґрунтових зразків змінювалася в межах від 26,8 м 2 г-1до 37,7м 2 г-1.Найвищий вміст рухомих форм свинцю виявився у верхніх шарах ґрунту. Вмістзабруднювача був на одному рівні з контрольними зразками на глибині 30 см за умовинизького рівня забруднення. Вміст свинцю за високого рівня забруднення на найбільшійглибині ґрунту був значно вищим, ніж у контрольному варіанті. Особливості поведінкисвинцю в ґрунті та вплив досліджуваного полютанта на основні характеристики чорноземувилуженого можна пов'язати з хімічними властивостями цього металу та властивостями,притаманними досліджуваному ґрунту. Швидкість міграції рухомих форм свинцю у ґрунтіможе бути свідченням і показником його самоочищення.

  • ПРИНЦИПИ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ ТА ФІТОМЕЛІОРАЦІЇ ДЕВАСТОВАНИХ ЛАНДШАФТІВ

    by В. Снітинський, М. Іванків, N. Kachmar, Т. Дацко, А. Дидів, І. Городиська, V. Snitynskyi, M. Ivankiv, T. Datsko, A. Dydiv, et al.

    Проаналізовано та узагальнено літературні джерела й результати власних досліджень щодо оцінки технологічних і організаційних рішень з ревіталізації техногенних ландшафтів. Акцентована увага на тому, що на території України є велика кількість девастованих земель, які утворилися в результаті різних видів господарської діяльності, що призводить до руйнування природних екосистем, а отже, вони потребують відновлення. Умови техногенезу вносять корективи в життя рослинного світу, зокрема щодо відтворення в уражених зонах. Ці питання вимагають пошуку принципів та методів оптимізації пошкоджених ландшафтів за допомогою фітомеліорації, фіторекультивації та природоохоронних заходів, що є важливим завданням у контексті загального збереження довкілля. Впровадження сучасних методів ревіталізації дозволить відновити порушені землі та забезпечити їх раціональне використання, відновити родючість ґрунтів і біорізноманіття в порушених ландшафтах, створити нові можливості для економічного розвитку, що натомість зумовить поліпшення стану довкілля та підвищення якості життя населення. Обґрунтовано необхідність розроблення комплексу рішень для організації поетапного планування раціонального використання порушених земель. Оскільки Україна має різноманітні природні умови, вибір видів рослин для створення стійких фітоценозів у ході рекультивації повинен бути обґрунтованим і мати екологофітоценотичну сумісність та придатність до умов місцевості. В основі успішного процесу ревіталізації техногенно трансформованих ландшафтів має бути використання потенційних можливостей і тенденцій, закладених у самій природі. На основі аналізу наукової літератури щодо раціонального використання порушених земель з метою пристосування їх до повторного та перспективного використання виявлено, що землі, утворені внаслідок техногенної діяльності людини, можуть бути використані як для рекреації, так і для різного господарського освоєння.

  • Open Access

    ВПЛИВ ЗГОДОВУВАННЯ КОРОВАМ НАСІННЯ РІПАКУ НА МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬ, ЯКІСТЬ І ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ МОЛОКА Й МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ

    by S. Pavkovych, С. Вовк, В. Бальковський, Н. Огородник, І. Дудар, М. Іванків, N. Ohorodnyk, I. Dudar, M. Ivankiv

    Подано результати досліджень впливу згодовування коровам у першу фазу лактації подрібненого насіння ріпаку на молочну продуктивність, органолептичні та фізико-хімічні показники молока, йогурту та сиру кисломолочного. У першу фазу лактації у корів спостерігали негативний енергетичний баланс. Це призводить до інтенсивного використання поживних речовин організму для синтезу молока, що супроводжується різким зниженням вгодованості тварин, зменшенням молочної продуктивності, порушенням репродуктивних функцій та може бути причиною розвитку кетозу, ацидозу, жирового переродження печінки. Забезпечення корів у вказаний період необхідною кількістю метаболічної енергії, джерелом якої для жуйних є вуглеводи, часто неможливе. Тому потребу корів у енергії частково поповнюють за рахунок жировмісних кормів, що дає змогу підвищити його енергетичну цінність, не змінюючи при цьому співвідношення грубих і концентрованих кормів. Досліди проводили на коровах української чорно-рябої молочної породи першої фази лактації у зимово-стійловий період. Тварини були розділені на дві групи за принципом аналогів. Тварини першої групи отримували типовий раціон. До раціону корів другої групи замість частини зернової суміші вводили подрібнене насіння безерукового і низькоглюкозинолатного сорту ріпаку. Раціони обох груп тварин були збалансовані за енергією та окремими речовинами. Використання у складі раціону корів насіння ріпаку збільшило надій молока, вміст білка і лактози в молоці та вихід молочного жиру, білка і молочного цукру за період досліду. Згодовування тваринам ріпакового насіння не позначилося негативно на органолептичних показниках молока та виготовлених із нього йогурту і сиру кисломолочного. Йогурт, виготовлений із молока корів, до складу раціону яких вводили насіння ріпаку, мав більш густу консистенцію та менше виділяв сироватку під час зберігання. Сир кисломолочний, виготовлений із молока корів, яким згодовували насіння ріпаку за фізико-хімічними показниками, відповідав вимогам Держстандарту.