Abstract
У тезі обґрунтовано необхідність формування цілісної загальнодержавної системи антитерористичної підготовки населення України в умовах воєнних і гібридних загроз. Встановлено, що наявне нормативне регулювання охоплює окремі складові навчання у сферах боротьби з тероризмом, цивільного захисту та освіти, однак не забезпечує єдності змісту, практичної спрямованості, доступності й критеріїв оцінювання результатів. Розкрито значення антитерористичної підготовки як освітнього механізму зміцнення суспільної стійкості та зменшення вітальної уразливості населення. Запропоновано людиноцентричну модель, орієнтовану на збереження життя, здоров’я, гідності та функціональної спроможності людини. Обґрунтовано доцільність запровадження єдиного стандарту базових антитерористичних компетентностей, диференційованої типової програми «Вітальна безпека: антитерористична обізнаність та готовність населення», сценарного навчання і регулярного практичного відпрацювання дій. Визначено необхідність нормативного закріплення міжвідомчої координації, підготовки фахівців та оцінювання результативності навчання за рівнем реальної готовності громадян діяти в умовах загрози.