ПЯПетро Володимирович Ящук

Петро Володимирович Ящук

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Петро Володимирович Ящук has a total of 18 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • ОСВІТА ЯК СИСТЕМНИЙ ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГІГІЄНИ ТА ВІТАЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ НАСЕЛЕННЯ

    by Петро Володимирович Ящук, Меланія Петрівна Ящук

    У тезах обґрунтовано освіту як системний і безперервний інструмент формування інформаційної гігієни та вітальної стійкості населення в умовах інформаційних, воєнних і кризових загроз. Метою є визначення змісту, структури та умов реалізації освітньої підготовки, спрямованої на формування здатності людини безпечно взаємодіяти з інформаційним середовищем і відповідально реагувати на небезпеку. Запропонована модель поєднує чотири взаємопов’язані компоненти: інформаційну гігієну, критичне мислення, психоемоційну саморегуляцію та навички життєзбережного вибору. Сформовано практичний цикл, що охоплює отримання інформації, перевірку джерела, осмислення контексту, усвідомлення власної реакції, оцінювання наслідків, вибір безпечної дії та перевірку її результату. Визначено принципи наскрізності, практичної спрямованості, вікової й соціальної диференціації, людиноцентричності та міжсекторальної взаємодії. Обґрунтовано необхідність реалізації відповідної підготовки засобами формальної, неформальної та інформальної освіти. Наголошено, що її результативність потрібно оцінювати не лише за засвоєнням теоретичних знань, а передусім за здатністю застосовувати сформовані компетентності у кризових ситуаціях. Практичне впровадження моделі сприятиме зміцненню життєзбережної спроможності особистості, суспільної згуртованості, людського потенціалу та національної стійкості.

  • ВІТАЛЬНА ВІКТИМІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ ПІД ВПЛИВОМ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗАГРОЗ В УМОВАХ ВІЙНИ

    by Петро Володимирович Ящук

    У тезах запропоновано авторське розуміння вітальної віктимізації особистості під впливом інформаційно-психологічних загроз в умовах війни. Метою є обґрунтування змісту цього поняття, визначення послідовності формування відповідного процесу та окреслення напрямів його ранньої профілактики. Вітальну віктимізацію визначено як потенційний процес поступового послаблення здатності людини розпізнавати загрози, зберігати внутрішню опору, автономно ухвалювати рішення та реалізовувати життєзбережну поведінку. Запропонована модель охоплює п’ять взаємопов’язаних ланок: інформаційне перевантаження, когнітивну дезорієнтацію, емоційне виснаження, послаблення суб’єктності та формування фаталістичних установок або деструктивної поведінки. Наголошено, що ця послідовність відображає можливу, але не неминучу траєкторію ризику, яка може перериватися або змінюватися під впливом особистих, соціальних та інституційних ресурсів. Поняття вітальної віктимізації розглянуто як аналітичну категорію, а не клінічний діагноз чи характеристику особистої слабкості. Визначено основні напрями профілактики: регулювання інформаційного навантаження, розвиток інформаційної гігієни, психоемоційну саморегуляцію, соціальну підтримку, доступ до зрозумілої інформації та відновлення відчуття особистої і колективної дієздатності.

  • СТРАХ ЯК МЕХАНІЗМ КОГНІТИВНОГО ВПЛИВУ: ЗАГРОЗИ ВІТАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬНІЙ СТІЙКОСТІ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

    by Петро Володимирович Ящук

    У тезі досліджено страх як механізм когнітивного впливу та визначено його загрози вітальній безпеці людини й суспільній стійкості в умовах російсько-української війни. Актуальність теми зумовлена застосуванням агресором дезінформації та інформаційно-психологічних операцій, спрямованих не лише на зміну поглядів, а й на порушення сприйняття, оцінювання ризиків, довіри, поведінки та процесів ухвалення рішень. Розкрито подвійну природу страху: як природної реакції, необхідної для самозбереження, та як штучно активованого засобу звуження уваги, послаблення критичного мислення, підвищення навіюваності й підпорядкування дій нав’язаному сценарію. Обґрунтовано, що тривалий страх підтримує стресовий стан, погіршує психічне і фізичне здоров’я, знижує когнітивну та функціональну спроможність людини, впливає на виконання нею життєво важливих, професійних і посадових обов’язків. Установлено причинно-наслідковий зв’язок між інформаційним сигналом, психофізіологічною реакцією, рішенням і можливою фізичною шкодою. Наукова новизна полягає в розгляді страху як проміжного механізму трансформації когнітивного впливу в дію, бездіяльність або відмову від належної поведінки, а якості ухваленого рішення — як одного з ключових показників вітальної захищеності людини. Доведено необхідність поєднання когнітивної безпеки, когнітивного стримування та вітальної безпеки в цілісній людиноцентричній системі протидії. Визначено її практичні складові: своєчасне достовірне інформування, інформаційну гігієну, критичне мислення, психологічну саморегуляцію, кризову комунікацію, підготовлені алгоритми дій і доступ до психологічної допомоги. Наголошено, що їх упровадження на рівнях людини, родини, громади, інституції та держави сприятиме збереженню життя, здоров’я, гідності, суб’єктності й функціональної спроможності населення, а також зміцненню суспільної стійкості.

  • Open Access

    ВІД ГЛОБАЛЬНОГО СЛОВНИКА ДО АРХІТЕКТУРИ СТІЙКОСТІ: ВІТАЛЬНА БЕЗПЕКА ЯК ОСНОВА ЖИТТЄЗБЕРЕЖЕННЯ, ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ТА ПАТРІОТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ

    by Ігор Рижов, Петро Ящук

    У статті досліджено стійкість як комплексну динамічну властивість людини, суспільства і держави, що виявляється у здатності зберігати життєво важливі функції в умовах тривалого кризового впливу, адаптуватися до змін, мобілізувати внутрішні й зовнішні ресурси, відновлюватися після втрат і продовжувати розвиток. Метою статті є обґрунтування вітальної безпеки як людиноцентричної основи життєзбереження, життєстійкості, патріотичної свідомості та готовності українців до індивідуальної і спільної дії в умовах війни та системних загроз. Дослідження ґрунтується на міждисциплінарному людиноцентричному підході із застосуванням системного, структурно-функціонального, аксіологічного, порівняльного підходів, контент-аналізу та концептуального моделювання. Визначено дев’ять взаємопов’язаних груп чинників людської стійкості: біологічно-фізичні, психоемоційні, когнітивні, морально-духовні, вольові, соціальні, національно-ціннісні, інституційні та безпеково-практичні. Обґрунтовано, що людська гідність, відповідальність, взаємодопомога, національна ідентичність, історична пам’ять і любов до Батьківщини надають стійкості ціннісно-діяльнісного змісту та перетворюють її з пасивного витримування небезпеки на усвідомлену готовність захищати життя, суспільство і державу. Запропоновано багаторівневу модель формування стійкості «людина – родина – громада – інституція – держава – європейська архітектура стійкості». Обґрунтовано функціональний взаємозв’язок стійкості та вітальної безпеки: вітальна безпека створює ціннісні, ресурсні, психологічні, соціальні й організаційні передумови для збереження життя, здоров’я, гідності та функціональної спроможності людини, тоді як стійкість відображає здатність використовувати ці передумови для протидії загрозам, адаптації, відновлення та подальшого розвитку. Визначено практичні напрями реалізації запропонованого підходу через підготовку населення до кризових ситуацій, освіту з вітальної безпеки, психосоціальну підтримку, інформаційну гігієну, розвиток культури безпеки та міжінституційну взаємодію.


  • ВІТАЛЬНА БЕЗПЕКА ЯК ЛЮДИНОЦЕНТРИЧНА ОСНОВА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ: ВІД ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ ДО СТІЙКОСТІ ДЕРЖАВИ

    by Петро Володимирович Ящук

    У тезі обґрунтовано доцільність застосування концепції вітальної безпеки як людиноцентричної основи відновлення України під час війни та у повоєнний період. Визначено, що результативність відбудови має оцінюватися не лише за кількістю відновлених об’єктів і обсягом залучених ресурсів, а передусім за здатністю рішень зберігати життя, здоров’я і гідність людини, підтримувати її функціональну спроможність та безперервність життєво важливих послуг. Запропоновано вітально-безпековий фільтр відновлення, що охоплює шість взаємопов’язаних критеріїв: життєзбережувальний ефект, доступність базових послуг, безперервність функцій, інклюзивність, адаптивність і підзвітність. Розкрито механізм його інтеграції у цикл публічного інвестиційного проєкту та окреслено перспективи українсько-швейцарського співробітництва у створенні людиноцентричної архітектури стійкості.

  • ІНФОРМАЦІЙНА ГІГІЄНА ЯК МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ КОГНІТИВНОЇ ТА ВІТАЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТІ

    by Петро Володимирович Ящук

    У тезах обґрунтовано інформаційну гігієну як практичний механізм формування когнітивної та вітальної стійкості особистості в умовах інформаційного перевантаження, дезінформації й маніпулятивних впливів. Метою є визначення змісту, основних складових і послідовності реалізації інформаційної гігієни з позицій збереження життя, здоров’я, гідності та функціональної спроможності людини. Розмежовано когнітивну стійкість як здатність критично сприймати інформацію, розпізнавати маніпуляції та коригувати помилкові судження і вітальну стійкість як здатність перетворювати усвідомлене розуміння ситуації на життєзбережну поведінку. Систематизовано складові інформаційної гігієни: регулювання інформаційного навантаження, добір і перевірку джерел, контекстуальне осмислення повідомлень, усвідомлення їхнього емоційного впливу, протидію закріпленню недостовірних уявлень, оцінювання поведінкових наслідків, відповідальне поширення інформації та інформаційне відновлення. Запропоновано циклічний механізм, що охоплює відбір інформації, перевірку джерела, осмислення контексту, емоційну саморегуляцію, оцінювання наслідків і відповідальну дію. Наголошено на необхідності впровадження інформаційної гігієни в освітній процес, кризові комунікації та програми психологічної підтримки населення.

  • ЗАХИСТ СВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ ЯК СКЛАДОВА ВІТАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ

    by Петро Володимирович Ящук

    У тезах розкрито захист свідомості особистості як складову вітальної безпеки в умовах інформаційної війни. Метою є обґрунтування свідомості як когнітивно-ціннісного простору формування життєзбережного вибору та визначення механізмів збереження її функціональної спроможності під впливом інформаційно-психологічних загроз. Встановлено, що інформаційне перевантаження, маніпулятивне подання відомостей, емоційне загострення повідомлень і руйнування довіри здатні спричиняти когнітивну дезорієнтацію, психоемоційне виснаження та небезпечні поведінкові рішення. Запропоновано систему інформаційно-селекційного, когнітивно-аналітичного, психоемоційного, ціннісно-орієнтаційного, поведінково-верифікаційного, соціально-комунікативного та інституційно-освітнього механізмів захисту свідомості. Обґрунтовано, що їх комплексна реалізація сприяє збереженню критичності мислення, автономності судження, відповідальності та здатності людини діяти в інтересах життя, здоров’я і гідності. Свідомість населення визначено як нематеріальний ресурс суспільної стійкості й національної безпеки. Наголошено на необхідності інтеграції інформаційної гігієни, психоемоційної саморегуляції та алгоритмів життєзбережного вибору в освітню підготовку населення, кризові комунікації і програми психологічної підтримки.

  • АНТИТЕРОРИСТИЧНА ПІДГОТОВКА НАСЕЛЕННЯ ЯК МЕХАНІЗМ ЗМІЦНЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

    by Григорій Анатолійович Галаган, Петро Володимирович Ящук

    У тезі обґрунтовано необхідність формування цілісної загальнодержавної системи антитерористичної підготовки населення України в умовах воєнних і гібридних загроз. Встановлено, що наявне нормативне регулювання охоплює окремі складові навчання у сферах боротьби з тероризмом, цивільного захисту та освіти, однак не забезпечує єдності змісту, практичної спрямованості, доступності й критеріїв оцінювання результатів. Розкрито значення антитерористичної підготовки як освітнього механізму зміцнення суспільної стійкості та зменшення вітальної уразливості населення. Запропоновано людиноцентричну модель, орієнтовану на збереження життя, здоров’я, гідності та функціональної спроможності людини. Обґрунтовано доцільність запровадження єдиного стандарту базових антитерористичних компетентностей, диференційованої типової програми «Вітальна безпека: антитерористична обізнаність та готовність населення», сценарного навчання і регулярного практичного відпрацювання дій. Визначено необхідність нормативного закріплення міжвідомчої координації, підготовки фахівців та оцінювання результативності навчання за рівнем реальної готовності громадян діяти в умовах загрози.

  • ВІТАЛЬНА БЕЗПЕКА В СИСТЕМІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ, БЕЗПЕЧНЕ ДОВКІЛЛЯ ТА СУСПІЛЬНА СТІЙКІСТЬ

    by Петро Володимирович Ящук

    Обґрунтовано місце вітальної безпеки у системі сталого розвитку. Розкрито взаємозалежність здоров’я людини, безпечного довкілля та суспільної стійкості. Вітальну безпеку визначено інтеграційною основою збереження життя, життєздатності й людського потенціалу в умовах комплексних загроз. Запропоновано перехід від фрагментарного реагування до міжгалузевого управління ризиками з оцінюванням їх сукупного впливу на людину, екосистеми та суспільство.