Abstract
У статті проаналізовано вплив соціальних мереж на формування інформаційної стійкості суспільства під час військової агресії, підкреслено їх амбівалентна роль у сучасному інформаційному просторі. Вплив соціальних мереж на формування інформаційної стійкості суспільства під час військової агресії розуміється, як процес, у якому соціальні платформи виступають інструментами поширення інформації, формування громадської думки та протидії дезінформації, сприяючи або перешкоджаючи здатності суспільства адекватно сприймати, аналізувати та реагувати на інформаційні виклики в умовах війни. Соціальні мережі розглядаються як ключові платформи для поширення інформації, мобілізації суспільства, протидії дезінформації, а також як простір для маніпуляцій і пропаганди. Проаналізовано основні функції соціальних мереж: інформаційну (оперативне інформування), комунікаційну (діалог між владою та громадянами), мобілізаційну (організація волонтерства), контрольну (моніторинг дій влади) та адаптаційну (психологічна підтримка). Проведено SWOT-аналіз, який виявив сильні сторони (швидке поширення даних, мобілізація), слабкі сторони (поширення фейків, низька медіаграмотність), можливості (розвиток фактчекінгу, освіта) та загрози (пропаганда, кібератаки). Визначено, що інформаційна стійкість залежить від медіаграмотності, надійності джерел, ефективної комунікації та згуртованості суспільства. Окреслено виклики, пов’язані з інформаційно-психологічними операціями, бот-мережами та алгоритмами, що підсилюють емоційний контент. Запропоновано стратегії підвищення стійкості, включаючи розвиток медіаграмотності, співпрацю з платформами та громадянські ініціативи. Перспективи подальших досліджень включають вдосконалення алгоритмів модерації, підвищення медіаграмотності, аналіз психологічної підтримки та технічної стійкості платформ. Стаття підкреслює необхідність комплексного підходу до використання соціальних мереж для зміцнення інформаційної безпеки в умовах війни.

This publication has 7 references indexed in Scilit: