Юрій Кириченко
Юрій Кириченко has a total of 21 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Viktor Kyrychenko
National University Zaporizhzhia Polytechnic
3 shared publications Ганна Давлєтова
3 shared publicationsНаталія Рєзанова
3 shared publications- Liliia Baieva
National University "Zaporizhzhia Polytechnic
2 shared publications - Pavlo Nazarenko
Національний університет «Запорізька політехніка
2 shared publications - Hanna Davletova1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 2 November 2025
- Published by Lesya Ukrainka Volyn National University in Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії
- No. 3 (23),p. 129-142
ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ СУСПІЛЬСТВА ПІД ЧАС ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ
У статті проаналізовано вплив соціальних мереж на формування інформаційної стійкості суспільства під час військової агресії, підкреслено їх амбівалентна роль у сучасному інформаційному просторі. Вплив соціальних мереж на формування інформаційної стійкості суспільства під час військової агресії розуміється, як процес, у якому соціальні платформи виступають інструментами поширення інформації, формування громадської думки та протидії дезінформації, сприяючи або перешкоджаючи здатності суспільства адекватно сприймати, аналізувати та реагувати на інформаційні виклики в умовах війни. Соціальні мережі розглядаються як ключові платформи для поширення інформації, мобілізації суспільства, протидії дезінформації, а також як простір для маніпуляцій і пропаганди. Проаналізовано основні функції соціальних мереж: інформаційну (оперативне інформування), комунікаційну (діалог між владою та громадянами), мобілізаційну (організація волонтерства), контрольну (моніторинг дій влади) та адаптаційну (психологічна підтримка). Проведено SWOT-аналіз, який виявив сильні сторони (швидке поширення даних, мобілізація), слабкі сторони (поширення фейків, низька медіаграмотність), можливості (розвиток фактчекінгу, освіта) та загрози (пропаганда, кібератаки). Визначено, що інформаційна стійкість залежить від медіаграмотності, надійності джерел, ефективної комунікації та згуртованості суспільства. Окреслено виклики, пов’язані з інформаційно-психологічними операціями, бот-мережами та алгоритмами, що підсилюють емоційний контент. Запропоновано стратегії підвищення стійкості, включаючи розвиток медіаграмотності, співпрацю з платформами та громадянські ініціативи. Перспективи подальших досліджень включають вдосконалення алгоритмів модерації, підвищення медіаграмотності, аналіз психологічної підтримки та технічної стійкості платформ. Стаття підкреслює необхідність комплексного підходу до використання соціальних мереж для зміцнення інформаційної безпеки в умовах війни.
- 2 November 2025
- Published by Lesya Ukrainka Volyn National University in Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії
- No. 3 (23),p. 129-142
Open AccessВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ СУСПІЛЬСТВА ПІД ЧАС ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ
У статті проаналізовано вплив соціальних мереж на формування інформаційної стійкості суспільства під час військової агресії, підкреслено їх амбівалентна роль у сучасному інформаційному просторі. Вплив соціальних мереж на формування інформаційної стійкості суспільства під час військової агресії розуміється, як процес, у якому соціальні платформи виступають інструментами поширення інформації, формування громадської думки та протидії дезінформації, сприяючи або перешкоджаючи здатності суспільства адекватно сприймати, аналізувати та реагувати на інформаційні виклики в умовах війни. Соціальні мережі розглядаються як ключові платформи для поширення інформації, мобілізації суспільства, протидії дезінформації, а також як простір для маніпуляцій і пропаганди. Проаналізовано основні функції соціальних мереж: інформаційну (оперативне інформування), комунікаційну (діалог між владою та громадянами), мобілізаційну (організація волонтерства), контрольну (моніторинг дій влади) та адаптаційну (психологічна підтримка). Проведено SWOT-аналіз, який виявив сильні сторони (швидке поширення даних, мобілізація), слабкі сторони (поширення фейків, низька медіаграмотність), можливості (розвиток фактчекінгу, освіта) та загрози (пропаганда, кібератаки). Визначено, що інформаційна стійкість залежить від медіаграмотності, надійності джерел, ефективної комунікації та згуртованості суспільства. Окреслено виклики, пов’язані з інформаційно-психологічними операціями, бот-мережами та алгоритмами, що підсилюють емоційний контент. Запропоновано стратегії підвищення стійкості, включаючи розвиток медіаграмотності, співпрацю з платформами та громадянські ініціативи. Перспективи подальших досліджень включають вдосконалення алгоритмів модерації, підвищення медіаграмотності, аналіз психологічної підтримки та технічної стійкості платформ. Стаття підкреслює необхідність комплексного підходу до використання соціальних мереж для зміцнення інформаційної безпеки в умовах війни.
- Open Access
- 2 November 2025
- Published by Lesya Ukrainka Volyn National University in Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії
- No. 3 (23),p. 306-322
«REALPOLITIK» ЯК ПОЛІТИЧНА ПРАКТИКА XXI СТОЛІТТЯ: ЗМІСТ ТА СПЕЦИФІКА
Стаття присвячена аналізу Realpolitik як політичної практики XXI століття, що базується на прагматичному, інтересоцентричному підході до прийняття рішень в умовах глобалізації, багатополярності та технологічних викликів. Дослідження систематизує зміст і специфіку Realpolitik, акцентуючи увагу на її адаптації до сучасних геополітичних, економічних і цифрових реалій, а такожрегіональнихособливостях,зокремавконтекстіУкраїнитаЦентрально- Східної Європи. На основі синтезу праць Л. фон Рохау, Г. Моргентау, Г. Кіссінджера, Дж. Б’ю та інших авторів визначено ключові характеристики Realpolitik: прагматизм, орієнтація на силу (військову, економічну, інформаційну), гнучкість, контекстуальність і етична амбівалентність. У статті зазначено, що у XXI столітті Realpolitik трансформується через нові інструменти: кібератаки, дезінформаційні кампанії, економічні санкції, контроль над ланцюгами постачання та технологічну конкуренцію (наприклад, боротьба за 5G). Порівняльний аналіз практики Realpolitik у США, Китаї, Росії та Німеччині, проведений за критеріями інструментів, прикладів, етичних наслідків і регіональних особливостей, демонструє її багатогранність. У контексті України Realpolitik проявляється в гібридній війні Росії та прагматичних реакціях Заходу (санкції, обмежена військова допомога). Використана синтетична теоретична рамка (політичний реалізм, інституціоналізм, критичні теорії) дозволила оцінити етичні дилеми, такі як ігнорування прав людини заради короткострокових вигод. Методологія включає концептуалізацію, компаративістський аналіз і кейс-стаді, спираючись на офіційні документи, наукові джерела (Scopus, Web of Sci- ence) і медіа-аналіз. Висновки підкреслюють динамічність Realpolitik, її адаптацію до сучасних викликів і необхідність балансу між прагматизмом та етичними принципами.
- 2 November 2025
- Published by Lesya Ukrainka Volyn National University in Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії
- No. 3 (23),p. 306-322
Open Access«REALPOLITIK» ЯК ПОЛІТИЧНА ПРАКТИКА XXI СТОЛІТТЯ: ЗМІСТ ТА СПЕЦИФІКА
Стаття присвячена аналізу Realpolitik як політичної практики XXI століття, що базується на прагматичному, інтересоцентричному підході до прийняття рішень в умовах глобалізації, багатополярності та технологічних викликів. Дослідження систематизує зміст і специфіку Realpolitik, акцентуючи увагу на її адаптації до сучасних геополітичних, економічних і цифрових реалій, а такожрегіональнихособливостях,зокремавконтекстіУкраїнитаЦентрально- Східної Європи. На основі синтезу праць Л. фон Рохау, Г. Моргентау, Г. Кіссінджера, Дж. Б’ю та інших авторів визначено ключові характеристики Realpolitik: прагматизм, орієнтація на силу (військову, економічну, інформаційну), гнучкість, контекстуальність і етична амбівалентність. У статті зазначено, що у XXI столітті Realpolitik трансформується через нові інструменти: кібератаки, дезінформаційні кампанії, економічні санкції, контроль над ланцюгами постачання та технологічну конкуренцію (наприклад, боротьба за 5G). Порівняльний аналіз практики Realpolitik у США, Китаї, Росії та Німеччині, проведений за критеріями інструментів, прикладів, етичних наслідків і регіональних особливостей, демонструє її багатогранність. У контексті України Realpolitik проявляється в гібридній війні Росії та прагматичних реакціях Заходу (санкції, обмежена військова допомога). Використана синтетична теоретична рамка (політичний реалізм, інституціоналізм, критичні теорії) дозволила оцінити етичні дилеми, такі як ігнорування прав людини заради короткострокових вигод. Методологія включає концептуалізацію, компаративістський аналіз і кейс-стаді, спираючись на офіційні документи, наукові джерела (Scopus, Web of Sci- ence) і медіа-аналіз. Висновки підкреслюють динамічність Realpolitik, її адаптацію до сучасних викликів і необхідність балансу між прагматизмом та етичними принципами.
- 31 October 2025
- Published by Oles Honchar Dnipropetrovsk National University in Grani
- Vol. 28 (5) , 211-217
Проблеми організації і прозорості виборів в Україні в умовах воєнного стану та роль громадянського суспільства
Актуальність. У контексті повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну та запровадженого воєнного стану проведення виборів у встановлені строки стало неможливим, що створює виклики щодо легітимності політичних процесів і довіри громадян до інститутів влади. Водночас формування високого рівня електорально-правової культури та активна участь громадянського суспільства виступають ключовими чинниками потенційної прозорості виборчих процесів і підготовки суспільства до проведення чесних та справедливих виборів після завершення воєнних дій. Мета дослідження. Визначити роль громадянського суспільства у забезпеченні потенційної прозорості виборчого процесу через призму зрілості електорально-правової культури в сучасних політико-правових умовах України.Результати. У статті проаналізовано основні механізми громадського контролю та підготовки до виборів, зокрема діяльність спостережних місій, медіамоніторинг, адвокаційні кампанії та цифрові інструменти участі громадян. Визначено, що високий рівень електорально-правової культури та активність громадянського суспільства сприяють підвищенню правової обізнаності населення, формуванню критичного ставлення до фальсифікацій і підготовці суспільства до прозорого проведення виборів у майбутньому. Синергія правової обізнаності та громадської активності виступає ефективним запобіжником проти зловживань та інформаційних маніпуляцій.Висновки. Забезпечення потенційної прозорості виборів потребує поєднання інституційних гарантій із високим рівнем електорально-правової культури та системною участю громадських організацій. Попри позитивну динаміку, залишаються виклики, пов’язані з регіональними диспропорціями, електоральним популізмом та обмеженим доступом до правової освіти. Рекомендовано розширення програм громадянської просвіти, розвиток довгострокових спостережних платформ і посилення співпраці між державними інститутами та громадським сектором.
- 31 October 2025
- Published by Oles Honchar Dnipropetrovsk National University in Grani
- Vol. 28 (5) , 211-217
Проблеми організації і прозорості виборів в Україні в умовах воєнного стану та роль громадянського суспільства
Актуальність. У контексті повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну та запровадженого воєнного стану проведення виборів у встановлені строки стало неможливим, що створює виклики щодо легітимності політичних процесів і довіри громадян до інститутів влади. Водночас формування високого рівня електорально-правової культури та активна участь громадянського суспільства виступають ключовими чинниками потенційної прозорості виборчих процесів і підготовки суспільства до проведення чесних та справедливих виборів після завершення воєнних дій. Мета дослідження. Визначити роль громадянського суспільства у забезпеченні потенційної прозорості виборчого процесу через призму зрілості електорально-правової культури в сучасних політико-правових умовах України.Результати. У статті проаналізовано основні механізми громадського контролю та підготовки до виборів, зокрема діяльність спостережних місій, медіамоніторинг, адвокаційні кампанії та цифрові інструменти участі громадян. Визначено, що високий рівень електорально-правової культури та активність громадянського суспільства сприяють підвищенню правової обізнаності населення, формуванню критичного ставлення до фальсифікацій і підготовці суспільства до прозорого проведення виборів у майбутньому. Синергія правової обізнаності та громадської активності виступає ефективним запобіжником проти зловживань та інформаційних маніпуляцій.Висновки. Забезпечення потенційної прозорості виборів потребує поєднання інституційних гарантій із високим рівнем електорально-правової культури та системною участю громадських організацій. Попри позитивну динаміку, залишаються виклики, пов’язані з регіональними диспропорціями, електоральним популізмом та обмеженим доступом до правової освіти. Рекомендовано розширення програм громадянської просвіти, розвиток довгострокових спостережних платформ і посилення співпраці між державними інститутами та громадським сектором.
- Open Access
- 2 October 2025
- Published by Uzhhorod National University in Uzhhorod National University Herald. Series: Law
- Vol. 1 (90) , 274-278
The right of citizens to social protection in Ukraine and european states: comparative legal aspects of constitutional regulation
The content of the provisions of the respective norms of the constitutions of Ukraine and European states that enshrine the right to social protection has been studied. It is noted that the right to social protection is one of the most important social rights of citizens, manifested in the fact that every citizen has the right to assistance and support from society and the state in case they cannot provide for themselves and their family due to objective circumstances. It guarantees primarily to the incapacitated, under certain conditions, to have certain benefits at a minimum level. At the same time, this right is connected with the economic and other capabilities of the state, and without the allocation of necessary funds, it cannot be implemented. It is emphasized that in legal science there is no unequivocal understanding of the concept of ‘social protection’ as a legal category. A conclusion has been drawn about the ambiguity of the presentation of the right to social protection in European countries. Indeed, in the constitutions of Azerbaijan, Albania, Bulgaria, Armenia, Greece, Denmark, Spain, Latvia, Lithuania, North Macedonia, Moldova, Monaco, the Netherlands, Poland, Portugal, Serbia, Slovakia, Slovenia, Turkey, Hungary, the Czech Republic, France, and Switzerland, the studied right is highlighted in a separate article. At the same time, in the constitutions of Andorra, Belgium, Estonia, Italy, Romania, San Marino, Finland, and Croatia, this right is enshrined alongside other constitutional human rights, in particular the right to health care; the right to education and vocational training; rights related to childbirth, motherhood, and childcare; as well as rights to medical assistance, housing, and a safe environment. It has been pointed out that part 1 of Article 46 of the Constitution of Ukraine enshrines the legal grounds under which a person has a need for social security, namely: in the case of total, partial, or temporary loss of working capacity, loss of a breadwinner, unemployment, and old age, which, according to international social standards, are considered social risks inherent to every person as a member of civil society, and are determined by their biological, physiological, and social nature. It is proposed, considering the positive experience of European states regarding constitutional regulation of the right to social protection, to bring the provisions of Article 46 of the Constitution of Ukraine in line with European standards.
- 2 October 2025
- Published by Uzhhorod National University in Uzhhorod National University Herald. Series: Law
- Vol. 1 (90) , 274-278
Open AccessThe right of citizens to social protection in Ukraine and european states: comparative legal aspects of constitutional regulation
The content of the provisions of the respective norms of the constitutions of Ukraine and European states that enshrine the right to social protection has been studied. It is noted that the right to social protection is one of the most important social rights of citizens, manifested in the fact that every citizen has the right to assistance and support from society and the state in case they cannot provide for themselves and their family due to objective circumstances. It guarantees primarily to the incapacitated, under certain conditions, to have certain benefits at a minimum level. At the same time, this right is connected with the economic and other capabilities of the state, and without the allocation of necessary funds, it cannot be implemented. It is emphasized that in legal science there is no unequivocal understanding of the concept of ‘social protection’ as a legal category. A conclusion has been drawn about the ambiguity of the presentation of the right to social protection in European countries. Indeed, in the constitutions of Azerbaijan, Albania, Bulgaria, Armenia, Greece, Denmark, Spain, Latvia, Lithuania, North Macedonia, Moldova, Monaco, the Netherlands, Poland, Portugal, Serbia, Slovakia, Slovenia, Turkey, Hungary, the Czech Republic, France, and Switzerland, the studied right is highlighted in a separate article. At the same time, in the constitutions of Andorra, Belgium, Estonia, Italy, Romania, San Marino, Finland, and Croatia, this right is enshrined alongside other constitutional human rights, in particular the right to health care; the right to education and vocational training; rights related to childbirth, motherhood, and childcare; as well as rights to medical assistance, housing, and a safe environment. It has been pointed out that part 1 of Article 46 of the Constitution of Ukraine enshrines the legal grounds under which a person has a need for social security, namely: in the case of total, partial, or temporary loss of working capacity, loss of a breadwinner, unemployment, and old age, which, according to international social standards, are considered social risks inherent to every person as a member of civil society, and are determined by their biological, physiological, and social nature. It is proposed, considering the positive experience of European states regarding constitutional regulation of the right to social protection, to bring the provisions of Article 46 of the Constitution of Ukraine in line with European standards.
- Open Access
- 1 October 2025
- Published by Interregional Academy of Personnel Management in Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління
- No. 2(78),p. 69-74
СЦЕНАРІЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРИЗОВИХ УМОВАХ: КОМПАРАТИВІСТСЬКИЙ АНАЛІЗ
Стаття присвячена компаративістському аналізу трансформаційних процесів у політичних системах у кризових умовах, спричинених економічними, соціальними, політичними чи глобальними викликами, такими як війни, пандемії чи тероризм. Дослідження актуалізує проблему адаптації політичних систем до сучасної глобальної турбулентності, що проявляється у війнах (російсько-українська війна), економічних потрясіннях (глобальна криза 2008 року, наслідки COVID-19) та політичних протестах (Арабська весна, Білорусь-2020). У багатьох країнах кризи сприяють відходу від демократичних принципів до авторитаризму чи гібридних режимів, що підкреслює необхідність вивчення механізмів трансформації для прогнозування політичних змін і розробки стратегій управління кризами. В результаті дослідження було виявлено, що ключовим чинником адаптації є інституційна консолідація та суспільна довіра. Усталені демократії демонструють адаптивну еволюцію (Польща, Німеччина), тоді як перехідні системи схильні до революційних змін (Україна, 2014) або регресу до авторитаризму (Єгипет, 2013). Контент-аналіз показав, що дискурсивні стратегії впливають на траєкторію трансформацій: у Німеччині акцент на раціональності та солідарності посилив довіру, в Україні наративи єдності супроводжуються поляризацією, а в Єгипті стабільність легітимізувала авторитаризм. Виділено три сценарії трансформації: адаптивна еволюція, революційна трансформація та регрес до авторитаризму, які залежать від балансу між інститутами, елітами та громадянським суспільством.Теоретичний внесок дослідження полягає в уточненні понять «емерджентність» і «адаптивний потенціал» та розробці моделі оцінки трансформацій, що враховує тип кризи та глобалізаційні впливи. Практичні рекомендації включають створення антикризових інститутів, посилення децентралізації та розвиток громадянського суспільства.
- 1 October 2025
- Published by Interregional Academy of Personnel Management in Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління
- No. 2(78),p. 69-74
Open AccessСЦЕНАРІЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРИЗОВИХ УМОВАХ: КОМПАРАТИВІСТСЬКИЙ АНАЛІЗ
Стаття присвячена компаративістському аналізу трансформаційних процесів у політичних системах у кризових умовах, спричинених економічними, соціальними, політичними чи глобальними викликами, такими як війни, пандемії чи тероризм. Дослідження актуалізує проблему адаптації політичних систем до сучасної глобальної турбулентності, що проявляється у війнах (російсько-українська війна), економічних потрясіннях (глобальна криза 2008 року, наслідки COVID-19) та політичних протестах (Арабська весна, Білорусь-2020). У багатьох країнах кризи сприяють відходу від демократичних принципів до авторитаризму чи гібридних режимів, що підкреслює необхідність вивчення механізмів трансформації для прогнозування політичних змін і розробки стратегій управління кризами. В результаті дослідження було виявлено, що ключовим чинником адаптації є інституційна консолідація та суспільна довіра. Усталені демократії демонструють адаптивну еволюцію (Польща, Німеччина), тоді як перехідні системи схильні до революційних змін (Україна, 2014) або регресу до авторитаризму (Єгипет, 2013). Контент-аналіз показав, що дискурсивні стратегії впливають на траєкторію трансформацій: у Німеччині акцент на раціональності та солідарності посилив довіру, в Україні наративи єдності супроводжуються поляризацією, а в Єгипті стабільність легітимізувала авторитаризм. Виділено три сценарії трансформації: адаптивна еволюція, революційна трансформація та регрес до авторитаризму, які залежать від балансу між інститутами, елітами та громадянським суспільством.Теоретичний внесок дослідження полягає в уточненні понять «емерджентність» і «адаптивний потенціал» та розробці моделі оцінки трансформацій, що враховує тип кризи та глобалізаційні впливи. Практичні рекомендації включають створення антикризових інститутів, посилення децентралізації та розвиток громадянського суспільства.
- Open Access
- 11 September 2024
- Published by The Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs in Naukovyy Visnyk Dnipropetrovs'kogo Derzhavnogo Universytety Vnutrishnikh Sprav
- No. 2,p. 64-70
ПРАВО НА СУДОВИЙ ЗАХИСТ В УКРАЇНІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВАХ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ст. 55 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ
У статті досліджено конституційну практику нормативного регулювання права на судовий захист, закріпленого у ст. 55 Конституції України та в аналогічних нормах конституцій європейських держав. Обґрунтовано необхідність викладення зазначеної норми відповідно до вимог міжнародних документів із прав людини.
- 11 September 2024
- Published by The Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs in Naukovyy Visnyk Dnipropetrovs'kogo Derzhavnogo Universytety Vnutrishnikh Sprav
- No. 2,p. 64-70
Open AccessПРАВО НА СУДОВИЙ ЗАХИСТ В УКРАЇНІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВАХ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ст. 55 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ
У статті досліджено конституційну практику нормативного регулювання права на судовий захист, закріпленого у ст. 55 Конституції України та в аналогічних нормах конституцій європейських держав. Обґрунтовано необхідність викладення зазначеної норми відповідно до вимог міжнародних документів із прав людини.
- 11 September 2024
- Published by The Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs in Naukovyy Visnyk Dnipropetrovs'kogo Derzhavnogo Universytety Vnutrishnikh Sprav
- No. 2
ПРАВО НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВАХ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ КОНСТИТУЦІЙНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Досліджено положення відповідних норм конституцій України та європейських держав, в яких закріплено право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. На підставі порівняльно-правового аналізу зроблено висновок про відповідність положень ст. 49 Конституції України вимогам міжнародних документів із прав людини.
- 11 September 2024
- Published by The Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs in Naukovyy Visnyk Dnipropetrovs'kogo Derzhavnogo Universytety Vnutrishnikh Sprav
- No. 2
ПРАВО НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВАХ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ КОНСТИТУЦІЙНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Досліджено положення відповідних норм конституцій України та європейських держав, в яких закріплено право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. На підставі порівняльно-правового аналізу зроблено висновок про відповідність положень ст. 49 Конституції України вимогам міжнародних документів із прав людини.
- 11 September 2024
- Published by The Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs in Naukovyy Visnyk Dnipropetrovs'kogo Derzhavnogo Universytety Vnutrishnikh Sprav
- No. 1
КОНСТИТУЦІЙНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВА НА УЧАСТЬ В УПРАВЛІННІ ДЕРЖАВНИМИ СПРАВАМИ В УКРАЇНІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВАХ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
Досліджено положення відповідних норм конституцій України та європейських держав, в яких закріплено право брати участь в управлінні державними справами. На підставі порівняльного аналізу зроблено висновок про відповідність положень ст. 38 Конституції України вимогам міжнародно-правових актів у сфері прав людини.
- 11 September 2024
- Published by The Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs in Naukovyy Visnyk Dnipropetrovs'kogo Derzhavnogo Universytety Vnutrishnikh Sprav
- No. 1
КОНСТИТУЦІЙНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВА НА УЧАСТЬ В УПРАВЛІННІ ДЕРЖАВНИМИ СПРАВАМИ В УКРАЇНІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВАХ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
Досліджено положення відповідних норм конституцій України та європейських держав, в яких закріплено право брати участь в управлінні державними справами. На підставі порівняльного аналізу зроблено висновок про відповідність положень ст. 38 Конституції України вимогам міжнародно-правових актів у сфері прав людини.
- 11 September 2024
- Published by The Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs in Naukovyy Visnyk Dnipropetrovs'kogo Derzhavnogo Universytety Vnutrishnikh Sprav
- No. 4
ПРАВО НА НЕДОТОРКАННІСТЬ ЖИТЛА В УКРАЇНІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВАХ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ КОНСТИТУЦІЙНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Досліджено конституційну практику нормативного регулювання права на недоторканність житла, закріпленого в ст. 30 Конституції України, та відповідних нормах конституцій європейських держав. Авторами обґрунтовано необхідність викладення зазначеної норми відповідно до вимог міжнародних документів з прав людини. зважаючи на закордонний досвід щодо конституційного регулювання права на недоторканність житла, а також з метою усунення суперечностей між положеннями міжнародно-правових актів і національним законодавством України.
- 11 September 2024
- Published by The Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs in Naukovyy Visnyk Dnipropetrovs'kogo Derzhavnogo Universytety Vnutrishnikh Sprav
- No. 4
ПРАВО НА НЕДОТОРКАННІСТЬ ЖИТЛА В УКРАЇНІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВАХ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ КОНСТИТУЦІЙНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Досліджено конституційну практику нормативного регулювання права на недоторканність житла, закріпленого в ст. 30 Конституції України, та відповідних нормах конституцій європейських держав. Авторами обґрунтовано необхідність викладення зазначеної норми відповідно до вимог міжнародних документів з прав людини. зважаючи на закордонний досвід щодо конституційного регулювання права на недоторканність житла, а також з метою усунення суперечностей між положеннями міжнародно-правових актів і національним законодавством України.
- 11 September 2024
- Published by The Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs in Naukovyy Visnyk Dnipropetrovs'kogo Derzhavnogo Universytety Vnutrishnikh Sprav
- No. 2
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ КОНСТИТУЦІЙНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВА НА ВІДПОЧИНОК В УКРАЇНІ ТА В ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВАХ
У статті досліджено конституційну практику нормативного регулювання права на відпочинок, закріпленого в ст. 45 Конституції України, та відповідних нормах конституцій європейських держав. Обґрунтовано необхідність викладення зазначеної норми відповідно до вимог міжнародних документів з прав людини. Запропоновано ст. 45 Конституції України викласти в такій редакції: «Кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право гарантується встановленням максимальної тривалості робочого часу та мінімальної тривалості відпочинку, наданням вихідних і святкових днів, оплачуваної щорічної відпустки, а також здійсненням інших умов, передбачених законом».
- 11 September 2024
- Published by The Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs in Naukovyy Visnyk Dnipropetrovs'kogo Derzhavnogo Universytety Vnutrishnikh Sprav
- No. 2
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ КОНСТИТУЦІЙНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВА НА ВІДПОЧИНОК В УКРАЇНІ ТА В ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВАХ
У статті досліджено конституційну практику нормативного регулювання права на відпочинок, закріпленого в ст. 45 Конституції України, та відповідних нормах конституцій європейських держав. Обґрунтовано необхідність викладення зазначеної норми відповідно до вимог міжнародних документів з прав людини. Запропоновано ст. 45 Конституції України викласти в такій редакції: «Кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право гарантується встановленням максимальної тривалості робочого часу та мінімальної тривалості відпочинку, наданням вихідних і святкових днів, оплачуваної щорічної відпустки, а також здійсненням інших умов, передбачених законом».