Abstract
У статті проаналізовано динаміку змін на ринку праці в сфері інформаційно-комунікаційних технологій у країнах Європейського Союзу за період 2019 – 2024 років з фокусом на освітній рівень зайнятих працівників. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком цифрової економіки, що вимагає не лише зростання чисельності зайнятих у секторі ІКТ, а й глибокої трансформації їхньої освітньо-кваліфікаційної структури. Перехід до економіки знань і зростання ролі інтелектуального капіталу висувають нові вимоги до якості людських ресурсів, а також до здатності національних систем освіти, бізнесу та державної політики адекватно реагувати на ці виклики. Метою дослідження є виявлення структурних особливостей і тенденцій щодо участі фахівців з різним рівнем освіти в ІКТ-секторі, що має важливе значення для формування освітньої, економічної та інноваційної політики. У роботі застосовано методи порівняльного, динамічного та структурного аналізу. Аналіз охопив як відносні (у відсотках), так і абсолютні показники зайнятих працівників у галузі ІКТ у десяти країнах ЄС – п’яти з найвищими та п’яти з найнижчими частками фахівців з вищою освітою. Дослідження виявило чітку тенденцію до зростання частки працівників з вищим рівнем освіти (рівні 5-8 ISCED), особливо в країнах із середнім або початковим попитом на висококваліфіковані кадри, таких як Італія, Німеччина, Чехія. Результати свідчать, що у країнах з вищою питомою вагою працівників з вищою освітою ІКТ-сектор має більший потенціал до інновацій, продуктивності та інтеграції в глобальні цифрові ланцюги. У той же час, країни з високою часткою працівників з базовими навичками мають ризик втрати конкурентоспроможності без цілеспрямованої політики підвищення кваліфікації. Результати дослідження можуть бути використані для обґрунтування освітньої трансформації, розробки державних стратегій цифрового розвитку, а також для бізнес-планування в контексті доступності висококваліфікованих кадрів. Отримані висновки підкреслюють важливість комплексного аналізу як у відносних, так і в абсолютних вимірах для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень.

This publication has 11 references indexed in Scilit: