KSKostiantyn Shaposhnykov

Kostiantyn Shaposhnykov

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Kostiantyn Shaposhnykov has a total of 71 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ІННОВАЦІЙНЕ ВІДНОВЛЕННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКІ МЕХАНІЗМИ, ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ

    by К.с. Шапошников

    У статті представлено комплексне дослідження теоретико-методологічних та практичних засад формування організаційно-управлінських механізмів, спрямованих на інноваційне відновлення регіональних економічних систем у контексті глобальної турбулентності. Актуальність теми обумовлена необхідністю пошуку нових парадигм управління, які дозволяють інтегрувати інноваційний розвиток із високим рівнем кіберстійкості та інформаційної безпеки бізнес-процесів. Наукова новизна та зміст дослідження. У роботі запропоновано архітектуру адаптивного організаційно-управлінського механізму, що базується на синергії інноваційних інструментів Industry 4.0 та стратегічного ризик-менеджменту. Автор обґрунтовує, що в умовах сучасних глобальних викликів інформаційна безпека має трансформуватися з допоміжної сервісної функції у фундаментальний компонент стратегічного менеджменту («Security by Design»). Це дозволяє мінімізувати вразливості цифрових бізнес-моделей на етапі їх проектування. Особливу увагу приділено диференціації регіональних стратегій відновлення. Автором виділено та деталізовано два ключові підходи: стратегію «адаптивної стійкості» для промислово-аграрних регіонів та стратегію «цифрового стрибка» (Leapfrogging) для територій, що потребують радикальної модернізації та відновлення «з нуля». Визначено, що вибір стратегії залежить від індексу цифрової зрілості регіону, наявної інфраструктури та інтелектуального капіталу. Доведено, що успішна підприємницька діяльність у нестабільному середовищі можлива лише за умови створення регіональних інноваційних екосистем, які включають цифрові «пісочниці», центри кібербезпеки та гнучкі механізми державно-приватного партнерства. Організаційно-управлінські механізми мають забезпечувати високу швидкість переконфігурації ресурсів (динамічні спроможності), що є запорукою виживання бізнесу в умовах геополітичних та економічних шоків. У висновках акцентовано увагу на необхідності подальшої розробки математичних моделей оцінки ефективності цифрових інвестицій з урахуванням вартості превентивного захисту інформаційного простору. Практична значущість роботи полягає у можливості використання запропонованих моделей для розробки регіональних програм економічного відновлення та стратегій цифрової трансформації бізнесу.

  • ENTREPRENEURSHIP AND IDPS: TRENDS AND CURRENT CHALLENGES

    by Kostiantyn Shaposhnykov, Iryna Shaposhnykova, Ihor Prystai

    The article reveals the problem of the development and formation of entrepreneurship as a powerful tool for the integration and self-sufficiency of internally displaced persons. The purpose of the study is to generalize and deepen the theoretical foundations of entrepreneurship, to highlight its potential in the post-war restoration of the economy of Ukraine as a powerful tool for the integration and self-sufficiency of IDPs. The scientific and theoretical and methodological basis of the scientific research was a set of general scientific, special and interdisciplinary methods, approaches, techniques and principles of scientific research. The article analyzes the latest research on the scientific problem raised, in particular, the scientific developments of such Ukrainian scientists as M. Shkolyar, N. Suprun, L. Yeliseeva, Z. Galushka, A. Mokiy, S. Osypova, Z. Varnalii. The researchers emphasized that the problem of entrepreneurship as a powerful tool for the integration and self-sufficiency of IDPs has not yet found a comprehensive and thorough coverage in modern domestic scientific literature, only some of its aspects have been covered, which determined the author's choice of the research topic. The article reveals the historical conditions for the development of the business environment during the independence of Ukraine, and the peculiarities of the formation of business are clarified. During the study, the specifics of business development in Ukraine during the war were revealed, the authors identified a number of trends, which allows formulating promising directions and priority tasks for the government, local communities and business regarding the integration of IDPs. Researchers draw attention to the fact that supporting IDPs in developing entrepreneurial activities is an important step towards economic stability and their integration. Based on the limited capabilities of the government to address socio-economic issues, business development in communities can play the role of an alternative to alleviate the current situation, including employment and self-sufficiency of IDPs. The study emphasizes that it is small and mediumsized businesses that can become a stimulator of innovation development, which will positively affect the sustainable development of the host community in the future. The authors emphasize that it is social entrepreneurship that can act as an effective tool for integrating IDPs into the environment of host communities.

  • Open Access

    СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК МЕХАНІЗМ ВИРІШЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРОБЛЕМ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ У ПЕРІОД ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

    by К.с. Шапошников, І.в. Шапошникова, М.м. Макар

    Статтю присвячено проблемі соціального підприємництва як механізму вирішення соціально-економічних проблем учасників російсько-української війни. У науковій статті висвітлено основні особливості соціального підприємництва як вектору розвитку підприємницьких ініціатив учасників бойових дій, розкрито сучасні тенденції функціонування соціального підприємництва в Україні. Через призму змісту соціального бізнесу в дослідженні визначено його ключові особливості (соціальна спрямованість, реалізація принципу соціальної відповідальності, інноваційність, розвиток підприємницьких ініціатив соціального спрямування). Автори закцентували увагу й на перепонах розвитку соціального бізнесу серед учасників бойових дій, а саме: проблеми нормативно-організаційного підґрунтя, залучення фінансових ресурсів, дефіцит знань у процесі започаткування бізнесу та фахівців з соціального підприємництва. В статті розкрито яскраві приклади розвитку соціального підприємництва в Україні.

  • Open Access

    STRATEGIES FOR DEVELOPMENT OF RURAL TERRITORIES IN THE CONDITIONS OF WARTIME CHALLENGES

    by К.с. Шапошников

    The article investigates the strategic directions for the development of rural areas in Ukraine amidst the full-scale war and post-war reconstruction. It is emphasized that the Russian Federation's aggression has radically shifted the paradigm of rural functioning, transforming these areas from a purely agricultural foundation into a complex ecosystem of survival, human capital adaptation, and resilience. The study identifies that the decentralization of power has served as the bedrock of community stability; however, the emergence of de facto rural-urban agglomerations necessitates a new level of regulatory recognition and scholarly reflection. The purpose of the research is to substantiate a new development strategy that integrates military resilience, economic mobility, and social inclusion. The study employs methods of systems analysis, the territorial approach, and strategic planning. The main results of the study include the classification of critical challenges into three groups: environmental and technological (mining of approximately 30% of territories), demographic (labor outflow and IDP pressure on rear communities), and economic (logistics blockades). The author proposes a three-tier model of strategic management based on regional differentiation: 1) recovery territories (de-occupied); 2) support territories (rear hubs); and 3) risk territories (front-line zones). It is argued that the priority should be a transition from a raw-material model to deep processing directly within communities, which minimizes logistical risks and generates employment. Particular attention is paid to digitalization (AgTech) and the energy independence of communities as vital factors of national security. The scientific novelty lies in the development of an adaptive "mobile economy" model for front-line zones and the "host hub" concept for rear regions. The practical significance of the findings resides in their applicability by local self-government bodies and state authorities when designing regional development programs under martial law and early recovery strategies.

  • Open Access

    Роль KPI в управлінні персоналом

    by К. С. Шапошников, А. А. Денисенко, В. Е. Кривенцов

    In the context of rapid digitalization and growing global competition, effective personnel management is of particular importance, as it allows ensuring sustainable development and competitiveness of the enterprise. In this regard, a comprehensive disclosure of the role of KPI in the management of the enterprise's personnel becomes relevant, which will allow forming a balanced system of evaluating the results of employees' activities, ensuring transparency and objectivity in making management decisions, and also contributing to increasing the motivation of personnel to achieve strategic goals. The purpose of the article is to theoretically substantiate the importance of KPI as a modern tool for strategic personnel management of the enterprise. In the process of conducting the research, a complex of general scientific and special methods of cognition was applied, including: analysis and synthesis, analytical grouping method, systematization and observation method, etc. In modern conditions, one of the ways that guarantees increasing competitiveness is the effective use of the enterprise's human resources potential. In this regard, there is a growing need for accurate, objective and transparent tools for assessing employee performance, which is a system of key performance indicators - KPI. In the context of personnel management, KPI is aimed at assessing the efficiency and productivity of each individual employee, department or enterprise as a whole, as well as at forming an effective motivation system. The study identified the main universal types of KPI in personnel management that can be used by enterprises of any industry, in particular: operational KPI; financial KPI; KPI related to determining the level of involvement / satisfaction and training / development. As a result, it was determined that the formation of a balanced KPI system in personnel management has a number of positive benefits for both the employees themselves and the enterprise, which contributes to increasing the effectiveness of labor activities, forming clear guidelines for development.

  • Open Access

    Роль креативності та інноваційних рішень у вдосконаленні управлінського циклу сучасного підприємства

    by К. С. Шапошников, Д. М. Горовий

    У сучасних умовах підприємства змушені шукати нові підходи до управління, що здатні забезпечити адаптивність, стійкість і довгострокову ефективність. Одним із ключових чинників успішного функціонування організацій стає використання цифрових технологій та інноваційних інструментів. Також зростає значення креативності як стратегічного ресурсу, що формує конкурентні переваги, сприяє генерації нових ідей, прийняттю нестандартних рішень. Відповідно, дослідження ролі креативності та інноваційних рішень у вдосконаленні управлінського циклу підприємства набуває актуальності, адже сприяє підвищенню ефективності управління, адаптивності до змін та забезпечує стійкий розвиток. Метою статті є дослідження впливу креативності та інноваційних рішень на вдосконалення управлінського циклу сучасного підприємства, а також обґрунтування доцільність їх впровадження як інструменту підвищення ефективності управління, адаптивності до змін зовнішнього середовища та забезпечення сталого розвитку організації. У процесі проведення дослідження було застосовано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, серед яких: аналіз і синтез, метод систематизації та спостереження, структурно-логічний метод, аналітичний метод. Цикл управління підприємством є взаємозалежним, безперервним процесом, що функціонує в часі та просторі, де кожна функція доповнює одна одну через їх послідовність. В умовах цифрової трансформації до циклу управління підприємством долучають технологічну складову, пов’язану з застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій та новітніх інноваційних рішень. Оскільки, такі технології та оптимально підібрана інформаційна система визначають успіх діяльності підприємства, а також створюють нові можливості для інноваційного розвитку. В цілому управлінський цикл сучасного підприємства має бути адаптований до ринкових умов функціонування підприємства. В нових реаліях його специфіка значною мірою визначається цифровими рішеннями ведення бізнесу та трансформацією ринків збуту, що активно переходять у цифровий простір. Важливу роль у цьому процесі відіграє креативно-інноваційний підхід керівництва, що сприяє ефективному застосуванню таких інструментів.


  • Open Access

    Внутрішні та зовнішні чинники забезпечення ефективності інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва

    by К. С. Шапошников, С. О. Шут

    У статті здійснено комплексний аналіз внутрішніх і зовнішніх чинників, що визначають ефективність інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва в Україні на тлі глобальних тенденцій. Автори наголошують, що інновації є ключовим драйвером модернізації економіки, а інвестиції – критичним ресурсом для їх впровадження. Підприємницький сектор України демонструє зростання інноваційної активності, однак його динаміка залишається обмеженою через низку стримувальних факторів. Дослідження базується на аналізі статистичних даних 2020–2023 років, порівняльному вивченні міжнародного досвіду, експертних оцінках та кореляційному аналізі зв’язку між цифровізацією та інноваційною активністю. Встановлено, що частка інноваційно активних підприємств в Україні у 2022 році становила лише 7,2%, що майже в 10 разів нижче за показники Німеччини. Частка витрат на наукові дослідження й дослідно-конструкторські роботи залишається критично низькою (0,3% ВВП), а переважна більшість інвестицій зосереджується в ІТ-секторі, що створює ризик однобічного розвитку економіки. Одним із визначальних бар’єрів виступає слабка інституційна спроможність: нестача пільгових механізмів, відсутність стабільного регуляторного середовища та недостатня підтримка виробничих інновацій. Окрему увагу приділено ролі цифрової трансформації, яка демонструє статистично значущий позитивний зв’язок з інноваційною активністю підприємств (r = 0,67, p < 0,01). Також розкрито значення міжнародної підтримки, зокрема програм Horizon Europe та EU4Business, для формування екосистеми інноваційного підприємництва. У статті представлено порівняльну динаміку стартап-інвестицій, де, попри загальне зростання їх кількості, домінує вузький сегмент – ІТ. Автори доводять необхідність розширення галузевої диверсифікації шляхом стимулювання виробничих, агро- та медичних інновацій. Запропоновано низку стратегічних заходів: розвиток кластерних структур, венчурної інфраструктури, створення технопарків, підвищення заробітної плати науковців, дерегуляція інноваційного бізнесу та цифровізація управлінських процесів. Результати дослідження доводять, що ефективна інноваційно-інвестиційна політика потребує синергії між внутрішніми ресурсами (кадри, управління, культура підприємництва) та зовнішніми умовами (політика, міжнародна підтримка, інституційна довіра). Практична цінність статті полягає в ідентифікації пріоритетних напрямів для удосконалення державної підтримки інноваційного бізнесу в контексті післявоєнного відновлення України.


  • Open Access

    Цифрові навички як чинник трансформації ринку праці в країнах Європейського Союзу

    by К. С. Шапошников, А. В. Жаворонок

    У статті проаналізовано динаміку змін на ринку праці в сфері інформаційно-комунікаційних технологій у країнах Європейського Союзу за період 2019 – 2024 років з фокусом на освітній рівень зайнятих працівників. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком цифрової економіки, що вимагає не лише зростання чисельності зайнятих у секторі ІКТ, а й глибокої трансформації їхньої освітньо-кваліфікаційної структури. Перехід до економіки знань і зростання ролі інтелектуального капіталу висувають нові вимоги до якості людських ресурсів, а також до здатності національних систем освіти, бізнесу та державної політики адекватно реагувати на ці виклики. Метою дослідження є виявлення структурних особливостей і тенденцій щодо участі фахівців з різним рівнем освіти в ІКТ-секторі, що має важливе значення для формування освітньої, економічної та інноваційної політики. У роботі застосовано методи порівняльного, динамічного та структурного аналізу. Аналіз охопив як відносні (у відсотках), так і абсолютні показники зайнятих працівників у галузі ІКТ у десяти країнах ЄС – п’яти з найвищими та п’яти з найнижчими частками фахівців з вищою освітою. Дослідження виявило чітку тенденцію до зростання частки працівників з вищим рівнем освіти (рівні 5-8 ISCED), особливо в країнах із середнім або початковим попитом на висококваліфіковані кадри, таких як Італія, Німеччина, Чехія. Результати свідчать, що у країнах з вищою питомою вагою працівників з вищою освітою ІКТ-сектор має більший потенціал до інновацій, продуктивності та інтеграції в глобальні цифрові ланцюги. У той же час, країни з високою часткою працівників з базовими навичками мають ризик втрати конкурентоспроможності без цілеспрямованої політики підвищення кваліфікації. Результати дослідження можуть бути використані для обґрунтування освітньої трансформації, розробки державних стратегій цифрового розвитку, а також для бізнес-планування в контексті доступності висококваліфікованих кадрів. Отримані висновки підкреслюють важливість комплексного аналізу як у відносних, так і в абсолютних вимірах для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень.