Abstract
Стаття присвячена актуальній в сучасному українському суспільстві проблемі механізмів адміністративно-правового забезпечення екологічної безпеки в системі публічного управління. У ній наголошено на важливості екологічної безпеки на сучасному етапі розвитку України, а саме створення законодавчих та інституційних форм реалізації політики формування і збереження довкілля, захисту природи, а також вона присв ячена комплексному дослідженню теоретичних і практичних аспектів, вироблення пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення державної політики в сфері охорони довкілля в цілому. Відповідно до Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (стаття 50) і зобов’язаний не заподіювати шкоди природі та відшкодовувати завдані ним збитки (стаття 66), тому забезпечення законності і правопорядку у сфері охорони природи є одним із найбільш важливих напрямків нормотворчої та правозастосовної діяльності.У даному науковому дослідженні було встановлено, що законодавство у сфері адміністративно-правової охорони довкілля – це система норм адміністративного права, зовнішнім виразом яких є Конституція, інші закони України та підзаконні нормативно-правові акти екологоохоронних і загальних суб’єктів публічної адміністрації, які визначають засади та адміністративний інструментарій щодо недопущення порушення та сприяння відновленню природних ресурсів, а також притягнення винних до адміністративної відповідальності. Мета статті полягає в тому, що на основі діючого законодавства та праць вчених в галузі публічного управління, права, екології, екологічного права окреслити проблематику механізмів адміністративно-правового забезпечення екологічної безпеки в системі публічного управління. Систему внутрішнього законодавства у цій сфері, крім Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», складає низка галузевих кодексів – Водний, Лісовий, Кодекс України про надра та ін. Вагомим досягненням у цій сфері стала б кодифікація, розроблення й ухвалення зведеного нормативно-правового акта, що системно і вичерпно регулює аналізовану сферу суспільних відносин – на рівні міжгалузевого утворення – прийняття Кодексу законів України про довкілля.